Рішення

від 23.12.2020 по справі 922/2091/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2091/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Чкан Д.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом виконуючого обов`язки керівника Харківської місцевої прокуратури №5 в інтересах держави, в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (м. Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СС Транс» (м. Харків) про стягнення 17039,55 грн, за участю:

прокурора - Владимирець А.О.;

представника позивача - Ткаченко Л.М.;

представника відповідача - не з`явився;

свідка ( ОСОБА_1 ) - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Виконуючий обов`язки керівника Харківської місцевої прокуратури №5 (надалі - прокурор) в інтересах держави, в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі - Укртрансбезпека, позивач), надав Господарському суду Харківської області позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "СС Транс" (надалі - ТОВ "СС Транс", відповідач), в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у сумі 17039,55 грн. Також прокурор просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1921,00 грн, але не вказує на чию користь.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на порушення відповідачем п. 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, оскільки повна маса транспортного засобу склала 38,25 тон, а нормативно допустиме навантаження для контейнеровозів на строєні осі становить 22,00 тони. Також прокурор посилається на порушення відповідачем вимоги абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", яким передбачено відповідальність за надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме відсутній документ про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів. Вказане порушення виявлене за результатами проведеного Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області 28.11.2018 на автомобільній ділянці Харків - Сімферополь, 297, 341 км габаритно-вагового контролю, про що було складено акт №0013955 від 28.11.2018 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідку №0010955 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №0013955 від 28.11.2018 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових/габаритних параметрів, згідно якого плата за проїзд великовагового транспортного засобу склала 535,20 євро, що у відповідності до роздруківки НБУ станом на час вчинення правопорушення, а саме 28.11.2018 становить 17039,55 грн.

Обґрунтовуючи наявність підстав для звернення з даним позовом в інтересах держави, в особі позивача прокурор вказує на те, що така необхідність зумовлена невжиттям Державною службою України з безпеки на транспорті протягом тривалого часу (з 28.11.2018 по 11.05.2019) жодних заходів щодо захисту інтересів держави з метою надходження коштів до Державного бюджету України, які полягають у стягненні плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, що свідчить про неналежне здійснення таким органом владних повноважень.

При цьому, прокурор наголошує на тому, що несплата відповідачем заявленої до стягнення суми коштів призведе до їх ненадходження у спеціальний фонд Державного бюджету України та, відповідно, порушить інтереси держави в бюджетній сфері та сфері забезпечення розвитку дорожнього господарства країни, що, в свою чергу, ставить під загрозу своєчасне та повне фінансування Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування та суттєво порушує економічні інтереси держави, у зв`язку з чим обов`язок пред`явити позов в інтересах держави, в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, до ТОВ "СС Транс" покладається на прокурора.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.07.2019 була повернута прокурору позовна заява та додані до неї документи, на підставі п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.07.2019 у справі №922/2091/19 скасовано.

Справу №922/2091/19 постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 направлено для продовження розгляду до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.12.2019 провадження у справі №922/2091/19 було зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у справі №912/2385/18 та оприлюднення повного тексту постанови.

Державна служба України з безпеки на транспорті надала клопотання, в якому просить поновити провадження у справі №922/2091/19 та розглядати цю справу за участі представника Укртрансбезпеки. У вказаному клопотанні позивач повідомив про те, що 26.05.2020 Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову у справі №912/2385/18, текст якої роздруковано з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.09.2020 поновлено провадження у справі № 922/2091/19 та призначено підготовче засідання на 28.09.2020 о 12:00 год, про що повідомлено учасників справи.

25.09.2020 позивач надав письмові пояснення щодо підтримки позову, в яких зазначає, що підтримує позов прокурора в повному обсязі, та просить долучити їх з додатками до матеріалів справи і розглядати справу за участю його представника.

Протокольною ухвалою суду від 28.09.2020 задоволені клопотання позивача про долучення його письмових пояснень з додатками до матеріалів справи та про розгляд справи за участю його представника

28.09.2020 прокурор надав письмові пояснення щодо наявності підстав здійснення прокурором представництва інтересів держави (в порядку ст. 42 ГПК України).

28.09.2020 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити прокурору у задоволенні позову в повній мірі, посилаючись на те, що: по-перше, уповноваженою особою Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області не правильно проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, у зв`язку з чим в акті №0013955 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 28.11.2018 та довідці №0010955 про результати габаритно-вагового контролю від 28.11.2018 вказані не об`єктивні результати. По-друге, уповноваженою особою Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області під час проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу порушено вимоги «Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні» , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007. Як зазначає відповідач у відзиві, це також підтверджується письмовою заявою свідка ОСОБА_1 , котрий був за кермом транспортного засобу марки - MAN, модель - TGX 18-400, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом марки - Krone, модель - SD, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під час здійснення його габаритно-вагового контролю 28.11.2018 у Запорізькій області на автомобільній ділянці Харків - Сімферополь, 297, 341 км. По-третє, уповноваженою особою Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області здійснено не правильний розрахунок плати, що підлягає стягненню з відповідача та прокурором надано до суду неналежні, недопустимі та недостатні докази перевищення відповідачем вагових параметрів, які були виявлені 28.11.2018 під час проведення габаритно-вагового контролю.

Протокольною ухвалою суду від 28.09.2020 відкладено вирішення питання про прийняття відзиву на позовну заяву до розгляду на наступне підготовче засідання.

Також 28.09.2020 відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

28.09.2020 протокольною ухвалою суду відхилено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи як необґрунтоване.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.09.2020 учасників справи повідомлено про відкладення підготовчого засідання на 19.10.2020 о 12:00 год.

29.09.2020 відповідач надав клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, зокрема, заяву свідка ОСОБА_1 від 24.09.2020.

Протокольною ухвалою суду від 19.10.2020 задоволено клопотання відповідача про приєднання доказів до матеріалів справи, а також прийнято до розгляду відзив відповідача на позовну заяву, який наданий ним до суду 28.09.2020.

12.10.2020 прокурор надав відповідь на відзив відповідача.

Протокольною ухвалою суду від 19.10.2020 прийнято відповідь прокурора на відзив відповідача до розгляду.

19.10.2020 позивач надав клопотання про відкладення розгляду справи.

Вказане клопотання позивача не прийнято судом протокольною ухвалою від 19.10.2020, оскільки воно підписано за допомогою факсиміле.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.10.2020 учасників справи повідомлено про відкладення підготовчого засідання на 26.10.2020 об 11:30 год.

26.10.2020 позивач надав клопотання про відкладення розгляду справи, яке відхилено протокольною ухвалою суду від 26.10.2020 як необґрунтоване.

26.10.2020 відповідач надав письмові пояснення, в яких просить долучити їх до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суду від 26.10.2020 задоволено клопотання відповідача про долучення письмових пояснень до матеріалів справи.

Також 26.10.2020 відповідач надав заяву про застосування строків позовної давності у справі.

Протокольною ухвалою суду від 26.10.2020 заява буде вирішена при ухваленні рішення.

Крім того, відповідач надав клопотання від 26.10.2020, в якому просить: 1) провести судове засідання, яке відбудеться 26.10.2020 без участі відповідача та його представника; 2) розглянути та задовольнити заяву про застосування строків позовної давності та відмовити в повній мірі в задоволенні позову; 3) у випадку відсутності підстав для застосування строків позовної давності у справі, закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

26.10.2020 протокольною ухвалою суду частково задоволено клопотання відповідача від 26.10.2020, в частині проведення судового засідання без участі відповідача та його представника, в інших частинах клопотання відповідача відхилено як безпідставне.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.10.2020 учасників справи повідомлено про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 09.11.2020 об 11:30 год.

06.11.2020 відповідач надав клопотання, в якому просить: 1) провести судове засідання, яке відбудеться 09.11.2020 без участі відповідача та його представника; 2) розглянути та задовольнити заяву про застосування строків позовної давності, застосувати у справі строки позовної давності та відмовити в повній мірі в задоволенні позову у зв`язку зі спливом строку позовної давності на звернення до суду із вказаним позовом; 3) у випадку відсутності підстав для застосування строків позовної давності у справі, закрити провадження у цій справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Протокольною ухвалою суду від 09.11.2020 вищевказане клопотання відповідача задоволено в частині проведення судового засідання без його участі та його представника, відхилено в частині закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 226 ГПК України як необґрунтоване, а в частині застосування у справі строків позовної давності та відмови в повній мірі в задоволенні позову буде вирішено при ухваленні рішення.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.11.2020 учасників справи повідомлено про відкладення підготовчого засідання на 23.11.2020 о 12:00 год.

20.11.2020 позивач надав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а також додаткові пояснення, в яких просить долучити їх до матеріалів справи та розглянути справу за участі представника Укртрансбезпеки.

23.11.2020 протокольною ухвалою суду задоволено клопотання позивача про приєднання до матеріалів справи доказів та клопотання позивача, що викладені в додаткових поясненнях, про приєднання до матеріалів справи додаткових пояснень.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.11.2020 учасників справи повідомлено про відкладення підготовчого засідання на 07.12.2020 о 12:30 год.

30.11.2020 відповідач надав клопотання про розгляд справи без участі відповідача та його представника, яке було задоволено протокольною ухвалою суду від 07.12.2020.

07.12.2020 ухвалою Господарського суду Харківської області учасників справи повідомлено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.12.2020 о 15:00 год.

16.12.2020 у судовому засіданні була оголошена перерва до 23.12.2020 о 15:30 год, про що прокурор та представник позивача повідомлені під розпис.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.12.2020 відповідача було викликано в судове засідання для участі в судовому розгляді на 23.12.2020 о 15:30 год.

Крім того 16.12.2020 ухвалою Господарського суду Харківської області в судове засідання для допиту в якості свідка при розгляді справи, який відбудеться 23.12.2020 о 15:30 год, було викликано ОСОБА_1 , про що свідчить телефонограма №1326/20 від 16.12.2020.

23.12.2020 в судове засідання представник відповідача та свідок ( ОСОБА_1 ) не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, хоча відповідач та свідок ( ОСОБА_1 ) були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд встановив наступне.

28.11.2018 посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті (Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області) в ході здійснення рейдової перевірки у Запорізькій області на автомобільній ділянці Харків - Сімферополь, 297, 341 км проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки - MAN, модель - TGX 18-400, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом марки - Krone, модель - SD, реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "СС Транс".

За результатами проведення габаритно-вагового контролю 28.11.2018 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області складено акт №0013955 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та довідку №0010955 про результати здійснення габаритно-вагового контролю.

Так, за результатами зважування автомобіля та габаритно-вагового контролю зафіксовано навантаження на осі: 1) 6,2 тонн - нормативно допустиме 11,00 тонн, 2) 8,15 тонн - нормативно допустиме 11,00 тонн, 3) строєна вісь 23,9 тонн - нормативно допустиме 22,0 тонн, повна маса транспортного засобу склала 38,25 тонн.

При цьому перевезення здійснювалось без оформлення дозволу, що дає право на рух автомобільними дорогами України, що підтверджується актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №090870 від 28.11.2018.

Посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області діяли на підставі направлення на рейдову перевірку №003333 від 26.11.2018 та графіка проведення рейдових перевірок №32543/26/18-18 від 22.11.2018.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач ТОВ "СС Транс" є юридичною особою.

Відповідно до вищевказаного акту №0013955 від 28.11.2018 проведений розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від № 042515 від 29.08.2019 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, згідно якого нараховано до сплати 535,20 євро (17039,55 грн).

Розрахунок проведено відповідно до затвердженої формули (з урахуванням положень пунктів 30, 31-1 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007), а саме: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В х К, де (П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 км проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 км проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 км проїзду; В - відстань перевезення в кілометрах; К - коефіцієнт збільшення плати за проїзд (у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі). Обрахований таким чином розмір плати за проїзд становить 535,20 євро.

Відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України станом на 28.11.2018, нарахована плата у сумі 535,20 євро становить 17039,55 грн за курсом НБУ.

Листом №6873/26-18 від 05.12.2018 Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області повідомило відповідача про необхідність внесення плати за проїзд у розмірі 535,20 євро на підставі п. 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007, у зв`язку з порушенням порядку проїзду великовагових/великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

Відповідач у встановлений законом строк плату за проїзд автомобільними дорогами великоваговим транспортним засобом не сплатив.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач не погодився із зазначеними вище результатами габаритно-вагового контролю та звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив суд визнати протиправними дії працівників Управління Укртрансбезпеки в Запорізькій області щодо встановлення результатів габаритно-вагового контролю транспортного засобу - вантажного автомобіля марки MAN, модель TGX 18.400, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом марки - Krone, модель - SD, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зафіксованих в довідці №0010955 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 28.11.2018 р. та акті №0013955 про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів від 28.11.2018.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 у справі №520/92/19 відмовлено у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СС Транс" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дій протиправними.

У матеріалах справи наявний лист Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області №1147/26/23-19 від 11.05.2019 до керівника Харківської місцевої прокуратури №5 про розгляд можливості щодо представництва держави, в особі Укртрансбезпеки, в суді з питання стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з ТОВ "СС Транс". В обґрунтування представництва зазначено, що чинним законодавством Укртрансбезпеку не наділено правом звернення до суду щодо стягнення грошових коштів за проїзд транспортного засобу з перевищенням нормативно-вагових параметрів.

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 ГПК України.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідає принципу рівноправності сторін.

Прокурор може представляти інтереси держави у суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави у суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким має бути визначено виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді.

Таким законом є Закон України "Про прокуратуру", відповідно до ч. 3 ст. 23 якого прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

Таким чином, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

В постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла правового висновку, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи наявність підстав для звернення з цим позовом в інтересах держави в особі позивача, прокурор вказував на те, що така необхідність зумовлена невиконанням Державною службою України з безпеки на транспорті понад 6 місяців покладених на неї обов`язків щодо захисту інтересів держави з метою надходження коштів до Державного бюджету України, які полягають у стягненні плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, що свідчить про неналежне здійснення наданих йому законодавством повноважень, суттєво порушує економічні інтереси держави та вказує на наявність визначених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для звернення прокурора в інтересах держави з позовною заявою.

При цьому, прокурор вказує, що несплата коштів ставить під загрозу своєчасне та повне фінансування Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення на 2018 - 2022 роки, метою якої є відновлення і розвиток автомобільних доріг загального користування державного значення для інтеграції їх до європейської транспортної системи та підвищення на них рівня безпеки руху, швидкості, комфортності та економічності перевезень. Зважаючи на те, що несплата відповідачем коштів за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні призводить до ненадходження коштів до спеціального фонду Державного бюджету України та, відповідно, до зменшення коштів на фінансування розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування, що суттєво порушує економічні інтереси держави, виникає необхідність захисту інтересів держави, а тому у прокурора є всі обґрунтовані підстави для пред`явлення позову в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті.

Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті.

Відповідно до п. 1 Положення Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно з підпунктом 3 п. 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Відповідно до підпунктів 2, 15, 27 п. 5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (абз. 1 п. 8 Положення).

Таким чином, Укртрансбезпека як урядовий орган державного управління по контролю на автомобільному транспорті, реалізуючи повноваження щодо габаритно-вагового контролю та нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, є суб`єктом владних повноважень, оскільки здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України №592 від 26.06.2015 "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" утворені територіальні органи Державної служби України з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, у тому числі, Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1378-р від 16.12.2015 "Питання Державної служби з безпеки на транспорті" здійснення функцій і повноважень, покладених на Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекцію), припинено та забезпечено можливість їх виконання Укртрансбезпекою.

Отже, Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області під час здійснення своїх повноважень діє як суб`єкт владних повноважень, якому надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов`язкових до виконання.

Як зазначає прокурор, Укртрансбезпека є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, зокрема, на звернення до суду щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, нормативні, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Разом з тим, матеріали справи свідчать про те, що за вищенаведених обставин позивачем не було вжито жодних заходів щодо захисту інтересів держави з метою надходження коштів до Державного бюджету України.

Так, на підтвердження бездіяльності позивача прокурор надав лист Укртрансбезпеки №1743/26/23-19 від 06.06.2019, в якому на запит прокуратури №04-24-1985вих19 від 05.06.2019 позивач повідомив, що Державна служба України з безпеки на транспорті та управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області з позовом до ТОВ «СС Транс» про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом з перевищення вагових параметрів не зверталось.

Отже, нездійснення службовими особами Укртрансбезпеки дій, які вони повинні були та могли здійснити, а також відсутність обґрунтованих пояснень щодо своєї бездіяльності беззаперечно свідчить про неналежне виконання позивачем своїх повноважень.

Таким чином, підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку стала усвідомлена пасивна поведінка уповноваженого суб`єкта владних повноважень, тобто нездійснення захисту інтересів держави.

Несплата відповідачем коштів тягне за собою порушення приписів Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" та невиконання доходної частини Державного бюджету України, у зв`язку з чим існує загроза реалізації державної політики, а це завдає шкоди інтересам держави.

