Ухвала

від 06.01.2021 по справі 756/20/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

06.01.2021 Справа № 756/20/21

Справа №756/20/21

Провадження №1-кс/756/201/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 січня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:прокурора ОСОБА_3

власника майна: ОСОБА_4

адвоката: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Оболонського районного суду м.Києва клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно визнане речовими доказами за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 серпня 2020 року за№32020100000000424 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 05 січня 2021 року звернувся до слідчого суді з клопотанням про накладення арешту на майно визнане речовими доказами.

В обґрунтуванняподаного клопотаннязазначив,що упровадженні п`ятого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.08.2020 за №32020100000000424 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

З посиланням на те, що службові особи ТОВ «Паста і Баста» (код ЄДРПОУ 35849086), а саме директор ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , головний бухгалтер ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом відображення у податковому обліку за період з січня 2018 по червень 2020 року операцій з суб`єктами господарювання із ознаками «фіктивності» ТОВ «Алеко Продукт» (код ЄДРПОУ 41561341), ТОВ «Агробудхом» (попередня назва ТОВ «Авиньон») (код ЄДРПОУ 41498542), ТОВ «Фруленд Україна» (код ЄДРПОУ 41357620), ТОВ «Бетагро» (код ЄДРПОУ 42920114), ТОВ «Лего Буд Юей» (код ЄДРПОУ 42396958), ТОВ «Лан Фуд» (код ЄДРПОУ 39030886), ТОВ «Євростейтком» (код ЄДРПОУ 42461157), ТОВ «Хозсервіс» (код ЄДРПОУ 40260561), ТОВ «Станкорт» (код ЄДРПОУ 43195600), ТОВ «Імперія 2017» (код ЄДРПОУ 41224755), ТОВ «Іва-Групп» (код ЄДРПОУ 42085474), ТОВ «Євроторггранд» (код ЄДРПОУ 42461424), ТОВ «МД Фуд Сервіс» (код ЄДРПОУ 42078268), ТОВ «Євро-Ланч» (код ЄДРПОУ 38282303), ТОВ «Прайм Омега» (код ЄДРПОУ 43099414), ТОВ «Кампанія» (код ЄДРПОУ 42322603), ТОВ «Парете 2020» (код ЄДРПОУ 43206198), ТОВ «Кубера-М» (код ЄДРПОУ 39429251), ТОВ «ДК-Фрукт» (код ЄДРПОУ 41543920), ТОВ «Домінікана-Фрукт» (код ЄДРПОУ 40737217), ТОВ «Гуд Прод Фуд» (код ЄДРПОУ 39042650), ТОВ «Інтегра Айті Солюшенз» (код ЄДРПОУ 38662698), ТОВ «Компанія «Кредо Фуд» (код ЄДРПОУ 43135997), ТОВ «Артіс-К» (код ЄДРПОУ 41437317), ТОВ «Біз-Он» (код ЄДРПОУ 40968940), ТОВ «Інтегра Айті Груп» (код ЄДРПОУ 42355094), ТОВ «Дамікс» (код ЄДРПОУ 38108055), ТОВ «Імперо Дель Густо» (код ЄДРПОУ 43422695), ТОВ «Юні Прайм» (код ЄДРПОУ 42934122) щодо придбання елітних сортів продовольчих товарів бакалійної групи, які фактично без документального оформлення постачалися групою осіб у складі ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та були ввезені на митну територію України поза митним контролем, в результаті чого занизили податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 3 920 027 грн. та податок на додану вартість у розмірі 4 334 261 грн., на загальну суму 8 254 288 грн., що є особливо великим розміром, та підтверджується матеріалами УОРД ГУ ДФС у м. Києві та висновком експертного дослідження.

В рамках даного кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді 26 листопада 2020 року проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено товарно-матеріальні цінності (продовольчі товари бакалійної групи), а саме:

1.Spataforn Formaggi (сир з добавками) - 11 ящ;

2.Delicie dei Castelli (хамон) - 6 ящ;

3.Bellicine (сир з добавками) - 3 ящ. (по 5 шт. в ящику);

4.Merce Deperebile (мясо) - 15 ящ;

5.Peggiano Parmezano (сир) - 14 шт. у формі круга;

6.Кобаса салямі «Піканте» - 4 ящ;

7.Formaggio Capra d Olanda Forma - 111 ящ;

8.Сир кусковий «Броккел» - 30 кг;

9.Сир De Rotterdamshe Oude - 77 ящ;

10.Tartuffo Goat 5 кг - 29 ящ (по 5 кг);

11.Prosciutto - 6 ящ;

12.Die Zet 1st - 88 ящ;

13.Black Hamon (хамон) - 20 ящ;

14.Fior De Pasco - 11 ящ;

15.Rumevlight «Роетеї» - 3 ящ;

16.Tele de moine - 19 ящ;

