Рішення

від 18.12.2020 по справі 134/1158/20

КРИЖОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/134/227/2020

Справа № 134/1158/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 грудня 2020 року Крижопільський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого-судді: Зарічанського В.Г.

з участю секретаря: Балух О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОГІСТИКААГРО до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору поворотної фінансової допомоги та стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору поворотної фінансової допомоги та стягнення грошових коштів. Свої позовні вимоги мотивує тим, що в серпні 2018 року чинному директору ТОВ ЛОГІСТИКААГРО стало відомо, що між ТОВ ЛОГІСТИКААГРО та ОСОБА_1 10 березня 2017 року було укладено договір № ПФД10/03-17 про надання поворотної фінансової допомоги. Станом на день укладення даного договору , представляв інтереси позикодавця ТОВ ЛОГІСТИКААГРО будучи керівником, саме ОСОБА_1 , який і був позичальником згідно договору. На виконання згаданого правочину, ТОВ ЛОГІСТИКААГРО в той же день перерахувало грошові кошти в сумі 300000 грн. на особистий рахунок ОСОБА_1 при цьому останній не вжив жодних дій щодо виконання власного фінансового зобов`язання за даним договором та станом на 25.06.2020 не повернув жодних грошових коштів. Таким чином, вважає, що оспорюваний договір поворотної фінансової допомоги такими, що вчинений ОСОБА_1 в своїх особистих інтересах, а не в інтересах ТОВ ЛОГІСТИКААГРО , а тому є недійсним. Крім того, згідно положень оспорюваного договору, поворотна фінансова допомога надавалась в Національній валюті України в розмірі 300000 грн. Поворотна фінансова допомога надавалась з дати підписання договору шляхом перерахування грошових коштів позикодавцем на картковий рахунок. Поротна фінансова допомога підлягає поверненню за вимогою позикодавця в строк не пізніше 10.03.2020. На виконання згаданих вище пунктів ТОВ ЛОГІСТИКААГРО на адресу ОСОБА_1 направлялась вимога про дострокове повернення грошових коштів від 24.10.2019, в якій йшлось про вимогу невідкладно протягом 30 днів з моменту отримання повернути надану поворотну фінансову допомогу в сумі 300000 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок ТОВ ЛОГІСТИКААГРО . Дана вимога була отримана відповідачем, проте відомості з офіційного інтернет-ресурсу Укрпошта на підставі відповідного трек-номера, зазначеного на описі вкладення

не можуть підтвердити згадану обставину, оскільки подібна інформація зберігається на інтернет- ресурсах Укрпошта лише протягом 6 місяців.

Однак, відповідач не здійснив жодних перерахувань на погашення даної заборгованості та добровільно не повернув кошти.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не бажає відшкодувати взяте на себе зобов`язання, тому виник даний спір. 14 вересня 2020 року ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області було відкрито провадження та розгляд справи вирішено провести за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області було закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду на 18.12.2020.

Представник позивача до суду надіслав заяву, в якій заявлений позов підтримує повністю, просить провести судове засідання без його присутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, однак надіслав через канцелярію суду 16.12.2020 заяву де позовні вимоги визнає та просить справу заслухати без його участі.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує права чи свободи інших осіб, а тому приймається судом.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню. Згідно з частиною 1 статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Органи юридичної особи діють у межах повноважень, наданих їм установчими документами та законом. Орган юридичної особи як її частина представляє інтереси останньої у відносинах з іншими суб`єктами права без спеціальних на те повноважень (без довіреності). Між юридичною особою та її органом правові відносини не виникають, а тому дії її органу визнаються діями самої юридичної особи. У відносинах з третіми особами слід виходити з презумпції наявності достатнього обсягу повноважень на здійснення дієздатності юридичної особи як у одноособового органу юридичної особи, так і керівника її колегіального органу. Частиною першою статті 237 ЦК України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Згідно з частиною третьої цієї ж статті представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Статтею 241 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину. Відповідно до статей 509, 510 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 1 1 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів встановлені ст.ст. 215, 216 ЦК України. Згідно зі ст. 215 ЦК України у разі, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, таки правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Частинами 1-5 ст. 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна маги необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України). Правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. У відповідності до частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Згідно ч. 5 ст. 216 ЦПК України передбачено, що суд може застосувати з власної ініціативи лише наслідки недійсності нікчемного правочину. Водночас відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Отже суд прийшов до висновку, що підписання ОСОБА_1 договору поворотної фінансової допомоги без належних повноважень та передбаченої статутом згоди свідчить про порушення прав та інтересів ТОВ ЛОГІСТИКААГРО та наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином з відповідача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2102,00 грн.

На підставі викладеного, та керуючись ч.1 ст. 92, 203, ч. 2 ст. 207, 215, 216, 237, 241, 509, 510 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 216, 264, 265-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір поворотної фінансової допомоги № ПФД10/03-17 укладений 10 березня 2017 року між ТОВ ЛОГІСТИКААГРО (код ЄДРПОУ: 37338103) та ОСОБА_1 .

Застосувати наслідки недійсності правочину та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ ЛОГІСТИКААГРО (код ЄДРПОУ: 37338103) грошові кошти в розмірі 300000 (триста тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ ЛОГІСТИКААГРО судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Суддя