Рішення

від 24.12.2020 по справі 513/409/20

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/409/20

Провадження № 2/513/299/20

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2020 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді Бучацької А.І., за участю: секретаря судового засідання Златіної О.І., позивачки ОСОБА_1 , представника відповідача Аркуша В.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Сарата цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Зорянської сільської ради Саратського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

27 травня 2020 року позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача, який обґрунтувала тим, що 13 березня 2017 року її баба ОСОБА_2 склала заповіт, яким призначила позивачку спадкоємцем усього належного їй майна. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. 22 листопада 2018 року позивачка отримала у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за заповітом на належну ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,51 га.

Нотаріус відмовив позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 0,20 га для ведення особистого підсобного господарства, оскільки за життя ОСОБА_1 не встигла здійснити державну реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку.

Посилаючись на ці обставини, позивачка просила визнати за нею право на отримання земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства площею 0,20 га у приватну власність в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою Саратського районного суду від 28 травня 2020 року відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати в порядку загального позовного провадження, витребувано у приватного нотаріуса Саратського районного нотаріального округу Одеської області Сулакова І.І. копію спадкової справи щодо майна спадкодавця ОСОБА_2 (а.с. 26).

Ухвалою Саратського районного суду від 31 серпня 2020 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті (а.с.77).

Позивачка ОСОБА_1 в суді позов підтримала. Пояснила, що технічну документацію із землеустрою щодо спірної земельної ділянки ОСОБА_2 за життя не замовляла та не отримала, до Державного кадастрового реєстратора за отриманням кадастрового номера земельної ділянки позивачка не зверталася.

Представник відповідача Аркуша В.Б. проти задоволення позову не заперечував, зазначив, що вказана земельна ділянка розташована за межами села Зоря Саратського району Одеської області. Процедуру приватизації земельної ділянки площею 0,20 га для ведення особистого підсобного господарства спадкодавець ОСОБА_2 за життя не розпочинала.

Вислухавши позивачку та представника відповідача, дослідивши та оцінивши письмові докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Відповідно до статей 1217, 1220, 1221, 1268 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Зорянською сільською радою Саратського району Одеської області, батьками ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , були ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (а.с.9)

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 та копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданих Зорянською сільською радою Саратського району Одеської області, позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дочкою ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (а.с. 10-11).

Рішенням Зорянської сільської ради Саратського району Одеської області від 20.08.1993 року за № 68 "Про виділення земельних ділянок громадянам у приватну власність та у користування" було передано земельні ділянки у приватну власність та користування громадянам, в тому числі, ОСОБА_2 , за адресою АДРЕСА_1 , у таких розмірах: у приватну власність 0,11 га для обслуговування житлового будинку та 0.20 га для ведення особистого підсобного господарства (а.с.13-21).

13 березня 2017 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений секретарем Зорянської сільської ради Саратського району Одеської області, реєстровий № 20. Зазначеним заповітом ОСОБА_2 призначила ОСОБА_1 спадкоємцем усього свого майна, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, а також всього того, що на день смерті буде належати їй та на що за законом вона матиме право (а.с.23).

Заповіт є чинним, про що свідчить інформаційна довідка зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а.с. 33).

Батько позивачки ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , а баба позивачки ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копіями свідоцтв про смерть серії НОМЕР_4 та серії НОМЕР_5 (а.с. 5-6).

Як вбачається з копії спадкової справи, ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка ОСОБА_1 у встановлений строк подала заяву про прийняття спадщини приватному нотаріусу Саратського районного нотаріального округу Одеської області Сулакову І.І. та отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на належні спадкодавцеві: земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,51 га на підставі державного акту серії І-ОД № 046303; житловий будинок під АДРЕСА_1 ; майнові паї у складі майна пайового фонду колективного сільськогосподарського підприємства СВК "Дружба" на підставі свідоцтв про право власності на майновий пай (майновий сертифікат) серії ОД -ХХІІ № 2883 та серії ОД -ХХІІ № 1354 (а.с.54, 70, 74).

20 травня 2019 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Саратського районного нотаріального округу Одеської області Сулакова І.І. щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,20 га, розташовану на території Зорянської сільської ради Саратського району Одеської області (за межами населеного пункту), після смерті баби ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою приватного нотаріуса Саратського районного нотаріального округу Одеської області Сулакова І.І. від 20 травня 2020 року позивачці ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,20 га, розташовану на території Зорянської сільської ради Саратського району Одеської області (за межами населеного пункту) після смерті баби ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постанову нотаріус обґрунтував тим, що державна реєстрація права власності на зазначене нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня. Спадкоємець ОСОБА_1 не надала документ, що посвідчує право власності спадкодавця на нерухоме майно, повідомивши, що такий документ відсутній (а.с.12).

Згідно інформації відділу у Саратському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 18.06.2019 року № Я-1210-0.390-101149-19, нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Одеській області складає 31017 гривень за 1 га (а.с.8).

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

В частині 1 статті 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України від 01.07.2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 3 статті 3 Закону № 1952-IV встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Згідно із частиною 4 статті 3 Закону № 1952-IV будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

У разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно спадкодавця спадкоємець має право згідно із пунктом 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553) звернутись до суб`єкта державної реєстрації прав або державного реєстратора прав на нерухоме майно із заявою про державну реєстрацію права власності спадкодавця, що було набуто останнім за життя.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону № 1952-IV, заявником в процедурі державної реєстрації прав серед інших є спадкоємець (у разі оформлення спадщини, до складу якої входять речові права на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації згідно з цим Законом).

В пункті 66 Порядку № 1127 встановлено, що для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

Державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб`єкта права власності - спадкодавця з обов`язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи.

На підставі абз. 2 п. 1 Розділу X "Перехідні положення" ЗК рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок" (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-VI).

ЗК України у редакції, чинній до 01 січня 2013 року, встановлював, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності таких юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження меж земельної ділянки із власниками чи користувачами суміжних земельних ділянок; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; державна реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органи місцевого самоврядування відмовили спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування, до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Отже, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (ч. 3 ст. 116 ЗК).

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 за життя відповідно до чинного законодавства не розпочала процедуру приватизації земельної ділянки площею 0,20 га, що знаходиться на території Зорянської сільської ради Саратського району Одеської області.

Отже, до позивачки ОСОБА_1 відповідно до абз. 2 п. 1 Розділу X "Перехідні положення" ЗК України переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

За положеннями частини 1 ст. 1 Закону України Про державний земельний кадастр від 07.07.2011 року № 3613-YІ (далі Закон № 3613-YІ), який набрав чинності з 01 січня 2013 року, державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами;

державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера;

кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Відповідно до п.2 Розділу YІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3613-YІ, земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або їхніх спадкоємців чи особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом або іншої, визначеної законом особи. Державна реєстрація таких земельних ділянок може бути здійснена також без подання заяв зазначених осіб центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. У разі відсутності у зазначеного органу документації із землеустрою з визначенням координат поворотних точок меж земельних ділянок цей орган забезпечує організацію проведення робіт з розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок і здійснення державної реєстрації таких земельних ділянок.

Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.

Відповідно до пункту 115 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" державна реєстрація земельних ділянок, переданих у власність (користування) без проведення їх державної реєстрації (в тому числі у разі, коли відомості про земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, не внесені до державного реєстру земель), здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельних ділянок державної чи комунальної власності) в порядку, визначеному для державної реєстрації земельної ділянки.

Статтею 26 Закону України Про землеустрій визначено, що замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Згідно зі статтею 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою, зокрема, власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи.

Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення, а в разі подання заяви в електронній формі - надсилається засобами телекомунікаційного зв`язку.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Згідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб визначений законом.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

За положеннями ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Аналізуючи досліджені докази, суд приходить до висновку, що позивачка передчасно звернулась до суду з вказаним позовом, доказів які б свідчили про неможливість замовити та отримати нею технічну документацію із землеустрою щодо земельної ділянки площею 0,20 га та кадастровий номер земельної ділянки у Державного кадастрового реєстратора, суду не надано, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.

Суд не вправі перебирати на себе повноваження Державного кадастрового реєстратора щодо реєстрації земельної ділянки, як і повноваження нотаріуса щодо видачі свідоцтва про право на спадщину у разі відсутності будь-якого спору з цього приводу.

Керуючись ст. ст. 2-15, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Зорянської сільської ради Саратського району Одеської області про визнання права на отримання земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства площею 0,20 га, у приватну власність в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складене 04 січня 2021 року.

Позивач: ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Відповідач: Зорянська сільська рада Саратського району Одеської області, 68251, с.Зоря. вул. Троїцька, буд.150, Саратського району Одеської області, ЄДРПОУ 04380637.

Суддя А. І. Бучацька