Ухвала

від 10.12.2020 по справі 496/5139/20

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/5139/20

Провадження № 1-кс/496/1858/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_4

перекладача ОСОБА_5

підозрюваного ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за клопотанням слідчого СВ Біляївського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зубрешти, Страшинського району, Республіки Молдова, громадянина Республіки Молдови, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, раніше не судимого на території України, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 . При цьому вказує на те, що 07.12.2020 року, приблизно о 20 годині 00 хвилин ОСОБА_6 , маючи умисел, направлений на заволодіння чужим майном, зокрема грошовими коштами та ювелірними виробами з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ще одною невстановленою в ході слідства особою в автомобілі DACIA LOGAN, білого кольору, р.н. НОМЕР_1 , який був припаркований на узбіччі дороги Одеса - Кучургани поблизу с. Курган, Біляївського району, Одеської області, шляхом нанесення ударів в область обличчя ОСОБА_9 , а також погрозою застосування відносно останньої предмета ззовні схожого на пістолет та ніж, заволоділи грошовими коштами в сумі 3,500 гривень, мобільним телефоном марки Мейзу 3 в корпусі жовтого кольору, вартістю 6000 гривень, золотим ланцюжком плетіння «Бісмарк» довжиною 60 см. вартістю 1000 гривень, кулоном квадратної форми «Казанська Божа матір» вагою 2 гр., вартістю 2000 гривень, золоті сережки у вигляді ромба вартістю 8000 гривень, кільце у вигляді обручки з камінням білого кольору вагою 2,2г., вартістю 2400 гривень, кільце з плетінням у вигляді сіточки з каміннями білого кольору , вагою 2 г., вартістю 2400 гривень, кільце у вигляді ромба з каміннями білого кольору, вагою 2 г., вартістю 2400 гривень, браслет плетіння «Бісмарк» вагою 8 г., вартістю 9600 гривень. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на викрадення чужого майна, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_8 , а також невстановленою в ході слідства особою з місця скоєння злочину зникли, маючи змогу розпорядитися викраденим майном на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, а саме - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), за попередньою змовою групою осіб. Посилаючись на обґрунтованість підозри у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України, а також на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: п. 1 підозрюваний ОСОБА_6 , обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років з конфіскацією майна, а тому знаючи що йому загрожує вказане покарання, може переховуватись від суду, в тому числі оскільки останній являється громадянином Республіки Молдови може виїхати за кордон України; п.3 підозрюваний ОСОБА_6 до теперішнього часу на повістки про виклик не з`явився, що дає підстави вважати про наявний ризик, а саме: перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_6 з метою уникнути кримінального покарання може незаконно впливати на потерпілих, свідків, необхідність яких допитати може виникнути під час судового розгляду; п.5 підозрюваний ОСОБА_6 перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_6 офіційно не працевлаштований та не має офіційного джерела доходу, слідчий звернувся до суду з вказаним клопотанням.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_6 і захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні просили застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши пояснення прокурора, захисника, підозрюваного, вивчивши матеріали, додані до клопотання, матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з ч.2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Крім того, відповідно до ч.5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п. 84 рішенні ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Харченко проти України», п.4 ст. 5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви», № 48297/99, п.43, ЄКПЛ 2002-ІІ).

Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Прокурором доведена обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину. Це підтверджено матеріалами, доданими до клопотання: протоколом пред`явлення особи для впізнання, протоколом допиту потерпілої, протоколом огляду місця події, протоколом обшуку в автомобілі DACIA LOGAN, білого кольору, р.н. НОМЕР_1 , протоколом тимчасового доступу до речей і документів, протоколом пред`явлення речей для впізнання.

Прокурором не доведено існування ризиків незаконного впливу підозрюваного на потерпілих, свідків, необхідність яких допитати може виникнути під час судового розгляду та вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, будь-яких об`єктивних доказів цього суду не надано.

Прокурором доведено існування ризику переховування підозрюваного від слідства та суду, оскільки ОСОБА_6 є громадянином Республіки Молдови, на території України проживає без реєстрації, будь-яких легальних документів на обґрунтування свого перебування на території України не має, не одружений, дітей не має, відсутнє офіційне місце працевлаштування. Наведене свідчить про відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків, та можливість переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, в тому числі, за кордоном України.

Дані про особу підозрюваного і сама підозра у вчиненні ним тяжкого кримінального правопорушення дають достатні підстави вважати, що на даний час дійсно існує ризик, передбачений п. ч.1 ст. 177 КПК України, який виправдовують тримання підозрюваного під вартою.

Виходячи з положень ч.4 ст. 183 КПК України, вважаю за доцільне не визначати підозрюваному розмір застави як альтернативного запобіжного заходу, оскільки йому інкримінується вчинення злочину із погрозою застосування насильства.

Таким чином, вважаю, що застосування більш м`яких запобіжних заходів в тому числі домашній арешт, про застосування якого просили захисник і підозрюваний, не сприятиме запобіганню ризикам, передбаченим п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, з огляду на вагомість визначеного ризику.

З огляду на наведене суд вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 183,186,193,194,196,197 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Біляївського ВП ГУ НП в Одеській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор».

Строк дії ухвали 60 днів з дня та часу затримання ОСОБА_6 - з 08 грудня 2020 року 20:38 годин до 05 лютого 2021 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом п`яти днів з дня її оголошення або виготовлення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали виготовлений 11.12.2020 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1