Ухвала

від 29.12.2020 по справі 916/2917/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"29" грудня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2917/20

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Рога Н.В., при секретарі судового засідання Луцюку Р.П., розглянув заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Проект-Актів (вх.№34677/20 від 28.12.2020р.) та Приватного підприємства ДОРАГРОБУД-14 (вх.34679/20 від 28.12.2020р.) про залишення без розгляду позовної заяви прокурора у справі №916//2917/20

За позовом: Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону (65012, м. Одеса, вул. Пироговська, буд. 11, код ЄДРПОУ - 38296363) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, буд. 6, код ЄДРПОУ - 00034022)

До відповідачів: Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України (65063, м. Одеса, вул. Армійська, буд. 18, код ЄДРПОУ - 24980210); Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Інтертрейд (65151, м. Одеса, проспект Небесної Сотні, буд. 116-Б, код ЄДРПОУ - 37685740); Товариства з обмеженою відповідальністю Проект-Актів (07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Олега Оникієнка, буд. 125, офіс 15, код ЄДРПОУ - 40186902)

За участю третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватного підприємства ДОРАГРОБУД-14 (65091, м.Одеса, вул. Комітетська, буд. 14-В, кв. 49)

про визнання договорів недійсними

За участю представників сторін:

Від прокуратури: Біховська М.Ю. - на підставі посвідчення №058655 від 14.12.2020р.;

Від позивача: Добров Ю.І. - в порядку самопредставництва;

Від відповідача (Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України): Ромашкін С.В. - на підставі ордеру серії ОД №110173 від 29.12.2020р.;

Від відповідача (ТОВ Фірма Інтертрейд ) : Малофеєв В.О. - директор;

Від відповідача (ПП Проект-Актів ) : Шаповалов О.Ю. - на підставі ордеру серії ОД №647060 від 02.11.2020р.;

Від третьої особи: Селіванов С.А. - на підставі ордеру серії ОД №634447 від 10.12.2020р.

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Південного регіону звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони (далі- Південне УКБ МОУ), Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Фірма Інтертрейд та Приватного підприємства (далі - ПП) Проект-Актів про визнання недійсним Договору №303/36/385УКБ від 05.07.2016р. про будівництво багатоквартирних житлових будинків на вул. Маршала Жукова, 116-Б у м. Одесі, укладеного між Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України з ТОВ Фірма Інтертрейд ; визнання недійсною угоди №303/36/4 від 04.04.2018р. про зміну сторони у зобов`язанні за Договором №303/36/385УКБ від 05.07.2016р. про будівництво багатоквартирних житлових будинків на вул. Маршала Жукова, 116-Б у м. Одесі, укладеним між Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України з ТОВ Фірма Інтертрейд , на ПП Проект-Актів .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.10.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.11.2020р.

Протокольною ухвалою суду від 03.11.2020р. підготовче засідання відкладено на 26.11.2020р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.11.2020р. залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Приватне підприємство (далі-ПП) ДОРАГРОБУД-14 та відкладено підготовче засідання на 10.12.2020р.

Протокольною ухвалою суду від 10.12.2020р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 29.12.2020р.

Протокольною ухвалою суду від 29.12.2020р. відкладено підготовче засідання на 11.01.2021р.

28 грудня 2020р. до суду від ТОВ Проект-Актів та від ПП ДОРАГРОБУД-14 надійшли клопотання про залишення без розгляду позовної заяви, поданої Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Південного УКБ МОУ, ТОВ Фірма Інтертрейд та ТОВ Проект-Актів про визнання недійсним Договору №303/36/385УКБ від 05.07.2016р. про будівництво багатоквартирних житлових будинків на вул. Маршала Жукова, 116-Б у м. Одесі, укладеного між Південним УКБ МОУ з ТОВ Фірма Інтертрейд ; визнання недійсною угоди №303/36/4 від 04.04.2018р. про зміну сторони у зобов`язанні за Договором №303/36/385УКБ від 05.07.2016р. про будівництво багатоквартирних житлових будинків на вул. Маршала Жукова, 116-Б у м. Одесі, укладеної між Південним УКБ МОУ з ТОВ Фірма Інтертрейд , на ПП Проект-Актів .

В обґрунтування заявники зазначають, що прокуратурою не дотримано порядку, передбаченого ст.23 Закону України Про прокуратуру , що свідчить про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді.

