Постанова

від 28.12.2020 по справі 671/2580/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 671/2580/18

Провадження № 22-ц/4820/1937/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2020 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Купельського А.В. (суддя-доповідач),

Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Журбіцький В.О.

за участю учасників справи: позивачки ОСОБА_1 представника апелянта адвоката Ліщук О.І., представника ТОВ Топаз-Агро Цапіва І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 17 вересня 2020 року (суддя Бабій О.М.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Топаз-Агро , третя особа на стороні відповідача - державний реєстратор Волочиської районної державної адміністрації Лозіцька Тетяна Володимирівна, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

У грудні 2018 року ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначала, що земельна ділянка площею 2 га, кадастровий номер 6820987800:03:006:0296, розташована на території Трительницької сільської ради Волочиського району Хмельницької області, на праві власності належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_3 , 10 вересня 2018 року державним нотаріусом Першої Хмельницької державної нотаріальної контори сину померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на цю земельну ділянку, і в такий спосіб він став її власником.

Проте, виявилося, як вказував позивач, що 06 вересня 2018 року, тобто більш як через 8 місяців після смерті ОСОБА_3 , державним реєстратором було зареєстровано за ТОВ Топаз-Агро право оренди цієї земельної ділянки на 49 років, на підставі договору оренди від 15 січня 2018 року.

Оскільки на час державної реєстрації укладеного, як зазначено у Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 15 січня 2018 року між ОСОБА_3 та ТОВ Топаз-Агро договору оренди земельної ділянки ОСОБА_3 був мертвий, то апріорі такий договір не міг бути зареєстрований державою через її державного реєстратора Лозіцьку Т.В., яка цієї обставини свідомо не перевірила.

Крім того, на час державної реєстрації договору власником земельної ділянки уже був позивач ( ОСОБА_2 ), який прийняв спадщину після смерті батька.

В подальшому позивач подав заяву про доповнення підстав позову, в якій вказав, що спірний договір оренди земельної ділянки від 15 січня 2018 року підписаний не власником земельної ділянки, а за зловмисною домовленістю - ОСОБА_4 з його дядьком - власником та директором відповідача ТОВ Топаз-Агро ОСОБА_5 .

Позивач вважає, що оскільки цей договір тривалий час не реєструвався, тому його було укладено не 15 січня 2018 року, а безпосередньо перед його реєстрацією, тобто у вересні 2018 року після смерті ОСОБА_3 , з використанням довіреності, яка на той час вже втратила чинність внаслідок смерті довірителя.

У зв`язку з цим позивач просив суд визнати недійсним укладений 15 січня 2018 року між ОСОБА_3 та ТОВ Топаз-Агро договір оренди земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 6820987800:03:006:0296, розташованої на території Трительницької сільської ради Волочиського району Хмельницької області, який 06 вересня 2018 року був зареєстрований державним реєстратором Волочиської райдержадміністрації Лозіцькою Т.В.

Протокольною ухвалою суду від 2 вересня 2019 року до участі у справі в якості законного представника позивача залучено матір ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (а. с. 87-зворот).

Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 17 вересня 2020 року в задоволенні позову адвоката Латюка П.Я. в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ТОВ Топаз-Агро , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - державний реєстратор Волочиської РДА Лозіцька Т.В., про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, відмовлено.

Не погоджуючись з цим рішенням, адвокат Ліщук О.І. в інтересах ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Вважає вказане рішення незаконним та необґрунтованим.

Посилається на те, що судом першої інстанції проігноровано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомості від 13 листопада 2018 року, свідоцтво про право на спадщину за законом, в яких зазначено, що право власності на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 7 лютого 2018 року.

При дослідженні спірного договору оренди землі від 15 січня 2018 року за № 3 та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13 листопада 2018 року встановлено, що договір оренди землі, який підписаний представником ОСОБА_3 ОСОБА_4 укладено до набуття права власності на земельну ділянку, що підтверджує твердження позивача про зловмисну домовленість ОСОБА_4 з його дядьком - власником та директором відповідача ТОВ Топаз-Агро ОСОБА_5 та вказує на відсутність вільного волевиявлення ОСОБА_3 на укладення спірного договору і виключало в подальшому звернення про реєстрацію права оренди земельної ділянки.

Ухилення від участі в судовому засіданні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ще раз підтверджує незаконність їхніх дій.

Крім того, дані обставини підтверджуються позицією державного реєстратора Волочиської РДА Лозіцькою Т.В., яка не заперечила проти позову.

Відзиву на апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду від учасників справи не надходило.

