Рішення

від 24.12.2020 по справі 580/4729/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року справа № 580/4729/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шевченка 305" про визнання протиправним наказу,

ВСТАНОВИВ:

23.10.2020 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним наказ заступника директора Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 01.06.2020 №514 про скасування наказу директора Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 28.04.2020 №504 "Про затвердження громадянці ОСОБА_1 містобудівних умов і обмежень для проектування об`єкта будівництва по АДРЕСА_1 .

Позов мотивовано тим, що скасування вказаних містобудівних умов і обмежень здійснено неуповноваженим органом та з порушенням встановленого порядку. Крім того твердження відповідача у спірному наказі про недостовірність інформації щодо існуючої висоти реконструйованої будівлі не відповідають дійсності. Тому просив задовольнити позов.

Ухвалою суду від 28.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач 09.11.2020 надав суду відзив на позов, в якому просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що позивачем розпочаті роботи з реконструкції приміщення за вищевказаною адресою з відхиленням від наданих містобудівних умов та обмежень щодо розмірів будівлі та за відсутності погодженні із співвласниками будинку. Також вказав, що спірний наказ прийнятий у межах наданих повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством.

Ухвалою від 10.11.2020 суд залучив до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шевченка 305" (далі - третя особа).

10.11.2020 суд ухвалою залишив без задоволення заяву відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

30.11.2020 третя особа подала суду письмові пояснення на позов, в яких зазначила, що питання будівництва та реконструкції вбудовано-прибудованої будівлі має бути винесене на розгляд загальних зборів, які станом на час подання пояснення не проведені. При цьому, третя особа не має повноважень прийняття чиєї-небуть із сторін співвласників будинку на АДРЕСА_2 , якою у т.ч. є позивач.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

Наказом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 28.04.2020 №504 затверджено ОСОБА_1 містобудівні умови і обмеження для проектування об`єкта будівництва: реконструкція нежитлових вбудовано-прибудованих приміщень (літ. А-1) під торгово-офісні приміщення без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані по АДРЕСА_1 .

Наказом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради від 01.06.2020 №514 скасовано наказ від 28.04.2020 №504, яким затверджено ОСОБА_1 вищевказані містобудівні умови і обмеження.

Не погоджуючись із цим наказом позивач звернулась в суд з вищевказаним позовом.

Надаючи оцінку встановленим обставинам в контексті позовних вимог, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (ст.144 Конституції України).

Законом, що відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, є Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97).

Відповідно до частин 1, 2 ст.2 Закону №280/97 місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування (ст.4 Закону №280/97).

Згідно з частинами 1, 2 ст.11 Закону № 280/97 виконавчими органами міських рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи міських рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

На підставі ч.1 ст.6 Закону України від 17.02.2011 №3038-VII Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон №3038-VII) управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування.

Статтею 13 Закону України від 20.05.1999 №687-XIV Про архітектурну діяльність (далі - Закон №687-XIV) передбачено, що до уповноважених органів містобудування та архітектури належать: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань архітектури; структурні підрозділи обласних, районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань архітектури; виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.

Частинами 2, 3 ст.8 Закону №3038-VI встановлено, що планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Суд врахував, що Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради відповідно до п.1.1. власного положення від 12.05.2017 №2-2001 є виконавчим органом Черкаської міської ради.

Для вирішення спору суд також врахував Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 (справа №1-9/2009) у абзаці 7 п.4.1. якого Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Оскільки спірне рішення, стосується регулювання питань у сфері забудови територій, суд дійшов висновку, що останнє прийняте відповідачем у межах повноважень, наданих законом.

Тому протилежні твердження позивача, що спірне рішення прийняте поза межами повноважень, суд вважає необґрунтованими.

Щодо підстав прийняття спірного рішення, суд врахував таке.

Згідно з п.7 ч.1 ст.2 Закону №3038-VI планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів.

На підставі п.8 ч.1 ст.1 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно з положеннями статті 26 Закону №3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

У ч.5 цієї статті визначено, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних ; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Відповідно до ч.1 ст.29 Закону №3038-VI основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки . Містобудівні умови та обмеження є видом містобудівної документації та визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва, дотримання яких є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудівної діяльності.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.08.2018 у справі 445/765/16-а, від 27.02.2019 у справі №809/721/18, від 10.10.2019 у справі №260/1499/18, від 20.02.2020 у справі №813/52/13-а.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд також враховує висновки Верховного Суду у постанові від 03.04.2020 у справі №640/1886/18 відповідно до яких містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. При цьому, будівництво об`єкта є багатоскладовою діяльністю, до якої на кожному із етапів залучаються відповідні компетентні суб`єкти, які проводять експертизу проектної документації на будівництво об`єкта у передбачених законом випадках, вирішують питання щодо можливості видачі суб`єкту господарювання дозволів (в тому числі на виконання будівельних робіт), щодо можливості прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та реєстрації права власності на нього. Окрім цього, відповідні контролюючі органи на кожному з етапів будівництва у разі виявлення обставин, з якими законодавець пов`язує обмеження в частині виконання робіт з будівництва об`єкта (в тому числі встановлення порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил), можуть застосувати до суб`єкта господарювання відповідні заходи, в тому числі скасувати містобудівні умови та обмеження , анулювати дозвіл на виконання будівельних робіт, зупиняти виконання будівельних робіт тощо.

Суд врахував, що 22.05.2020 третя особа подала у т.ч. відповідачу скаргу (вх.№9703-01-18), в якій вказано, що у багатоквартирному житловому будинку на АДРЕСА_2 розташоване вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення, що має адресу вул. Припортова, 39, і належить позивачу.

На початку травня 2020 року на даху вказаного приміщення розпочаті будівельні роботи навпроти вікон квартир №№207, 208, 211, 212, 215, 216. Однак, такі будівельні роботи не узгоджені із співвласниками вказаного будинку.

Так, відповідно до абз.7 ч.1 ст.5 Закону України від 16 листопада 1992 року №2780-XII Про основи містобудування при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва .

Крім того, п.4 вищевказаних містобудівних умов і обмежень передбачено врахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце реконструкції.

Суд також врахував, що на об`єктах будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), згідно з підп.1 ч.1 ст.34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Отже, законодавцем чітко визначено документи, які надають право на виконання будівельних робіт , якими для об`єктів з незначними наслідками (СС1) є подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт .

Частина 7 ст.34 Закону №3038-VI визначає, що виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом .

Суд звернув увагу, що відповідно до листа Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради від 29.05.2020 №9703-01-18 за дорученням міського голови 28.05.2020 працівниками Управління здійснено огляд об`єкта за адресою вул. Припортова, 39. На момент візуального огляду облаштовані окремі елементи вхідної групи зі сторони вул. Припортова, що не відповідає даним наданих позивачу містобудівних умов та обмежень .

Крім того, станом на час огляду інформація про реєстрацію дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт за вказаною адресою відсутня.

Отже, позивачем порушено вимоги містобудівної документації під час реконструкції нежитлових вбудовано-прибудованих приміщень на АДРЕСА_1 .

Врахувавши встановлені обставини та викладені норми законодавства, з`ясувавши викладені в заявах по суті справи обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши їм об`єктивну оцінку, суд дійшов висновку, що спірний наказ прийнятий в порядку, в межах та у спосіб, що визначені вимогами чинного законодавства, а отже є правомірним. Тому суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову повністю.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору і не надала доказів понесених судових витрат, відсутні підстави для їх розподілу.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя О.А. Рідзель