Заявники зазначають, що згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Так, відповідно до п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідає принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003р. №1604 (2003) Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону щодо функцій органів прокуратури, які не належить до сфери кримінального права, наголошено, що вкрай важливо забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і щоб загальні завдання щодо захисту інтересів держави вирішувалися через систему здійснення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій було засновано окремі, належним чином розміщені та ефективні органи. З урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу стосовно рівноправності сторін судового провадження, зміст п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Отже, заявники вважають, що прокурор може представляти інтереси держави у суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави у суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п.3 ч.2 ст.129 Конституції).

Положення п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції відсилає до спеціального закону, яким має бути визначено виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України Про прокуратуру . За змістом ч.3 ст.23 цього закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч.4 цієї статті.

У п.3 ч.1 ст. 131 -1 Конституції зазначено про можливість представництва прокурором інтересів держави лише у виключних випадках. Аналіз ч.3 ст.23 Закону України Про прокуратуру дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: -якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший субєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Нездійснення захисту має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Заявники вважають, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Як зазначають заявники, аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постановах ВС від 25.04.2018р. у справі №806/1000/17, від 23.10.2018р. у справі №906/240/18, у справі №910/18770/17, від 5.11.2018р. у справі №910/4345/18.

При цьому, заявники вважають, що у справі №916/2917/20 у прокуратури відсутні підстави для представництва позивача, оскільки прокуратурою не доведено обставин, які перешкоджають захисту прав та інтересів саме належним суб`єктом - Міністерством оборони України.

Також, в матеріалах даної справи, наявний лист Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону від 10.06.2020р. № 05/3-1928вих-20, адресований до Міністерства оборони України з проханням повідомити: Чи вживало Міністерство оборони України заходи щодо розірвання, визнання недійсними договору від 05.07.2016 №303/36/385 УКБ, угоди від 04.04.2018р. №303/36/4? Якщо так, то які саме та коли? Чи подавало Міністерство оборони України до судів позови про розірвання, визнання недійсними договору від 05.07.2016р. №303/36/385 УКБ, угоди від 04.04.2018р. №303/36/4? Якщо так, то які результати їхнього розгляду?

Заявники зазначили, що відповідно до висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у пункті 79 постанови від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18, Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. .

Згідно відзиву ТОВ ПРОЕКТ-АКТІВ та письмових пояснень ПП ДОРАГРОБУД - 14 вбачається, що у вересні 2020 року Південне УКБ МОУ самостійно відреагувало на запит прокурора шляхом подання до Господарського суду Одеської області позовної заяви про розірвання Договору М303/36/385 УКБ від 05.07.2016р. про будівництво багатоквартирних житлових будинків по вул. Маршала Жукова, 116-6 у м, Одеса.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником Південного управління капітального будівництва є Міністерство оборони України.

Таким чином, оскільки Південне УКБ МОУ відреагувало на звернення Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону, що були викладені в листі від 10.06.2020 р. № 05/3-1928вих-20 та самостійно звернулось до суду за захистом своїх прав шляхом розірвання Договору №303/36/385 УКБ від 05.07.2016р.,на думку заявників, не існувало підстав для альтернативного, повторного звернення до суду з боку прокурора.

Крім того, заявники зазначили, що відповідно до висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у п. 40 постанови від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18, невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

За таких обставин, заявники вважають, що Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Південного регіону, не впевнившись в тому, чи відреагував або допустив бездіяльність державний орган, безпідставно, перевищуючі свої повноваження, звернулась до суду з позовною заявою.

Враховуючи все викладене, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, заявники вважають, що наявні підстави для залишення позовної заяви Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону у справі №916/2917/20 без розгляду.

Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Південного регіону вважає заяви ТОВ Проект-Актів та від ПП ДОРАГРОБУД-14 про залишення без розгляду позовної заяви, поданої Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Південного УКБ МОУ, ТОВ Фірма Інтертрейд та ТОВ Проект-Актів про визнання недійсним Договору №303/36/385УКБ від 05.07.2016р. про будівництво багатоквартирних житлових будинків на вул. Маршала Жукова, 116-Б у м. Одесі, укладеного між Південним УКБ МОУ з ТОВ Фірма Інтертрейд ; визнання недійсною угоди №303/36/4 від 04.04.2018р. про зміну сторони у зобов`язанні за Договором №303/36/385УКБ від 05.07.2016р. про будівництво багатоквартирних житлових будинків на вул. Маршала Жукова, 116-Б у м. Одесі, укладеної між Південним УКБ МОУ з ТОВ Фірма Інтертрейд , на ПП Проект-Актів , такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність, а також зауважила, що згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18 бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

З урахуванням зазначеного, прокурор вважає, що надуманими та такими, що суперечать правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18, є доводи заявників щодо необхідності підтвердження прокуратурою факту нездійснення Міністерством оборони України захисту інтересів держави шляхом притягнення посадових осіб оборонного відомства до кримінальної відповідальності.

