Рішення

від 31.12.2020 по справі 460/5765/20

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 грудня 2020 року м. РівнеСправа №460/5765/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Н.О. Дорошенко, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1 доУправління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Костопільської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування повідомлення, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Костопільської районної державної адміністрації (далі - УПСЗН Костопільської РДА, відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати повідомлення від 29.05.2020 №1562 про припинення надання субсидії та проведення перерахунку призначеної субсидії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримувала житлову субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг згідно з повідомленням про надання субсидії №011719 з травня 2019 року по квітень 2020 року на підставі поданої заяви про призначення та надання субсидії у грошовій формі через AT Ощадбанк від 21.05.2019 та Декларації про доходи осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, від 21.05.2019. 29.05.2020 за підписом начальника УПСЗН Костопільської РДА Н.Марчук на адресу проживання позивача надійшло повідомлення за №1562 про припинення надання субсидії та проведення перерахунку призначеної субсидії з травня 2019 року по квітень 2020 року. Із повідомлення вбачається, що за результатами верифікації виявлено невідповідність інформації, на підставі якої позивачу було призначено житлову субсидію (11.02.2019 договір іпотеки вартістю більше 50 тис. грн). Сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії становить 20997,85 грн. Запропоновано позивачу повернути суму житлової субсидії. Позивач зазначила, що в складі її домогосподарства ніхто з членів сім`ї протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії не здійснив купівлю або іншим законним способом не набув право власності на земельну ділянку, квартиру (будинок), транспортний засіб (механізм), будівельні матеріали, інші товари довгострокового вжитку або не оплатив (одноразово) будь-які послуги на суму, яка перевищує 50 тис. гривень. При цьому, укладення договору іпотеки не передбачає перехід права власності на об`єкт застави (Іпотеки) і є лише одним із визначених ст.546 Цивільного кодексу України способів забезпечення виконання основного зобов`язання. Вважає дії відповідача щодо припинення надання житлової субсидії та проведення перерахунку призначеної субсидії з травня 2019 року по квітень 2020 року протиправними, оскільки вони не відповідають положенням чинного законодавства України.

Ухвалою від 10.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Відповідач подав до суду відзив, у якому заперечив проти заявлених позовних вимог. Зокрема, зазначив, що 21.05.2019 позивачем подано заяву на призначення житлової субсидії та декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, в якій відсутні дані про придбане майно. Субсидію призначено на період з травня 2019 року по квітень 2020 року. Разом з тим, у квітні 2020 року відповідачем отримано інформацію від Міністерства фінансів України про те, що за результатами верифікації виявлено, що позивач набув права власності на майно в законний спосіб шляхом укладання договору іпотеки на суму 2950000,00 грн, а саме: на придбання об`єкта житлової нерухомості (ангар), загальною площею 401,2 кв.м. та земельної ділянки площею 0,1197 га, що підтверджується інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. За наслідком опрацювання вказаної інформації УПСЗН Костопільської РДА встановлено, що 11.02.2019 позивач набула право власності на майно вартістю 29550000,00 грн та не мала права на призначення субсидії у період з травня 2019 року по квітень 2020 року. Викладене слугувало підставою для припинення надання позивачу субсидії за період з травня 2019 року по квітень 2020 року на підставі п.119 Положення про порядок призначення житлових субсидій, а саме: у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії. Внаслідок перерахунку визначено суму зайво нарахованої житлової субсидії 20997,87 грн, яка підлягає поверненню позивачем. Відповідач вважає, що він діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

З`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх у сукупності на підставі чинного законодавства, суд встановив та врахував таке.

В травні 2019 року УПСЗН Костопільської РДА на підставі заяви від 21.05.2019 (а.с.9) ОСОБА_1 було призначено житлову субсидію у грошовій формі через АТ Ощадбанк для відшкодування витрат комунальних послуг щомісячно на період з травня 2019 року по квітень 2020 року в сумі 465,17 грн, що підтверджується повідомленням про призначення субсидії №011719 (а.с.11).

В червні 2020 року на адресу позивача надійшло повідомлення УПСЗН Костопільської РДА від 29.05.2020 №1562, в якому зазначено, що за результатами верифікації виявлено невідповідність інформації, на підставі, якої було призначено житлову субсидію (11.02.2019 договір іпотеки вартістю більше 50 тис. грн). Відповідно до п.119 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848, на домогосподарство з 01.05.2020 припинено надання субсидії та проведено перерахунок призначеної субсидії з травня 2019 року по квітень 2020 року. Сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії становить 20997,85 грн. Вказано на необхідність повернути суму житлової субсидії за період з травня по вересень 2019 року в сумі 2035,55 грн, за період з жовтня по грудень 2019 року - 8051,42 грн, а за період з січня по квітень 2020 року - 10892,88 грн за вказаними в повідомленні реквізитами (а.с.8).

Вважаючи протиправним рішення органу соціального захисту населення про припинення надання субсидії та проведення її перерахунку, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінсоцполітики для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі, умови призначення та порядок надання громадянам житлових субсидій, визначає Положення про порядок призначення житлових субсидій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 807) (далі - Положення).

Відповідно до п.3 Положення, житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком.

Згідно з п.4 Положення, право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках).

Призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення (п.9 Положення).

Пунктом 119 Положення передбачено, що за рішенням комісії надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється за поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, об`єднання, виконавців комунальних послуг у разі, коли:

домогосподарству припинено надання житлово-комунальної послуги (послуг) внаслідок того, що громадянин має заборгованість за житлово-комунальні послуги;

громадянин не виконує зобов`язання за договором про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг;

у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії;

громадянин не повідомив структурному підрозділу з питань соціального захисту населення про обставини, зазначені у пункті 90 цього Положення, протягом 30 календарних днів з дня їх виникнення;

під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії;

виникнення обставин, зазначених у пункті 18 цього Положення.

Надання житлової субсидії у випадках, зазначених у пунктах 119 і 120 цього Положення, припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому їх виявлено (якщо інше не передбачено заявою) (п.121 Положення).

Як зазначив відповідач у відзиві, у квітні 2020 року відповідачем отримано інформацію від Міністерства фінансів України про те, що за результатами верифікації виявлено, що позивач 11.02.2019 набув права власності на майно в законний спосіб шляхом укладання договору іпотеки на суму 2950000,00 грн, а саме: на придбання об`єкта житлової нерухомості (ангар), загальною площею 401,2 кв.м. та земельної ділянки площею 0,1197 га. Викладене слугувало підставою для припинення надання позивачу субсидії за період з травня 2019 року по квітень 2020 року.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем долучено інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, відносно ОСОБА_1 від 28.04.2020 №207692903 (а.с.30-31).

Суд встановив, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що 11.02.2019 приватним нотаріусом Костопільського районного нотаріального округу Рівненської області Гладишем О.А., на підставі договору іпотеки від 11.02.2019 №309, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №45465662 та №45465864, якими накладено заборону на нерухоме майно, об`єкти іпотеки - ангар, загальною площею 404,2 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта 1577603356234), та земельну ділянку з кадастровим номером 5623410100:02:001:0229, площею 0,1197 га (реєстраційний номер об`єкта 1435951856234), які розташовані по АДРЕСА_1 . Розмір основного зобов`язання за договором позики від 11.02.2019 б/н - 2950000,00 грн. Строк виконання основного зобов`язання до 11.08.2020. Особа, майно/права якої обтяжуються (Іпотекодавець): ОСОБА_2 Обтяжувач (Іпотекодержатель): ОСОБА_1 .

Частиною першою статті 575 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст.1 Закону України Про іпотеку від 05.06.2003 №898-IV (далі - Закон №898-IV), іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Основне зобов`язання - зобов`язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов`язання або зобов`язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.

Іпотекодержатель - кредитор за основним зобов`язанням.

Боржник - іпотекодавець або інша особа, відповідальна перед іпотекодержателем за виконання основного зобов`язання.

Згідно зі ст.3 Закону №898-IV, іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ч.1 ст. 572 ЦК України).

Статтею 37 Закону №898-IV визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання (ч.1).

Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі (ч.3).

Таким чином, укладення договору іпотеки не передбачає перехід права власності на об`єкт застави (іпотеки) до Іпотекодержателя та не призводить до зміни його майнового стану, а є лише одним із способів забезпечення виконання основного зобов`язання.

Враховуючи викладе, керуючись принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі (п.4 ч.3 ст.2, ч.4 ст.9 КАС України), судом здійснено запит інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, відносно права власності, інших речових прав, іпотеки, обтяження об`єктів нерухомого майна з реєстраційними номерами 1577603356234 (ангар, загальною площею 404,2 кв.м.) та 1435951856234 (земельна ділянка з кадастровим номером 5623410100:02:001:0229, площею 0,1197 га).

Відповідно до отриманої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05.11.2020 №231294562 суд встановив, що право власності на об`єкт нерухомого майна по АДРЕСА_1 ангар, загальною площею 404,2 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта 1577603356234), зареєстроване за ОСОБА_1 06.10.2020 (а.с.34-38).

За змістом інформації з Державного реєстру від 05.11.2020 №231294642 право власності на об`єкт нерухомого майна по АДРЕСА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 5623410100:02:001:0229, площею 0,1197 га (реєстраційний номер об`єкта 1435951856234), зареєстроване за ОСОБА_1 06.10.2020 (а.с.39-43).

Таким чином, на момент прийняття відповідачем рішення про припинення надання субсидії позивачу та її перерахунок (29.05.2020) позивач не набула права власності на об`єкти нерухомого майна по АДРЕСА_1 ангар, загальною площею 404,2 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта 1577603356234) та земельну ділянку з кадастровим номером 5623410100:02:001:0229, площею 0,1197 га (реєстраційний номер об`єкта 1435951856234), що були предметом іпотеки.

Водночас, за доводами відповідача, спірне рішення зумовлене тим, що 21.05.2019 позивач подала заяву на призначення житлової субсидії та декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, в якій відсутні дані про придбане майно (а.с.27,28). Відповідач, вважаючи встановленим, що 11.02.2019 позивач набула права власності на майно вартістю 29550000,00 грн, дійшов висновку про те, що позивач не мала права на призначення субсидії за зверненням від 21.05.2019, у зв`язку з чим прийняв рішення про припинення надання житлової субсидії на підставі пу.119 Положення, у зв`язку з отриманням інформації про придбання майна на суму, що перевищує 50 тисяч гривень, за договором іпотеки від 11.02.2019.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про помилковість вищевказаного висновку органу соціального захисту, оскільки укладення та реєстрація в Державному реєстрі договору іпотеки № 309 від 11.02.2019 та внесення до Державного реєстру відомостей про ОСОБА_1 як іпотекодержателя вищевказаного нерухомого майна не свідчить про придбання позивачем нерухомого майна на суму, що перевищує 50 тисяч гривень, при цьому право власності позивача на таке майно, як зазначено вище по тексту судового рішення, виникло та зареєстроване у встановленому порядку лише 06.10.2020.

З огляду на наведене, рішення відповідача про припинення надання субсидії позивачу за період з травня 2019 року по квітень 2020 року не може бути визнане законним та обґрунтованим, порушує права та законні інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом скасування рішення відповідача про припинення надання житлової субсидії та її перерахунок за вказаний період, оформлене повідомленням від 29.05.2020 №1562.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частина друга статті 2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, відповідач не довів правомірності свого рішення про припинення надання житлової субсидії, в той час як позивачем позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, а тому позов підлягає до задоволення.

Судові витрати суд присуджує на користь позивача відповідно до ч.1 ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Костопільської районної державної адміністрації (вул.Сарненська, 15а, м.Костопіль, Рівненська область, 35000; код ЄДРПОУ 03195435) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Костопільської районної державної адміністрації про припинення надання ОСОБА_1 житлової субсидії та її перерахунок за період з травня 2019 року по квітень 2020 року, оформлене повідомленням від 29 травня 2020 року №1562.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Костопільської районної державної адміністрації (вул.Сарненська, 15а, м.Костопіль, Рівненська область, 35000; код ЄДРПОУ 03195435) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 31 грудня 2020 року.

Суддя Н.О. Дорошенко