Ухвала

від 04.01.2021 по справі 120/7077/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

04 січня 2021 р. Справа № 120/7077/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Слободонюка М.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) заяву представника Головного управління ДПС у Вінницькій області про залишення без розгляду позовної заяви Приватно-орендного підприємства "ПОЛІС" до Головного управління ДПС у Вінницькій області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року до суду засобами поштового зв`язку надійшли матеріали позовної заяви Приватно-орендного підприємства "ПОЛІС" (позивач, ПОП "ПОЛІС"), які подані його представником - адвокатом Грабік О.А., до Головного управління ДПС у Вінницькій області (відповідач 1) та Державної податкової служби України (відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування від 04.08.2020 року № 1797300/02128974 в ЄРПН, зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну № 6 від 22.07.2020 року в ЄРПН днем її подання.

Ухвалою суду від 08.12.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).

Однак, 28.12.2020 року від представника відповідача 1 до суду надійшла письмова заява про залишення даного позову без розгляду, з огляду на пропущення позивачем місячного строку звернення до суду, встановленого ст. 56 ПК України.

30.12.2020 року від представника позивача надійшли заперечення на заяву про залишення позовної заяви без розгляду, в яких адвокат Грабік О.А. вказує, що позивачем вживались заходи адміністративного оскарження рішення щодо відмови у реєстрації податкової накладної, а отже ним не було пропущено тримісячний строк звернення до суду в розуміння ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). При цьому, представник позивача також посилається на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 11.10.2019 року у справі №640/20468/18.

Визначаючись щодо поданої представником відповідача 1 заяви про залишення позову без розгляду, суд виходив з такого.

Відповідно до частини першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено спеціальний (скорочений) строк звернення до суду.

Згідно частини 4 статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Дослідження змісту приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Вказана позиція суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.10.2019 року по справі № 640/20569/18.

В той же час, згідно іншого правового висновку Верховного Суду, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються у судовому порядку у такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому, такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові по справі № 640/20468/18 від 11.10.2019 року та постанові Верховного Суду по справі № 500/2486/19 від 26.11.2020 року, згідно змісту якої уточнено правовий підхід, враховуючи інший предмет спору.

Так, зі змісту позовної заяви (прохальної частини) слідує, що позивач просить суд, зокрема, визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування від 04.08.2020 року № 1797300/02128974 в ЄРПН.

При цьому, як встановлено судом, за результатами обробки отриманої інформації після направлення для реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 6 від 22.07.2020 року в ЄРПН, податковим органом сформовано квитанцію від 30.07.2020 року (реєстраційний номер: 9182760818) про те, що документ прийнято, але реєстрація зупинена, оскільки податкова накладна відповідає вимогам пп. 1 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій". Також запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

30.07.2020 року, на виконання вказівок контролюючого органу позивач надав пояснення та копії всіх наявних у нього документів для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, у зв`язку з якими було складено податкову накладну. Проте, рішенням відповідача 1 від 04.08.2020 року № 1797300/02128974 у реєстрації податкової накладної відмовлено. Не погодившись з цим рішенням, 06.08.2020 року позивач звернувся зі скаргою до відповідача 2. Однак, рішенням від 14.08.2020 року № 42377/02128974/2 зазначену скаргу залишено без задоволення.

Тобто, ПП "Поліс" було застосовано досудовий порядок вирішення спору, шляхом звернення до контролюючого органу центрального рівня з відповідною скаргою на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Таким чином в даному випадку строк звернення до суду згідно ч. 4 ст. 122 КАС України має складати три місяці із дня отримання рішення за результатами розгляду скарги на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Доводи відповідача 1 про те, що в даному випадку до спірних правовідносин підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду, визначений ст. 56 ПК України, є безпідставним, позаяк такий строк застосовується лише щодо тих рішень контролюючого органу, які стосуються нарахування грошового зобов`язання, а не рішень про відмову в реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Так, із матеріалів справи слідує, що даний адміністративний позов про оскарження рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування від 04.08.2020 року № 1797300/02128974 поданий представником позивача (зданий на пошту) 14.11.2020 року та надійшов до суду 23.11.2020 року, тобто в межах трьохмісячного строку звернення встановленого ч. 4 ст. 122 КАС України, позаяк рішення Комісії центрального рівня за результатами розгляду скарги позивача прийняте 14.08.2020 року.

Виходячи із вищевикладеного, позивачем не допущено пропуску строку звернення до суду, а тому клопотання відповідача 1 про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 122, 240, 243, 248, 256 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника Головного управління ДПС у Вінницькій області про залишення позовної заяви без розгляду - залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на неї можуть бути викладені в апеляційній чи касаційній скарзі на рішення суду прийняте за результатами розгляду адміністративної справи.

Суддя Слободонюк Михайло Васильович