Рішення

від 31.12.2020 по справі 340/2557/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 грудня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/2557/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )

відповідач-1: Кропивницька районна державна адміністрація Кіровоградської області (25014, м. Кропивницький, вулиця Дарвіна, 25, код ЄДРПОУ 04055067)

відповідач-2: державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Кропивницькій районній державній адміністрації (25014, м. Кропивницький, вулиця Дарвіна, 25)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області (25006, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 84, код ЄДРПОУ 40342220).

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області та державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кропивницькій районній державній адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що у зв`язку із спалахом африканської чуми свиней в її індивідуальному господарстві, що знаходиться біля с. Веселівка Кропивницького району Кіровоградської області, 02.04.2020 року було вилучено та знищено 282 свині загальною вагою 19134, 50 кг. На засіданні державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кропивницькій районній державній адміністрації було прийнято рішення у формі протоколу №6 від 14.04.2020 року, яким вирішено не відшкодовувати позивачці майнову шкоду (збитки), завдану її особистому підсобному господарству внаслідок запровадження карантину тварин, з тих підстав, що нею при утриманні тварин порушено вимоги Законів України "Про ідентифікацію та реєстрацію тварин" та "Про ветеринарну медицину". Позивачка вважає таке рішення незаконним та стверджує, що відповідно до статті 49 Закону України "Про ветеринарну медицину" вона має право на відшкодування за рахунок коштів Державного бюджету України шкоди, заподіяної їй у зв`язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації та профілактики карантинних хвороб, у тому числі у зв`язку з вилученням тварин з метою їх знищення. З цих підстав просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кропивницькій районній державній адміністрації, оформлене у вигляді протоколу №6 від 14.04.2020 року;

- зобов`язати державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при Кропивницькій районні державній адміністрації повторно розглянути її заяву від 15.04.2020 року про відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин.

Ухвалою судді від 13.07.2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач-1 подав до суду відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що підставами для ухвалення спірного рішення про невідшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особистому підсобному господарству позивачки внаслідок запровадження карантину тварин у зв`язку з проведенням процедури і робіт щодо ліквідації та профілактики африканської чуми свиней, спрямованих на їх вилучення з метою знищення або забою, стали численні порушення ОСОБА_1 вимог законодавства при утриманні свиней, які унеможливили здійсненні дієвого ветеринарно-санітарного контролю за переміщенням та станом здоров`я тварин, що зафіксовано фахівцями Держпродспоживслужби та відображено в протоколі засідання комісії №6 від 14.04.2020 року. Доводячи дотримання комісією Порядку відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв`язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2012 року №1003, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 06.10.2020 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області.

Третя особа надала пояснення, у яких заперечила проти позову, доводячи, що ОСОБА_1 порушила вимоги щодо закритого режиму роботи, передбачені Інструкцією з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 17.03.2017 року №111, яка є обов`язковою для виконання усіма господарствами незалежно від форм власності. Представник третьої особи стверджував, що саме невиконання позивачкою обов`язків щодо забезпечення на господарстві закритого режиму роботи призвело до вилучення у неї та знищення свиней, а тому просив суд відмовити у задоволенні її позову.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 вела особисте господарство, де займалася розведенням та утриманням свиней, не будучи зареєстрованою як суб`єкт підприємницької діяльності.

У її підсобному господарстві стався спалах хвороби на африканську чуму свиней, підтверджений звітом про результати дослідження Кіровоградської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби №2054 від 01.04.2020 року.

На засіданні державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кропивницькій районній державній адміністрації (протокол №5 від 01.04.2020 року) оголошено територію особистого підсобного господарства ОСОБА_1 епізоотичним вогнищем неблагополучного пункту щодо африканської чуми свиней та встановлено карантин. Цим рішенням створено комісію для проведення обліку та визначення живої ваги загиблих свиней та свиней, які підлягають умертвінню в епізоотичному вогнищі. (а.с. 77 - 87)

Вказана комісія вилучила в особистому підсобному господарстві ОСОБА_1 282 свині, про що складено акт від 02.04.2020 року про вилучення сільськогосподарських тварин з метою їх знищення або забою при ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб. У цьому акті вказано про відсутність бирок у вухах свиней, необхідність яких передбачена статтею 4 Закону України "Про ідентифікацію та реєстрацію тварин". (а.с. 8 - 15)

На засіданні державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кропивницькій районній державній адміністрації (протокол №6 від 14.04.2020 року) розглянуто питання про відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особистому підсобному господарству ОСОБА_1 внаслідок запровадження карантину тварин у зв`язку з проведенням процедур та робіт щодо ліквідації особливо небезпечної хвороби африканської чуми свиней. Комісія прийняла рішення не відшкодовувати майнову шкоду з тих підстав, що ОСОБА_1 не виконувала вимоги законодавства щодо профілактики та боротьби з африканською чумою свиней та особисто створила умови, які значно підвищили ризик виникнення спалаху цієї хвороби у її господарстві. (а.с. 16 - 17)

Про вказане рішення позивачку повідомлено листом Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області №01-21/114/2 від 15.05.2020 року у відповідь на її заяву-клопотання від 15.04.2020 року про виплату їй вартості вилучених свиней. (а.с. 18, 32)

Не погоджуючись з таким рішенням, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що створення Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України та місцевих державних надзвичайних протиепізоотичних комісій передбачене статтею 41 Закону України "Про ветеринарну медицину".

Згідно з частинами 2, 6, 7, 8 статті 41 Закону України "Про ветеринарну медицину" до повноважень Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України належить здійснення оперативного контролю, керівництва та координації діяльності органів виконавчої влади, державних служб, підприємств, установ, організацій та осіб щодо запобігання спалахам масових хвороб тварин і отруєнням та їх ліквідації.

Місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії утворюються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями, державними адміністраціями міст Києва та Севастополя, міськими радами, районними державними адміністраціями. У разі підозри або підтвердження спалаху особливо небезпечних хвороб, занесених до списку МЕБ, місцеві державні протиепізоотичні комісії зобов`язані виконувати розпорядження Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України та регулярно звітувати їй про свою діяльність.

Положення про Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при Кабінеті Міністрів України та типові положення про державні надзвичайні протиепізоотичні комісії при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських, районних державних адміністраціях та міських радах затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Рішення Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України та місцевих державних надзвичайних протиепізоотичних комісій є обов`язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та власниками товарів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 року №1350 затверджено Типове положення про Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при районній державній адміністрації.

Згідно з пунктами 1, 3, 4 цього Типового положення державна надзвичайна протиепізоотична комісія при райдержадміністрації є постійно діючим органом при райдержадміністрації, який здійснює на території району оперативний контроль, керівництво і координацію діяльності органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, фізичних осіб щодо запобігання спалахам особливо небезпечних хвороб, що входять до списку Міжнародного епізоотичного бюро (далі - заразні хвороби), і масовим отруєнням тварин та їх ліквідації.

Основними завданнями Комісії є: здійснення контролю через орган виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також керівників і спеціалістів підприємств, установ і організацій за: проведенням заходів щодо профілактики заразних хвороб тварин (ящур, чума, хвороба Ньюкасла, сибірка, сказ, туберкульоз, лейкоз тощо), хвороб, спільних для людей і тварин, та масових отруєнь тварин; проведенням протиепізоотичних заходів з метою недопущення занесення на територію району збудників заразних хвороб тварин з інших держав та регіонів України; додержанням юридичними та фізичними особами ветеринарно-санітарних вимог, спрямованих на захист людей і довкілля; надання практичної допомоги підприємствам, установам і організаціям району у проведенні протиепізоотичних заходів.

Комісія відповідно до покладених на неї завдань зокрема: 1) вживає оперативних заходів для локалізації та ліквідації спалахів заразних хвороб тварин; 8) розглядає матеріали щодо причин і наслідків виникнення та ліквідації спалахів заразних хвороб і масових отруєнь тварин, визначення винних у цьому осіб.

Відповідно до пункту 5 Типового положення комісія має право приймати рішення щодо відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв`язку з проведенням процедур і робіт з ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб.

Згідно з пунктами 12, 13 Типового положення рішення Комісії, прийняті у межах її повноважень, є обов`язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями, громадянами.

Засідання Комісії оформляється протоколом, зміст якого або його частина доводиться до відома заінтересованих центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, а у разі потреби - до засобів масової інформації.

У статті 1 Закону України "Про ветеринарну медицину" визначено, що спалах хвороби - випадок захворювання на хворобу, що підлягає повідомленню, на потужностях (об`єктах), включаючи всі споруди та прилеглі приміщення, де розміщені тварини, або на території, де з огляду на місцеві умови неможливо гарантувати, що сприйнятливі та несприйнятливі до хвороби тварини не мали безпосереднього контакту з тваринами, що захворіли, або стосовно яких є підозра на захворювання.

Статтею 42 Закону України "Про ветеринарну медицину" передбачено, що власники (утримувачі) тварин, оператори потужностей (об`єктів), ліцензовані лікарі ветеринарної медицини, державні лікарі ветеринарної медицини та офіційні ветеринарні лікарі зобов`язані негайно повідомити відповідного головного державного ветеринарного інспектора про виникнення підозри або виявлення хвороби, що підлягає повідомленню, або хвороби тварин, яка раніше не реєструвалася на території України.

Державний ветеринарний інспектор, який отримав повідомлення про виникнення підозри або виявлення хвороби, що підлягає повідомленню, негайно повідомляє головного державного ветеринарного інспектора відповідної території. Якщо отримане повідомлення стосується особливо небезпечних хвороб, занесених до списку МЕБ, головний державний ветеринарний інспектор відповідної території негайно повідомляє Головного державного ветеринарного інспектора України, який, у свою чергу, повідомляє голову Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України.

Згідно зі статтею 43 Закону України "Про ветеринарну медицину" якщо є підозра спалаху особливо небезпечних хвороб, занесених до списку МЕБ, державний ветеринарний інспектор, який здійснює нагляд за тваринами, що захворіли або щодо яких є підозра на захворювання, здійснює відбір патологічного матеріалу згідно з процедурами, визначеними у відповідних правилах, і направляє його до уповноваженої лабораторії для проведення необхідних діагностичних досліджень.

У разі підтвердження особливо небезпечної хвороби, занесеної до списку МЕБ, Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Кабінеті Міністрів України або відповідні місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування визначають кордони інфікованої та буферної зон, а за необхідності - і зони спостереження.

Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Кабінеті Міністрів України або відповідні місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії приймають рішення про вжиття одного або декількох заходів, визначених відповідним планом дій за надзвичайних обставин або зводом правил, а у разі їх відсутності приймають рішення про вжиття одного або декількох заходів, зазначених у статті 44 цього Закону, відповідно до характеру особливо небезпечних хвороб, занесених до списку МЕБ, та рівня ризику в інфікованій і буферній зонах та зоні спостереження.

У разі спалаху особливо небезпечної хвороби, занесеної до списку МЕБ, Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Кабінеті Міністрів України та місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії розміщують у засобах масової інформації повідомлення, які повинні містити відомості про кордони інфікованої і буферної зон, зони спостереження та за необхідності - про застосовані в кожній із цих зон ветеринарно-санітарні заходи.

У статті 44 Закону України "Про ветеринарну медицину" наведені ветеринарно-санітарні заходи, які застосовуються під час карантину тварин.

Цією нормою передбачено, що державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Кабінеті Міністрів України, відповідні місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування відповідно до характеру хвороби, що підлягає повідомленню, про спалах якої було оголошено, та рівня ризику в інфікованій, буферній зонах, а якщо необхідно - у зоні спостереження може прийняти рішення про вжиття заходів, що вважаються доцільними для локалізації, контролю та ліквідації хвороби, що підлягає повідомленню, зокрема: 5) застосування заходів стемпінг-ауту професійним та гуманним шляхом; 6) вилучення і безпечне знищення туш тварин, які загинули або були вбиті, та інших товарів або гною у разі неможливості їх знешкодження звичайними методами очистки та дезінфекції; 7) здійснення спеціальних ветеринарно-санітарних заходів в інфікованій, буферній зонах та зоні спостереження.

Статтею 49 Закону України "Про ветеринарну медицину" передбачені гарантії прав юридичних та фізичних осіб в умовах дії карантину (карантинних обмежень) тварин.

Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України "Про ветеринарну медицину" майнова шкода (збитки), завдана особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв`язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації та профілактики карантинних хвороб, відшкодовується за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2012 року №1003 затверджено Порядок відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв`язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб (надалі - Порядок №1003), який визначає умови відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої фізичним і юридичним особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв`язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб.

Згідно з пунктом 2 Порядку №1003 відшкодуванню підлягає вартість сільськогосподарських тварин, що були вилучені з метою знищення або забою.

Проте, як передбачено абзацом 2 пункту 2 Порядку №1003 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 року №1050), його дія не поширюється на відшкодування фізичним особам вартості свиней, що вилучені з метою знищення або забою під час ліквідації африканської чуми свиней.

Натомість, постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2008 року №413 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення протиепізоотичних заходів (надалі - Порядок №413), який визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою "Протиепізоотичні заходи та участь у Міжнародному епізоотичному бюро".

Згідно з пунктом 1 Порядку №413 головним розпорядником бюджетних коштів є Мінекономіки, відповідальним виконавцем бюджетної програми - Держпродспоживслужба, розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня - територіальні органи.

Відповідно до підпункту 12 пункту 2 Порядку №413 бюджетні кошти спрямовуються зокрема на відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої фізичним особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин у зв`язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації та профілактики африканської чуми свиней, спрямованих на їх вилучення з метою знищення або забою.

Виплата фізичним особам вартості вилучених свиней з епізоотичного вогнища та зони захисту у разі виникнення африканської чуми свиней здійснюється за рішенням Комісії або державних надзвичайних протиепізоотичних комісій при обласних, Київській міській, районних держадміністраціях і міських радах на підставі акта вилучення сільськогосподарських тварин з метою їх знищення або забою під час ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2012 р. №1003 "Про затвердження Порядку відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв`язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб". Також на підставі зазначеного акта органи місцевого самоврядування готують списки фізичних осіб для отримання компенсації за тварин.

Комісія або державні надзвичайні протиепізоотичні комісії при обласних, Київській міській, районних держадміністраціях, міських радах надсилають рішення про відшкодування майнової шкоди (збитків), акти вилучення сільськогосподарських тварин, списки фізичних осіб для отримання компенсації за тварин та інформацію про середню ринкову вартість 1 кілограма закупівельної живої ваги тварин різних вікових та вагових груп, надану відповідним структурним підрозділом облдержадміністрації, що реалізує економічну політику, до територіального органу Держпродспоживслужби, який зберігає їх протягом трьох років.

Держпродспоживслужба здійснює перерахування визначеної для відшкодування вартості вилучених тварин суми коштів до органу Казначейства для її подальшої виплати фізичним особам.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.04.2017 року №207, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.05.2017 року за №584/30452, затверджено форму Акта про вилучення сільськогосподарських тварин з метою їх знищення або забою при ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб.

У формі Акту вказано, що цей Акт є підставою для відшкодування збитків, завданих громадянам та юридичним особам внаслідок запровадження карантину або карантинних обмежень тварин у зв`язку з проведенням робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб. Акт складається у трьох примірниках: перший примірник надається власнику вилучених тварин; другий примірник направляється до органу, рішенням якого встановлено карантин або карантинні обмеження та необхідність вилучення тварин; третій примірник направляється в територіальний орган Держпродспоживслужби.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 17.03.2017 року №111, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.03.2017 року за №432/30300, затверджено Інструкцію з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней (надалі - Інструкція №111).

