Ухвала

від 06.01.2021 по справі 192/28/21

СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 192/28/21

Провадження №2/192/255/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 січня 2021 року суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Тітова О.О., розглянувши в смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області позовну заяву ОСОБА_1 до Солонянської районної ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,

встановив:

До Солонянського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 подана адвокатом Сіліверстовою К.М. до Солонянської районної ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом. В позовній заяві позивач просить визнати право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті батька - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 5,360 га, кадастровий номер 1225084000:01:081:0346 на території Наталівської сільської ради Солоненького району Дніпропетровської області.

Одночасно з позовною заявою адвокатом Сілівестовою К.М. подано клопотання з посиланням на ст. 136 ЦПК України, в якому вона просить відстрочити позивачу сплату судового збору у максимальному розмірі, враховуючи її майновий стан, ОСОБА_1 на теперішній час не працює та знаходиться в скрутному матеріальному становищі у зв`язку з чим не в змозі сплатити судовий збір в максимальному розмірі.

Відповідно до ч.1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони у порядку, передбаченому законом, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 §1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак, суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції, він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 §1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

Доказів на підтвердження тяжкого фінансового стану позивача адвокатом суду не надано.

В розумінні наведених положень, враховуючи також предмет позову, підстави для задоволення клопотання адвоката про відстрочення позивачу ОСОБА_1 оплати судового збору відсутні.

Відповідно до ст.ст. 175, 177 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору. До позовної заяви подаються її копії та копії всіх документів, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позовна заява не відповідає зазначеним вимогам.

Враховуючи місце відкриття спадщини та те, що постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії винесено державним нотаріусом Першої Горлівської державної нотаріальної контори для правильного вирішення спору та визначення вірного кола осіб у справі позивачу слід притягнути до участі у справі у якості 3-ї особи Першу Горлівську державну нотаріальну контору та надати копію позовної заяви з додатками для 3-ї особи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на земельну ділянку позивач сплачує судовий збір у розмірі ставок судового збору для позовних заяв майнового характеру, що визначається вартістю майна.

Відповідно до пп 1 п.1 ч.2 ст.4 Закону Про судовий збір за подання заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (10510 грн.).

Позивачем вказано ціну позову 24120 грн., однак згідно з ч.2 ст. 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

До позовної заяви позивач надала квитанцію про сплату судового збору у мінімальному розмірі 840,80 грн.

Враховуючи, що йдеться про земельну ділянку, для визначення дійсної ціни позову позивачу слід також надати належні достовірні дані про вартість ділянки час звернення до суду - відповідну довідку, зазначити дійсну ціну позову та у разі необхідності доплатити судовий збір у відповідному розмірі.

Представник посилається на те, що зверталась до органів Державного земельного кадастру щодо оцінки земельного паю та отримала відмову, однак дані обставини не відповідають дійсності, оскільки Державним кадастровим реєстратором надано повідомлення про відмову у наданні відомостей у зв`язку з невідповідністю площі угідь по документам - площі земельної ділянки. Тому посилання адвоката на неможливість визначення дійсної ціни позову - вартості земельної ділянки право власності на яку просить визнати за позивачем є необґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ст.185 ЦПК України заяву необхідно залишити без руху, надати позивачу строк для усунення недоліків: залучення 3-ї особи Першої Горлівської державної нотаріальної контори, зазначення дійсної ціни позову та сплати розміру судового збору у необхідному розмірі.

Керуючись ст.ст. 136, 185, 177, 260 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання адвоката Сіліверстової К.М. про відстрочення позивачу ОСОБА_1 оплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 , подану адвокатом Сіліверстовою К.М. до Солонянської районної ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом залишити без руху, надати позивачу строк протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що у разі, якщо він не виконає вказані вимоги, заява вважається неподаною і повертається, що не перешкоджає повторному зверненню до суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud0438/ .

Ухвала в частині відмови в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Тітова