Постанова

від 31.03.2010 по справі 11/517(2а-1043/08)

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 11/517 (2а-1043/08)

Головуючий у 1 інстанції Вин окуров К.С.

Суддя-доповідач Федорова Г.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2010 року м. Київ

Київський апеляційний а дміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді

суддів

при секретарі

за участю Федорової Г.Г.,

Глущенко Я.Б., Коротких А .Ю.,

Скирді Б.К.

представника позивача - ОСОБА_5,

представника відповідача: Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат - Козач енко О.Д.

розглянувши у від критому судовому засіданні а дміністративну справу за апе ляційними скаргами Головног о управління соціального зах исту населення Київської міс ької державної адміністраці ї та Київського міського цен тру по нарахуванню та здійсн енню соціальних виплат на по станову Окружного адміністр ативного суду м. Києва від 2 лю того 2009 року по справі за позов ом ОСОБА_7 до Головного уп равління соціального захист у населення Київської місько ї державної адміністрації та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про зобов ' язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Ки єва від 2 лютого 2009 року позов ОСОБА_7 до Головного управл іння соціального захисту нас елення Київської міської дер жавної адміністрації та Київ ського міського центру по на рахуванню та здійсненню соці альних виплат про зобов' яза ння вчинити певні дії задово лено.

Зобов' язано Головне упра вління соціального захисту н аселення Київської міської д ержавної адміністрації пров ести ОСОБА_7 перерахунок щ орічної разової грошової до помоги до 5 травня, як інвалід у війни ІІ групи у 2007, 2008 р.р., вихо дячи з восьми фактичних розм ірів мінімальної пенсі за в іком.

Зобов' язано Київський мі ський центр по нарахуванню т а здійсненню соціальних випл ат виплатити ОСОБА_7 суму щорічної разової грошової до помоги до 5 травня, як інваліду війни ІІ групи у 2007, 2008 р.р., виход ячи з восьми фактичних розмі рів мінімальної пенсі за вік ом за виключенням сум факти чно проведеної виплати.

Відповідачі не погоджуючи сь з прийнятою постановою су ду, звернулися з апеляційним и скаргами, в яких просять ска сувати постанову Окружного а дміністративного суду м. Киє ва від 2 лютого 2009 року як таку, щ о постановлена з помилковим застосуванням норм матеріал ьного та процесуального прав а та прийняти нове рішення, як им відмовити в задоволенні з аявлених позивачем вимог.

Заслухавши в судовому засі данні суддю-доповідача, учас ників процесу, які з' явилис я в судове засідання, переві ривши матеріали справи та до води апеляційних скарг, коле гія суддів вважає за необхід не апеляційні скарги за довольнити, а постанову суду першої інстанції - скасува ти , виходячи з наступног о.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС У країни підставами для скасув ання постанови або ухвали су ду першої інстанції та ухвал ення нового рішення є поруше ння норм матеріального або п роцесуального права, що приз вело до неправильного виріше ння справи або питання.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у с правах щодо оскарження рішен ь, дій чи бездіяльності суб' єктів владних повноважень ад міністративні суди перевіря ють чи прийняті (вчинені) вон и: на підставі, у межах повнова жень та у спосіб, що передбаче ні Конституцією та законами України; з використанням пов новаження з метою, з якою це по вноваження надано; обґрунтов ано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення д ля прийняття рішення; безсто ронньо (неупереджено); доброс овісно; розсудливо; з дотрима нням принципу рівності перед законом, запобігаючи неспра ведливій дискримінації; проп орційно, зокрема з дотриманн ям необхідного балансу між б удь-якими несприятливими нас лідками для прав, свобод та ін тересів особи і цілями, на дос ягнення яких спрямоване це р ішення (дія); з урахуванням пра ва особи на участь у процесі п рийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного ст року.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач - ОСОБА_7 має право на пільги, встановлені законод авством України для ветеран ів війни - інвалідів війни, щ о підтверджується наявним у нього посвідченням серії Б № 070617 від 16.03.1999 року (а.с.6).

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеран ів війни, гарантії їх соціаль ного захисту» від 22.10.1993 року № 3551 -ХІІ зі змінами та доповнення ми (в редакції до 01.01.2008 року ) , щорічно до 5 травня інва лідам війни виплачується раз ова грошова допомога у насту пних розмірах: інвалідам ІІ г рупи - вісім мінімальних пенс ій за віком.

Однак, Законом України від 1 9 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» інва лідам війни передбачена випл ата разової допомоги в меншо му розмірі, ніж це передбачен о Законом України «Про стату с ветеранів війни, гарантії ї х соціального захисту».

Тобто, в даному випадку на п еріод виникнення спірних пра вовідносин, які є предметом с пору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мали однакову юридичну силу , але по-різному встановлювал и розмір щорічної допомоги д о 5 травня інвалідам війни.

Вирішуючи питання про те, по ложення якого Закону підляга ють застосуванню для вирішен ня спірних правовідносин, ко легія суддів зважає на насту пне.

Відповідно до ст. 75 Конститу ції України Верховна Рада Ук раїни є єдиним органом закон одавчої влади в Україні.

Конституція України не вст ановлює пріоритету застосув ання того чи іншого закону, в т ому числі залежно від предме та правового регулювання. Не має також закону України, яки й би регулював питання подол ання колізії норм законів, що мають однакову юридичну сил у.

Водночас, Конституційний С уд України у пункті 3 мотивува льної частини рішення від 3 жо втня 1997 року № 4-зп у справі про н абуття чинності Конституціє ю України зазначив: «Конкрет на сфера суспільних відносин не може бути водночас врегул ьована однопредметними норм ативними правовими актами од накової сили, які за змістом с уперечать один одному. Звича йною є практика, коли наступн ий у часі акт містить пряме за стереження щодо повного або часткового скасування попер еднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового ак та, якщо інше не передбачено с амим цим актом, автоматично с касовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

Відповідно до ч. 3 ст. 150 Консти туції України рішення Консти туційного Суду України є обо в'язковими до виконання на те риторії України.

Відтак, виходячи з наведени х положень Конституції Украї ни та рішення Конституційног о Суду України, а також врахов уючи, що вищезазначеним Зако ном України «Про Державний б юджет України на 2007 рік» факти чно змінено положення Закону України «Про статус ветеран ів війни, гарантії їх соціаль ного захисту», який діяв у час і раніше, пріоритетними в дан ому випадку є положення стат ей Закону України «Про Держа вний бюджет України на 2007 рік» .

Як вбачається з матеріалів справи, грошова допомога до 5- го травня відповідачем була виплачена позивачу в розмірі , передбаченому Законом Укра їни «Про Державний бюджет Ук раїни на 2007 рік», що свідчить пр о відсутність підстав для за доволення позовних вимог.

Так, згідно довідки Київськ ого міського центру по нарах уванню та здійсненню соціаль них виплат від 30.03.2010 року № 09/1140-11 в бачається, що позивачу у 2007 роц і було перерахованого на йог о особистий рахунок разову щ орічну грошову допомогу до 5 т равня в розмірі 360,00 грн.

При цьому, судовою колегією враховується, що рішенням Ко нституційного Суду України в ід 09.07.2007 року № 6-рп/2007 пункт 13 статт і 71 Закону України «Про Держав ний бюджет України на 2007 рік», я ким зупинено на 2007 рік дію част ини п'ятої статей 12, 13, 14 та 15 Закон у України "Про статус ветеран ів війни, гарантії їх соціаль ного захисту", визнано таким, щ о не відповідає Конституції України.

Разом з тим, відповідно до п . 3 резолютивної частини рішен ня Конституційного Суду Укра їни визнані неконституційни ми положення Закону України «Про Державний бюджет Україн и на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення цього рішенн я, тобто з 9 липня 2007 року.

Крім того, за загальновизна ним принципом права, закріпл еним у ст. 58 Конституції Украї ни, закони та інші нормативно -правові акти не мають зворот ної дії в часі, а тому до певно ї події або факту застосовує ться той закон або інший норм ативно-правовий акт, під час д ії якого вони настали.

Відтак, орган державної вла ди, до компетенції якого відн есено здійснення виплат гром адянам в порядку, передбачен ому Законом України «Про ста тус ветеранів війни, гаранті ї їх соціального захисту», не зобов' язаний проводити заз начені виплати у будь-який ін ший спосіб та в розмірах, окрі м тих, що передбачені Законом України «Про Державний бюдж ет України на 2007 рік» до момент у прийняття рішення Конститу ційним Судом України.

За таких обставин, відповід ач, здійснивши позивачу випл ату допомоги до 5-го травня 2007 р ік виконав свої зобов' язан ня по нарахуванню та виплаті вказаної допомоги саме до ух валення Конституційним Судо м України рішення від 9 липня 2 007 року № 6-рп/2007. При цьому виплат а вказаної допомоги була про ведена у розмірі, визначеном у Законом України «Про Держа вний бюджет України на 2007 рік» , положення якого були чинним и на момент здійснення такої виплати, виконав взяті держа вою зобов'язання та не поруши в прав позивача.

Таким чином, вимоги позивач а в частині зобов' язання пр оведення нарахування та випл ати разової щорічної допомо ги до 5 травня як інваліду вій ни ІІ групи за 2007 рік не підляг ають до задоволення з підста в вищенаведених обставин.

Що стосується позову в част ині зобов' язання проведенн я нарахування та виплати поз ивачу разової щорічної грош ової допомоги до 5 травня як і нваліду війни ІІ групи за 2008 р ік, колегія суддів зважає на наступне.

Підпунктом "б" підпункту 3 пу нкту 20 розділу II Закону Україн и «Про Державний бюджет Укра їни на 2008 рік та про внесення зм ін до деяких законодавчих ак тів України» від 28.12.2007 р. № 107-VI до с татті 13 Закону України «Про ст атус ветеранів війни, гарант ії їх соціального захисту» б ули внесені зміни, а саме: «Щор ічно до 5 травня інвалідам вій ни виплачується разова грошо ва допомога у розмірах, які ви значаються Кабінетом Мініст рів України в межах бюджетни х призначень, встановлених з аконом про Державний бюджет України».

Згідно довідки Київського міського центру по нарахува нню та здійсненню соціальних виплат від 30.03.2010 року № 09/1140-11 вбач ається, що позивачу у 2008 році бу ло перерахованого на його ос обистий рахунок разову щоріч ну грошову допомогу до 5 травн я в розмірі 400,00 грн.

Проте Конституційний Суд У країни у своєму рішенні від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа пр о соціальні гарантії громадя н) сформулював правову позиц ію, згідно з якою законом про Д ержавний бюджет України, яки й має особливий предмет регу лювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також вста новлюватися інше (додаткове) правове регулювання відноси н, що є предметом інших законі в України.

Оскільки предмет закону пр о Державний бюджет України ч ітко визначений у Конституці ї України, Бюджетному кодекс і України, Конституційний Су д України зауважив, що цей зак он не може скасовувати чи змі нювати обсяг прав і обов'язкі в, пільг, компенсацій і гарант ій, передбачених іншими зако нами України.

Отже, з моменту набрання чин ності рішенням Конституційн ий Суд України від 22 травня 2008 р оку № 10-рп/2008, положення підпунк ту "б" підпункту 2 пункту 20 розді лу II Закону України «Про Держа вний бюджет України на 2008 рік т а про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в частині внесення змін в ред акцію ст. 13 Закону України «Пр о статус ветеранів війни, гар антії їх соціального захисту , втратило свою чинність з під став визнання його неконстит уційним.

Відповідно до ст. 150 Конститу ції України, рішення Констит уційного Суду України є обов ' язковим на території Украї ни, остаточним і не може бути о скаржене.

Згідно ст. 152 Конституції Укр аїни закони, інші правові акт и або їх окремі положення, що в изнані неконституційними, вт рачають чинність з дня ухвал ення Конституційним Судом Ук раїни рішення про їх неконст итуційність, що також визнач ено в п. 5 висновку Рішення Кон ституційного Суду України ві д 22.05.2008 р. № 10-рп/2008.

Відповідно до ст. 17 Закону Ук раїни «Про державні соціальн і стандарти та державні соці альні гарантії» від 05.10.2000 р. № 2017-II I, основні державні соціальні гарантії встановлюються зак онами з метою забезпечення к онституційного права громад ян на достатній життєвий рів ень.

За таких обставин, відповід ач, здійснивши позивачу випл ату разової щорічної грошово ї допомоги як інваліду війни ІІ групи за 2008 рік до ухвалення Конституційним Судом Україн и рішення від 22 травня 2008 року в розмірі, передбаченому Зако ном України «Про Державний б юджет України на 2008 рік та про в несення змін до деяких закон одавчих актів України», поло ження якого були чинними на м омент виплати такої допомоги , виконав взяті державою зобо в'язання та не порушив прав по зивача, а суд першої інстанці ї безпідставно поширив дію в казаного Рішення Конституці йного Суду України на правов ідносини, що вже відбулися.

Таким чином, вимоги позивач а в частині зобов' язання пр оведення нарахування та випл ати разової щорічної допомог и до 5 травня як інваліду війни ІІ групи за 2008 рік не підлягают ь до задоволення з вищенавед ених підстав.

Одночасно слід звернути ув агу позивача, що відповідно д о ст. 152 Конституції України ма теріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридич ним особам актами і діями, що в изнані неконституційними, ві дшкодовується державою у вст ановленому законом порядку.

Оскільки у зв' язку з ухвал енням Верховною Радою Україн и Законів України «Про Держа вний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет Укр аїни на 2008 рік», відповідні пол оження яких були визнані нек онституційними, позивач має право на отримання у зв' язк у з цим матеріальної шкоди, як а полягає у неодержанні соці альної гарантії у розмірі, пе редбаченому базовим Законом , вимоги про стягнення останн ьої підлягають розгляду у по рядку цивільного судочинств а.

Згідно зі ст.159 КАС України су дове рішення повинно бути за конним і обґрунтованим. Зако нним є рішення, ухвалене судо м відповідно до норм матеріа льного права при дотриманні норм процесуального права.

Враховуючи викладене, коле гія суддів вважає, що постано ва суду першої інстанції ухв алена з порушенням норм мате ріального та процесуальног о права, доводи апеляційних с карг повністю спростовують в исновки суду першої інстанці ї, а тому вбачається підстави для скасування постанови та ухвалення нового рішення п ро відмову в задоволенні по зову.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС У країни за наслідками розгляд у апеляційної скарги на пост анову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції ма є право скасувати її та прийн яти нову постанову суду.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Голо вного управління соціальног о захисту населення Київсько ї міської державної адмініст рації та Київського міського центру по нарахуванню та зді йсненню соціальних виплат н а постанову Окружного адміні стративного суду м. Києва від 2 лютого 2009 року - задоволь нити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Ки єва від 2 лютого 2009 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_7 до Головного управл іння соціального захисту нас елення Київської міської дер жавної адміністрації та Київ ського міського центру по на рахуванню та здійсненню соці альних виплат про зобов' яза ння вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає зако нної сили з моменту постанов лення та може бути оскаржена за правилами цивільного су дочинства протягом двох міс яців шляхом подання касацій ної скарги безпосередньо д о Верховного Суду України.

Головуючий суддя

суддя

суддя

Г.Г. Федорова

Я.Б. Глущенко

А.Ю. Коротких

Повний текст постан ови складено та підписано - 06.04.10 р.

КИЇВСЬКИЙ АП ЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 11/517 (2а-1043/08)

Головуючий у 1 інстанції Вин окуров К.С.

Суддя-доповідач Федорова Г.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2010 року м. Київ

Київський апеляційний а дміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді

суддів

при секретарі

за участю Федорової Г.Г.,

Глущенко Я.Б., Коротких А .Ю.,

Скирді Б.К.

представника позивача - ОСОБА_5,

представника відповідача: Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат - Козач енко О.Д.

розглянувши у від критому судовому засіданні а дміністративну справу за апе ляційними скаргами Головног о управління соціального зах исту населення Київської міс ької державної адміністраці ї та Київського міського цен тру по нарахуванню та здійсн енню соціальних виплат на по станову Окружного адміністр ативного суду м. Києва від 2 лю того 2009 року по справі за позов ом ОСОБА_7 до Головного уп равління соціального захист у населення Київської місько ї державної адміністрації та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про зобов ' язання вчинити певні дії, -

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 202, 205, 20 7, 254 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Голо вного управління соціальног о захисту населення Київсько ї міської державної адмініст рації та Київського міського центру по нарахуванню та зді йсненню соціальних виплат н а постанову Окружного адміні стративного суду м. Києва від 2 лютого 2009 року - задоволь нити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Ки єва від 2 лютого 2009 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_7 до Головного управл іння соціального захисту нас елення Київської міської дер жавної адміністрації та Київ ського міського центру по на рахуванню та здійсненню соці альних виплат про зобов' яза ння вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законн ої сили з моменту постановле ння та може бути оскаржена за правилами цивільного судоч инства протягом двох місяці в шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до В ерховного Суду України.

Головуючий суддя

суддя

суддя

Г.Г. Федорова

Я.Б. Глущенко

А.Ю. Коротких

Повний текст постан ови складено та підписано - 06.04.10 р.