Заслухавши доповідача, пояснення апелянта та представника, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 статті 205 ЦК України передбачено, що правочини можуть вчинятися в усній або письмовій формі.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

А в силу ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 цього Закону укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Статтею 6 Закону України Про оренду землі передбачено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

В силу ч. 4 ст. 32 вказаного Закону, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Частинами 1, 3 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані із його недійсністю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 1000 ЦК України визначено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 15 січня 2018 року між ОСОБА_3 та ТОВ Топаз-Агро було укладено договір оренди землі № 3, за яким ОСОБА_3 передав належну йому на праві приватної власності земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 6820987800:03:006:0296, в оренду ТОВ Топаз-Агро для ведення особистого селянського господарства, на умовах внесення орендної плати, строком на 49 років (а. с. 96-98).

Як вбачається із змісту договору, при його укладенні від імені ОСОБА_3 діяв на підставі довіреності, зареєстрованої в реєстрі за № 47 від 26 січня 2016 року, посвідченої приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Гайдамакою О.В., ОСОБА_4 , яким і підписано договір від 15 січня 2018 року (а. с. 100).

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 145063725 від 13 листопада 2018 року, договір оренди землі № 3, укладений 15 січня 2018 року між ОСОБА_3 та ТОВ Топаз-Агро , зареєстровано 06 вересня 2018 року державним реєстратором Волочиської РДА Лозіцькою Т.В., індексний номер 42880327 (а. с. 6-7).

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що підтверджується даними свідоцтва про його смерть серії НОМЕР_1 від 01 лютого 2018 року (а. с. 4).

Після його смерті право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6820987800:03:006:0296, набув його спадкоємець - син ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, а також вищевказаною інформаційною довідкою з Державного реєстру, згідно з якою право власності спадкоємця ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку зареєстровано 10 вересня 2018 року (а. с. 3, 5-7).

Таким чином, після смерті орендодавця право власності на земельну ділянку, а також права та обов`язки за договором оренди перейшли до його спадкоємця - ОСОБА_2 .

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачем не доведено наявність підстав для визнання укладеного 15 січня 2018 року між ОСОБА_3 та ТОВ Топаз-Агро договору оренди земельної ділянки недійсним.

Суд відхилив доводи позивача про необхідність визнати договір оренди землі недійсним з підстави державної реєстрації договору після смерті ОСОБА_3 , оскільки момент реєстрації договору оренди не впливає на дійсність чи недійсність договору, так як його дійсність визначається моментом укладення договору, а в даному випадку договір було укладено 15 січня 2018 року, за життя ОСОБА_3 , від імені якого на підставі дійсної довіреності діяв ОСОБА_4 , який мав необхідний обсяг повноважень на вчинення правочину.

Зазначена довіреність недійсною визнана не була, отже немає підстав стверджувати про відсутність вільного волевиявлення ОСОБА_3 на укладення оспорюваного договору оренди земельної ділянки.

Своє волевиявлення на укладення договору сторони правочину виявили в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписами письмового документа (договору), в якому фіксуються правові наслідки.

При цьому, реєстрація договору є адміністративним актом, тобто зовнішнім елементом щодо договору.

З таким висновком погоджується Хмельницький апеляційний суд.

Посилання апелянта, що судом першої інстанції проігноровано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомості від 13 листопада 2018 року, свідоцтво про право на спадщину за законом, в яких зазначено, що право власності на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 7 лютого 2018 року, не може бути підставою для скасування рішення суду, оскільки така підстава у позові не зазначалась.

Суд, відповідно до ст. 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Не може бути підставою для задоволення позову твердження позивача про зловмисну домовленість ОСОБА_4 з його дядьком - власником та директором відповідача ТОВ Топаз-Агро ОСОБА_5, що вказує на відсутність вільного волевиявлення ОСОБА_3 на укладення спірного договору і виключало в подальшому звернення про реєстрацію права оренди земельної ділянки. Такі твердження жодним належним, достовірним доказом не підтверджені та є лише припущенням апелянта. В силу ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Хмельницький апеляційний суд вважає правильними висновки суду першої інстанції, що позивачем не доведено наявності підстав для визнання укладеного 15 січня 2018 року між ОСОБА_3 та ТОВ Топаз-Агро договору оренди земельної ділянки недійсним. Своє волевиявлення на укладення договору оренди сторони виявили в момент досягнення згоди з усіх істотних умов договору, складання та скріплення підписами цього договору, у якому зафіксовано правові наслідки.

Доводи апеляційної скарги про те, що недійсність правочину підтверджуються позицією державного реєстратора Волочиської РДА Лозіцькою Т.В., яка не заперечила проти позову, є необґрунтованими та є лише припущенням апелянта.

Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про обґрунтованість позову, а стосуються переоцінки доказів.

Доводи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Оскільки судове рішення правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог процесуального права, апеляційний суд не вбачає підстав для його скасування.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, Хмельницький апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 17 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне судове рішення складено 4 січня 2021 року.

Судді А.В. Купельський

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк