Ухвала

від 30.12.2020 по справі 288/1812/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №288/1812/20 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2020 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Житомирського апеляційного суду

в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря ОСОБА_5

за участю:

прокурора ОСОБА_6

(в режимі відеоконференції)

власника майна ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу прокурора Коростишівської місцевої прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Попільнянського районного суду Житомирської області від 14.12.2020 року,

в с т а н о в и л а:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Коростишівської місцевої прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме : колоди дерева породи «сосна» загальним об`ємом 60,5 кубічних метрів.

Відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора, слідчий суддя дійшов висновку про те, що прокурором не доведено наявність ризиків передбачених ст.170 КПК України та достатньо необґрунтовано підстави застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження. Слідчим суддею зазначено, що накладення арешту на майно може мати негативні наслідки для власника майна та особи, яка їм користується, яка зумовлена обмеження права власності на майно.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою клопотання прокурора Коростишівської місцевої прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме : колоди дерева породи «сосна» загальним об`ємом 60,5 кубічних метрів задовольнити. Вказує, що ухвала слідчого судді постановлена з грубим порушенням норм кримінального процесуального закону, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Посилається, на те що вказане майно постановою слідчого від 02.12.2020 року було визнано речовим доказом по справі. Зазначає, що слідчим суддею необґрунтовано зазначено про недоведеність наявності ризиків, передбачених ст.170 КПК України. Вказує, що зібрані по кримінальному провадженню докази свідчать, що деревина, яка була вилучена під час обшуку містить маркувальні пристрої, але вони є вибірково.

Заслухавши доповідача, прокурора, який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, власника майна, який вважав ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, перевіривши матеріали судового провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.94, ст.132, ст.173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

При цьому, підстави для накладення арешту з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч.2 ст.170 КПК України, чинний кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає.

Частиною 2 ст.173 КПК України передбачено перелік обставин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про арешт майна, в тому числі, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, врахуванню підлягає: 1) правова підстава для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Крім того, згідно з нормами Глав 10 та 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

З матеріалів провадження вбачається, що в провадженні СВ Попільнянського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження №12020060270000249 від 25.11.2020 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.

02.12.2020 року під час обшуку за адресою: Житомирська область, Попільнянський район, смт. Корнин, вул. Соборна 3 на правій частині території було вилучено колоди дерева «сосна» довжиною 1,2 м, загальним об`ємом 60,5 кубічних метрів.

Постановою слідчого СВ Попільнянського ВП ГУНП в Житомирській області від 02.12.2020 року колоди дерева породи «сосна» загальним об`ємом 60,5 кубічних метрів визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та передані на відповідальне зберігання представнику ТОВ «Корнин Маш» ОСОБА_9 та зберігається за адресою : вул. Соборна 3, смт. Корнин Попільнянського району, Житомирської області.

Відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора Коростишівської місцевої прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме : колоди дерева породи «сосна» загальним об`ємом 60,5 кубічних метрів, слідчий суддя вказав, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст.170 КПК України та достатньо необґрунтовано підстави застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження. Крім того, слідчим суддею зазначено, що накладення арешту на майно може мати негативні наслідки для власника майна та особи, яка їм користується, яка зумовлена обмеження права власності на майно.

З такими висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги прокурора не знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому ухвала слідчого судді Попільнянського районного суду Житомирської області від 14.12.2020 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Коростишівської місцевої прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме : колоди дерева породи «сосна» загальним об`ємом 60,5 кубічних метрів, є законною та обґрунтованою.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що слідчим суддею були дотримані норми кримінального процесуального закону, підстави для скасування ухвали слідчого судді відсутні, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст.ст.404,407,422 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу прокурора Коростишівської місцевої прокуратури ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Попільнянського районного суду Житомирської області від 14.12.2020 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Коростишівської місцевої прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме : колоди дерева породи «сосна» загальним об`ємом 60,5 кубічних метрів - без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: