Рішення

від 05.01.2021 по справі 343/2191/20

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 343/2191/20

Провадження №: 2/0343/818/20

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2020 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

судді - Монташевич С. М.,

з участю: секретаря судового засідання - Шикор Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу №343/2191/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Долинської міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності на збудоване нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Долинської міської ради Івано-Франківської області, в якому просить визнати за нею право власності на збудований гараж № НОМЕР_1 в Гаражно-будівельному кооперативі №5 загальною площею 21,5 кв.м та площею земельної ділянки під основою будівлі 28,0 кв.м, що розташований за поштовою адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що вона є членом гаражно-будівельного кооперативу №5 та збудувала господарським способом гараж № НОМЕР_1 (машино-місце) за поштовою адресою: АДРЕСА_1 , яка була присвоєна йому 13 грудня 2019 року. Гараж № НОМЕР_1 збудовано на земельній ділянці, виділеній їй рішенням XVI сесії Долинської міської ради народних депутатів XXI скликання від 22.06.1994 під будівництво індивідуального гаражу № НОМЕР_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 2622010100:01:017:0710. Даний гараж збудовано в 1995 році згідно з проектною документацією та знаходиться на даний час в її користуванні. Загальна площа земельної ділянки, на якій збудовано гараж № НОМЕР_1 , складає 28,0 кв.м. Будівництво гаражу № НОМЕР_1 здійснювалось з додержанням проекту розміщення, проекту будівництва гаражу № НОМЕР_1 , архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил. Відповідно до звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкта встановлено відповідність об`єкта вимогам надійності, будівельно-технічним, санітарним, пожежним вимогам, забезпечення об`єкту електропостачанням і можливість його подальшої експлуатації. Земельна ділянка використана за її цільовим призначенням і не порушує права інших осіб. 25 квітня 2020 року вона звернулась у Долинську міську ради щодо прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом гаража № НОМЕР_1 в Гаражно-будівельному кооперативі №5, однак відділ державного архітектурно-будівельного контролю Долинської міської ради відмовив їй у прийняті його в експлуатацію з причини відсутності дозвільного документу на виконання будівельних робіт та повідомив про те, що ввести в експлуатацію самочинно збудований об`єкт можливо лише у разі наявності рішення суду про визнання права власності на нього та подачі Декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об`єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду, за формою наведеною у Додатку 5 до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13 квітня 2011 року. Згодом вона повторно 09.11.2020 звернулась в Долинську міську раду щодо прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом гаража № НОМЕР_1 в Гаражно-будівельному кооперативі №5, проте їй знову відмовлено у прийняті в експлуатацію закінченого будівництвом гаража № НОМЕР_1 . Враховуючи те, що гараж побудований на належній, виділеній саме для цих цілей земельній ділянці, він не порушує нормативних містобудівних вимог, придатний до нормальної експлуатації і може використовуватись за призначенням, питання щодо прийняття гаража в експлуатацію було предметом розгляду компетентного державного органу, а іншого шляху оформлення права власності на гараж, ніж звернення з відповідним позовом до суду, у неї немає, відтак просить визнати за нею право власності на вказаний гараж.

Позивачка у підготовчому судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві, та вказала, що гараж побудований у 1995 році, а у 2011 році вийшов закон, за яким необхідно заповнювати декларацію. Вона її заповнила, проте її повернули на доопрацювання, вказавши такі недоліки, які усунути неможливо при вже збудованому гаражі. Споруда відповідає всім будівельним нормам, збудована на земельній ділянці, відведеній для її будівництва, однак не може бути прийнята в експлуатацію у зв`язку з законодавчими змінами.

До судового засідання ОСОБА_1 подала заяву, в якій просила справу розглядати у її відсутності за долученими нею письмовими доказами.

Від представника відповідача ОСОБА_2 до судового засідання надійшла заява, в якій вона просить розглядати справу без її участі та вказує, що Долинська міська рада не заперечує проти визнання права власності за ОСОБА_1 на гараж за адресою АДРЕСА_1 .

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

ухвалою суду від 01.12.2020 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 16.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

28 грудня 2020 року від обох сторін надійшли заяви, в яких кожен з них просить справу розглядати у їх відсутності, представник відповідача, в тому числі, не заперечує проти задоволення позову, тобто фактично позов визнає.

Частиною 1 статті 206 ЦПК України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 206 ЦПК України, судом перевірено, що заява відповідача про визнання позову не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.

Враховуючи, що представник відповідача позов визнав, визнання ним позову не суперечить інтересам сторін, тому суд приймає визнання позову відповідачем та приходить до висновку про можливість ухвалення рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, виходячи з поданих заяв, судом розглядається справа за наявними доказами у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

ОСОБА_1 , члену гаражно-будівельного кооперативу №5, під будівництво індивідуального гаражу № НОМЕР_1 виділено земельну ділянку розміром 6,50х4,20 м, кадастровий номер земельної ділянки: 2622010100:01:017:0710, що підтверджується випискою із рішення XVI сесії Долинської міської ради народних депутатів XXI скликання від 22.06.1994 "Про виділення земельної ділянки під будівництво індивідуальних гаражів по АДРЕСА_3 та надання громадянам міста (а.с.7) та довідкою гаражно-будівельного кооперативу №5 від 16.12.2019 (а.с.8).

Про те, що гараж № НОМЕР_1 загальною площею 21,5 кв.м знаходиться на земельній ділянці (кадастровий номер 2622010100:01:017:0710) площею 1,1390 га для будівництва індивідуальних гаражів в гаражно-будівельному кооперативі АДРЕСА_1 свідчить і довідка №606 Долинської міської ради від 22.10.2019 (а.с.18).

07 лютого 1995 року зареєстровано будівельний паспорт на будівництво гаражу № НОМЕР_1 (1-ий поверх) за адресою АДРЕСА_3 , забудовник - ОСОБА_1 (а.с.9-16).

Рішенням тридцять п`ятої сесії сьомого скликання Долинської міської ради Івано-Франківської області від 25.01.2018 за №1073-35/2018 "Про затвердження технічної документації ГБК №5" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передано у власність гаражно-будівельного кооперативу №5 земельні ділянки для будівництва індивідуальних гаражів по АДРЕСА_1 , зокрема, площею 1,1390 га (кадастровий номер 2622010100:01:017:0710) (а.с.33).

11 листопада 2019 року ОСОБА_1 виготовила технічний паспорт на гараж (машино-місце) АДРЕСА_1 , згідно з експлікацією приміщень якого, загальна площа гаражу літ. А перший поверх становить 21,5 кв.м на земельній ділянці площею 28,0 кв.м (а.с.19-23).

Як вбачається з наказу №91 відділу містобудування та архітектури Долинської міської ради Івано-Франківської області від 13.12.2019 "Про присвоєння поштової адреси", гаражно-будівельному кооперативу АДРЕСА_1 присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 (а.с.17).

Відповідно до звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкту - гаражу № НОМЕР_1 , гаражно-будівельний кооператив №5, АДРЕСА_1 , складеного Експертно-консалтинговою фірмою ТзОВ ЕКА-Захід (код ЄДРПОУ 25070792) за замовленням ОСОБА_1 на підставі договору №7 від 28.01.2020, встановлено відповідність об`єкту вимогам надійності, будівельно-технічним, санітарним, пожежним вимогам, забезпечення об`єкту електропостачанням, газопостачання, і можливість його подальшої експлуатації (а.с.24-48).

24 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Долинської міської ради за наданням адміністративних послуг (реєстраційний номер 176196) (а.с.49).

07 червня 2019 року відділ державного архітектурно-будівельного контролю в межах повноважень розглянув вказане звернення щодо прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, а саме Будівництво гаража № НОМЕР_1 в Гаражному кооперативі АДРЕСА_1 , за результатами розгляду якого у повідомленні за вих. №176176 вказав, що виконання будівельних робіт без відповідного документа вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом. На теперішній час прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів здійснюється відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року. Так, відповідно до пункту 17 Порядку, замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю один примірник декларації: щодо об`єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку; щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку; щодо самочинно збудованого об`єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду, за формою, наведеною у додатку 5 до цього Порядку. У всіх формах декларацій про готовність об`єкта до експлуатації, які додані до Порядку, окрім декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об`єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду, передбачено зазначати дозвільні документи. Таким чином, ввести у експлуатацію самочинно збудований (реконструйований) об`єкт можливо лише у разі наявності рішення суду про визнання права власності на нього, шляхом подачі декларації за формою наведеною у Додатку 5 до Порядку (а.с.50-51).

11 листопада 2020 року відділом державного архітектурно-будівельного контролю Долинської міської ради за вих. №184164 за результатами розгляду поданої ОСОБА_1 декларації про готовність до експлуатації об`єкту, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) Будівництво гаражу № НОМЕР_1 в гаражно-будівельному кооперативі АДРЕСА_1 : вх. № 184164 від 09.11.2020, встановлено, що вона подана із порушеннями встановлених вимог, а саме: в п.4 Декларації відсутня інформація про відповідальну особу інженера з технічного нагляду; в п.8 Декларації відсутня інформація про генерального проектувальника; в п.9 Декларації відсутня інформація про відповідальних осіб генерального проектувальника (проектувальника): головного архітектора (інженера) проекту, особи, що здійснює авторський нагляд, а також особи, яка здійснює технічний нагляд; в п.10 Декларації відсутня інформація про затвердження проектної документації замовником будівництва, інформація про результати експертизи проектної документації, про найменування експертної організації, прізвище, ім`я та по батькові головного експерта проекту, серія і номер його кваліфікаційного сертифіката; в п.11 Декларації відсутня інформація про документ, що дає право на виконання будівельних робіт; в п.13 Декларації вказана інформація про земельну ділянку, власником якої є Гаражно-будівельний кооператив №5 , а замовником будівництва виступає ОСОБА_1 ; в. п.22 Декларації відсутня інформація щодо сплати коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Враховуючи наведене, відділом повернуто подану декларацію на доопрацювання (а.с.52).

Відповідно до заяви від 06.02.2020 ОСОБА_3 , власника гаражу № НОМЕР_2 (2-ий поверх) в гаражно-будівельному кооперативі №5, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , він не заперечує проти визнання за ОСОБА_1 права власності на гараж № НОМЕР_1 (1-ий поверх) в гаражно-будівельному кооперативі №5, що знаходиться за цією ж адресою (а.с.53).

Згідно з довідкою №607 від 25.10.2019 Долинської міської ради, гараж № НОМЕР_2 знаходиться на земельній ділянці (кадастровий номер 2622010100:01:017:0710) площею 1,1390 га для будівництва індивідуальних гаражів в гаражно-будівельному кооперативі АДРЕСА_1 (а.с.54).

Таким чином, між сторонами виник спір щодо визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно з метою володіння, користування та розпорядження позивачем своїм майном.

Оцінка суду:

вивчивши зміст позовної заяви та письмових заяв сторін, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з такого.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ст. 16 ЦК України, визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Право власності - це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і в своїх інтересах, усунення третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов`язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб.

Як визначено ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Таким чином, за змістом вказаної статті визнанню права власності на новостворене нерухоме майно повинно передувати прийняття його в експлуатацію.

Положення ч. 2 ст. 331 ЦК України слід розуміти у системному зв`язку з положеннями ст. 182 ЦК України щодо державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухомі речі, яка не передбачає жодних винятків. Як правило, усі об`єкти нерухомого майна в силу своєї специфіки після завершення будівництва підлягають прийняттю в експлуатацію та державній реєстрації.

Право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок (ст. 90 ЗК України), землекористувачі (ст. 95 ЗК України), особи, які набули права користування чужою земельною ділянкою (суперфіцій) за договором із власником земельної ділянки або з інших передбачених законом підстав.

Власником або землекористувачем земельної ділянки право на її забудову (будівництво) реалізується за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та видом відповідно до містобудівних умов і обмежень, встановлених законодавством. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об`єкт проводиться після прийняття його до експлуатації в установленому законодавством порядку.

За змістом ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Отже, до початку реалізації права на забудову конкретної земельної ділянки особа зобов`язана у встановленому порядку набути право власності або користування на цю земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Згідно з вимогами п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою КМУ від 13 квітня 2011 року № 466, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта; видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Таким чином, об`єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї з умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; немає належного дозволу на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.

Водночас право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (ч. 3 ст. 376 ЦК України).

Самочинним також вважається будівництво хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві, за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень.

Частина 5 статті 376 ЦК України передбачає, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Зазначене узгоджується з правовими висновками викладеними Верховним Судом у постановах від 18 квітня 2019 року у справі №306/2140/17, від 18 лютого 2019 року у справі №308/5988/17-ц, від 26 грудня 2018 року у справі №727/720/17, від 07 лютого 2018 року у справі №127/18746/15-ц.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6 Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) , при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що відповідно до статті 26 Закону № 2780-XII спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства. За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК, частина перша статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК). У зв`язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 збудувала гараж № НОМЕР_1 (машино-місце) на земельній ділянці загальною площею 28,0 кв.м, виділеній рішенням XVI сесії Долинської міської ради народних депутатів XXI скликання від 22.06.1994 під будівництво індивідуального гаражу № НОМЕР_1 (перший поверх) (кадастровий номер: 2622010100:01:017:0710). Земельна ділянка використана за її цільовим призначенням і не порушує права інших осіб. Будівництво гаражу № НОМЕР_1 здійснювалось з додержанням проекту розміщення, проекту будівництва гаражу № НОМЕР_1 , архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил. Відповідність гаражу АДРЕСА_1 вимогам надійності, будівельно-технічним, санітарним, пожежним вимогам, забезпечення об`єкту електропостачанням і можливість його подальшої експлуатації встановлено у звіті про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкта.

Також встановлено, що ОСОБА_1 зверталась в Долинську міську ради щодо прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом гаражу № НОМЕР_1 в Гаражно-будівельному кооперативі №5, однак їй було фактично відмовлено у прийняті його в експлуатацію з причини відсутності дозвільного документу на виконання будівельних робіт, а виконання будівельних робіт без відповідного документа вважається самочинним будівництвом, відтак ввести у експлуатацію самочинно збудований (реконструйований) об`єкт можливо лише у разі наявності рішення суду про визнання права власності на нього, шляхом подачі декларації за формою наведеною у Додатку 5 до Порядку.

Вдруге ОСОБА_1 звернулася до Долинської міської ради, подавши декларацію про готовність до експлуатації об`єкту, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) Будівництво гаражу № НОМЕР_1 в гаражно-будівельному кооперативі АДРЕСА_1 , однак подану декларацію повернуто на доопрацювання, одним із недоліків якої вказано відсутність інформації про документ, що дає право на виконання будівельних робіт.

Таким чином, з матеріалів справи встановлено, що через відсутність у ОСОБА_1 відповідних дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт, що дає підстави вважати їх самочинними, їй відмовлено у прийнятті в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту - гаражу АДРЕСА_1. А документ, який свідчить про введення в експлуатацію об`єкта нерухомого майна, є необхідним для державної реєстрації права власності, в т. ч. і на підставі рішення суду.

За таких обставин, проаналізувавши зібрані і досліджені при розгляді справи докази в їх сукупності, беручи до уваги, зокрема те, що гараж побудований на належній, виділеній саме для цих цілей земельній ділянці, він не порушує нормативних містобудівних вимог, придатний до нормальної експлуатації і може використовуватись за призначенням, питання щодо прийняття гаражу в експлуатацію було предметом розгляду компетентного державного органу, враховуючи, що гаражу відповідним рішенням Долинської міської ради присвоєно поштову адресу, а також те, що судом не здобуто доказів того, що його будівництво суперечить суспільним інтересам чи порушує права інших осіб та що ним порушені санітарно-технічні вимоги чи правила експлуатації, беручи до уваги відсутність заперечень про визнання за позивачкою права власності на вказаний гараж у ОСОБА_3 , власника гаражу № НОМЕР_2 (2-ий поверх) в гаражно-будівельному кооперативі №5, який також знаходиться на земельній ділянці (кадастровий номер 2622010100:01:017:0710) площею 1,1390 га для будівництва індивідуальних гаражів в гаражно-будівельному кооперативі №5 по АДРЕСА_1 , що і гараж № НОМЕР_1 (перший поверх), суд приходить до висновку, що обставини справи, викладені у позовній заяві, знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, відтак вважає, що є достатньо підстав для задоволення позову і визнання за позивачкою ОСОБА_1 права власності на збудований гараж № НОМЕР_1 в Гаражно-будівельному кооперативі №5 загальною площею 21,5 кв.м та площею земельної ділянки під основою будівлі 28,0 кв.м, що розташований за поштовою адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного, ст. 124 Конституції України, ст.ст. 2-4, 12, 13, 76-81, 89, 263, 264 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 328, 331, 376, 392 ЦК України, ст.ст. 90, 95 ЗК України, ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV, ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", від 17.02.2011 № 3038-VI та керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до Долинської міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності на збудоване нерухоме майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на збудований гараж № НОМЕР_1 в Гаражно-будівельному кооперативі №5 загальною площею 21,5 кв.м та площею земельної ділянки під основою будівлі 28,0 кв.м, що розташований за поштовою адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Долинський районний суд Івано-Франківської області, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: Долинська міська рада Івано-Франківської області, що знаходиться за адресою: м. Долина, просп. Незалежності, 5 Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04054317.

Повний зміст рішення буде складено до 7 січня 2021 року.

Суддя Долинського районного суду С. М. Монташевич

Текст повного судового рішення складено 5 січня 2021 року.