Рішення

від 05.01.2021 по справі 910/15699/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.01.2021Справа № 910/15699/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Сергієнка Володимира Івановича

до Товариства з обмеженою відповідальністю Лі Груп

про стягнення 448 242,04 грн

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2020 року Фізична особа-підприємець Сергієнко Володимир Іванович (далі - ФОП Сергієнко В.І., позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Лі Груп (далі - ТОВ Лі Груп , відповідач) про стягнення 448 242,04 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем його обов`язку своєчасно та в повному обсязі оплатити товар, поставлений позивачем на виконання умов договору поставки № 27/02 від 27.02.2020.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з цим позовом та просив стягнути з відповідача грошові кошти в загальному розмірі 448 242,04 грн, з яких: 433 839,98 грн - основний борг, 2 880,41 грн - 3% річних, 11 521,65 грн - пеня.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2020, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі № 910/15699/20 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Так, ухвала суду від 03.11.2020 згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105476367545 отримана позивачем 12.11.2020.

Вищевказана ухвала суду від 03.11.2020 була також направлена відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, проте була повернута підприємством поштового зв`язку за закінченням встановленого стоку зберігання.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, заперечень проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні до суду не надходило.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

27.02.2020 ТОВ Лі Груп (покупець) та ФОП Сергієнко В.І. (постачальник) уклали договір поставки № 27/02 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар, в порядку та на умовах, визначених цим договором, а покупець - прийняти і своєчасно оплатити суму, вказану у видатковій накладній на товар, у термін, передбачений договором.

Згідно з п. 1.2 договору найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення визначається накладною на кожну окрему партію.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що вартість і кількість товару визначається у видаткових накладних.

Покупець зобов`язаний провести розрахунок за поставлений товар по факту його отримання, але не більше 3 (трьох) календарних днів з дня поставки шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 2.3 договору днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, зараховується на рахунок постачальника.

Згідно з п. 4.4 договору датою поставки вважається дата фактичного отримання товару, що підтверджується підписанням видаткової накладної уповноваженими представниками сторін.

У п. 8.1 договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2020 або до повного виконання зобов`язань за договором.

На виконання укладеного сторонами договору позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар вартістю 433 839,98 грн, що підтверджується видатковою накладною № ФП-0019366 від 13.07.2020, підписаною представниками обох сторін та засвідченої їх печатками.

Відповідач, у порушення умов укладеного сторонами договору товар, поставлений позивачем за видатковою накладною № ФП-0019366 від 13.07.2020, не оплатив.

Таким чином, матеріали справи свідчать про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем за товар, поставлений на виконання договору поставки № 27/02 від 27.02.2020, в розмірі 433 839,98 грн.

У зв`язку з цим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність вимог позивача, суд керувався таким.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Положеннями ч. 1 ст. 262 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач документів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем в повному обсязі або спростовували доводи останнього, суду не надав.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 433 839,98 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 11 521,65 грн

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень п. 2.2 договору, згідно з якими відповідач зобов`язаний провести розрахунок за поставлений товар протягом не більше як 3 (трьох) календарних днів з дня поставки, судом встановлено, що товар поставлений позивачем за видатковою накладною № ФП-0019366 від 13.07.2020 повинен був бути оплачений відповідачем не пізніше 16.07.2020, а порушення строку виконання вказаного грошового зобов`язання почалось з 17.07.2020.

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач товар, поставлений позивачем, не оплатив, відтак допустив порушення зобов`язання.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 5.2 договору передбачено, що у випадку порушення строків оплати поставленого товару, покупець сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь строк затримки платежу, а також пеню, що нараховується на несплачену суму за весь час прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за визначений позивачем період з 17.07.2020 по 07.10.2020, суд встановив, що її розмір становить 11 806,14 грн, тобто є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення. Отже, вимога про стягнення з відповідача пені заявлена позивачем правомірно та підлягає задоволенню в розмірі визначеному позивачем, а саме в розмірі 11 521,65 грн.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 2 880,41 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за визначений позивачем період з 17.07.2020 по 07.10.2020, суд встановив, що їх розмір становить 2 951,53 грн, тобто є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення. Отже, вимога про стягнення з відповідача 3% річних заявлена позивачем правомірно та підлягає задоволенню в розмірі визначеному позивачем, а саме в розмірі 2 880,41 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Лі Груп (03057, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 44, ідентифікаційний код 41619147) на користь Фізичної особи-підприємця Сергієнка Володимира Івановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) основний борг у розмірі 433 839,98 грн (чотириста тридцять три тисячі вісімсот тридцять дев`ять грн 98 коп.), 3% річних у розмірі 2 880,41 грн (дві тисячі вісімсот вісімдесят грн 41 коп.), пеню у розмірі 11 521,65 грн (одинадцять тисяч п`ятсот двадцять одна грн 65 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 723,63 грн (шість тисяч сімсот двадцять три грн 63 коп.).

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 05.01.2021.

Суддя О.Г. Удалова