Таким чином, надавши оцінку наявним у справі доказам та перевіривши обґрунтованість наведених прокурором доводів в порушенні інтересів держави, необхідність їх захисту та обґрунтування підстав для звернення з відповідним позовом для захисту інтересів держави, суд дійшов до висновку про наявність у даному випадку у прокуратури законних підстав для представництва інтересів держави, визначених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Крім того, у постанові Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 у цій справі №922/2091/19, враховуючи предмет та підстави заявленого прокурором позову, колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що в.о. керівника Харківської місцевої прокуратури №5 належним чином обґрунтовано в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та визначені законом підстави для звернення до суду в інтересах держави, а відтак, наявні підстави для подання прокурором відповідного позову в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, як центрального органу виконавчої влади, до повноважень якого законом віднесено стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, нормативні, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" встановлено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом (окрім зазначених у ч. 2 даної статті) є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий, компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Згідно з п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Відповідно до п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Згідно з п. 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок №1567), державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку №1567 вказано виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється:

- наявність визначених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- додержання водієм режиму праці та відпочинку;

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до п. 16 Порядку №1567 під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 (далі - Порядок №879).

Згідно з п. 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку №879 наведене визначення поняття "габаритно- ваговий контроль" - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Підпунктом 3 пункту 2 Порядку №879 надано визначення поняттю "великовагові та великогабаритні транспортні, засоби" - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Пунктом 6 Порядку №879 вказано, що габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до п. 20 Порядку №879 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі -18т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до пп. 12) п. 2 Порядку №879 повторне вимірювання і зважування - будь-яке наступне вимірювання транспортного засобу, що перебуває в межах одного стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю, з часу в`їзду такого транспортного засобу на територію пункту до виїзду з неї. Не є повторним вимірювання, яке проводиться через технічні перебої в роботі вимірювального і зважувального обладнання, що не суперечить вимогам затвердженої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології методики.

Згідно з п. 24 Порядку №879 після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Як зазначає у додаткових поясненнях прокурор, оскільки вантаж, який перевозився, був замитнений та опломбований, про що у своїх поясненнях зазначає і представник відповідача, то цей факт є визнаним обома сторонами, то взагалі була фактично відсутня можливість перерозподілити його рівномірно в кузові транспортного засобу, тобто приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами. Враховуючи, що водієм приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами не здійснювалось, плата за проїзд не вносилась, повторне зважування транспортного засобу співробітниками Укртрансбезпеки не проводилось.

У п. 22 Порядку №879 визначено, що у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За приписами Кодексу України про адміністративні правопорушення повноваженнями щодо затримання транспортного засобу в порядку ст. 265-2 КУпАП наділені виключно органи Національної поліції України.

Посадові особи Укртрансбезпеки відповідно до ст. 19 Конституції України повинні діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством.

З наведеного вбачається, що посадові особи Укртрансбезпеки не наділені повноваженнями на тимчасове затримання транспортних засобів в порядку ст. 265-2 КУпАП, а згідно з приписами ст. 19 Конституції України, діяли в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пункту 32 Порядку №879 перевізник, який має намір використовувати великоваговий та/або великогабаритний транспортний засіб, зобов`язаний не пізніше ніж за три доби звернутися до уповноважених Укравтодором підприємств із заявою про видачу погодження маршруту. Дозвіл на рух великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу після отримання погодження маршруту видається уповноваженим підрозділом Національної поліції через центри надання адміністративних послуг.

Оскільки вказаного дозволу не було надано, було проведено зважування транспортного засобу та складено розрахунок плати за проїзд, довідку №0010955 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 28.11.2018 та акт №0013955 про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових пара.

Відповідач ставить під сумнів зважування транспортного засобу на ваговому обладнанні позивача мотивуючи це тим, що таке обладнання не відповідає законодавчо встановленим вимогам, та надає дані зважування транспортного засобу в пункті пропуску «Ягодин» Волинської митниці ДФС.

Як встановлено Харківським окружним адміністративним судом у рішенні від 11.03.2019 у справі №520/92/19 у пункті габаритно-вагового контролю на 341 км у Запорізькій області використовувалися ваги s. nomer 17-398 відповідно до: сертифікату відповідності від 27 листопада 2017 року №UA.TR.002.CB.0303-17, продукція: прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-АS2-PWIA (перелік серійних номерів наведений у додатку до цього сертифікату на 1 арк.); додатку до сертифікату відповідності від 27 листопада 2017 року № UA.TR.002.CB.0303-17 (s. nomer 17-398); декларації про відповідність №3 від 29.11.2017 прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030Т-АS2-PWIA ідентифікаційний зав. №398.

У вказаному рішенні зазначено про те, що як пояснив представник відповідача, 28.11.2018 контролюючим особами Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області, у пункті габаритно-вагового контролю на 341 км. а/д Харків-Сімферополь, проведено зважування транспортного засобу о 13 год 45 хв, що підтверджується талоном зважування від 28.11.2018 №378, в якому зазначено номер ваг, на які видано вищевказані документи.

Позивач у цій справі надав всі необхідні документи, що підтверджують відповідність вагового обладнання, що використовувалось співробітниками Укртрансбезпеки, вимогам Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» .

В свою чергу, відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу того, яке саме вагове обладнання використовувалось у пункті пропуску «Ягодин» Волинської митниці ДФС та чи відповідає воно вимогам Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» .

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, про що свідчить акт №0013955 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №090870 від 28.11.2018.

Доводи прокурора про те, що посадові особи позивача здійснювали габаритно-ваговий контроль транспортного засобу відповідача у відповідності до наданих їм повноважень теж підтверджується матеріалами справи.

Судом встановлено, що за результатами проведеної перевірки складено розрахунок до акту №0013955 від 28.11.2018 плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд 535,20 євро, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 28.11.2018 складає еквівалент у сумі 17039,55 грн.

Пунктом 28 Порядку габаритно-вагового контролю визначено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 затверджено ставки плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Відповідно до п. 31-1 Порядку габаритно-вагового контролю визначено, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Пунктом 27 Порядку передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України на день проведення розрахунку.

Розрахунок плати за проїзд виконаний відповідно до формули за наступними параметрами:

П = (Рзм + Рнв + Рг) х В х К (п. 31-1) де:

Рзм - (загальна маса транспортного засобу не перевищує нормативно- встановлену);

Рнв - 0,2 (навантаження на строєну вісь складає 23,9 т, що становить більше нормативно допустимого на 8,64%);

Рг - 0 (габарити не перевищують нормативно-встановлені);

В - 1338 км (відстань перевезення від м. Ягодин (Волинська обл.) до пункту габаритно-вагового контролю - 1123 км; відстань від пункту габаритно-вагового контролю до м. Маріуполь - 215 км);

К - 2 (перевищення до 10 відсотків);

0.20*1123*2 = 449,20 до ПГВК,

0.20*215*2 = 86,00 після ПГВК, загальна сума до сплати 535,20 євро.

Вказане вище підтверджує правильність здійснення контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області розрахунку плати за проїзд від 28.11.2018.

Розрахунок до акту №0013955 від 28.11.2018 на загальну суму 535,20 євро, станом на 28.11.2018 складає еквівалент у сумі 17039,55 грн, відповідно до затвердженої формули (з урахуванням норм пункту 31-1 Порядку габаритно-вагового контролю).

Згідно з п. 31-1 Порядку перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Відповідно до п. 26 Порядку кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Проте, відповідач повідомлення Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (лист №6873/26-19 від 05.12.2018) про необхідність внесення плати за проїзд у розмірі 535,20 євро (17039,55 грн) на підставі п. 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007, не виконав, у встановлений законом строк плату за проїзд автомобільними дорогами великоваговим транспортним засобом не сплатив.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на неправильно проведений габаритно-ваговий контроль транспортного засобу та його необ`єктивні результати, порушення уповноваженими особами позивача вимог «Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні» від 27.06.2007 №879 та відповідно неправильний розрахунок плати, що просить стягнути прокурор з відповідача, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, які вже досліджувалися в порядку адміністративного судочинства і не знайшли свого підтвердження, оскільки рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 у справі №520/92/19, яке набрало законної сили 18.04.2019 у задоволенні позовної заяви відповідача було відмовлено.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Показання свідка ОСОБА_1 , на які посилається відповідач як на докази порушення уповноваженою особою Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області під час проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу вимог «Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні» , суд не бере до уваги відповідно до ч. 2 ст. 89 ГПК України, оскільки свідок ОСОБА_1 був викликаний судом для допиту за ініціативою суду, але без поважних причин не з`явився в судове засідання.

У заяві про застосування строків позовної давності відповідач, з посиланням на норми Господарського Кодексу України, зокрема, ч. 1 ст. 250 ГК України, зазначає, що плата за проїзд є адміністративно-господарською санкцією, яка може бути застосована до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення. Однак, як вказує відповідач у цій заяві, з моменту виявлення позивачем порушень ТОВ «СС Транс» вимог абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» до звернення прокурора в інтересах держави з позовом пройшло більше семи місяців.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Однак, суд вважає вищевказані доводи відповідача помилковими, оскільки за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №820/1203/17, від 30.01.2019 у справі №803/3/18, де окрім іншого встановлено, що стягнення плати за проїзд як майнової шкоди повинно відбуватись в порядку цивільного або господарського судочинства (в залежності від суб`єктного складу), оскільки не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов`язаний з вирішенням питання щодо стягнення коштів.

Крім того, у пункті 1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» зазначено, що частиною другою статті 223 та статтею 250 ГК України встановлено строки застосування адміністративно-господарських санкцій. Ці строки не є позовною давністю, оскільки відносини, у яких вони застосовуються, за своїм характером є публічно-правовими, і застосування цих строків здійснюється господарським судом незалежно від наявності відповідної заяви сторони у справі.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відхилити заяву відповідача про застосування строків позовної давності.

Посилання відповідача у письмових поясненнях на те, що органи прокуратури не перевірили факт відсутності у Укртрансбезпеки фінансування на сплату судового збору, що спростовується Публічним звітом голови Державної служби України з безпеки на транспорті Олександра Погорілого за 2019 рік, у зв`язку з чим не мали повноважень на звернення до суду в інтересах Укртрансбезпеки щодо стягнення з ТОВ «СС Транс» плати за проїзд, суд вважає необґрунтованими, оскільки це питання вже вивчалось Східним апеляційним господарським судом у цій справі та знайшло своє відображення в постанові від 11.11.2019, якою ухвалу Господарського суду Харківської області від 04.07.2019 про повернений позовної заяви скасовано, а справу направлено для продовження розгляду.

Крім того, органи прокуратури не наділені повноваженнями на здійснення відповідних перевірок органів державної влади.

До того ж, публічний звіт голови Державної служби України з безпеки на транспорті Олександра Погорілого за 2019 рік містить лише загальну суму фінансування Укртрансбезпеки на 2019 рік та не містить конкретизації за кодами класифікації видатків бюджету.

Відповідно до Економічної класифікація видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №11 від 14.01.2011 «Про бюджетну класифікацію» , сплата судового збору здійснюється за кодом 2800 «Інші поточні видатки» .

У вищезазначеному звіті голови Укртрансбезпеки відсутня інформація щодо фінансування Укртрансбезпеки за кодом 2800 «Інші поточні видатки» , що в свою чергу свідчить, що цей документ не є належним та допустимим доказом наявності/відсутності фінансування Укртрансбезпеки на сплату судового збору.

Велика Палата Верховного Суду України неодноразово у постановах від 06.06.2018 у справі №820/1203/17, від 12.02.2020 у справі №917/210/19, від 12.02.2020 у справі №926/16/19 підтверджувала відсутність в Укртрансбезпеки повноважень на самостійне звернення до суду щодо стягнення плати за проїзд та підтверджувала повноваження органів прокуратури на звернення до судів щодо стягнення плати за проїзд в інтересах держави, в особі Укртрансбезпеки.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав будь-яких доказів на спростування факту перевищення нормативно вагових параметрів транспортним засобом.

Також, відповідач не надав суду доказів сплати плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Враховуючи усе викладене вище у сукупності, у суду відсутні правові підстави для відмови у задоволенні позову.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 19, 131-1 Конституції України, ст. 29 Закону України "Про дорожній рух", ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги", ч. 3 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 "Про затвердження Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті", постановою Кабінету Міністрів України №592 від 26.06.2015 "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті", п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994, п. 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006, п. 26 - 28, 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007, ст. 53, 73 - 80, 86, 89, 123, 129, 236 - 238, 241 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СС Транс» (61001, м. Харків, в`їзд Фесенківський, 8, кв. 140. Код ЄДРПОУ 32949855) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14. Код ЄДРПОУ 39816845) плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у сумі 17039,55 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено "31" грудня 2020 р.

Суддя В.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http:// reyestr.court.gov.ua.