Рішення

від 06.01.2021 по справі 613/1124/20

БОГОДУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №613/1124/20 Провадження № 2/613/50/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2021 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Сеник О.С.,

за участю секретаря судового засідання Дегтяр А.Ю.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Векленка В.І.,

свідків - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Богодухівського районного суду Харківської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 613/1124/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа: Богодухівська міська рада Харківської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Богодухівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_5 , третя особа: Богодухівська міська рада Харківської області, у якій просить визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що він є власником будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі - продажу будинку від 20.04.2010. З 04.02.2014 з його дозволу, як власника домоволодіння, за вказаною адресою було зареєстровано місце проживання відповідача ОСОБА_5 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ). 16.07.2014 між сторонами було зареєстровано шлюб, який розірвано рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 11.02.2019. ОСОБА_1 вказує, що фактично з квітня 2017 року шлюбні відносини між ним та ОСОБА_5 були припинені, вони припинили вести спільне господарство, відповідач змінила місце проживання та почала мешкати за іншою адресою, а саме у АДРЕСА_2 , де і проживає до даного часу. При цьому, відповідач продовжує бути зареєстрованою у належному позивачу будинку за вищевказаною адресою. ОСОБА_5 не оплачує комунальні послуги, участі в утриманні житлового приміщення та у спільному побуті не бере, відсутня за місцем реєстрації більше одного року, а саме з квітня 2017 року. Вказаними діями відповідач створює позивачу перешкоди, як власнику, у володінні, користуванні та розпорядженні майном, у зв`язку з чим ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області 20.10.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа: Богодухівська міська рада Харківської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Відповідачу та третій особі запропоновано в установлений судом строк подати письмовий відзив на позов та письмові пояснення щодо позову або відзиву.

Заходи забезпечення позову не вживались.

Ухвалою Богодухівського районногосуду Харківської області від 17 листопада 2020 року задоволено клопотання представника позивача - адвоката Векленка В.І. про витребування доказів . Витребувано з Богодухівського відділу поліції ГУНП в Харківській області відомості про те, чи зверталась ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з січня 2019 року по теперішній час із заявою про чинення їй перешкод у користуванні житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , з боку ОСОБА_1 чи інших осіб.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача - адвокат Векленко В.І. в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримали з підстав, викладених в останній. На задоволенні позовних вимог наполягали, не заперечували щодо ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_5 в підготовче засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином як шляхом надіслання судової повістка на зареєстровану адресу місця проживання, так і відповідно до вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України. Причини неприбуття до суду не повідомила. Відзиву на позову не подала.

Згідно з ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Представник третьої особи - Богодухівської міської ради Харківської області у судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Зазначив, що не заперечує проти позову.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та представника третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду справи, не з`явилася в судове засідання без поважних причин, відзиву на позов не подала, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, заслухавши позивача, представника позивача, допитавши свідків, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, встановив наступні фактичні обставини.

Згідно з договором купівлі-продажу будинку разом із земельною ділянкою від 20 квітня 2010 року, посвідченим державним нотаріусом Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області, зареєстрованим у реєстрові за № 1 - 1225, зареєстрованому у Комунальному підприємстві Богодухівське бюро технічної інвентаризації № витягу 26697184 від 13.07.2020, реєстраційний номер 15115144, номер запису 977 в книзі 11 - ОСОБА_1 на праві приватної власності належить будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , разом з земельною ділянкою кадастровий номер 6320810100:00:006:0122, розміром 0,0950 га (а.с. 10. 11).

Вказане вище також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 226326774 від 01.10.2020 та технічним паспортом комунального підприємства Богодухівське бюро технічної інвентаризації на садибний (індивідуальний) будинок АДРЕСА_3 , власником якого є ОСОБА_1 (а.с. 12, 13-15).

Згідно із рішенням І сесії VІІ скликання Богодухівської міської ради Харківської області № 8-VІІ від 20.11.2015 про перейменування вулиць, провулків, площ, розташованих на території Богодухівської міської ради, перейменовано АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1 (а.с. 20-21).

Сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з 16 липня 2014 року перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Богодухівського районного управління юстиції від 16.07.2014 (а.с. 8), який розірвано рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 11 лютого 2019 року, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 9).

Відповідно до акту від 21.09.2020, складеного комісією у складі квартальної ОСОБА_7 та сусідів: ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , не проживає за вказаною адресою з квітня 2017 року (а.с. 17).

Згідно з довідкою, виданої ОСОБА_1 квартальною ОСОБА_7 , підпис якої засвідчено керуючим справами виконкому Богодухівської міської ради Харківської області Щербак А. від 30.09.2020, в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані: колишня дружина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; діти: 1) ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 2) ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Але з квітня 2017 року проживають у АДРЕСА_2 (а.с. 18).

Відповідно до листа Богодухівського відділу поліції ГУНП в Харківській області від 23.11.2020 № 5259/119-71/01-2020, за період з 01.01.2019 по теперішній час ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , із заявою про чинення їй перешкод у користуванні житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , до Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області не зверталася (а.с. 58).

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 пояснила, що є сусідкою ОСОБА_1 та проживає в будинку АДРЕСА_4 . Зазначила, що ОСОБА_5 виїхала з будинку позивача у квітні 2017 року, після цього жодного разу там не з`являлась.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 пояснив, що проживає по одній вулиці з позивачем за адресою : АДРЕСА_5 . Зазначив, що навесні 2017 року ОСОБА_5 виїхала з будинку позивача, можливо, переїхала в Донецьк. Після цього свідок жодного разу не бачив відповідачку. Про створення позивачем або іншими особами перешкод ОСОБА_5 у користуванні житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_3 , свідку невідомо.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 пояснив, що проживає по одній вулиці з ОСОБА_1 , а саме за адресою : АДРЕСА_6 . Зазначив, що ОСОБА_5 почала проживати у будинку АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_1 приблизно взимку 2014 року, однак, не проживає за вказаною адресою близько чотирьох років, залишила цей будинок приблизно у квітні 2017 року. Сварок або конфліктних ситуацій щодо користування будинком між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 свідок не спостерігав.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).

Частиною 1 статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Приписами ст. 379 ЦК України визначено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.

Згідно зі ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Так, судом встановлено, що через реєстрацію відповідача у належному позивачу будинку, ОСОБА_1 не може в повній мірі реалізувати своє право на вільне володіння, користування та розпорядження вказаним майном, оскільки ОСОБА_5 зареєстрована за адресою : АДРЕСА_5 , і не проживає за вказаною адресою з квітня 2017 року.

Враховуючи, що будинок АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , а відповідач ОСОБА_5 не є членом сім`ї позивача, суд вважає, що на правовідносини, які виникли між сторонами, не поширюються норми статей 64, 156 ЖК УРСР, статті 405 ЦК України.

Відповідач ОСОБА_1 є колишньою дружиною позивача, шлюб між якими розірвано рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 11.02.2019, тобто відповідач була членом сім`ї позивача, що підтверджено матеріалами справи та самим позивачем у судовому засіданні.

Так, відповідач проживала та була зареєстрована у спірному житловому приміщенні зі згоди позивача, тобто у встановленому законом порядку набула право користування чужим майном (сервітут). У квітні 2017 року відповідач самостійно виїхала зі спірного домоволодіння та змінила місце свого проживання, проте, добровільно не зняла з реєстрації місце свого проживання за вищевказаною адресою.

Відомостей про укладення між сторонами по справі договору найму на проживання у спірному житловому приміщенні суду надано не було.

Відповідно до ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене, зокрема, щодо іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати, зокрема, іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Згідно з ст. 402 ЦК України, сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

Статтею 403 ЦК України, визначено зміст сервітуту, сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном.

Згідно з ст. 406 ЦК України сервітут припиняється, зокрема, у разі відмови від нього особи, в інтересах якої встановлений сервітут; спливу строку, на який було встановлено сервітут; припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту; невикористання сервітуту протягом трьох років підряд.

Згідно з ст. 150 ЖК УРСР громадяни, які мають у приватній власності будинок, користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд, зокрема, здавати в оренду, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до ст. 158 ЖК УРСР наймач користується жилим приміщенням у будинку, що належить громадянинові на праві приватної власності, відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення укладається між власником будинку і наймачем у письмовій формі. За договором найму, зокрема, згідно зі ст. 68 ЖК УРСР, яка є загальна нормою, що застосовуються і до договору найму жилого приміщення у будинку приватної власності, - наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно із ст. 163 ЖК УРСР у разі тимчасової відсутності наймача за ним зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу. Тимчасова відсутність наймача не звільняє його від виконання обов`язків за договором найму.

Згідно зі ст. 71 ЖК УРСР при тимчасовій відсутності наймача за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач був відсутній з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено.

Згідно зі ст. 72 ЖК УРСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Положеннями ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 2 ст. 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням досліджених у судовому засіданні письмових доказів, а також пояснень, наданих свідками, суд дійшов висновку про доведеність факту непроживання без поважних причин ОСОБА_5 у будинку АДРЕСА_1 , та невикористання житла за його прямим призначенням понад шість місяців.

Жодних доказів, які б спростовували такий висновок, суду не надано.

За таких умов, беручи до уваги, що відповідач добровільно виїхала зі спірного домоволодіння, з квітня 2017 року не проживає у спірному будинку, в будинку відсутні її речі, вона не здійснює своїх прав користування даним жилим приміщенням і не виконує обов`язків наймача жилого приміщення, враховуючи відсутність підстав для збереження за відповідачем права на жиле приміщення понад шість місяців, передбачених частиною 2 статті 71 ЖК УРСР, відсутність доказів поважності причин її відсутності понад шість місяців у вказаному будинку, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 слід визнати такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою : АДРЕСА_1 .

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений ним при подачі позову в розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 319, 321, 383, 391, 395, 401 ЦК України, ст.ст. 4, 10 - 13, 76-81, 141, 259, 263 - 265, 268, 280 - 284, 289, 354, п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень, пп. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа: Богодухівська міська рада Харківської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Богодухівський районний суд Харківської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Відповідач - ОСОБА_5 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Третя особа - Богодухівська міська рада Харківської області (адреса: Харківська область, м. Богодухів, пл. Соборності, буд. 2, код ЄДРПОУ 04058640).

Повний текст рішення складено 06.01.2021.

Суддя О.С. Сеник