Прокурор зазначає, що 10.06.2020р. листом за №05/3-1928вих-20 було поінформовано міністерство оборони України про порушення вимог законодавства під час укладання Договору №303/36/385УКБ від 05.07.2016р. про будівництво багатоквартирних житлових будинків на вул. Маршала Жукова, 116-Б у м. Одесі, а такою витребувано інформацію про вжиті заходи щодо розірвання цього Договору або визнання його недійсним. У відповіді на цей лист (лист від 17.07.2020р. за №503/24/4988) Міністерством оборони України не надало інформації про вжиті заходи та лише повідомило, що у випадку звернення прокурора до суду з позовом та відкриття відповідного провадження, Міністерство забезпечить участь свого представника у встановленому порядку.

З урахуванням зазначеного, невжиття Міністерством оборони України заходів представницького характеру щодо визнання недійсним Договору №303/36/385УКБ від 05.07.2016р. про будівництво багатоквартирних житлових будинків на вул. Маршала Жукова, 116-Б у м. Одесі після того, як йому стало відомо про порушення інтересів держави прокурор кваліфікує як бездіяльність вказаного органу.

Крім того, прокурор зауважив, що Міністерство оборони України не є учасником справи №916/2694/20 за позовом Південного УКБ МОУ про розірвання Договору М303/36/385 УКБ від 05.07.2016р. про будівництво багатоквартирних житлових будинків по вул. Маршала Жукова, 116-6 у м, Одеса, яка станом на даний час розглядається Господарським судом Одеської області, яка відрізняється від справи №916/2917/20 як суб`єктним складом, так і предметом та підставами спору, і розгляд цих справ буде мати різні правові наслідки.

Представник Міністерства оборони України повністю погоджується з позицією прокурора та підтвердив, що дійсно, Міністерством не вживалися заходи, направлені на поновлення порушених інтересів держави у зв`язку із укладанням Договору М303/36/385 УКБ від 05.07.2016р. про будівництво багатоквартирних житлових будинків по вул. Маршала Жукова, 116-6 у м, Одеса.

Представник ТОВ Фірма Інтертрейд підтримує заяви ТОВ Проект-Актів та ПП ДОРАГРОБУД-14 щодо залишення позову без розгляду.

Представник Південного УКБ МОУ погодився з позицією прокуратури та заперечує проти залишення позову без розгляду.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення учасників судового процесу, суд дійшов наступних висновків:

Дійсно, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Як вже зазначалося вище, Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Південного регіону звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони (далі- Південне УКБ МОУ), Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Фірма Інтертрейд та Приватного підприємства (далі - ПП) Проект-Актів про визнання недійсним Договору №303/36/385УКБ від 05.07.2016р. про будівництво багатоквартирних житлових будинків на вул. Маршала Жукова, 116-Б у м. Одесі, укладеного між Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України з ТОВ Фірма Інтертрейд ; визнання недійсною угоди №303/36/4 від 04.04.2018р. про зміну сторони у зобов`язанні за Договором №303/36/385УКБ від 05.07.2016р. про будівництво багатоквартирних житлових будинків на вул. Маршала Жукова, 116-Б у м. Одесі, укладеним між Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України з ТОВ Фірма Інтертрейд , на ПП Проект-Актів .

Суд погоджується з нормативним обґрунтуванням підстав звернення прокурора до суду з позовом інтересах держави, що викладені в заявах ТОВ Проект-Актів та ПП ДОРАГРОБУД-14 про залишення без розгляду позовної заяви, у зв`язку з чим єдиним питанням, яке має вирішити суд у даному випадку, є оцінка наявних у матеріалах справи обставин, які свідчать про невжиття компетентним органом - Міністерством оброни України, протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, заходів, направлених на захист таких інтересів.