Згідно з пунктом 1 Інструкції №111 ця Інструкція визначає порядок проведення профілактичних заходів щодо недопущення захворювання свиней на африканську чуму свиней (далі - АЧС), ветеринарно-санітарних заходів у випадках прояву хвороби серед свиней у господарствах різних форм власності, у тому числі у приватному секторі, дикій фауні, та оздоровлення їх від АЧС, поводження з продукцією свинарства, одержаною в неблагополучних господарствах щодо АЧС, та є обов`язковою для виконання господарствами незалежно від форми власності і підпорядкування, користувачами мисливських угідь, фізичними особами - підприємцями, громадянами, спеціалістами ветеринарної медицини, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

Африканська чума свиней (Pestis africana suum, хвороба Монтгомері) - контагіозна вірусна геморагічна хвороба, яка перебігає гостро, підгостро, хронічно безсимптомно й характеризується лихоманкою, геморагічним діатезом, ціанозом шкіри, некродистрофічними змінами паренхіматозних органів і високою летальністю, що призводить до значних економічних збитків.

Пунктом 2 розділу VI Інструкції №111 передбачені такі заходи з ліквідації АЧС в неблагополучному пункті, а саме в особистому селянському господарстві: 1) створюють групи для вилучення тварин, до складу яких входять представники органів, визначених ДНПК. Якщо в особистому селянському господарстві утримується значна кількість свиней, що не дає змоги оперативно провести їх умертвіння та спалення трупів, або спалахом (неблагополучним пунктом) визначено весь населений пункт або його частину, встановлюють карантинний пост/пости, із залученням представників територіальних органів, визначених ДНПК, на дорозі при в`їзді (виїзді) до спалаху (неблагополучного пункту), який має функціонувати до проведення заключної дезінфекції. Також встановлюють попереджувальні знаки з написом "Карантин" та знаки, які вказують на об`їзд карантинної зони; 2) вилучають, умертвляють та спалюють всіх свиней у спалаху (неблагополучному пункті).

Судом установлено, що державною надзвичайною протиепізоотичною комісією при Кропивницькій районній державній адміністрації у зв`язку зі спалахом африканської чуми свиней в особистому підсобному господарстві ОСОБА_1 встановлено карантин та з метою локалізації та ліквідації хвороби вжито відповідні ветеринарно-санітарні заходи. Зокрема створеною відповідачем -1 комісією в господарстві ОСОБА_1 було вилучено все поголів`я живих свиней - 282 свині загальною вагою 19134, 5 кг, які було спалено та захоронено. Про вилучення сільськогосподарських тварин з метою їх знищення 01.04.2020 року складено відповідний акт, перший примірник якого вручено власнику тварин ОСОБА_1 , а другий примірник акту направлений до державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кропивницькій районній державній адміністрації.

Розглянувши цей акт, державна надзвичайна протиепізоотична комісія при Кропивницькій районній державній адміністрації 14.04.2020 року прийняла рішення не відшкодовувати ОСОБА_1 шкоду, завдану вилученням свиней, посилаючись на допущені нею порушення вимог нормативно-правових актів, що призвели до створення сприятливих умов для виникнення спалаху африканської чуми свиней у її господарстві.

Як вбачається з протоколу №6 від 14.04.2020 року, державна надзвичайна протиепізоотична комісія встановила, що ОСОБА_1 не забезпечено дотримання вимог Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 17.03.2017 року №111, а саме: особи, які відвідували господарство, не проходили санітарну обробку і не реєструвалися у спеціальному журналі; вхід у виробничу зону господарства не здійснювався через ветсанпропускник в зв`язку з його відсутністю, а в`їзд/виїзд транспорту - через постійно діючий дезбар`єр (дезінфекційний блок); при вході в приміщення, де утримувалися тварини, були відсутні дезінфекційні коврики; обслуговуючий персонал не був забезпечений спецодягом та спецвзуттям із розрахунку не менше двох комплектів на працівника; сторожеві собаки не були зареєстровані, без відповідних відміток у паспорті про щеплення проти сказу, обробки проти гельмінтів; на території не проводився розподіл "чистих" (підвезення кормів, свиней) та "брудних" (вивезення гною, загиблих свиней, відходів забою) автотранспортних шляхів з метою уникнення їх перетинання; відсутня забійна площадка для забою свиней та спеціально обладнаний автотранспорт для перевезення трупів тварин, який регулярно піддавався дезінфекції; використовувалися корма для годівлі свиней, що завозилися без відповідних супровідних ветеринарних документів та документів, що підтверджують режими знезараження кормів від виробника та кормових добавок, які не містять потенційно контамінованих складових; комплектування поголів`я свиней проводилось з інших господарств без відповідних супровідних документів; протягом тривалого часу не проводилась ідентифікація усього наявного поголів`я свиней.

За висновками комісії, ці порушення унеможливили здійснення дієвого ветеринарно-санітарного контролю за переміщенням та станом здоров`я тварин.

Крім того, у всіх свиней встановлено відсутність бирок у вухах, необхідність яких передбачена Законом України "Про ідентифікацію та реєстрацію тварин". Фактично розпочато процес ідентифікації тварин лише після складання протоколу про накладення адміністративного стягнення від 31.03.2020 року №6. Оскільки процедура ідентифікації не була завершена на момент знищення тварин 02.04.2020 року, ототожнити конкретних тварин з ідентифікаційними засобами (вушними бирками) з усього наявного свинопоголів`я було неможливо.

Також встановлено, що всупереч статті 34 Закону України "Про ветеринарну медицину" ОСОБА_1 , маючи в наявності 289 голів свиней, на день виникнення хвороби тварин не була зареєстрована в Кіровоградській районній державній лабораторії ветеринарної медицини.

Тож, за висновками комісії, невиконання ОСОБА_1 цих вимог чинного законодавства створило умови, які значно підвищили ризик виникнення спалаху африканської чуми свиней у її господарстві.

Оцінюючи ці доводи відповідача, якими обґрунтоване спірне рішення, суд зазначає, що відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв`язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації та профілактики карантинних хвороб, зокрема відшкодування вартості сільськогосподарських тварин, що були вилучені з метою знищення або забою, відповідно до статті 49 Закону України "Про ветеринарну медицину" є державною гарантією прав власників тварин в умовах дії карантину тварин, запровадженого відповідним державним органом. Відшкодування фізичним особам за рахунок коштів Державного бюджету України вартості свиней, що вилучені з епізоотичного вогнища з метою знищення або забою під час ліквідації африканської чуми свиней, здійснюється в порядку, установленому Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення протиепізоотичних заходів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2008 року №413. Натомість на спірні правовідносини дія Порядку відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв`язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2012 року №1003, не поширюється.

Відповідно до Порядку №413 державна надзвичайна протиепізоотична комісія приймає рішення про виплату фізичним особам вартості вилучених свиней з епізоотичного вогнища та зони захисту у разі виникнення африканської чуми свиней на підставі акта вилучення сільськогосподарських тварин з метою їх знищення або забою під час ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб. Державна надзвичайна протиепізоотична комісія надсилає рішення про відшкодування майнової шкоди (збитків), акти вилучення сільськогосподарських тварин, списки фізичних осіб для отримання компенсації за тварин та інформацію про середню ринкову вартість 1 кілограма закупівельної живої ваги тварин різних вікових та вагових груп, надану відповідним структурним підрозділом облдержадміністрації, що реалізує економічну політику, до територіального органу Держпродспоживслужби, який зберігає їх протягом трьох років. Держпродспоживслужба здійснює перерахування визначеної для відшкодування вартості вилучених тварин суми коштів до органу Казначейства для її подальшої виплати фізичним особам.

Суд зазначає, що норми Порядку №413, а також інших нормативно-правових актів не ставлять у залежність право фізичної особи - власника вилучених тварин - на відшкодування їй за рахунок коштів Державного бюджету України вартості тварин, вилучених з метою знищення під час ліквідації африканської чуми свиней, від додержання нею ветеринарно-санітарних вимог при вирощуванні та утриманні тварин.

Реєстрація такої фізичної особи в державному органі ветеринарної медицини відповідно до статті 34 Закону України "Про ветеринарну медицину", а також ідентифікація тварин в порядку, установленому Законом України "Про ідентифікацію та реєстрацію тварин", не передбачені обов`язковими передумовами прийняття державною надзвичайною протиепізоотичною комісією рішення про відшкодування майнової шкоди (збитків), заподіяних такій особі у зв`язку з вилученням у неї тварин.

За правилами Порядку №413 підставою для прийняття державною надзвичайною протиепізоотичною комісією рішення про відшкодування майнової шкоди (збитків) є акт вилучення сільськогосподарських тварин. Опис тварин, передбачений формою Акту, включає зазначення виду тварин, віку, статі, кількості, ваги та не передбачає зазначення ідентифікаційного номеру. Тож посилання в акті від 02.04.2020 року на відсутність бирок у вухах свиней є безпідставним.

Доводи відповідача та третьої особи про вину ОСОБА_1 у занесенні збудника африканської чуми свиней, що призвело до спалаху цієї хвороби у її господарстві, належними доказами не підтверджені.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, заперечуючи проти позову, не довів суду, що, державна надзвичайна протиепізоотична комісія, розглядаючи питання про відшкодування майнової шкоди (збитків), заподіяних ОСОБА_1 , діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Мотиви прийняття рішення, оформленого протоколом №6 від 14.04.2020 року, не узгоджуються з повноваженнями комісії, передбаченими Типовим положенням та Порядком №413. Отже, таке рішення як індивідуальний акт суб`єкта владних повноважень є протиправним та підлягає скасуванню, а позов у цій частині вимог слід задовольнити.

Частиною 3 статті 245 КАС України передбачено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Тож з метою захисту прав позивачки як власника вилучених тварин, суд вважає на доцільне зобов`язати відповідача-2 повторно розглянути питання про відшкодування позивачці майнової шкоди (збитків), завданої внаслідок запровадження карантину тварин, у зв`язку з вилученням тварин з метою їх знищення під час ліквідації африканської чуми свиней, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з цим позовом позивачка сплатила судовий збір у сумі 1681, 60 грн. (а.с. 6)

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У позовній заяві позивачкою заявлено дві позовні вимоги, які стосуються вирішення одного публічно-правового спору немайнового характеру, що виник у зв`язку з відмовою відповідача-2 призначити позивачці виплату вартості вилучених тварин.

Тож за подання цього позову судовий збір обчислюється за ставкою, визначеною пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (установлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року у розмірі 2102 грн.). Тому судовий збір за подання цього позову до суду повинен становити 840, 80 грн. (2102 грн. х 0,4). Решта 840, 80 грн. сплачені позивачкою зайво.

Відповідно до пункту 1 частини 1, частини 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду зокрема в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Відтак, зважаючи на задоволення позову, на користь позивачки слід стягнути 840, 80 грн. сплачених нею коштів судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1. Решта суми судового збору, сплаченого зайво, може бути повернута позивачці судом за її клопотанням.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області (25014, м. Кропивницький, вулиця Дарвіна, 25, код ЄДРПОУ 04055067), державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кропивницькій районній державній адміністрації (25014, м. Кропивницький, вулиця Дарвіна, 25) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Кропивницькій районній державній адміністрації, оформлене протоколом №6 від 14.04.2020 року.

Зобов`язати державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при Кропивницькій районній державній адміністрації повторно розглянути питання про відшкодування ОСОБА_1 майнової шкоди (збитків), завданої внаслідок запровадження карантину тварин, у зв`язку з вилученням тварин з метою їх знищення під час ліквідації африканської чуми свиней, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш