Ухвала

від 04.01.2021 по справі 140/15969/20

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 січня 2021 року ЛуцькСправа № 140/15969/20 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАНХІМ ТРЕЙД" до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАНХІМ ТРЕЙД" звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06 жовтня 2020 року №2009551/42944041, зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №47 від 03 вересня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання на реєстрацію, 28 вересня 2020 року.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 адміністративний позов у даній справі задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області від 06 жовтня 2020 року №2009551/42944041; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №47 від 03 вересня 2020 року датою її подання на реєстрацію, 28 вересня 2020 року; стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАНХІМ ТРЕЙД" (45606, Волинська область, Луцький район, село Рованці, вулиця Промислова, будинок 17, код ЄДРПОУ 42944041) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ 43143484) 1051,00 грн. (одну тисячу п`ятдесят одну гривню 00 коп.) понесених витрат по сплаті судового збору; стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАНХІМ ТРЕЙД" (45606, Волинська область, Луцький район, село Рованці, вулиця Промислова, будинок 17, код ЄДРПОУ 42944041) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) 1051,00 грн. (одну тисячу п`ятдесят одну гривню 00 коп.) понесених витрат по сплаті судового збору.

30.12.2020 представник позивача - адвокат Драюк Максим Сергійович звернувся в суд із заявою про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3295,00 грн.

В обґрунтування даної заяви вказав, що оскільки справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, судові дебати не проводились, тому докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу подаються протягом п`яти днів із дня ухвалення судового рішення. Однак зазначає, що копію рішення суду не отримував, а про рішення суду від 21.12.2020 у даній справі дізнався лише 28.12.2020 з Єдиного державного реєстру судових рішень, після чого позивач оплатив послуги адвокат та підписав акт приймання-передачі наданих послуг. У зв`язку з вищевикладеним вважає, що позивач з поважних причин не зміг подати докази понесення витрат на професійну правничу допомогу та заяву про винесення додаткового рішення про стягнення витрат позивача на професійну правничу допомогу лише 30.12.2020. А тому просить поновити позивачу строк на подання заяви про винесення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат до даної заяви долучено копії договору про надання правової допомоги від 26.10.2020, акта приймання-передачі наданих послуг від 30.12.2020 та платіжного доручення №159 від 28.12.2020.

Відповідно до частин першої, третьої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення у встановлених випадках. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що розгляд справи та прийняття рішення суду здійснювалося у письмовому провадженні, тому судовий розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення здійснюється у письмовому провадженні на підставі наявних у суду матеріалів справи.

Перевіривши матеріали справи та аналізуючи доводи представника позивача у заяві про ухвалення додаткового судового рішення, суд приходить до таких висновків.

Підстави для ухвалення додаткового судового рішення визначені статтею 252 КАС України. Так відповідно до пункту 3 частини першої вказаної статті суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, з наведеного слідує, що учасник справи має право на звернення до суду із заявою про винесення додаткового рішення у справі, в тому числі й з підстави, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, позаяк рішення суду складається з резолютивної частини із зазначенням, з поміж іншого, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 246 КАС України і розподілу судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами першою, другою статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини третьої статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Так, у заяві про ухвалення додаткового рішення представник позивача вказує, що позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3295,50 грн., при цьому докази на підтвердження вказаних витрат позивач подав до суду 30.12.2020 після судового розгляду, тобто після ухвалення судового рішення у даній справі.

Відповідно до положень частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина третя статті 143 КАС України). Як встановлено частиною п`ятою статті 143 КАС України, у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відтак, наведені вище норми передбачають можливість подання доказів понесених судових витрат після ухвалення судового рішення лише у разі, якщо під час судового розгляду до закінчення судових дебатів особа зробила про це відповідну заяву; неможливість подання доказів до вирішення справи по суті обумовлена поважними причинами. При цьому наслідки неподання у встановлений строк заяви або неподання відповідних доказів передбачені абзацом третім частини сьомої статті 139 КАС України.

Як слідує із рішення суду від 21.12.2020, судом вирішено питання про розподіл судових витрат у сумі 2102,00 грн., понесених позивачем у зв`язку зі сплатою судового збору та підтверджених платіжним дорученням №115 від 10.11.2020, що містилася у матеріалах справи. Інші докази на підтвердження понесених позивачем судових витрат, в тому числі на правничу допомогу, на час розгляду справи суду надані не були, відтак суд не міг вирішити питання про такі судові витрати. При цьому, позивач у позовній заяві просив стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління ДПС у Волинській судові витрати за сплату судового збору в розмірі 2102,00 грн., прохання про відшкодування інших судових витрат на його користь позивач у позовній заяві не заявляв.

Так, за приписами статті 132 КАС України судові витрати складаються не тільки із судового збору, але й інших витрат, що пов`язані з розглядом справи. Обов`язок подання доказів щодо розміру судових витрат, які сплачені або ж мають бути сплачені, покладається саме на сторону.

Проте під час розгляду справи по суті до ухвалення судового рішення доказів про понесення позивачем витрат на правничу допомогу суду не подано, як і не подано ні позивачем, ні його представником відповідної заяви про подання таких доказів протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення у зв`язку із неможливістю надати їх з поважних причин до закінчення розгляду справи по суті.

Розгляд даної справи відповідно до ухвали суду від 16.11.2020 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Частинами першою-третьою статті 262 КАС України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини восьмої статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Отже, протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі учасник справи вправі подавати заяви по суті справи, докази чи інші клопотання, після чого суд переходить до розгляду справи по суті, досліджуючи докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Як слідує з матеріалів справи, після відкриття провадження у справі (16.11.2020) позивач та його представник доказів понесених витрат на правничу допомогу до закінчення розгляду справи по суті не подали. При цьому суд зауважує, що договір про надання правничої допомоги був складений ще 26.10.2020, тобто до подання позовної заяви в суд. Отже, про наявність правничої допомоги та про можливі очікувані витрати на її отримання позивач був обізнаний до подання позовної заяви, однак не подав заяви про її відшкодування в майбутньому після прийняття судового рішення та надання відповідних доказів на її понесення, в тому числі і протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Суд зазначає, що відсутність судових дебатів при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не позбавляє права учасника справи подати в межах строку її розгляду відповідні докази понесених витрат на правничу допомогу чи зробити відповідну заяву про подання таких доказів.

Враховуючи те, що у встановлений частиною сьомою статті 139 КАС України строк (тобто до ухвалення рішення у даній справі - 21.12.2020) позивач та його представник із заявою про стягнення судових витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, не зверталися, документів, які б підтверджували понесені витрати не подавали, відповідно суд, ухвалюючи рішення у справі, не мав підстав та обов`язку вирішувати ці питання, як і призначати судове засідання для їх вирішення (вказуючи про це у резолютивній частині рішення; пункт 4 частини шостої статті 246 КАС України).

Тобто, заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу могла б бути предметом вирішення адміністративним судом під час ухвалення рішення в цій справі (так само як і додаткового рішення), якби її заявили в межах розгляду справи, але до того, як суд ухвалить рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 16.04.2019 в справі №817/1889/17.

Крім того, суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 в справі №755/9215/15-ц також вказала на те, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України (в даному випадку частини сьомої статті 139 КАС України) щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні. Така практика запроваджена у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, зокрема у постанові від 16 квітня 2019 року у справі №817/1889/17.

Таким чином, зважаючи на ту обставину, що під час розгляду справи стороною позивача не було подано доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, як і під час розгляду справи не подано заяву про надання таких доказів протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення, тому суд дійшов висновку, що заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення на підставі частини сьомої статті 139 КАС України слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 139, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.Д. Ковальчук