Рішення

від 21.12.2020 по справі 917/1717/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2020 р. Справа № 917/1717/20

м. Полтава

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційне підприємство "Нова роба", вул. Рибалка, 2, м. Суми, 40011

до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", вул. Івана Приходька, 141, м. Кременчук, Полтавської області, 39607

про стягнення 19 222,92 грн.

Суддя Солодюк О.В.

Секретар судового засідання Олійник Н.І.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання

Розглядається позовна заява про стягнення заборгованості по договору поставки товару №0303-СН від 12.10.2018р. в розмірі 19 222,92 грн., з них 17 019,60 грн. - основного боргу, 1 554,55 грн. - пені, 255,37 грн. - інфляційних, 393,40 - 3% річних.

Ухвалою суду від 03.11.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 03.12.2020р. на 09-50 год.

Позивач в обгрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач порушив умови договору поставки товару №0303-СН від 12.10.2018р. та права позивача стосовно розрахунків за отриманий товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, що і стало приводом подачі позову до суду.

24.11.2020р. від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції 03.12.2020р. о 09-50 год. з господарським судом Сумської області (вх. № 13073).

Ухвалою суду від 25.11.2020р. призначено судове засідання 03.12.2020р. на 09-50 год. в режимі відеоконференції з господарським судом Сумської області.

Відповідач у відзиві (вх. № 13512 від 04.12.2020р.) позов в частині стягнення вищезазначеної суми пені заперечує та просить зменшити розмір пені по договору поставки товару №0303-СН від 12.10.2018р. на 100% згідно ст. 233 ГК України, посилаючись на те, що пред`явлена пеня є непомірно великою до основної суми заборгованості за договором.

Відповідач також вважає, що здійснені позивачем нарахування є джерелом невиправданих додаткових прибутків для останнього, а також зазначає, що додаткове фінансове навантаження у вигляді сплати пені не відповідає передбаченим у п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України засадам справедливості та розумності.

У відзиві також повідомлено суд, що 09.10.2020 року змінено найменування Публічного акціонерного товариства Кременчуцький сталеливарний завод на Акціонерне товариство Кременчуцький сталеливарний завод , а також змінено тип акціонерного товариства з публічного на приватне.

В судовому засіданні 21.12.2020р. увалено рішення згідно ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКП "Нова роба" (постачальник) (позивач) та Публічним акціонерним товариством "Кременчуцький сталеливарний завод" (покупець) (відповідач) був укладений договір поставки товару №0303-СН від 12.10.2018р.

Відповідно до п. 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю визначений цим договором товар (надалі іменується "товар"), а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату (а.с.9-12).

Відповідно до п. 1.2 договору найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються специфікацією - (ями) (надалі іменується "специфікація"), що є додатком до цього договору.

Відповідно до п. 1.3 договору якість товару, що поставляється за цим договором, має відповідати нормативній документації, діючій на підприємстві виробника товару, вимогам ГОСТУ, ДСТУ, ТУ та задовільняти вимогам Технологічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою КМУ від 27.04.2008р. № 761.

Відповідно до п. 1.4 договору загальна ціна товару за цим договором становить: 155 628,00 грн., в тому числі ПДВ - 25 938,00 грн.

Відповідно до п. 2.4. договору датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця на відповідних товаросупроводжувальних документах, наданих постачальником, про прийняття продукції.

Відповідно до п. 7.2 договору поставка здійснюється на умовах: СРТ.

Відповідно до п. 8.1 договору місцем поставки товару постачальником за цим договором є м. Кременчук, вул. Флотська,1.

Згідно п. 9.2 договору товар приймається покупцем згідно видаткової накладної.

Відповідно до пунктів 13.1, 13.2 цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 13.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2019р., а в частині розрахунків до повного їх виконання.

Сторонами були укладені додаткові угоди до договору: №1 від 05.12.2018р., №2 від 21.12.2018р., №3 від 03.01.2019р., №4 від 04.02.2019р., якими доповнено договір специфікаціями №№2-5 відповідно та внесені зміни до п. 1.4 договору щодо загальної суми договору - 580 116,00 грн., у т.ч. ПДВ (а.с.13-16).

На виконання умов договору позивач відповідачу здійснив поставку товару, а відповідач отримав товар по видатковим накладним та товаро-транспортним накладним на загальну суму 351 018,00 грн. (а.с. 17-45):

- 14.11.2018 р. - на 68 178,00 грн. (видаткова накладна № 2 від 14.11.2018 p.);

- 05.12.2018 р. - на 4 992,00 грн. (видаткова накладна № 12 від 05.12.2018 p.);

- 14.12.2018 р. - на 4 608,00 грн. (видаткова накладна № 17 від 14.12.2018 p.);

- 23.01.2019 р. - на 120 476.40 грн. (видаткова накладна № 8 від 23.01.2019 p.);

- 01.03.2019 р. - на 13 459,20 грн. (видаткова накладна № 76 від 01.03.2019 р. та ТТН № 1);

- 15.03.2019 р. - на 22 618,80 грн. (видаткова накладна № 79 від 15.03.2019 р. та ТТН № 2);

- 19.04.2019 р. - на 19 890,00 грн. (видаткова накладна № 104 від 19.04.2019 р. та ТТН № 5);

- 26.04.2019 р. - на 16 824.00 грн. (видаткова накладна № 125 від 26.04.2019 p.);

- 15.05.2019 р. - на 11 520,00 грн. (видаткова накладна № 130 від 15.05.2019 р. та ТТН № 7);

- 24.05.2019 р. - на 1 932,00 грн. (видаткова накладна № 134 від 24.05.2019 р. та ТТН № 8);

- 10.06.2019 р. - на 4 514,40 грн. (видаткова накладна № 149 від 10.06.2019 p.);

- 25.07.2019 р. - на 17 124,00 грн. (видаткова накладна № 159 від 25.07.19 р. та ТТН № 9);

- 15.08.2019 р. - на 12 240,00 грн. (видаткова накладна № 162 від 15.08.2018 p.);

- 21.08.2019 р. - на 4 320,00 грн. (видаткова накладна № 166 від 21.08.19 р. та ТТН № 10);

- 18.10.2019 р. - на 7 077,60 грн. (видаткова накладна № 180 від 18.10.19 р. та ТТН №11);

- 24.10.2019 р. - на 4 008,00 грн. (видаткова накладна № 182 від 24.10.19 р. та ТТН № 12);

- 07.11.2019 р. - на 4 224,00 грн. (видаткова накладна № 188 від 07.11.2019 p.);

- 02.12.2019 р. - на 8 832,00 грн. (видаткова накладна № 207 від 02.12.2019 p.);

- 18.12.2019 р. - на 4 179,60 грн. (видаткова накладна № 216 від 18.12.2019 р. та ТТН №

13).

Відповідно до п. 6.1 договору розрахунки за товар здійснюються на умовах відстрочки платежу 30 календарних днів від дати поставки продукції на підприємство.

Враховуючи дату останньої поставки товару - 18.12.2019 р., відповідач зобов`язаний оплатити товар у строк до 17.01.2020 р. включно.

Відповідач здійснив часткову оплату товару у розмірі 333 998,40 грн., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 17 019,60 грн. , що не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено і договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар і після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Доказів погашення боргу відповідачем не надано.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 17 019,60 грн. основного боргу по договору поставки товару № 0303-СН від 12.10.2018р. обгрунтована, підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як передбачено частиною 1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частинами 1, 2, 4 ст. 217 ГК України передбачено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

Згідно положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Відповідно до ст. ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 10.6 договору у випадку порушення покупцем строку розрахунку за поставлений товар останній сплачує на користь постачальника неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла під час порушення грошового зобов`язання від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Позивач відповідачу нарахував пеню по договору у сумі 1 554,55 грн. за період з 18.01.2020р. по 18.07.2020р., і яку відповідач просить зменшити на 100%.

Стосовно нарахування пені суд зазначає наступне.

Згідно ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Судом встановлено, що починаючи з кінця 2019 р. та по сьогоднішній день відповідач знаходиться в скрутному фінансовому становищі в зв`язку зі зменшенням об`ємів виробництва та відсутністю реалізації власної продукції. На підприємстві з січня 2020 р. по березень 2020 року був встановлений 32-годинний робочий тиждень, а починаючи з квітня 2020 року по листопад 2020 р. підприємство перебувало в режимі простою у відповідності до положень ст. 34 КЗпП України, з виконанням обов`язкових та невідкладних робіт по збереженню майнового комплексу, виробничого обладнання, що підтверджується наказами про організацію роботи від 01.11.2019р. № 415/1, від 29.11.2019р. № 474/1, від 28.12.2019р. № 554, від 31.03.2020р. №118, від 30.04.2020р. №126, від 28.05.2020р. №137, від 23.06.2020р. № 167, від 23.07.2020р. № 183, від 27.08.2020р. №198, від 24.09.2020р. №212, від 29.10.2020р. №239 (а.с.67-88).

Враховуючи вищезазначене, а також те, що зобов`язання по договору поставки товару № 0303-СН від 12.10.2018р. виконано відповідачем частково, і позивач не надав суду доказів понесення ним збитків у зв`язку з неналежним виконання зобов`язань відповідачем, суд дійшов висновку про зменшення розміру пені на 50%.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 777,28 грн. пені.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За обгрунтованим розрахунком позивача, перевіреним судом за період з 18.01.2020р. по 25.10.2020р. сума інфляційних втрат та 3% річних становлять 255,37 грн. та 393,40 грн . відповідно, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно рішення Загальних зборів Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" від 09.10.2020 року змінено найменування Публічного акціонерного товариства Кременчуцький сталеливарний завод (позивача) на Акціонерне товариство Кременчуцький сталеливарний завод , а також змінено тип акціонерного товариства з публічного на приватне, код ЄДРПОУ 05756783 (Статут Акціонерного товариства Кременчуцький сталеливарний завод , виписка з ЄДРПОУ, а.с. 89-99).

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по договору поставки товару №0303-СН від 12.10.2018р. у сумі 19 222,92 грн., в т.ч. 17 019,60 грн. - основного боргу, 1 554,55 грн. - пені, 255,37 грн. - інфляційних втрат, 393,40 грн. - 3% річних підлягають частковому задоволенню. З Акціонерного товариства Кременчуцький сталеливарний завод на користь позивача підлягають стягненню 18 445,65 грн., в т.ч. 17 019,60 грн. - основного боргу, 777,28 грн. - пені, 255,37 грн. - інфляційних втрат, 393,40 грн. - 3% річних. В іншій частині позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", вул. Івана Приходька, 141, м. Кременчук, Полтавської області, 39621, код ЄДРПОУ 05756783 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційне підприємство "Нова роба", вул. Рибалка, 2, м. Суми, 40011, код ЄДРПОУ 41744445 -18 445,65 грн., в т.ч. 17 019,60 грн. - основного боргу, 777,28 грн. - пені, 255,37 грн. - інфляційних втрат, 393,40 грн. - 3% річних та 2 102,00 грн. - витрати по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні решти вимог - відмовити.

Згідно частинами 1, 2 статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно статті 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Солодюк О.В.