Рішення

від 06.01.2021 по справі 924/1030/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

06 січня 2021 року м. Чернігівсправа № 924/1030/20

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренко Ю.В., розглянувши матеріали справи 924/1030/20

За позовом: Приватного малого підприємства «Круз» ,

вул. Володимирська, 79, оф. 3, м. Хмельницький, 29001

До відповідача: Приватного підприємства «Укрграсс» ,

пр. Миру, 139, м. Чернігів

про стягнення 41791,92 грн

Учасники справи не викликались.

ВСТАНОВИВ:

Приватне мале підприємство "Круз" м. Хмельницький звернулося з позовною заявою до приватного підприємства "Укрграсс" м. Хмельницький про стягнення 41791,92 грн заборгованості, яка складається з основного боргу в розмірі 32700,00 грн, пені в розмірі 8802,42 грн, інфляційних втрат у розмірі 193,10 грн та 3% річних у розмірі 96,40 грн за неналежне виконання договору оренди частини нежилого приміщення від 01.01.2020.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 21.09.2020 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.10.2020.

Згідно поштового повідомлення ухвала Господарського суду Хмельницької області від 21.09.2020 повернута від Приватного підприємства «Укрграсс» на адресу суду з відміткою „адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 ГПК України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У відповідності із п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з ч. 4 ст. 10 вищезазначеного Закону, відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

З метою перевірки інформації про місцезнаходження ПП „Укрграсс" Господарський суд Хмельницької області здійснив електронний запит та отримав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №399619915272 від 19.10.2020. За ідентифікаційним кодом 42048097 зареєстровано приватне підприємство „Укрграсс", місцезнаходження: м. Чернігів, пр Миру, 139. Відповідно до даних про реєстраційні дії, 01.09.2020р. внесено зміни щодо місцезнаходження підприємства.

Враховуючи, що відповідач по справі № 924/1030/20, приватне підприємство „Укрграсс", згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.10.2020 зареєстрований за адресою: м. Чернігів, пр Миру, 139, ідентифікаційний код 42048097 - 01.09.2020 і така реєстрація здійснена до звернення позивача з позовом до суду (12.09.2020р.) та до відкриття провадження у справі (21.09.2020), Господарський суд Хмельницької області враховуючи приписи статей 27,31 ГПК України прийшов до висновку, що дана позовна заява не належить до його територіальної юрисдикції (підсудності) та постановив ухвалу від 19.10.2020 про направлення за територіальною підсудністю до Господарського суду Чернігівської області справу № 924/1030/20 за позовом приватного малого підприємства «Круз» до приватного підприємства «Укрграсс» про стягнення 41791,92 грн.

Господарським судом Хмельницької області супровідним листом від 02.11.2020 № 924/1030/20/9754/20 надіслано справу № 924/1030/20 за підсудністю, яка отримана Господарським судом Чернігівської області 06.11.2020.

Згідно ч. 7 ст. 31 ГПК України справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2020, справу № 924/1030/20 передано на розгляд судді Федоренко Ю.В.

Відповідно до ч. 14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 3 статті 12 ГПК України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Малозначними справами, у відповідності до ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2020 - 2102,00 грн).

Приймаючи до уваги, що ціна позову 41791,92 грн складає менше ніж 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та необхідність дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених у статті 2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Чернігівської області у складі судді Федоренко Ю.В. ухвалою від 10.11.2020 справу № 924/1030/20 прийняв до свого провадження і ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Також вказаною ухвалою зобов`язано позивача надіслати відповідачу копію позовної заяви і додатних до неї документів листом з описом вкладення на адресу, яка міститься в ЄДР, а саме пр. Миру, 139, м. Чернігів; відповідні докази надати суду та запропоновано відповідачу на підставі ст. 165 Господарського процесуального кодексу України надати відзив на позовну заяву та докази на підтвердження своєї позиції не пізніше 15 календарних днів з дня отримання вказаної ухвали, надіславши одночасно копію відзиву з доказами позивачу, а докази направлення надати суду.

Ухвалу від 10.11.2020 отримано представником позивача 12.11.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 1400049927470, що міститься в матеріалах справи. Таким чином позивач належним чином повідомлений про розгляд справи № 924/1030/20.

Копія ухвали по справі № 924/1030/20 від 10.11.2020, яка була направлена судом відповідачу рекомендованим листом на адресу пр. Миру, 139, м. Чернігів, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась без вручення адресату з відміткою відділу поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» .

В силу статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Оскільки копія ухвали суду по справі від 10.11.2020 направлялась відповідачу на адресу, вказану в ЄДР, і повернулась на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» , суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 924/1030/20 та встановлення йому строку для подання відзиву.

У даному випадку судом також враховано, що інформація стосовно слухання судом справ є публічною і розміщується на офіційному сайті Господарського суду Чернігівської області в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у учасників справи можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

За приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» , усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень» ).

Таким чином, судом було вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та відповідач не був позбавлений права та можливості також ознайомитись з ухвалою суду від 11.11.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відзиву на позов, заяв і клопотань від відповідача не надходило.

Враховуючи положення ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами в силу приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідачем не подано відзив на позов у встановлений судом строк без поважних причин.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

16.12.2020 до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог від 11.12.2020 по справі № 924/1030/20 в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 41763,81 грн, з яких: 38500,00 грн основний борг, 1814,47 грн пеня, 500,02 грн 3% річних, 949,32 грн інфляційні втрати. До заяви додані розрахунки основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, докази надсилання заяви про зменшення розміру позовних вимог та додатків до неї, а також позовної заяви з додатками до неї на адресу відповідача вказану в ЄДР.

Вказану заяву позивач обгрунтовує тим, що станом на 11.12.2020 у відповідача наявна заборгованість з орендної плати у розмірі 38500,00 грн за період з січня по листопад 2020 року, а також в силу нездійснення останнім оплати вартості орендної плати, вказане надає підстави, для стягнення із відповідача штрафних санкцій з врахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України. Таким чином, з огляду на те, що ціна позову за даною заявою є меншою ніж ціна позову, заявлена при поданні позовної заяви, тому вважає за належне зменшити розмір позовних вимог до 41763,81 грн.

Пунктом 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивачу надано право до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи, що ухвалою від 10.11.2020 по справі № 924/1030/20 судом ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання без повідомлення (виклику) сторін і подана позивачем заява про зменшення розміру позовних вимог від 11.12.2020 не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін, вказана заява прийнята судом. Спір вирішується з врахуванням вказаної заяви. Предметом спору після зменшення позовних вимог є стягнення з відповідача

на користь позивача заборгованість у розмірі 41763,81 грн, з яких: 38500,00 грн основний борг, 1814,47 грн пеня, 500,02 грн 3% річних, 949,32 грн інфляційні втрати.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:

01.01.2020 між Приватним малим підприємством «Круз» , (далі - орендодавець) та Приватним підприємством «Укрграсс» , (далі - орендар) укладено договір оренди частини нежилого приміщення (далі - Договір, а.с. 10-13).

У відповідності до пунктів 1.1-1.2 Договору в порядку та умовах, визначених договором, орендодавець зобов`язується передати орендареві, а орендар зобов`язується прийняти у тимчасове користування (оренду) частину складського приміщення, визначене у Договорі за плату та на обумовлений строк для здійснення господарської діяльності.

Приміщення, яке передається в оренду за Договором, находиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Рибалка, 32, загальну площу 50,0 кв.м, і надане орендареві для подальшого цільового використання.

Згідно п. 2.2 Договору орендна плата підлягає сплаті до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, із розрахунку 3500,00 грн в тому числі ПДВ - 583,33 грн за перший і останній місяць оренди.

У відповідності до п. 5.1-5.2 Договору передача орендодавцем та прийняття орендарем приміщення у оренду засвідчується актом здачі-приймання приміщення в оренду. Приміщення та інше майно вважаються фактично переданими орендодавцеві/орендареві з моменту підписання акта здачі-приймання.

01.01.2020 орендодавець передав, а орендар прийняв згідно Договору оренди приміщення від 01.01.2020 у користування, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Рибалка, 32, що має загальну площу 50,0 кв.м., що підтверджується Актом здачі-приймання приміщення (частини нежилого приміщення) до Договору оренди частини нежитлового приміщення від 01.01.2020 (а.с. 14).

Позивач вказує на те, що у відповідача утворилась заборгованість з орендної плати за Договором в розмірі 38500,00 грн за період з січня по листопад 2020 року згідно розрахунку основного боргу, який доданий до заяви про зменшення розміру позовних вимог від 11.12.2020, що і зумовило звернення з даним позовом до суду.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України, правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

За своє правовою природою даний Договір є договором оренди.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом (ч. 6 ст. 289 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем з орендної плати за Договором становить 38500,00 грн за період з січня по листопад 2020 року, що підтверджується розрахунком основного боргу доданого до заяви про зменшення розміру позовних вимог від 11.12.2020.

Копії рахунку-фактури № СФ-0000042 від 01.09.2020, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000006 від 29.02.2020, № ОУ-0000016 від 30.04.2020, № ОУ-0000020 від 31.05.2020, № ОУ-0000024 від 30.06.2020, № ОУ-0000030 від 31.07.2020, № ОУ-0000040 від 30.09.2020, які містяться в матеріалах справи, не приймаються судом в якості доказів по справі № 924/1030/20, оскільки підтверджують відносини між сторонами по договору № ДГ-0000005 від 16.10.2018, який не є підставою даного позову.

Акт звірки станом на 30.09.2020 (а.с.22) теж не приймається судом в якості доказу по справі № 924/1030/20 в зв`язку з тим, що в ньому не зазначено за яким договором виникла заборгованість в сумі 32700,00 грн у ПП Укрграсс перед ПМП Круз і він не підписаний боржником.

Відповідач доказів сплати орендної плати за Договором в розмірі 38500,00 грн за період з січня по листопад 2020 року, а також доказів, які спростовують наявність боргу в заявленому до стягнення розмірі, в ході розгляду даної справи до суду не надав.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача по стягненню з відповідача 38500,00 грн заборгованості за Договором є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 6.3 Договору у випадку заборгованості по виплаті орендної плати орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі 10 відсотків від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Позивач просить стягнути з відповідача 1814,47 грн пені, 500,02 грн 3% річних за період з 06.02.2020 по 11.12.2020 та 949,32 грн інфляційних втрат за період з лютого по листопад 2020 за прострочення оплати за Договором згідно розрахунків, які додані до заяви про зменшення розміру позовних вимог від 11.12.2020.

Здійснивши перевірку розрахунків пені, 3% річних, інфляційних втрат, заявлених позивачем, судом встановлено, що зазначені суми останнім нараховані правомірно, у відповідності до умов Договору та вимог чинного законодавства.

Таким чином, вимоги позивача по стягненню з відповідача 1814,47 грн пені, 500,02 грн 3% річних, 949,32 грн інфляційних втрат є правомірними і підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного позов задовольняється повністю.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з огляду на те, що заявлений позов підлягає задоволенню в повному обсязі, позивачу за рахунок відповідача має бути відшкодований судовий збір у сумі 2102,00 грн, сплачений ним за подання даного позову.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 165, 232-233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Укрграсс» , пр. Миру, 139, м. Чернігів, код 42048097 на користь Приватного малого підприємства «Круз» , вул. Володимирська, 79, оф. 3, м. Хмельницький, 29001, код 31157043, 38 500,00 грн основного боргу, 1 814,47 грн пені, 500,02 грн 3% річних, 949,32 грн інфляційних втрат та 2102 грн. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 06.01.2021.

Суддя Ю.В. Федоренко