Рішення

від 29.12.2020 по справі 340/3058/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/3058/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Казанчук Г.П.

за участю секретаря судового засідання Сосновської В.В.

за присутності позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Юхименка О.М.

представника третьої особи - Захарченка І.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - малого приватного підприємства Тарон про визнання протиправним та скасування висновку

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати Висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності "Будівництво Асфальтобетонного заводу МПП "Тарон" №04.2/2019423284/1 від 24.06.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржуваний висновок підлягає скасуванню через порушення процедури проведення оцінки впливу на довкілля, дотримання якої є обов`язковою умовою, зокрема відповідачем порушено приписи частини 1 статті 4 Закону України Про оцінку впливу на довкілля , якою передбачено адекватне та ефективне інформування громадськості під час оцінки впливу на довкілля. Вказує, що права жителів будинків, що є найближчим до території, де здійснюватиметься планова діяльність МПП Тарон порушено тим, що їх не було належним чином повідомлено про громадське обговорення будівництва заводу. Крім того, за твердженнями позивача, висновки відповідача призведуть до заподіяння непоправної шкоди довкіллю, здоров`ю населенню, що проживають на території, що наближена до території, де планується здійснення планової діяльності, у зв`язку з чим проживання на зазначених територіях у подальшому стане неможливим, оскільки будівництво заводу проведено з порушенням санітарно-захисної зони. Крім того, позивач зауважує про невідповідність у спірному висновку даних про технологічне обладнання, яке має намір використовувати МПП Тарон .

Департаментом екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації (надалі відповідач) 22.09.2020 до суду надано відзив на позовну заяву, згідно з яким останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з тих підстав, що оскаржуваний висновок відповідає вимогам встановленим Законом України Про оцінку впливу на довкілля . При цьому, останнім зауважено, що усі дані щодо санітарно-захисної зони так і стосовно технологічного обладнання, департаментом взято із звіту з оцінки на довкілля планової діяльності МПП Тарон (а.с.1-9 т.3).

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - МПП Тарон подані пояснення щодо позову, в яких позовні вимоги не визнаються у повному обсязі. Підприємство зазначає, що висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності отримано у порядку та спосіб, визначений законом із дотриманням усіх процедурних дій щодо інформування громадськість про планову діяльність підприємства. Також зауважує про невідповідність доводів позивача щодо технологічного обладнання, яке за усіма документами є установкою ДС-185 2012 року випуску, модернізоване у жовтні 2016 року та придбане МПП Тарон за договором №27/10-16. Не відповідає дійсності і твердження позивача щодо відсутності протоколу державної санітарно-епідеміологічної експертизи щодо встановлення санітарно-захисної смуги розміром 500 м. для асфальтобетонного заводу через наявний протокол державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 14.06.2017 р. №1033 та висновком державної саніратно-епідеміологінчої експертизи від 26.10.2017 р. №602-123-20-4/33751 (а.с.65-69 т.1).

Позивачем 22.09.2020 року надано відповідь на відзив, в якій додатково наголошено, що детальний план території був розроблений з урахуванням того, що асфальтобетонний завод планується побудувати за межами населеного пункту, хоча це спростовується даними генерального плану с. Підгайці. Також наголошує на тому, що у пунктах 1.4.7 звіту з ОВД зазначено про те, що санітарно-захисна зона до житлових будинків витримана, натомість це спростовується технічним звітом по виконанню інженерно-геодезичних робіт. При цьому зауважує, що підприємством порушено прибрежно-захисну смугу між асфальтобенним заводом і річкою Мамайка (а.с.204-208 т.2).

Відповідачем надані заперечення на відповідь позивача на відзив на позов, в яких наголошено на тому, що при складання оскаржуваного висновку з оцінки впливу на довкілля планової діяльності відповідачем взято до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля, а відповідальність за достовірність інформації, зазначеної у звіті з ОВД несе суб`єкт господарювання (а.с.185-187 т.3).

Представником МПП Тарон подані додаткові пояснення щодо позову, в яких зазначено про те, що оцінка впливу на довкілля не пов`язана з організаційними заходами встановлення впливу на життєдіяльність населення, а згідно статті 6 Закону України Про оцінку впливу на довкілля не передбачає, що зміст цього звіту має включати опис дотримання санітарних норм та правил. Так, у серпні 2020 року ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області було проведено позаплановий захід та складено акт, яким порушень санітарного законодавства не встановлено (а.с.34-36 т.4).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 року позовну заяву залишено без руху (а.с.50 т.1).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.08.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у адміністративній справі, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - МПП Тарон . Цією ж ухвалою сторонам встановлено процесуальний строк на подачу заяв по суті справи (а.с.57-58 т.2).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб та вирішено подальший розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 27.10.2020 року (а.с.215-216 т.3).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.11.2020 року викликані свідки (а.с.122-123 т.4).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 року витребувані додаткові докази (а.с.172 т.4).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання представника третьої особи - МПП Тарон про залишення позову без розгляду.

Судові засідання проводились 27.10.2020 року, 10.11.2020 року, 17.11.2020 року, 27.11.2020 року та 29.12.2020 року.

Свідок ОСОБА_2 повідомив суду, що його будинок знаходиться в санітарно-захисній зоні, приблизно метрів 500 до заводу. Свідок зазначив, що раніше планувалось будівництво заводу на іншій земельній ділянці, і тоді мешканці с. Підгайці перекривали дорогу через таке будівництво, після чого воно було припинено. Свідок також зазначив, що про наміри будувати завод на іншій земельній ділянці біля його житлового будинку він не був повідомлений і жоден із його сусідів також про це не знав.

Свідок ОСОБА_3 , директор ТОВ Український лабораторний центр екологічних досліджень повідомив суду, що товариством складно звіт з оцінки впливу на довкілля на підставі технічних та інших документів, які були надані замовником - МПП Тарон . Також свідок повідомив, що особисто бачив про те, що у санітарно-захисній зоні знаходяться житлові забудови, проте через відсутність нормативних документів щодо оформлення звіту дані були зазначені у такій редакції.

Свідок ОСОБА_10 - голова Великосеверинівської селищної ради повідомив суду про те, що земельна ділянка виділена у власність ОСОБА_4 на підставі рішень сесії ради, при цьому жодних порушень земельного законодавства не було. Стосовно присвоєння однієї адреси Клубнічна,22 двом різним ділянкам зазначив, що якщо буде звернення щодо присвоєння нової адреси, тоді на сесії буде вирішене це питання.

Свідок ОСОБА_5 , мешканець села Підгайця зазначив суду, що його будинок знаходиться приблизно 300 - 350 метрів від збудованого асфальтобетонного заводу, повідомивши суду, що раніше будівництво асфальтобетонного заводу розпочалось на іншій ділянці, проте після протестів людей, будівництво припинилось. Завод стояв зібраний більше року, потім його розібрали і перенесли на іншу земельну ділянку біля річки, де знову зібрали. Свідок повідомив, що він та його сусіди не знали про планування будівництва асфальтобетонного заводу та не були обізнані про громадські обговорення щодо будівництва цього заводу, жодних об`яв він та його сусіди не бачили.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, покази свідків, розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

В С Т А Н О В И В:

Мале приватне підприємство "Тарон" на початку 2019 року запланувало діяльність на території Кіровоградської області, яка полягає в будівництві асфальтобетонного заводу.

Такий об`єкт планованої діяльності відноситься до другої категорії видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, що передбачено ст. 3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля , п. 3, п.п. 11 - Інші види діяльності: споруди для виробництва штучних мінеральних волокон, виробництво екструдованого пінополістиролу, утеплювачів, асфальтобетону у зв`язку з наявністю в технологічному процесі роботи виробничої бази установки АБЗ для виробництва асфальтобетону.

04.04.2019 року в Єдиному державному реєстрі з оцінки впливу на довкілля оприлюднене повідомлення підприємства про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля з присвоєнням номеру реєстраційної справи 2019423284.

08.05.2019 року в Єдиному державному реєстрі з оцінки впливу на довкілля оприлюднений звіт з оцінки впливу на довкілля, щодо будівництва асфальтобетонного заводу МПП Тарон на території Великосеверинівської сільської ради Кропивницького (Кіровоградського) району Кіровоградської області в якому викладено вимоги екологічного та соціального характеру до етапів реалізації планованої діяльності (розробка проекту, монтаж обладнання, експлуатація, підтримка функціонування, виведення з експлуатації), що направлені на захист довкілля, запобігання шкоді довкіллю, гарантію екологічної безпеки, ефективне використання природних ресурсів та їхнє відтворення та відвернення негативного впливу на навколишнє середовище.

Одночасно зі звітом з оцінки впливу на довкілля оприлюднене оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля.

Департаментом екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації за результатами проведено аналізу інформації про планову діяльність підприємства надано висновок з оцінку впливу на довкілля планової діяльності МПП "Тарон" стосовно будівництва асфальтобетонного заводу № 04.2/2019423284/2 від 24.06.2019 року (надалі спірний висновок, а.с.162-174 т.3).

Позивач вважаючи прийнятий висновок протиправним звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України Про оцінку впливу на довкілля №2059-VIII (далі по тексту - Закон України №2059-VIII).

За визначенням статті 1 Закону України №2059-VIII вплив на довкілля (далі по тексту - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів.

У зазначеній статті наведено визначення наступним термінам, які вживаються у Законі України №2059-VIII, зокрема:

громадськість - одна чи більше фізичних або юридичних осіб, їх об`єднання, організації або групи;

планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України;

уповноважений територіальний орган - обласні, міські Київська та Севастопольська державні адміністрації (відповідний підрозділ з питань екології та природних ресурсів), орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів;

уповноважений центральний орган - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 2 Закону України №2059-VIII оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:

1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону;

2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону;

3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;

4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини;

5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

Оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень.

Отже висновок з оцінки впливу на довкілля приймається відповідним органом державної влади саме на підставі звіту з оцінки впливу на довкілля.

Суб`єктами оцінки впливу на довкілля є суб`єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб`єктів господарювання (далі - суб`єкт господарювання), уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадках, визначених статтею 14 цього Закону, - держава походження та зачеплена держава.

За приписами абзацу 1 частини першої статті 3 Закону України №2059-VIII встановлено, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Положеннями статті 4 Закону України №2059-VIII врегульовані питання гласності оцінки впливу на довкілля, яка встановлює, що у процесі оцінки впливу на довкілля забезпечується своєчасне, адекватне та ефективне інформування громадськості.

Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, інформація про висновок з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності (із зазначенням органу, номера та дати їх прийняття) оприлюднюються шляхом розміщення на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет уповноваженого територіального органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - на офіційному веб-сайті уповноваженого центрального органу із зазначенням дати офіційного оприлюднення документа.

Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля оприлюднюються суб`єктом господарювання не пізніше трьох робочих днів з дня їх подання уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами 3 і 4 статті 5 цього Закону, - уповноваженому центральному органу шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації (не менше двох), визначених суб`єктом господарювання, територія розповсюдження яких охоплює адміністративно-територіальні одиниці, які можуть зазнати впливу планованої діяльності, а також розміщуються на дошках оголошень органів місцевого самоврядування або в інших громадських місцях на території, де планується провадити плановану діяльність, або оприлюднюються в інший спосіб, що гарантує доведення інформації до відома мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на території якої планується розміщення об`єкта, чи до відповідної територіальної громади, яка може зазнати впливу планованої діяльності, та інших зацікавлених осіб.

Уповноважений центральний орган веде Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля. Інформація, внесена до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, є відкритою, вільний доступ до неї забезпечується через мережу Інтернет. Порядок ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля визначається Кабінетом Міністрів України (частини 1, 2, 3, 10 цієї статті).

Частиною 1 статті 5 Закону України №2059-VIII встановлено, що суб`єкт господарювання інформує уповноважений територіальний орган про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля шляхом подання повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, у письмовій формі (на паперових носіях) та в електронному вигляді за місцем провадження такої діяльності. Повідомлення може бути подано особисто заявником (його представником), надіслано засобами поштового зв`язку або в електронній формі із застосуванням засобів електронних комунікацій.

Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, оприлюднюється уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженим центральним органом у порядку та спосіб, визначені статтею 4 цього Закону, протягом трьох робочих днів з дня надходження.

Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, вноситься уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженим центральним органом до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля протягом трьох робочих днів з дня надходження.

Разом з тим протягом 20 робочих днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, громадськість може надати уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженому центральному органу зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. У разі отримання зауважень і пропозицій громадськості відповідний уповноважений орган повідомляє про них суб`єкту господарювання та надає йому копії зауважень і пропозицій протягом трьох робочих днів з дня їх отримання.

Суб`єкт господарювання при підготовці звіту з оцінки впливу на довкілля враховує повністю, враховує частково або обґрунтовано відхиляє зауваження і пропозиції громадськості, надані в процесі громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля (частини 5 - 7,10 статті 5 Закону України №2059-VIII).

Згідно з положеннями статті 6 згаданого Закону (частини 1-5, 8 цієї правової норми) суб`єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством.

Крім цього, суб`єкт господарювання подає звіт з оцінки впливу на довкілля та оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля в письмовій формі на паперових носіях та в електронному вигляді, а також визначену суб`єктом господарювання іншу додаткову інформацію, необхідну для розгляду звіту, за місцем провадження планованої діяльності уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьої, четвертої статті 5 цього Закону, - уповноваженому центральному органу.

Доступ громадськості до звіту з оцінки впливу на довкілля забезпечується в порядку, передбаченому статтею 4 цього Закону.

Водночас протягом трьох робочих днів з дня отримання звіту з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами 3, 4 статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган вносить звіт з оцінки впливу на довкілля до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.

Звіт з оцінки впливу на довкілля підписується всіма його авторами (виконавцями) із зазначенням їхньої кваліфікації та зберігається в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля протягом усього часу провадження планованої діяльності, але не менш як п`ять років з дня отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Відповідно до статті 7 Закону України №2059-VIII громадське обговорення у процесі оцінки впливу на довкілля проводиться з метою виявлення, збирання та врахування зауважень і пропозицій громадськості до планованої діяльності.

Громадськість має право подавати будь-які зауваження чи пропозиції, які, на її думку, стосуються планованої діяльності, без необхідності їх обґрунтування. Зауваження та пропозиції можуть подаватися в письмовій формі (у тому числі в електронному вигляді) та усно під час громадських слухань із занесенням до протоколу громадських слухань. Письмові зауваження і пропозиції подаються під час громадського обговорення протягом строків, визначених частиною 6, 7 статті 5 цього Закону.

Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою, четвертою 3, 4 статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган зобов`язаний забезпечити громадське обговорення у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля.

Громадське обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, проводиться згідно із статті 5 цього Закону.

Крім цього, громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля проводиться у формі громадських слухань та у формі надання письмових зауважень і пропозицій (у тому числі в електронному вигляді).

Громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та надання громадськості доступу до звіту з оцінки впливу на довкілля для ознайомлення в порядку, визначеному статтею 4 цього Закону, і триває не менше 25 робочих днів і не більше 35 робочих днів. Усі пропозиції та зауваження громадськості, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами 3, 4 статті 5 цього Закону, - уповноваженим центральним органом. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються. У разі ненадання зауважень та пропозицій протягом визначеного строку вважається, що зауваження та пропозиції відсутні.

Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами 3, 4 статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган забезпечує підготовку звіту про громадське обговорення. Невід`ємною частиною звіту про громадське обговорення є відомості про оприлюднення інформації в порядку, визначеному статтею 4 цього Закону, та підтвердження такого оприлюднення, перелік матеріалів, наданих на розгляд громадськості, протоколи громадських слухань, усі отримані письмові зауваження і пропозиції громадськості, а також таблиця із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтоване відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень та пропозицій. Звіт про громадське обговорення вноситься до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля не пізніше строку, визначеного частиною 7 статті 9 цього Закону. Вимоги до змісту та форми звіту про громадське обговорення встановлюються уповноваженим центральним органом.

За правилами частини 10 статті 9 Закону України №2059-VIII порядок передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та порядок фінансування оцінки впливу на довкілля затверджуються Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї правової норми Кабінет Міністрів України постановою затвердив Порядок передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля від 13.12.2017 №1026 (далі по тексту - Порядок №1026).

Додатком до Законом України Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності є Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, до якого, як документ дозвільного характеру, включено, окрім інших, висновок з оцінки впливу на довкілля, передбачений Законом України №2059-VIII.

Отже, спірний висновок, який був складений на підставі звіту з оцінки впливу на довкілля, є обов`язковим для початку діяльності асфальтобетонного заводу. До того ж, за приписами частини 4 статті 3 Закону України №2059-VIII забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою, третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Частиною 1 статті 11 Закону України №2059-VIII визначено, що звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб`єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.

Відповідно до частин 1 - 4, 8, 9 статті 9 Закону України №2059-VIII висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у ч. 5 цієї статті, є обов`язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.

При підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами 3,4 статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля та звіт про громадське обговорення .

В описовій частині висновку з оцінки впливу на довкілля наводиться інформація про: 1) здійснену процедуру оцінки впливу на довкілля; 2) врахування звіту з оцінки впливу на довкілля; 3) враховані та відхилені зауваження та пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення.

Оскарження в судовому порядку рішень, дій чи бездіяльності у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля, унормовані статтею 12 Закону України №2059-VIII, яка встановлює, що висновок з оцінки впливу на довкілля, інші рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади або органів місцевого самоврядування у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля можуть бути оскаржені будь-якою фізичною чи юридичною особою в судовому порядку. Порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості, інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля є підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності в судовому порядку.

Судом досліджено процедуру здійснення оцінки впливу на довкілля планової діяльності МПП Тарон за результатами, якої 24.06.2019 року відповідачем прийнято спірний висновок.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання вимог Закону України Про оцінку впливу на довкілля повідомлення про планову діяльність МПП Тарон 04.04.2019 року в Єдиному державному реєстрі з оцінки впливу на довкілля оприлюднене повідомлення підприємства про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля з присвоєнням номеру реєстраційної справи 2019423284.

Про намір здійснювати планову діяльність підприємства з будівництва асфальтобетонного заводу було проінформовано громадськість шляхом опублікування у двох друкованих засобах масової інформації (газета "Кіровоградська правда" випуск від 04 квітня 2019 року № 13 (22474), газета "Вечірня газета" випуск від 05 квітня 2019 року № 14 (1618) і розміщено в приміщенні Великосеверинівської сільської ради та на зупинках "Підгайці" та "Говорова" с. Підгайці.

Докази розміщення оголошень, а також акти приймання-передачі друкованих повідомлень від підприємства до голови Великосеверинівської селищної ради для забезпечення наявності повідомлення в місці його розміщення містяться у звіті з оцінки впливу на довкілля.

Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, було розміщено на офіційному веб-сайті Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації у розділі "Оцінка впливу на довкілля", а також у приміщенні Департаменту.

08.05.2019 року в Єдиному державному реєстрі з оцінки впливу на довкілля оприлюднений звіт з оцінки впливу на довкілля (ОВД), щодо будівництва асфальтобетонного заводу МПП Тарон на території Великосеверинівської сільської ради Кропивницького (Кіровоградського) району Кіровоградської області в якому викладено вимоги екологічного та соціального характеру до етапів реалізації планованої діяльності (розробка проекту, монтаж обладнання, експлуатація, підтримка функціонування, виведення з експлуатації), що направлені на захист довкілля, запобігання шкоді довкіллю, гарантію екологічної безпеки, ефективне використання природних ресурсів та їхнє відтворення та відвернення негативного впливу на навколишнє середовище.

Одночасно зі звітом з оцінки впливу на довкілля (ОВД) оприлюднене оголошення про початок громадського обговорення звіту з ОВД.

Оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля було оприлюднене шляхом опублікування в двох друкованих засобах масової інформації (газета "Кіровоградська правда" випуск від 09 травня 2019 року № 18 (22479), газета "Вечірня газета" випуск від 10 травня 2019 року № 19 (1623), розміщено в приміщенні та на території Великосеверинівської сільської ради, на зупинках "Підгайці" і "Козака Мамая" та біля магазину в с. Підгайці.

Докази розміщення оголошень, а також акти про розміщення оголошень складені спільно з представником Великосеверинівської селищної ради додано до звіту про громадське обговорення планової діяльності.

Оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля було розміщено на офіційному веб-сайті Департаменту у розділі "Оцінка впливу на довкілля" та у приміщенні Департаменту.

Представник МПП Тарон наполягав на тому, що інформування громадськості про планову діяльність підприємства щодо будівництва асфальтобетонного заводу та громадське обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля було проведено відповідно до вимог Закону України Про оцінку впливу на довкілля .

Натомість позивач у позові зазначив, що газета Кіровоградська правда не розповсюджується на території села Підгайці, що підтверджується довідкою-відповіддю листоноші 27613 відділення Укрпошти, у якій зазначено, що вказану газету не виписує жодна людина на території с. Підгайці, а газету Вечірня газета в якій також було розміщено оголошення виписує лише один мешканець. Повідомлення у друкованому вигляді, які мали бути розміщені в громадських місцях, як це передбачено Законом, були лише розміщені на лавці на зупинці громадського транспорту і лише з метою фотофіксації для начебто дотримання вимог законодавства та навіть не були прикріплені за допомогою степлера чи клею.

Позивачем наголошено на тому, що на зборах громади села Підгайців, які відбулися 25 січня 2020 року, мешканцям, які були присутні було поставлене питання стосовно обізнаності з питання громадських обговорень щодо Повідомлення про Планову Діяльність МПП Тарон будівництво асфальтобетонного заводу . На задане питання всі присутні (95 осіб) повідомили, що нікому із присутніх не було відомо про громадські обговорення. Більш того, вони не чули подібної інформації ні від родичів, ні від знайомих, ні від сусідів.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України №2059-VIII у процесі оцінки впливу на довкілля забезпечується своєчасне, адекватне та ефективне інформування громадськості.

Частиною 3 статті 4 Закону України №2059-VIII визначено, що повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля оприлюднюються суб`єктом господарювання не пізніше трьох робочих днів з дня їх подання уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженому центральному органу шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації (не менше двох), визначених суб`єктом господарювання, територія розповсюдження яких охоплює адміністративно-територіальні одиниці, які можуть зазнати впливу планованої діяльності, а також розміщуються на дошках оголошень органів місцевого самоврядування або в інших громадських місцях на території, де планується провадити плановану діяльність, або оприлюднюються в інший спосіб, що гарантує доведення інформації до відома мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці , на території якої планується розміщення об`єкта, чи до відповідної територіальної громади, яка може зазнати впливу планованої діяльності, та інших зацікавлених осіб.

Концепція участі громадськості у прийнятті рішень з питань, що стосуються довкілля, перенесена у Законі України №2059-VIII передбачає виконання уповноваженим органом обов`язків із своєчасного адекватного і ефективного інформування громадськості; перевірки виконання обов`язків із інформування суб`єктом господарювання; забезпечення громадськості можливостей ефективно висловлювати будь-які коментарі; врахування висловлених зауважень і пропозицій громадськості в процесі прийняття рішення.

Позивач та свідки в судовому засідання підтвердили факт необізнаності про громадські слухання щодо будівництва заводу.

Отже, незважаючи на опублікування оголошення у двох друкованих засобах масової інформації та розміщення на дошках оголошень інформації щодо будівництва асфальтобетонного заводу, МПП "Тарон" не було доведено інформацію до відома мешканців села Підгайці, що позбавило останніх приймати безпосередню участь у громадському обговоренні питання будівництва асфальтобетонного заводу, а даний позов є підтвердженням того, що дане питання для громадськості є актуальним. Через недоведеність інформації про намір будувати асфальтобетонний завод, громадськість с. Підгайці була позбавлена можливості захищати своє право на безпечне довкілля для життя і здоров`я людини, що також доведено в суді показами свідків .

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Екологічні інтереси населення можуть підлягати судовому захисту на підставі частини 7 статті 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів статті 66 Основного Закону, відповідно до якої ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.

Міжнародним документом, який закріпив зобов`язання держав у сфері доступу до правосуддя в екологічних справах, стала Конценція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (надалі Орхуська конвенція).

Орхуську конвенцію ратифіковано Законом України № 832-ХІУ від 06.07.1999, тому її положення відповідно до статті 9 Конституції України є нормами прямої дії, а положення національного законодавства про процедури і механізми судового захисту порушених екологічних прав та інтересів можуть їх конкретизувати.

Для забезпечення належної реалізації, зокрема, зокрема, екологічних прав Орхуська конвенція передбачає у статті 9 право і гарантії доступу до судового й адміністративного оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені з порушенням права на доступ до інформації чи права на участь у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.

Пунктом 3 статті 9 Орхуської конвенції на її Договірні Сторони покладається зобов`язання, зокрема, забезпечувати доступ громадськості до процедур оскарження дій та бездіяльності державних органів і приватних осіб, що порушують вимоги національного екологічного законодавства.

При цьому відповідно до Орхуської конвенції представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості при прийнятті рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні (згідно з Керівництвом із провадження Орхуської конвенції (ООН, 2000 рік), далі - Керівництво). Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства.

На цій підставі суд дійшов висновку, що позивач наділений правом на звернення до суду з даним адміністративним позовом, метою якого є захист життя, здоров`я та екологічних прав, оскільки сам є мешканцем села Підгайці та громадськість делегувала йому представляти інтереси мешканців села Підгайці, зокрема, тих, що проживають поруч з побудованим асфальтобетонним заводом, на безпечне довкілля.

У пункті 7 статті 6 Орхуської конвенції визначено, що процедури участі громадськості дають їй можливість подавати в письмовій формі або, у разі потреби, під час громадських слухань або розгляду питання за участю заявника будь-які зауваження, інформацію, аналіз або міркування, які, на її думку, стосуються запланованої діяльності.

Відповідно до статті 7 Орхуської конвенції кожна зі Сторін передбачає відповідні практичні та (або) інші положення стосовно участі громадськості на принципах прозорості та справедливості в процесі підготовки планів і програм, пов`язаних з навколишнім середовищем, надаючи громадськості необхідну інформацію. В рамках цих принципів застосовуються пункти 3, 4 і 8 Статті 6. Відповідний державний орган з урахуванням цілей Конвенції визначає кола громадськості, які можуть брати участь у цьому процесі. В міру можливостей кожна зі Сторін прагне забезпечити громадськість можливостями для її участі у розробці екологічної політики.

Згідно звіту про громадське обговорення планової діяльності стосовно будівництва асфальтобетонного заводу слухань щодо будівництва асфальтобетонного заводу МПП Тарон від 28 травня 2019 року та журналу реєстрації учасників громадських слухань було три особи:

- ОСОБА_6 - заступник голови Великосеверинівської селищної ради;

- ОСОБА_7 , який як зазначав позивач не має жодного відношення до громади села Підгайці;

- ОСОБА_8 , який є керівником ТОВ Центральний регіон .

Керівником МПП Тарон є ОСОБА_4 , який одночасно є кінцевим бенефіціарним власником Насіннєвого заводу ТОВ Центральний регіон , директором якого є ОСОБА_9 , який був присутній на громадських слуханнях як учасник громадських слухань (дані згідно Витягу з державного реєстру юридичних осіб, а.с.241-248 т.4).

У звіті про громадське обговорення планової діяльності стосовно будівництва асфальтобетонного заводу МПП "Тарон" зазначено про те, що тривалість громадського обговорення планової діяльності склала 25 робочих днів з моменту офіційного оприлюднення оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та надання громадськості доступу до звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої додаткової інформації, визначеної суб`єктом господарювання, що передається для видачі висновку з оцінки впливу на довкілля. Громадське обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності МПП "Тарон" тривало до 11 червня 2019 року.

Аналогічні доводи щодо дотримання процедури проведення громадського обговорення наведені у поясненнях третьої особи.

Такі доводи суд оцінює критично, з огляду на таке.

Відповідно до частини 6 статті 7 Закону України №2059-VIII громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та надання громадськості доступу до звіту з оцінки впливу на довкілля для ознайомлення в порядку, визначеному статтею 4 цього Закону, і триває не менше 25 робочих днів і не більше 35 робочих днів.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

08.05.2019 року в Єдиному державному реєстрі з оцінки впливу на довкілля оприлюднений звіт з оцінки впливу на довкілля щодо будівництва асфальтобетонного заводу МПП "Тарон" на території Великосеверинівської сільської ради Кропивницького (Кіровоградського) району Кіровоградської області. Одночасно зі звітом з оцінки впливу на довкілля оприлюднене оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля. Тобто настання події, в розумінні Цивільного кодексу України, є факт оприлюднення звіту 0.05.2019 року.

Отже за загальним правилом обрахунку строків, першим днем початку перебігу строку громадського обговорення є 10 травня 2019 року (перший робочий день), який тривав до 11 червня 2019 року, а це 24 робочих дні.

Підсумовуючи вищеописане, суд дійшов висновку про порушення процедури отримання спірного висновку, з огляду на недотримання мінімального строку для громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля. При цьому жодних пропозицій та зауважень від громадськості протягом визначеного строку, як на думку суду, це стало наслідком саме через необізнаність громадськості про дані події.

Згідно частини 7 статті 7 Закону України №2059-VIII уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган забезпечує підготовку звіту про громадське обговорення. Невід`ємною частиною звіту про громадське обговорення є відомості про оприлюднення інформації в порядку, визначеному статтею 4 цього Закону, та підтвердження такого оприлюднення, перелік матеріалів, наданих на розгляд громадськості, протоколи громадських слухань, усі отримані письмові зауваження і пропозиції громадськості, а також таблиця із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтоване відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень та пропозицій. Звіт про громадське обговорення вноситься до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля не пізніше строку, визначеного частиною сьомою статті 9 цього Закону. Вимоги до змісту та форми звіту про громадське обговорення встановлюються уповноваженим центральним органом.

Отже наведені судом обставини щодо недотримання відповідачем мінімального строку проведення громадського обговорення та фактична необізнаність громадськості, як наслідок її не інформованості належним чином, як на думку суду є беззаперечною підставою для скасування спірного висновку.

Крім того, під час розгляду справи судом встановлена також невідповідність самого змісту звіту з оцінки впливу на довкілля, складеного ТОВ "Український лабораторний центр екологічних досліджень" до реальних даних місцевості села Підгайці та інших даних.

Відповідно до статті 114 Земельного кодексу України санітарно-захисні зони створюються навколо об`єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об`єктів від територій житлової забудови. У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об`єктів, об`єктів соціальної інфраструктури та інших об`єктів, пов`язаних з постійним перебуванням людей. Правовий режим земель санітарно-захисних зон визначається законодавством України.

Відповідно до п. 5.4 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року № 173, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 липня 1996 року за №379/1404, промислові, сільськогосподарські та інші об`єкти, що є джерелами забруднення навколишнього середовища хімічними, фізичними та біологічними факторами, при неможливості створення безвідходних технологій повинні відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами.

Санітарно-захисну зону слід встановлювати від джерел шкідливості до межі житлової забудови, ділянок громадських установ, будинків і споруд , в тому числі дитячих, навчальних, лікувально-профілактичних установ, закладів соціального забезпечення, спортивних споруд та ін., а також територій парків, садів скверів та інших об`єктів зеленого будівництва загального користування, ділянок оздоровчих та фізкультурно-спортивних установ, місць відпочинку, садівницьких товариств та інших, прирівняних до них об`єктів, в тому числі:

- для підприємств з технологічними процесами, які є джерелами забруднення атмосферного повітря шкідливими, із неприємним запахом хімічними речовинами та біологічними факторами, безпосередньо від джерел забруднення атмосфери організованими викидами (через труби, шахти) або неорганізованими викидами (через ліхтарі будівель, димлячі і паруючі поверхні технологічних установок та інших споруд, тощо), а також від місць розвантаження сировини, промпродуктів або відкритих складів;

- для підприємств з технологічними процесами, які є джерелами шуму, ультразвуку, вібрації, статичної електрики, електромагнітних та іонізуючих випромінювань та інших шкідливих факторів від будівель, споруд та майданчиків, де встановлено обладнання (агрегати, механізми), що створює ці шкідливості;

- для теплових електростанцій, промислових та опалювальних котелень - від димарів та місць зберігання і підготовки палива, джерел шуму;

- для санітарно-технічних споруд та установок комунального призначення, а також сільськогосподарських підприємств та об`єктів - від межі об`єкта.

Відповідно до п.п. 5.6 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів основою для встановлення санітарно-захисних зон є санітарна класифікація підприємств, виробництв та об`єктів, що наведена у додатку № 4.

Згідно Додатку №4 до ДСП 173-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів , затверджених наказом МОЗ України від 19.06.1996 року №173, розмір нормативної санітарно-захисної зони (СЗЗ) для асфальтобетонного заводу складає 1000 м (виробництва будівельної промисловості клас І, п.3 - виробництво асфальтобетону).

У пункті 1.4.7 звіту з оцінки впливу на довкілля планової діяльності МПП "Тарон" реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля 2019423284, виготовленого ТОВ Український лабораторний центр екологічних досліджень та підписаний МПП "Тарон" зазначено про те, що планові межі підприємства забезпечують дотримання 1000 метрової санітарно-захисної зони для виробництва асфальтобетону відповідно до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів , затверджених наказом Мінохороноздоров`я України від 19.06.96 №173 (додаток 4 до ДСП 173-96 Виробництва будівельної промисловості . В цій зоні відсутні житлові будинки (а.с.26-97 т.3)

На писання суду свідок ОСОБА_3 , який виготовив звіт з оцінки впливу на довкілля планової діяльності зазначив суду, що він бачив, що у санітарно-захисній зоні знаходяться житлові будинки, проте незважаючи на це виклав звіт у такій редакції, оскільки начебто вирішувалось питання про зменшення санітарно-захисної зони.

Суд зауважує, що така позиція свідка та МПП Тарон , який підписав та прийняв даний звіт є неприпустимою, оскільки вводить в оману усі державні органи, які видаються на підставі такого звіту з оцінки впливу на довкілля, як спірний висновок так і інші дозвільні документи, оскільки інформація у такому звіті не відповідає дійсності.

В даному випадку відсутній спір між сторонам щодо наявності у санітарно-захисній зоні 1000 метрів житлових забудов, оскільки ніхто не заперечував цей факт. Позивач у письмових поясненнях навів обрахунки стосовно того, що у межах санітарно-захисної зони знаходиться приблизно 235 зареєстрованих земельних ділянок з цільовим призначенням для індивідуального садівництва , для ведення товарного сільсько-господарського виробництва , для ведення фермерського господарства , для обслуговування будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд 21 земельна ділянка, на яких вже побудовані житлові будинки (а.с.220-228 т.4). Зазначені дані збігаються із даними Публічної кадастрової карти , яка є у загальному доступі.

Позивачем у позові також зазначено про те, що на його адресу надійшов лист-відповідь від Державної установи Інститут громадського здоров`я ім. О.М. Марзєєва Національної академії медичних наук України в якому зазначено про те, що на теперішній час АБЗ (асфальтобетонний завод) розміщений на іншій ділянці, яка не розглядалась у Матеріалах з обґрунтування встановлення санітарно-захисної зони для асфальтобетонного заводу НЗ ТОВ Центральний регіон , що знаходиться за адресою: 27613, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Підгайці, вул. Клубнічна, 22 , з іншою відстанню до житла (понад 700 м) та з непідтвердженими розрахунковими даними розмірів СЗЗ за всіма напрямками сторін світу. За таких умов висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, який затверджував конфігурацію СЗЗ в прив`язці до вказаної вище ділянки площею 0,5558 га за адресою: 27613, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Підгайці, вул. Клубнічна, 22, втратив свою юридичну силу, а отже не є чинним (47-47 т.1) .

Представник третьої особи в судовому засіданні наголошував на існуванні протоколу державної санітарно-епідеміологічної експертизи про зменшення санітарно-захисної зони до 500 метрів.

Згідно протоколу санітарно-епідеміологічної експертизи №1033 від 14.06.2017 року за результатами державної санітарно-епідеміологічної експертизи матеріалів з обґрунтування встановлення санітарно-захисної зони для асфальтобетонного заводу НЗ ТОВ Центральний регіон погоджено зменшення санітарно-захисної зони до житлової забудови 500 метрів у південно-західному напрямку, а в інших напрямках (західному, північному, східному та південному) залишити нормативну СЗЗ розміром 1000 м (а.с.148-151).

