Рішення

від 04.01.2021 по справі 380/9594/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/9594/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 січня 2021 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сакалоша Володимира Миколайовича, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Відкритого акціонерного товариства Бібрський завод продтоварів про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках,-

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області, позивач) до Відкритого акціонерного товариства Бібрський завод продтоварів (далі - ВАТ Бібрський завод продтоварів , відповідач), в якій позивач просить суд: стягнути з Відкритого акціонерного товариства Бібрський завод продтоварів (ЄДРПОУ 22368516) до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника в розмірі 37711,63 грн.

Провадження у справі суд відкрив ухвалою від 04.11.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом, який складається з сум податкових зобов`язань по земельному податку з юридичних осіб, що складається з основного платежу та штрафної санкції. На даний час суми податкових зобов`язань є узгодженими та у встановлені законодавством строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав. На адресу суду повернувся конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (трек-номер 7901828627654) з довідкою Укрпошти, де зазначено причину повернення: за закінченням терміну зберігання .

Ухвала судом надсилалася за адресою зареєстрованого місця знаходження юридичної особи, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме:81220, Львівська область, Перемишлянський район, м. Бібрка, вул. Слюсарська, 2.

Частиною 10 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) визначено, що ухвала про відкриття провадження у справі постановлюється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.

Частиною 11 ст. 126 коментованого Кодексу визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 174 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу.

З урахуванням вказаного, а також беручи до уваги те, що судом відправлено ухвалу про відкриття провадження у справі саме за реквізитами адреси, яка міститься у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, то в силу вимог ч.11 ст. 126, ч.1 ст.174 і п.4 ч.1 ст.251 КАС України ухвала суду вважається врученою відповідачу належним чином.

Крім того суд бере до уваги усі юридичні особи, незалежно від системи оподаткування, прикріплені до фіскального органу (ДПІ) за місцем податкової адреси, це основне місце їх обліку.

Відповідно до п. 3 ст. 66 у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків (далі - адміністративний район), а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.

Підставою для зняття з обліку платника податків в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації.

У такому разі платник податків, визначений у пункті 64.2 статті 64 цього Кодексу, зобов`язаний подати контролюючому органу за новим місцезнаходженням відповідну заяву у десятиденний строк від дня реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання) згідно з порядком обліку платників податків. У разі неподання такої заяви протягом 10 календарних днів платник податків або посадові особи платника податків несуть відповідальність відповідно до закону.

З урахуванням вказаного, а також беручи до уваги те, що судом відправлено ухвалу про відкриття провадження у справу саме за реквізитами адреси, яка міститься у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, то в силу вимог ч.11 ст. 126, ч.1 ст.174 і п.4 ч.1 ст.251 КАС України ухвала суду вважається врученою відповідачу належним чином.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

ВАТ Бібрський завод продтоварів зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій з присвоєнням ідентифікаційного коду в ЄДРПОУ 22368516, є платником податків у розумінні чинного податкового законодавства.

Згідно довідки про наявність заборгованості з податків і зборів (обов`язкових платежів), що контролюється ГУ ДПС у Львівській області від 10.02.2020 №6104/10/13-01-50.9, станом на 04.02.2020 ВАТ Бібрський завод продтоварів має заборгованість в сумі 37711,63 грн. по земельному податку з юридичних осіб.

Заборгованість згідно карток особових рахунків виникла на підставі:

- Податкова декларація з плати за землю від 12.02.2018 року на суму З 793,92 грн.;

- Податкове повідомлення-рішення №0249271283 від 03.09.2018 на суму 576,00 грн., винесене на підставі акта про результати перевірки №324/13-01-12-83/22368516 від 23.08.2018 року;

- Податкове повідомлення-рішення №0249331283 від 03.09.2018 на суму 8206,10 грн. винесене на підставі акта про результати перевірки №324/13-01-12-83/22368516 від 23.08.2018 року;

- Податкове повідомлення-рішення №0000931283 від 03.10.2018 року на суму 2095,61 грн., винесене на підставі акта про результати перевірки №378/13-01-12- 83/22368516 від 25.09.2018 року;

- Податкова декларація з плати за землю від 12.02.2018 року на суму 23040,00 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Вирішуючи спір у даній адміністративній справі суд керувався, зокрема, наступними нормами ПК України.

Відповідно до п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 ПК України, орган стягнення уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п.41.2 ст.41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

У п. 57.1 ст. 57 Кодексу зазначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання декларації, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.2 ст. 57 Кодексу, у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Згідно п.57.3 ст.57 Кодексу, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п.54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем узгодження.

Всупереч наведеним нормам чинного законодавства платник податків не вжив жодних заходів для погашення податкових зобов`язань.

Як вбачається з матеріалів справи, на даний час суми податків є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу (узгоджена сума податкового зобов`язання, не сплачена платником податків у термін).

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби у відповідності до вимог пункту 59.1 статті 59 ПК України надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання ст.59 ПК України Головним управлінням ДПС у Львівській області було виставлено податкову вимогу № 92-58 від 02.10.2018.

Позивачем на адресу відповідача скеровувалися і відповідні Податкові повідомлення-рішення. Доказів оскарження відповідачем зазначених Податкових повідомлень-рішень чи вимоги суду не надано.

Як вже зазначалося судом, відповідно до п.66.3 ст.66 Податкового кодексу України, у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків (далі - адміністративний район), а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків. У такому разі платник податків, визначений у пункті 64.2 статті 64 цього Кодексу, зобов`язаний подати контролюючому органу за новим місцезнаходженням відповідну заяву у десятиденний строк від дня реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання) згідно з порядком обліку платників податків. У разі неподання такої заяви протягом 10 календарних днів платник податків або посадові особи платника податків несуть відповідальність відповідно до закону.

Суд враховує, що платник зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою, яка фактично являється його місцем проживання і за якою податковий орган правомірно надсилає усю адресовану платникові кореспонденцію. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Вказані висновку суду узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 06.02.2018 року (справа №826/12162/17) та 09.10.2018 року (справа №820/1864/17).

Відповідно до п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Статтею 20 ПК України, визначено права контролюючих органів.

Згідно п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи маюсь право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2, 95.3 статті 95 ПК України).

Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Законом України "Про внесення змін до ПК України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 року №1797-VІІІ внесені зміни до ПК України та ст.19-1 Кодексу викладено в новій редакції, відповідно до якої функції з погашення податкового боргу закріплено за ГУ ДПС у Львівській області.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч.2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Станом на день розгляду справи у суді, відповідач жодних заперечень по суті позовних вимог чи доказів сплати податкового боргу до суду не надав.

Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.

Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Бібрський завод продтоварів (ЄДРПОУ 22368516) до Державного бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника в розмірі 37711 (тридцять сім тисяч сімсот одинадцять) грн. 63 коп.

Судовий збір розподілу не підлягає.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.М. Сакалош