Ухвала

від 05.12.2019 по справі 761/45690/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/45690/19

Провадження № 1-кс/761/30972/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного на земельні ділянки ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2018 року у кримінальному провадженні №420160000000001125, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 квітня 2016 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 309, ч.2 ст. 364-1, ч.2 ст. 367, ч.2 ст. 364-1, ч.5 ст. 27, ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 367 КК України,

в с т а н о в и в:

26 листопада 2019 року на адресу Шевченківського районного суду м. Києва, поштою, надійшло клопотання ОСОБА_4 в якому він, посилаючись на положення ст. 174 КПК України, просив суд скасувати арешт накладений на земельні ділянки ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2018 року у кримінальному провадженні №420160000000001125, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 квітня 2016 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 309, ч.2 ст. 364-1, ч.2 ст. 367, ч.2 ст. 364-1, ч.5 ст. 27, ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 367 КК України.

У судовомузасіданні слідчий ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що дані земельні ділянки є предметом іпотеки та арешт накладений на вказане майно є законним.

Заявник ОСОБА_4 будучи належним чином повідомленим про місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не відомі. При цьому, його неявка не перешкоджає розгляду клопотання про скасування арешту.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення слідчого, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У судовому засіданні встановлено, що ГСУ СБ України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12015170090002601 за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.5 ст. 191 КК України та за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 358, ч.2 ст. 364-1, ч.5 ст. 27, ч.5 ст. 191, ч.5 ст. 191 КК України.

Постановою слідчого від 23 січня 2018 року, земельні ділянки з кадастровими номерами 3223180500:06:017:0029; 3223180500:06:017:0035; 3223180500:06:017:0033, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42016000000001125.

В подальшому, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2018 року накладено арешт на земельні ділянки, що перебувають у власності ТОВ «С.І. Компані» (код ЄРДПОУ 34661800), а саме: 3223180500:06:017:0029; 3223180500:06:017:0035; 3223180500:06:017:0033.

При цьому, як вбачається зі змісту вказаної ухвали слідчого судді, метою накладення арешту на земельні ділянки, у кримінальному провадженні № 42016000000001125, є забезпечення збереження речових доказів, що дає достатні підстави вважати, що слідчий суддя обґрунтовано, відповідно до вимог ст.ст. 132, 170-173 КПК України, наклав арешт на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності ТОВ «С.І. Компані».

У свою чергу, посилання заявника на те, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2018 року арешт на тимчасово вилучене майно накладено необґрунтовано, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки в матеріалах клопотання відсутні належні та допустимі докази на їх обґрунтування.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи те, що заявником у своєму клопотанні не доведено, а слідчим суддею не встановлено будь-яких нових обставин та доводів, яких не існувало на час накладення арешту на земельні ділянки, за яких би на даний час відпала потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження або ж було встановлено, що арешт накладено необґрунтовано, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити ОСОБА_4 в задоволенні його клопотання про скасування арешту майна.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що 02 серпня 2019 року вищевказане клопотання ОСОБА_4 вже було предметом розгляду слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва, та постановлена ухвала про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного в рамках кримінального провадження №420160000000001125, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 квітня 2016 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 167, 170, 173, 174, 309, 310, 376, 532 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного на земельні ділянки ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2018 року у кримінальному провадженні №420160000000001125, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 квітня 2016 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 309, ч.2 ст. 364-1, ч.2 ст. 367, ч.2 ст. 364-1, ч.5 ст. 27, ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 367 КК України відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає, однак проти неї можуть бути подані заперечення під час підготовчого провадження у суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1