Аналізуючи зміст даного протоколу суд дійшов висновку, що він жодного відношення до спірних правовідносин не має, оскільки виданий НЗ ТОВ Центральний регіон (тобто іншій юридичній особі) щодо розміщення асфальтобетонного заводу на земельній ділянці, яка згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27.10.2016 року №НВ-3503269852016 та державного акту на право постійного користування землею ІІ-КР №002339, виданого ТОВ Центральний регіон від 20.12.2001 року за реєстр. №271 (тобто інша земельна ділянка). У протоколі зазначено про планування розміщення асфальтобетонного заводу на земельній ділянці площею 0,5558 га, а завод побудований на земельній ділянці 0,6731 га.

Так, земельна ділянка площею 0,5558 га станом на 2017 рік (дата отримання протоколу) знаходилась за адресою вулиця Клубнічна,22 село Підгайці Кіровоградського району. При цьому, пізніше, рішенням Великосеверинівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області від 05 липня 2018 рік (майже через рік) іншій земельній ділянці з кадастровим номером 3522581200:57:000:1085 була присвоєна аналогічна адреса вулиця Клубнічна,22 село Підгайці Кіровоградського району (а.с.212 т.1).

Тобто, двом різним земельним ділянкам, які знаходяться у власності різних осіб, присвоєна однакова адреса -

АДРЕСА_1 , який був допитаний як свідок зазначив, що у разі надходження до ради заяви щодо приведення адресів у відповідність до норм законодавства, рішенням сільської ради буде вирішене це питання.

У пункті 1.5.9 Оцінка очікуваного впливу на здоров`я населення звіту з оцінки (а.с.41 зв. т.3) зазначено в зв`язку із розташуванням підприємства, а саме за межами населеного пункту Підгайці та на значній відстані від житловий забудов незначного впливу від діяльності підприємства на здоров`я населення

Позивач у судовому засіданні стверджував, що частина асфальтобетонного заводу МПП "Тарон" частково знаходиться в межах населеного пункту, а частина поза його межами, що свідчить також про невідповідність даних у звіті з оцінці впливу на довкілля.

Згідно частини 1 статті 6 Закону України №2059-VIII суб`єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством.

Позивач надав суду фото розташування заводу та відповідні графічні креслення цього заводу на Генеральному плані села Підгайці, оглянувши які, суд погоджується з позицією позивача стосовно того, що завод у більшій частині знаходиться у межах населеного пункту, що підтверджується витягом із Генерального плану села Підгайці (а.с.185-215 т.4).

У розділу 2 оцінка виправданих альтернатив планової діяльності звіту з оцінки впливу на довкілля (а.с.44 т.3) зазначено віддалене розміщення житлової забудову відносно обладнання .

На питання суду свідок ОСОБА_3 , який виготовив звіт з оцінки впливу на довкілля планової діяльності зазначив суду, що вживав термін віддалене та незначний вплив на свій власний розсуд. Так, за його розсудом віддалене це те, що поза межами його ока, тобто до 10 метрів, що на думку суду також є неприпустимо у звіті з оцінки впливу на довкілля, оскільки саме на підставі такого звіту видаються інші дозвільні документи.

Позивач зазначав, що у звіті з оцінці впливу так і у спірному висновку зазначено про те, що технологічним обладнанням, яке буде використовуватись є установка ДС-185, натомість це є установкою ДС-158 яке переобладнано та модифіковано під більш сучасну установку ДС-185.

Представник третьої особи заперечував ці дані, зазначивши, що підприємство придбало та встановило технологічне обладнання ДС-185. На підтвердження чого був наданий технічний паспорт цього технологічного обладнання.

Згідно відповіді ПАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин" (ПрАТ "КРЕДМАШ") за підписом керівника управління ВЕСіР Пономаренка В.П., наданої на ім`я Арделяна С. від 16.11.2020 року №69/1243, заводський номер №0917025 не відповідає прийнятій на заводі нумерації та відповідно не може бути проідентифікований з обладнанням ДС-1853 (а.с.162-164 т.4).

Представник третьої особи надав суду оригінал паспорту обладнання асфальтозмішувальне ДС-1853 (ДС-1853 00.00.000 ПС), який містить печатку відділу технічного контролю ПАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин" (код 05762565) та підпис уповноваженої особи "Начальника ОТК" від 05 грудня 2017 року.

На виконання ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 року (а.с.172 т.4) ПАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин" зазначено, що у паспорті, надісланому на обладнання ДС-1852 заводський номер 0917025 не відповідає прийнятій на заводі нумерації, а враховуючи, що установка ДС-1853 зав.№025 відвантажена в 2006 році споживачеві з Республіки Білорусь, цей паспорт не міг бути виданий службами заводу (а.с.179-180 т.4).

Відповідно до частини 1, 2 Закону України №2059-VIII звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб`єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, приймаючи рішення про провадження планованої діяльності, зобов`язані врахувати висновок з оцінки впливу на довкілля. У рішенні про провадження планованої діяльності зазначається, що екологічні умови провадження планованої діяльності визначені у висновку з оцінки впливу на довкілля. За рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування рішення про провадження планованої діяльності може включати екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій статті 9 цього Закону.

Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірний висновок наданий на підставі звіту з оцінки впливу на довкілля, який в свою чергу містить масу невідповідностей до реальних обставин (порушення норм санітарно-захисної зони 1000 метрів, знаходження заводу на території села, невідповідність технічного обладнання тощо). Всі ці невідповідності могли буті усунені шляхом громадського обговорення та приведення звіту з оцінку впливу на довкілля до реальних даних, що на думку суду є самостійною підставою для скасування спірного висновку.

Разом з цим суд вважає, що відповідачем не в повній мірі було дотримано процедуру здійснення оцінки впливу на довкілля планової діяльності МПП "Тарон" за результатами, якої прийнято оскаржуваний висновок, а також через невідповідність змісту оцінку впливу на довкілля на підставі якого видано спірний висновок, що є наслідком задоволення позовних вимог.

Разом з цим суд відхиляє доводи позивача щодо порушення отримання у власність земельної ділянки, оскільки доказів оскарження рішень органу місцевого самоврядування щодо відведення земельної ділянки суду не надано.

Згідно статті 12 Закону України №2059-VIII висновок з оцінки впливу на довкілля, інші рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади або органів місцевого самоврядування у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля можуть бути оскаржені будь-якою фізичною чи юридичною особою в судовому порядку.

Відтак порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, фактичне позбавлення можливості участі громадськості у громадському обговоренні планування діяльності асфальтобетонного заводу, інші невідповідності звіту з оцінки на довкілля до реальних даних та обставин є підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля у судовому порядку.

При цьому, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 04.12.2019 у справі №640/21828/18, де предметом оскарження був також виданий Товариству висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності, і в якій Верховний Суд серед іншого також зазначив таке:

У розумінні ратифікованої Україною Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля зазначено, що Громадськість означає одну або більше фізичних чи юридичних осіб, їх не об`єднання, організації або групи, які діють згідно з національним законодавством або практикою; Зацікавлена громадськість означає громадськість, на яку справляє або може справити вплив процес прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища, або яка має зацікавленість в цьому процесі; для цілей даного визначення недержавні організації, які сприяють охороні навколишнього середовища та відповідають вимогам національного законодавства, вважаються такими, що мають зацікавленість .

Враховуючи вищеописане, суд відхиляє доводи треьої особи щодо відсутності порушеного права у позивача.

У справі Лопез проти Іспанії Європейський Суд зазначив про порушення статті 8 Конвенції, оскільки діяльність заводу становить серйозне втручання у приватне і сімейне життя. Влада не вжила заходів, а баланс між правами людей та економічними інтересами при судовому розгляді справи не був дотриманий.

У справі Гуера проти Італії Європейський суд встановив, що заявники жили на відстані 1 км від хімічного заводу, який зробив значний викид шкідливих речовин в атмосферне повітря. Заявники не мали інформації щодо ризиків для свого житла і здоров`я у зв`язку з проживанням поблизу такого небезпечного об`єкту. За правовою позицією Суду було констатовано порушення статті 8 Конвенції - токсичні викиди є значним втручанням у право на приватне життя, держава не вжила заходів до захисту від них заявників. Позитивне зобов`язання держави забезпечити достатньою інформацією населення щодо ризиків не було дотримане.

У справі Фадеєва проти України Європейським Судом встановлено, що заявниця проживала в санітарно-захисній зоні заводу Сєвєрсталь (450 м). Попри перевищення рівня шкідливих речовин у повітрі, держава не переселила заявницю й не вжила жодних інших заходів, а лише поставила її у чергу на відселення. Позиція Суду: порушення статті 8 Конвенції через встановлений зв`язок між шкодою здоров`ю і викидами заводу. Відповідальність держави виникла через неналежне регулювання приватного бізнесу, справедливого балансу між індивідуальними та суспільними інтересами не було досягнуто.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до Постанови Європейського суду від 09.06.2005 р. у справі "Бакланов проти Російської Федерації", Постанови Європейського суду від 24.03.2005 року у справі "Фрізен проти Російської Федерації", Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконанням законів. Більш того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, встановлено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Аналізуючи вищевикладені судові рішення суд дійшов висновок, що у даному спорі не дотримано справедливого балансу інтересів суспільства (мешканців села Підгайці) з приватним інтересом МПП Тарон (враховуючи можливе працевлаштування на асфальтобетонному заводі лише 4 осіб).

Крім того, суд важає за необхідне зупинитись на доктрині плодів отруйного дерева (fruit of the poisonous tree) сформульованій Європейським судом з прав людини у справах Гефген проти Німеччини , Тейксейра де Кастро проти Португалії , Шабельник проти України Балицький проти України , Нечипорук і Йонкало проти України , Яременко проти України . Іноді використовується також фраза: плід отруєного дерева .

Відповідно до цієї доктрини, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж ( Гефген проти Німеччини ). Недопустимими є докази, здобуті із суттєвим порушенням прав та свобод людини.

На думку ЄСПЛ, надається оцінка допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно.

У рішенні по справі Нечипорук і Йонкало проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.

Тобто фактично звіт з оцінку впливу на довкілля є дефектним через невідповідність даним, наведеним у ньому до реальних обставин.

Враховуючи встановлену невідповідність даних, наведених у звіті з оцінки впливу на довкілля на підставі якого прийнятий спірний висновок (недотримання санітарно захисних зон, невідповідність технологічного обладнання, знаходження заводу на території населеного пункту тощо), на підставі якого прийнято спірний висновок, який є плодом отруйного дерева , а відтак це є самостійною підставою для задоволення позову.

Надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія враховує рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що …хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід… .

Підсумовуючи вищеописане суд дійшов висновку що порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, яке полягало у недотриманні мінімального строку громадського обговорення та фактичного не прийняття участі у громадському обговоренні мешканців села Підгайці, невідповідність даних у звіті з оцінки впливу на довкілля до реальних даних та обставин, що фактично виявилось у порушенні доктрини "плоди отруйного дерева" та не дотримання справедливого балансу між загальним суспільним інтересом мешканців села Підгайці із приватним інтересом МПП "Тарон" є підставами для скасування висновку Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації з оцінки впливу на довкілля планової діяльності "Будівництво Асфальтобетонного заводу МПП "Тарон" №04.2/2019423284/1 від 24.06.2019.

Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним адміністративним позовом ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією від 05.08.2020 року (а.с.12 т.1). З огляду на задоволення позову, суд вважає, що на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у повному розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської обласної державної адміністрації, оскільки відповідач - Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації є структурним підрозділом Кіровоградської обласної державної адміністрації.

Керуючись статтями 12, 77, 246, 257-262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - малого приватного підприємства Тарон про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Висновок Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації з оцінки впливу на довкілля планової діяльності "Будівництво Асфальтобетонного заводу МПП "Тарон" №04.2/2019423284/1 від 24.06.2019.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати на оплату судового збору в сумі 840,80 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської обласної державної адміністрації.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;

Департамент екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації - вул. В. Чміленка, 84/37, м. Кропивницький, 25006; код в ЄДРПОУ 38802449;

Третя особа на стороні відповідача - МПП Тарон - пров. Клинцівський, 12/2, м. Кропивницький, 25006; код в ЄДРПОУ 13758371.

Повний текст рішення складено 04.01.2021 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук