Рішення

від 31.12.2020 по справі 320/5433/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 грудня 2020 року м. Київ Справа № 320/5433/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Харченко С.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Бітум Комплекс" до 1) Головного управління ДПС у Київській області, 2) Державної податкової служби України провизнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бітум Комплекс" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 14.06.2018 № 796532/41770716, 14.06.2018 № 796533/41770716, 14.06.2018 № 796537/41770716, 14.06.2018 № 796536/41770716, 14.06.2018 № 796530/41770716, 14.06.2018 № 796531/41770716, 14.06.2018 № 796534/41770716, 14.06.2018 № 796538/41770716, 14.06.2018 № 796529/41770716 та 14.06.2018 № 796535/41770716; зобов`язання відповідача зареєструвати податкові накладні від 08.05.2018 № 9, 04.04.2018 № 3, 04.04.2018 № 2, 10.05.2018 № 2, 08.05.2018 № 10, 08.05.2018 № 11, 08.05.2018 № 12, 08.05.2018 № 13, 08.05.2018 № 14 та 08.05.2018 № 15 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку ризикових платників.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що оскаржувані рішення прийняті контролюючим органом з порушенням норм матеріального права та не відповідають вимогам закону, висновки контролюючого органу відносно факту відповідності позивача ознакам ризикового платника податку та ненадання усіх визначених чинним законодавством первинних документів на підтвердження виконання власних господарських зобов`язань перед контрагентами є помилковими.

Крім того, позивач наголошує, що прийняття рішення про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "Бітум Комплекс" до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, порушує права юридичної особи, оскільки таке внесення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації кожної наступної податкової накладної та, як наслідок, створює перешкоди у здійсненні платником податків його господарської діяльності.

Позивач також звертає увагу суду на те, що комісією Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг порушено строки розгляду та надіслання вмотивованої відповіді на скарги позивача на рішення про відмову у реєстрації наведених вище податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що в силу вимог пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України є підставою вважати такі скарги задоволеними, а податкові накладні - зареєстрованими. Водночас податковий орган протиправно ухиляється виконувати вказаний вище податковий обов`язок щодо приведення обліку зареєстрованих податкових накладних позивача у відповідність нормам чинного податкового законодавства.

За наведених обставин позивач вважає, що рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 14.06.2018 № 796532/41770716, 14.06.2018 № 796533/41770716, 14.06.2018 № 796537/41770716, 14.06.2018 № 796536/41770716, 14.06.2018 № 796530/41770716, 14.06.2018 № 796531/41770716, 14.06.2018 № 796534/41770716, 14.06.2018 № 796538/41770716, 14.06.2018 № 796529/41770716 та 14.06.2018 № 796535/41770716 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2018 (суддя ОСОБА_1 ) відкрито провадження в адміністративній справі № 320/5433/18, вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 27.11.2018 о 12:00 год, яке було відкладено на 18.12.2018 о 14:20 год (протокольна ухвала Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2018).

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 з посади судді Київського окружного адміністративного суду проведено повторний автоматизований розподіл адміністративної справи № 320/5433/18.

15.01.2019 адміністративну справу № 320/5433/18 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2019).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 адміністративну справу № 320/5433/18 прийнято до провадження та призначено підготовче засідання на 07.03.2019 о 12:00 год.

Представник Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про відсутність підстав для реєстрації виписаних позивачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням позивачем визначеного чинним законодавством переліку первинних документів, достатніх для прийняття податковим органом рішень про реєстрацію таких податкових накладних.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.03.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження, відкладено підготовче засідання на підставі пункту 1 частини другої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України та призначено наступне підготовче засідання на 23.04.2019 об 11:30 год.

У підготовчому засіданні, призначеному на 23.04.2019, залучено до участі у справі в якості другого відповідача Державну фіскальну службу України, продовжено строк проведення підготовчого провадження, відкладено підготовче засідання на підставі пункту 2 частини другої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України та призначено наступне підготовче засідання на 23.05.2019 о 16:00 год (ухвала Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2019).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на підставі пункту 1 частини другої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України. Наступне підготовче засідання призначено на 27.06.2019 о 16:30 год.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 30.07.2019 о 12:00 год.

У судових засіданнях, призначених на 30.07.2019, 29.08.2019, 19.11.2019, 24.12.2019, 10.01.2020, 11.02.2020, 10.07.2020 та 06.08.2020, розгляд справи було відкладено на підставі вимог пункту 1 частини другої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а судові засідання, призначені на 26.03.2020 та 28.05.2020 - за клопотаннями, відповідно, представників позивача та відповідача (протокольні ухвали Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2019, 29.08.2019, 19.11.2019, 24.12.2019, 10.01.2020, 11.02.2020, 26.03.2020, 28.05.2020, 10.07.2020 та 06.08.2020).

Крім того, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2020 здійснено заміну відповідачів - Головного управління ДФС у Київській області та Державної фіскальної служби України - їх правонаступниками - Головним управлінням ДПС у Київській області та Державною податковою службою України.

У судове засідання, призначене на 15.10.2020, сторони (їх представники) не з`явились, були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи по суті, про що свідчать наявні у матеріалах справи електронні звіти програми для роботи з електронною поштою.

Матеріали справи містять також клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

У свою чергу причини неявки представників відповідачів у судове засідання суду невідомі. Письмових клопотань про розгляд справи за їх відсутності або про відкладення судового засідання із повідомленням причин неявки від представників відповідачів до суду не надходило.

В силу приписів пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), належним чином повідомленого про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

За змістом частини дев`ятої цієї ж статті у разі, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Беручи до уваги ту обставину, що про дату, час та місце судового розгляду справи по суті учасники справи повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з`явились, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами (протокольна ухвала Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2020).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бітум Комплекс"(ідентифікаційний код 41770716, місцезнаходження: 08600, Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 57-А) зареєстроване в якості юридичної особи 30.11.2017, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 10).

На момент виникнення спірних правовідносин позивач перебував на податковому обліку в Києво-Святошинській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області (Васильківське відділення).

Упродовж квітня - травня 2018 року позивач здійснював поставку товару (бітуму дорожнього) на користь його контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім СЛАВСНАБ . Прийняття Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім СЛАВСНАБ вказаного товару у позивача проводилось шляхом підписання видаткових накладних. Перевезення товару здійснювалось за допомогою автомобільного вантажного транспорту з оформленням товарно-транспортних накладних.

Оплату за придбані у Товариства з обмеженою відповідальністю "Бітум Комплекс" товарно-матеріальні цінності здійснено контрагентом позивача у безготівковій формі частково шляхом перерахування коштів на рахунки позивача, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії банківських виписок (т. 2 а.с. 17-18).

За результатами виконання власних господарських зобов`язань з поставки товару (бітум дорожній) перед контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім СЛАВСНАБ , позивачем виписано податкові накладні від 04.04.2018 № 2 на загальну суму 100299,97 грн, у т.ч. ПДВ - 16716,66 грн, 04.04.2018 № 3 на загальну суму 100299,97 грн, у т.ч. ПДВ - 16716,66 грн, 08.05.2018 № 9 на загальну суму 129200,04 грн, у т.ч. ПДВ - 21533,34 грн, 08.05.2018 № 10 на загальну суму 121600,03 грн, у т.ч. ПДВ - 20266,67 грн, 08.05.2018 № 11 на загальну суму 121600,03 грн, у т.ч. ПДВ - 20266,67 грн, 08.05.2018 № 12 на загальну суму 121600,03 грн, у т.ч. ПДВ - 20266,67 грн, 08.05.2018 № 13 на загальну суму 106400,03 грн, у т.ч. ПДВ - 17733,34 грн, 08.05.2018 № 14 на загальну суму 136800,04 грн, у т.ч. ПДВ - 22800,01 грн, 08.05.2018 № 15 на загальну суму 98800,03 грн, у т.ч. ПДВ - 16466,67 грн та 10.05.2018 № 2 на загальну суму 1413600,37 грн, у т.ч. ПДВ - 235600,06 грн.

За поясненнями представника позивача, господарській операції з продажу бітуму дорожнього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім СЛАВСНАБ передували договірні правовідносини з іншими підприємствами-контрагентами, які здійснювали поставку товарів на користь позивача, у тому числі і бітуму дорожнього. На підтвердження обставин постачання на користь позивача вказаних товарно-матеріальних цінностей представником позивача подано суду належним чином засвідчені копії договорів поставки та видаткові накладні.

У червні 2018 року складені за наслідками виконання власних господарських зобов`язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім СЛАВСНАБ податкові накладні направлено позивачем до контролюючого органу для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У період з 06.06.2018 по 08.06.2018 позивачем отримано квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, зі змісту яких вбачається, що наведені вище податкові накладні доставлено до Державної фіскальної служби України, прийнято контролюючим органом, проте їх реєстрацію зупинено з підстав відповідності цих податкових накладних вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Зі змісту зазначених квитанцій також вбачається, що позивачу запропоновано надати контролюючому органу пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вимог контролюючого органу позивачем 12.06.2017 на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, за результатами виконання яких складено податкові накладні від 04.04.2018 № 2, 04.04.2018 № 3, 08.05.2018 № 9, 08.05.2018 № 10, 08.05.2018 № 11, 08.05.2018 № 12, 08.05.2018 № 13, 08.05.2018 № 14, 08.05.2018 № 15 та 10.05.2018 № 2, направлено до контролюючого органу засобами електронного зв`язку ряд первинної документації.

14.06.2018 рішеннями комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №№ 796529/41770716, 796530/41770716,796531/41770716,796532/41770716, 796533/41770716, 796534/41770716, 796535/41770716, 796536/41770716, 796537/41770716 та 796538/41770716 відмовлено позивачу у реєстрації наведених вище податкових накладних з підстав ненадання платником податків копій документів (податковим органом перераховано документи за повним переліком, що визначений в абзацах 4-6 пункту 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117).

Отримавши наведені вище рішення, позивач скористався наданим йому статтею 56 Податкового кодексу України правом на їх оскарження в адміністративному порядку шляхом подання 19.06.2018 скарг до Державної фіскальної служби України.

Рішеннями комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг від 02.07.2018 скарги позивача залишено без задоволення, а рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 14.062018 №№ 796529/41770716, 796530/41770716, 796531/41770716, 796532/41770716, 796533/41770716, 796534/41770716, 796535/41770716, 796536/41770716, 796537/41770716 та 796538/41770716 - без змін.

Не погоджуючись із діями та рішеннями, вчиненими (прийнятими) комісією Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Так, в силу приписів пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у редакції Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 07.12.2017 № 2245-VIII (далі - Закон України № 2245-VIII) передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 2245-VIII Кабінету Міністрів України до 01.03.2018 доручено визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

21.02.2018 на виконання вимог Закону України № 2245-VIII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117).

Пунктом 5 цього Порядку передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до пунктів 6 та 7 Порядку № 117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Проаналізувавши положення Порядку № 117, суд дійшов висновку, що він не містить норм, які б визначали конкретні критерії оцінки ступеня ризиків, достатні для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас пунктом 10 цього Порядку Державну фіскальну службу України зобов`язано визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Разом з тим судом встановлено, що на час прийняття відповідачем оскаржуваних рішень критерії оцінки ступеня ризиків, достатні для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у встановленому порядку визначені не були.

Так, до 25.05.2018 був чинним наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621 (далі - Наказ № 567).

Наказ № 567 втратив чинність 25.05.2018 згідно з наказом Міністерства фінансів України від 06.04.2018 № 409.

У свою чергу як вже зазначалось судом вище, оскаржувані рішення прийняті відповідачем 14.06.2018, тобто після втрати чинності Наказом № 567.

За наведених обставин під час оцінки податкових накладних позивача контролюючий орган керувався критеріями ризиковості платників податків, визначеними листом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 № 99/99-99-07-18.

У контексті оцінки можливості застосування до спірних правовідносин зазначеного вище листа суд наголошує, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а отже в силу положень статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть вважатися джерелом права.

Будь-які нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян в силу приписів статті 117 Конституції України та відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731, підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Це означає, що зупинення контролюючим органом реєстрації податкових накладних на підставі листа Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 № 99/99-99-07-18 є неправомірним.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.05.2019 у справі № 620/3556/18 (К/9901/9356/19).

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 13 Порядку № 117).

Відповідно до пункту 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: 1) договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пунктом 15 Порядку № 117 передбачено, що платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Згідно з положеннями пункту 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному статтею 56 Податкового кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених пунктом 56.23 цієї статті. Так, скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, та розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги. Термін розгляду скарги не може бути продовженим. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Аналізуючи наведені вище норми, суд дійшов висновку, що підставою для прийняття комісією контролюючого органу рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є, зокрема, неподання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 Порядку № 117.

Водночас на стадії, що передує прийняттю рішення з приводу реєстрації податкової накладної, а саме: на час зупинення такої реєстрації, податковий орган зобов`язаний запропонувати платнику податків надати пояснення та копії документів, виходячи із критерію оцінки ризиків, тобто повинен конкретизувати перелік документів, які, на думку контролюючого органу, є необхідними на підтвердження реальності здійснення господарської операції або спростування тверджень про складання документів з порушенням вимог податкового законодавства.

При цьому, в частині аналізу і оцінки ступеня ризику податковий орган здійснює перевірку: 1) платника податків на відповідність критеріям ризиковості платника податків; 2) податкової накладної/розрахунку коригування на відповідність критеріям ризиковості здійснення операцій.

Суд наголошує, що здійснення контролюючими органами моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Водночас здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій органу доходів і зборів.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.10.2018 в адміністративній справі № 822/1817/18, 21.05.2019 в адміністративній справі № 0940/1240/18 та 20.08.2019 в адміністративній справі № 2540/3009/18.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як встановлено судом та не заперечувалось відповідачами, підставою для зупинення 06.06.2018 та 08.06.2018 реєстрації податкових накладних від 04.04.2018 № 2, 04.04.2018 № 3, 08.05.2018 № 9, 08.05.2018 № 10, 08.05.2018 № 11, 08.05.2018 № 12, 08.05.2018 № 13, 08.05.2018 № 14, 08.05.2018 № 15 та 10.05.2018 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних стала їх відповідність критеріям ризиковості платника податку, визначених підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, затверджених листом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18.

Таким чином, відповідачем-1 застосовано до податкових накладних позивача критерії ризиковості платника податку (при цьому здійснено лише загальне посилання на певний пункт критеріїв) замість критерію ризиковості здійснення операції. Крім того, як вже зазначалось судом вище, податковий орган виходив із критеріїв ризиковості платника податку, що існують виключно у вигляді листа, не затверджені наказом Державної фіскальної служби України та не зареєстровані в Міністерстві юстиції України.

Податковим органом також не конкретизовано які саме документи, що потрібно подати позивачу, будуть достатніми для реєстрації податкових накладних, при цьому формулювання відповідачем-1 причин для зупинення реєстрації податкових накладних не надає змоги платнику податків упевнитися, які саме первинні документи витребовує податковий орган (виходячи із критеріїв ризиковості господарської операції позивача з продажу товару його контрагенту або виходячи із критеріїв ризиковості самого платника податків як господарюючого суб`єкта).

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Суд враховує, що суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим. Прийняття рішення, вчинення дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю меті та завданням діяльності, визначеним законом, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних та достатніх доказах, що одержані з дотриманням закону.

Разом з тим під час розгляду даної справи судом встановлено, що відповідачем-1 зазначених вище принципів дотримано не було, порушення податковим органом законодавства під час прийняття рішення про зупинення реєстрації податкових накладних призвело до протиправності рішення про відмову в їх реєстрації.

Суд також звертає увагу відповідачів на те, що рішення комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг, якими залишено без задоволення скарги позивача від 19.06.2018 на оскаржувані у даній справі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень та направлені позивачу з порушенням строку, передбаченого пунктом 56.23 статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України. Водночас вказану обставину, яка в силу приписів зазначеної вище норми дозволяє вважати скарги позивача на оскаржувані рішення повністю задоволеними, відповідачем-1 проігноровано.

Враховуючи викладене, з огляду на невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості прийняття оскаржуваних рішень, суд дійшов висновку, що рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 14.06.2018 №№ 796529/41770716, 796530/41770716, 796531/41770716, 796532/41770716, 796533/41770716, 796534/41770716, 796535/41770716, 796536/41770716, 796537/41770716 та 796538/41770716 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Суд також звертає увагу на наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 -1 .3 і 200 -1 .9 статті 200 -1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративний суд, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.

У свою чергу ознакою дискреційних повноважень є право суб`єкта владних повноважень приймаючи рішення, вчиняючи дії чи утримуючись від їх вчинення, діяти з певною свободою розсуду, тобто можливістю обрати одне з кількох юридично допустимих рішень.

Суд враховує, що чинним законодавством покладено на комісію ДФС обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, свобода розсуду фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, у даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За наведених обставин, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача стосовно зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені Товариством з обмеженою відповідальністю "Бітум Комплекс" податкові накладні від 04.04.2018 № 2, 04.04.2018 № 3, 08.05.2018 № 9, 08.05.2018 № 10, 08.05.2018 № 11, 08.05.2018 № 12, 08.05.2018 № 13, 08.05.2018 № 14, 08.05.2018 № 15 та 10.05.2018 № 2.

Що стосується позовних вимог про зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області виключити позивача з переліку ризикових платників, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів чинного на момент виникнення спірних правовідносин Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, затвердженого наказом Державна фіскальна служба України від 21.03.2018 № 144, керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення / виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.

Вказані приписи цілком кореспондуються з положеннями пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України, відповідно до яких податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Таким чином, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (внаслідок проведення податкової перевірки або за результатами засідання комісій головних управлінь ДФС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому Податковим кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм податкового законодавства, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Така категорія справ (позовних вимог) була предметом неодноразового розгляду Верховним Судом, у результаті чого склалася стала практика застосування норм права до аналогічних правовідносин (постанови Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 480/4006/18, 03.03.2020 у справі № 240/3665/19, 05.08.2020 у справі № 520/5692/19, 21.08.2020 у справі № 520/6051/19).

У своїх рішеннях Верховний Суд звертає увагу на те, що використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДФС, або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певний спосіб, зокрема, віднесення платника податку до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому Податковим кодексом України та є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, не порушує права та інтереси платника податків. Віднесення Комісією контролюючого органу платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, є передумовою зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. У подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростована платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку відповідних письмових пояснень та запитуваних копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування є підставою для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи таке рішення контролюючого органу неправомірним, він може звернутись до суду за захистом своїх прав. У межах такого спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Враховуючи викладене суд вважає позовну вимогу позивача про зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Бітум Комплекс" з переліку ризикових платників необґрунтованою.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судом встановлено, що під час звернення до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 19382,00 грн (за одинадцять позовних вимог немайнового характеру).

Враховуючи, що позов задоволено судом частково (десять позовних вимог немайнового характеру), витрати позивача у сумі 17620,00 грн, пов`язані зі сплатою судового збору за десять позовних вимог немайнового характеру, підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 194, 205, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 14.06.2018 № 796529/41770716, 14.06.2018 № 796530/41770716, 14.06.2018 № 796531/41770716, 14.06.2018 № 796532/41770716, 14.06.2018 № 796533/41770716, 14.06.2018 № 796534/41770716, 14.06.2018 № 796535/41770716, 14.06.2018 № 796536/41770716, 14.06.2018 № 796537/41770716 та 14.06.2018 № 796538/41770716.

3.Зобов`язати Державну податкову службу України (ідентифікаційний код 43005393, місцезнаходження: м. Київ, Львівська площа, буд. 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені Товариством з обмеженою відповідальністю "Бітум Комплекс" податкові накладні від 04.04.2018 № 2, 04.04.2018 № 3, 08.05.2018 № 9, 08.05.2018 № 10, 08.05.2018 № 11, 08.05.2018 № 12, 08.05.2018 № 13, 08.05.2018 № 14, 08.05.2018 № 15 та 10.05.2018 № 2.

4.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5.Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 43141377, місцезнаходження: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бітум Комплекс" (ідентифікаційний код 41770716, місцезнаходження: Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 57-А) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 17620 (сімнадцять тисяч шістсот двадцять) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.

Суддя Харченко С.В.