Дійсно, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

При цьому, протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень -це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Однак, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18, суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою ст. 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

При цьому, у Рішенні від 05 червня 2019 року N 4-р (II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Обставини дотримання прокурором установленої ч.ч.3.4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів ст.ст. 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. А відсутність у такому випадку законних підстав для представництва інтересів держави свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності, та є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до п.1 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Однак, відкриваючи провадження у цій справі, суд установив відповідність поданої прокурором позовної заяви вимогам ст.ст. 162, 164 ГПК України. Жодних недоліків цієї заяви в частині відсутності обґрунтування прокурором підстави для здійснення представництва інтересів держави суд не виявив і позовну заяву прокурора як з цих, так і з інших підстав без руху не залишив.

Суд також установив, що прокурор зазначив у позовній заяві підставу для здійснення ним представництва, тобто виконав вимогу ч.5 ст. 162 ГПК України. Крім того, на виконання ч.ч. 3-5 ст. 53 ГПК України і ч.ч.3, 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави Міністерством оборони України, яке не вжило заходів до оспорювання Договору №303/36/385УКБ від 05.07.2016р. про будівництво багатоквартирних житлових будинків на вул. Маршала Жукова, 116-Б у м. Одесі, укладеного між Південним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України з ТОВ Фірма Інтертрейд у судовому порядку.

Зокрема, з листа Головного управління майна та ресурсів від 17.07.2020р. за №503/24/4988, яке за дорученням заступника Міністра оброни України опрацьовувало звернення військової прокуратури Південного регіону України від 10.06.2020р. за №05/3-1928 щодо надання інформації про вжиття заходів щодо розірвання, визнання недійсним Договору №303/36/385УКБ від 05.07.2016р., не вбачається, що Міністерство оборони України вчиняло такі дії.

Міністерство оборони України або Головне управління майна та ресурсів за його дорученням свою позицію щодо порушення інтересів держави жодним чином не висловили, про наміри самостійно звернутися з позовом чи провести перевірку щодо виявлених прокуратурою фактів не заявили, водночас не спростували й твердження прокурора щодо виявлених порушень законодавства. На думку суду, такі дії мають бути оцінені прокурором як бездіяльність, адже, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Посилання заявників на наявність у Господарському суду Одеської області справи №916/2694/20 за позовом Південного УКБ МОУ до ТОВ Проект -Актив про розірвання Договору М303/36/385 УКБ від 05.07.2016р. про будівництво багатоквартирних житлових будинків по вул. Маршала Жукова, 116-6 у м, Одеса, жодним чином не свідчить про те, що Міністерство оборони України вже самостійно звернулося до суду за захистом інтересів держави, адже, Міністерство оборони України не є стороною у справі №916/2694/20 ; обраний Південним УКБ МОУ, як сторони за Договором, спосіб захист відрізняється від способу захисту, обраного прокурором з метою захисту інтересів держави в особі Міністерства оборони України, яке не є стороною Договору; наслідки застосування судом способі захисту, обраних Південного УКБ МОУ та прокурором будуть різними.

Враховуючи все викладене вище, на думку суду, відсутні підстави для залишення без розгляду позовної заяви Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону поданої в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Південного УКБ МОУ, ТОВ Фірма Інтертрейд та ТОВ Проект-Актів про визнання недійсним Договору №303/36/385УКБ від 05.07.2016р. про будівництво багатоквартирних житлових будинків на вул. Маршала Жукова, 116-Б у м. Одесі, укладеного між Південним УКБ МОУ з ТОВ Фірма Інтертрейд ; визнання недійсною угоди №303/36/4 від 04.04.2018р. про зміну сторони у зобов`язанні за Договором №303/36/385УКБ від 05.07.2016р. про будівництво багатоквартирних житлових будинків на вул. Маршала Жукова, 116-Б у м. Одесі, укладеної між Південним УКБ МОУ з ТОВ Фірма Інтертрейд , на ПП Проект-Актів .

Керуючись ст. ст. 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю Проект-Актів (вх.№34677/20 від 28.12.2020р.) та Приватного підприємства ДОРАГРОБУД-14 (вх.34679/20 від 28.12.2020р.) про залишення без розгляду позовної заяви Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону у справі №916//2917/20 - відмовити.

Ухвала набирає чинності в порядку ст. 235 ГПК України та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 04.01.2021р.

Суддя Н.В. Рога