Рішення

від 18.12.2020 по справі 472/421/20

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/421/20

Провадження №2/472/243/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2020 року смт. Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Орленко Л.О.,

з участю секретаря

судового засідання - Ставніченко А.П.,

позивача - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

представника позивача - ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №2 смт. Веселинове Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського приватного підприємства "ХЛІБОРОБ" про розірвання договору оренди землі ,

ВСТАНОВИВ:

04 травня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Сільськогосподарського приватного підприємства "ХЛІБОРОБ" про розірвання договору оренди землі.

Позовна заява мотивована тим, що 20 березня 2015 року між нею та відповідачем укладено договір оренди землі, за умовами якого вона передала, а Сільськогосподарське приватне підприємство (далі СПП) "ХЛІБОРОБ" прийняло в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 6,2603 га.

Оскільки СПП "ХЛІБОРОБ" орендну плату за використання зазначеної земельної ділянки за 2017-2018 роки виплатило з порушенням встановленого в договорі строку, а за 2019 рік не виплатило взагалі, позивач вважає, що дана обставина є підставою для дострокового розірвання договору оренди.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві. Щодо заочного розгляду справи не заперечували.

Позивач ОСОБА_1 зазначила, що їй відповідачем орендну плату за використання її земельної ділянки за 2017-2018 роки виплачено з порушенням встановленого в договорі строку, а за 2019 рік не виплачено взагалі, а тому вона вважає, що дана обставина є підставою для дострокового розірвання договору оренди.

Представник відповідача Сільськогосподарського приватного підприємства "ХЛІБОРОБ" в судові засідання: 23.06.2020 року, 21.09.2020 року, 12.10.2020 року, 28.10.2020 року, 23.11.2020 року, 18.12.2020 року не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошення на веб-сторінці суду. Конверти з повістками повернулись до суду з відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що представник відповідача належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини неявки в судові засідання, відзиву на позовну заяву не подав, та те, що позивач і представник позивача не заперечують проти такого вирішення справи, то суд вважає за необхідне розглядати справу в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши вступне слово позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної діялянки загальною площею 6,2603 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, з кадастровим номером: 4821785000:03:000:0204, що підтверджується рішенням Веселинівського районного суду від 17.02.2015 року, витягом з Державного земельного кадастру №НВ-4809653642020 від 28.05.2020 року, та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

20 березня 2015 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди землі, за умовами якого позивач передала, а Сільськогосподарське приватне підприємство (далі СПП) "ХЛІБОРОБ" прийняло в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 6,2603 га.

Згідно з п. 8 Договору, договір укладено на 10 років.

Згідно з п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем щорічно у грошовому розмірі 4010 грн.

Згідно з п. 10 Договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахуванням індексів інфляції.

Згідно з п. 11 Договору орендна плата вноситься один раз на рік не пізніше 31 грудня поточного року.

Згідно з п. 45 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок систематичного невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Зі слів позивача вбачається, що СПП "ХЛІБОРОБ" орендну плату за використання зазначеної земельної ділянки за 2017-2018 роки виплатило з порушенням встановленого в договорі строку (за 2017-й - 31.01.2018 року; за 2018-й - 28.02.2019 року), а за 2019 рік не виплатило взагалі.

Дані обставини відповідачем не спростовано, хоча суд викликав відповідача в судове засідання шість разів.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та іншої діяльності.

Зобов`язання орендодавця і орендаря земельної ділянки виникають на підставі укладеного договору оренди землі, умови якого є обов`язковими до виконання сторонами.

Договір оренди землі може бути припинений у випадках, передбачених законом або договором.

Одностороння відмова від договору не допускається.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (ст. 21 Закону України Про оренду землі ).

Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати (ст. 22 цього ж Закону).

Згідно з положеннями ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

На вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України (ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі ).

За приписами ст. ст. 610, 612, 614 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

У цивільному праві діє презумпція вини порушника зобов`язання, яка може бути спростована ним шляхом надання відповідних доказів.

Пред`являючи позов, позивачка посилалася на те, що відповідач не виконав свої зобов`язання за 2017 та 2018 роки в строки, обумовлені в договорі, а за 2019 рік не виконав взагалі.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За положеннями статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Пунктом д ч. 1 ст. 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України Про оренду землі одним з головних прав орендодавця є право на отримання ним орендної плати у встановленому розмірі, формі, у визначений строк та у визначеному місці.

Несплата або неповна чи несвоєчасна сплата орендарем орендної плати за користування земельною ділянкою являються порушенням умов договору оренди, за виключенням випадків, коли орендодавець доведе відсутність своєї вини. Систематичний характер таких порушень являється підставою для розірвання такого договору на вимогу орендодавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеною в постановах від 06.03.2019 року (справа №183/262/17) та від 10 жовтня 2019 року (справа № 293/1011/16-ц). За висновками Верховного Суду підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). Тлумачення пукту д) частини першої саттті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить що "несплата орендної плати" охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплат у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без врахування індексації, індексу інфляції тощо).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору оренди щодо виплати орендної плати, оскільки за 2017 та 2018 роки позивачеві було невчасно сплачено орендну плату, а докази сплати відповідачем позивачці орендної плати за 2019 рік у матеріалах справи взагалі відсутні. Як вказала позивачка порушення відповідачем умов договору щодо виплати орендної плати негативно позначилося на її матеріальному стані, вона має невеликий дохід та була позбавлена того доходу, який вона розраховувала отримати відповідно до Договору, що є підставою для розірвання договору оренди землі, а тому суд вважає, що позов слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з вимог цієї статті, та з врахуванням того, що позивач просила в позовній заяві стягнути з відповідача на свою користь судовий збір, то суд вважає, що є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 840,80 гривень судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 12, 13, 19, 77, 78, 79, 80, 141, 258, 259, 265, 268, 279 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Сільськогосподарського приватного підприємства "ХЛІБОРОБ" про розірвання договору оренди землі, - задовольнити повністю .

Розірвати договір оренди землі від 20 березня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським приватним підприємством "ХЛІБОРОБ", за яким ОСОБА_1 передала в оренду Сільськогосподарському приватному підприємству "ХЛІБОРОБ" земельну ділянку загальною площею 6,26 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах території Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, з кадастровим номером: 4821785000:03:000:0204, терміном на 10 років, який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.03.2015 року за №9121756.

Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства "ХЛІБОРОБ" (місцезнаходження: 57001, вул. Зоряна, 20 смт. Веселинове Миколаївська область, код ЄДРПОУ: 30758026) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення (або з дати складення повного заочного рішення суду).

Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення (або в день складення повного заочного рішення суду), має право на поновлення пропущеного строку, на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги через Веселинівський районний суд Миколаївської області до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення, а в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення - після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне судове рішення складено 28 грудня 2020 року.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко