Рішення
від 28.12.2020 по справі 309/3610/18
ХУСТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 309/3610/18

Провадження № 2/309/243/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2020 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Савицький С.А.

при секретарі Томищ Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хуст справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Липецько-Полянська сільська рада про усунення перешкод у користуванні правом власності на земельну ділянку шляхом відновлення меж земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні правом власності на земельну ділянку шляхом відновлення меж земельної ділянки, мотивуючи тим, що він являється власником житлового будинку в АДРЕСА_1 , підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 05.09.2007 року, виданим Хустською державною нотаріальною конторою. Даний будинок розташований на земельній ділянці, площею 0,26 га, призначеній для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 , яка була виділена померлому батьку позивача рішенням 13 сесії двадцять другого скликання від 19.12.1997 року.

У 2017 році позивач звернувся до землевпорядної організації Державного підприємства Закарпатгеодезцентр для виготовлення технічної документації із землеустрою для внесення відомостей про земельну ділянку до автоматизованої системи державного земельного кадастру.

Однак, при виготовленні технічної документації було виявлено, що при виготовленні відповідачу - ОСОБА_3 технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі, який є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 , працівниками землевпорядної організації були допущені технічні помилки. Виявилось, що межа між земельною ділянкою позивача та земельною ділянкою відповідача зміщена в сторону земельної ділянки ОСОБА_1 у декількох місцях і виходить на частину земельної ділянки, на якій знаходиться його газовий стояк. Право власності відповідача на земельну ділянку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку, серії І-ЗК №037478 від 25.09.2000 року, кадастровий номер 2125384800:01:003:0016.

При виготовленні відповідачем технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки комісією Липецько-Полянської сільської встановлено порушення відповідачем межових знаків, про що свідчить акт від 27.07.2017 року.

Крім того, згідно листа Липецько-Полянської сільської ради від 13.06.2017 року позивача повідомлено про те, що технічну документацію ОСОБА_2 повернуто для доопрацювання ліцензійній організації.

Позивач звертає увагу суду на те, що жодного акту погодження меж, ОСОБА_1 , як суміжний землекористувач не підписував та жодних меж відповідачу не погоджував.

Через наведені обставини позивач не може виготовити технічну документацію із землеустрою та присвоїти земельній ділянці кадастровий номер із подальшим внесенням земельної ділянки до Державного земельного кадастру. Накладення меж земельних ділянок одна на одну призвело до зменшення площі земельної ділянки позивача, а також унеможливлює внесення відомостей щодо даної земельної ділянки до автоматизованої системи державного земельного кадастру.

Стаття 158 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачає, що суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Частиною другою статті 152 ЗК України, передбачено, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні (правовий висновок Верховного Суду України №6-84цс14 від 03.09.2014).

Відповідно до ст.55 Закону України "Про землеустрій" встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних та картографічних матеріалів.

Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до п.4.1 Інструкції про встановлення /відновлення/ меж земельної ділянки в натурі /на місцевості/ та їх закріплення межовими знаками від 16.06.2010 р. відновлення меж земельної ділянки в натурі здійснюється при повній /частковій/ втраті в натурі /на місцевості/ межових знаків, їх пошкодження, а також при розгляді земельних спорів між власниками /користувачами/ суміжних земельних ділянок.

Відповідно до положень ст.106 ЗК України обов`язок щодо визначення спільних меж, а саме ч.2 передбачено, що види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики.

Окрім того, ч.1 зазначеної статті, власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Згідно ст.152 ЗКУ, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно з ч.ч.2, 3, 5 ст.158 ЗК України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками громадян, але органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж району містах, оскільки в силу статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" та ст.12 ЗК України визначено, що до виключної компетенції міської ради у галузі регулювання земельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності.

У разі незгоди власників землі або землекористувачів із рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.

У пункті 4 постанови Пленуму ВСУ від 16 квітня 2004 року №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" роз`яснено, що згідно зі ст.158 ЗК України суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, за умови, якщо останні не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу влади з питань земельних ресурсів.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився. До суду подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Позов підтримує та просить його задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. До суду надіслав відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представник третьої особи - Липецько-Полянської сільської ради в судове засідання не з`явився. Представник сільської ради Гобан О.В. подав клопотання про розгляд справи без участі представника сільської ради.

Представник третьої особи - начальник Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області Мельничук С. подав письмові пояснення на позовну заяву, згідно яких просить відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 211, 223, 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників судового процесу без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено та належними доказами стверджено, що ОСОБА_1 являється власником житлового будинку в АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 05.09.2007 року, виданим Хустською державною нотаріальною конторою. Даний будинок розташований на земельній ділянці, площею 0,26 га, призначеній для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 , яка була виділена померлому батьку позивача рішенням 13 сесії двадцять другого скликання від 19.12.1997 року.

У 2017 році позивач звернувся до землевпорядної організації Державного підприємства Закарпатгеодезцентр для виготовлення технічної документації із землеустрою для внесення відомостей про земельну ділянку до автоматизованої системи державного земельного кадастру.

При виготовленні технічної документації було виявлено, що при виготовленні відповідачу - ОСОБА_3 технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі, який є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 , працівниками землевпорядної організації були допущені технічні помилки. Виявилось, що межа між земельною ділянкою позивача та земельною ділянкою відповідача зміщена в сторону земельної ділянки ОСОБА_1 у декількох місцях і виходить на частину земельної ділянки на якій знаходиться його газовий стояк. Право власності відповідача на земельну ділянку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку, серії І-ЗК №037478 від 25.09.2000 року, кадастровий номер 2125384800:01:003:0016.

При виготовленні відповідачем технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки комісією Липецько-Полянської сільської встановлено порушення відповідачем межових знаків, про що свідчить акт від 27.07.2017 року.

Крім того, згідно листа Липецько-Полянської сільської ради від 13.06.2017 року позивача повідомлено про те, що технічну документацію ОСОБА_2 повернуто для доопрацювання ліцензійній організації.

Судом встановлено те, що жодного акту погодження меж, ОСОБА_1 , як суміжний землекористувач не підписував та жодних меж відповідачу не погоджував.