17.Henri Willig (сир) - 270 ящ;

18.Prima donna (сир) - 84 ящ;

19.Твердий сир у формі круга по 39 кг. кожний - 17 шт;

20.Фермерський сир «Тауда» - 70 ящ;

21.Tartuffo 8 кг- 34 ящ;

22.Picanno Romano - 8 ящ;

23.Simonini (Tartufo) - 16 ящ;

24.Prosciutto - 39 ящ;

25.Ковбаса токанська - 10 ящ;

26.Novcinevia Toscana - 1 ящ;

27.Tartufo 8 кг - 10 ящ;

28.Ковбаса Старокиївська - 3 ящика (по 40 шт. в ящ.);

29.Prosciutto Crudo (італійська шинка) - 6 ящ;

30.Prosciutto (італійська шинка) - 4 ящика (по 40 шт. в ящ.);

31.Prosciutto Ciscra (італійська шинка) - 2 ящ;

32.Tartuffo-8 ящ;

33.Сир Paprika - 12 шт;

34.Formaggio Duro Italiano - 20 шт;

35.Provolone - 12 кг;

36.Pricotta Salata 5,7 кг - 4 ящ;

37.Tartuffo - 4 ящ;

38.Tartuffo Goat 5 кг - 5 ящ;

39.Basiron- 3 ящ;

40.Gruyere - 9 ящ;

41.Latteria Sociale - 14 ящ;

42.Form Cheddar - 1 шт. (8,6 кг);

43.Golden Roemer 8 ящ (no 10 - 11 кг);

44.Сир Mozart - 5 ящ;

45.Сир Fontal ЗО кг - 1 шт;

46.Ковбаса Milano - 3 ящ;

47.Сир Grandano Originale - ЗО ящ (по 10 кг) та 12 пгг.;

48.Norcineria Toscana - 2 шт по 0,210 кг;

49.Diano Pesto Rosso - 1 ящ;

50.De Roterdamshe Oude - 8 ящ;

51.Moliterno di Central (сир) - 49 шт;

52.Сир Brokkel 36 mon no 0,380 кг - 19 шт;

53.Latterie Venete 5 ящ (no 14 кг);

54.Asiago Pressato - 11 ящ;

55.Lavanda Blue 5 кг - 1 ящ;

56.Dutch Farmhouse Chorizo - 24 ящ;

57.Gorgonzola 1,5 кг - 1 шт.

Зазначені вище речі вилучено та передано на відповідальне зберігання ОСОБА_4 .

Постановою слідчого від 27.11.2020 року вилучені в ході обшуку товарно-матеріальні цінності (продовольчі товари бакалійної групи) визнано речовими доказами в кримінальному провадженні №32020100000000424.

З метою збереження речових доказів, а також з метою всебічного, повного і неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин що підлягають доказуванню та з`ясуванню обставин у кримінальному провадженні, прокурор просить накласти арешт.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав та мотивів викладених у поданому клопотанні.

Адвокат ОСОБА_5 , заперечували проти задоволення клопотання прокурора, зауважив, що вилучене майно, не обґрунтовано визнано речовим доказом, не містить на собі слідів злочину, не має відношення до кримінального провадження. Посилаючись, що постановою слідчого судді Оболонського районного суду від 09 грудня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про накладання арешту на тимчасово вилучене під час обшуку 26 листопада 2020 року майно та його повернуто власнику. Частково спожито власником, деякі продукти зіпсовано за закінченням терміну споживання. Висновок експертного дослідження є неналежним та недопустимим доказом, оскільки експерт не попереджений про кримінальну відповідальність за надання неправдивого висновку. Зауважив, що ОСОБА_4 ніколи не був зареєстрований ФОП, вилучене під час обшуку майно придбано для власного споживання. Просив суд відмовити в задоволенні пред`явленого клопотання про арешт майна.

Власник майна ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав промову адвоката.

Заслухавши прокурора, адвоката, власника майна, дослідивши клопотання та матеріали подані в його мотивування, слідчий суддя встановив наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 171 КПК Україниу клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положеньстатті 170 цього Кодексута відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Відповідно до ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У клопотанні прокурор вказує на єдину підставу накладення арешту на вказане майно - необхідність збереження речових доказів.

Разом з цим, з матеріалів, якими обґрунтовується необхідність накладення арешту на тимчасово вилучене майно не вбачаються підстав вважати, що майно було вилучене під час обшуку правомірно та має ознаки речових доказів саме у даному кримінальному провадженні, зокрема було предметом, знаряддям чи засобом вчинення кримінального правопорушення, здобуте внаслідок вчинення злочину.

Частиною 5 статті 171 КПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Як видно з матеріалів поданих в обґрунтування клопотання про арешт майна, обшук в ході якого вилучено товарно-матеріальні цінності (продовольчі товари бакалійної групи), проведений 26 листопада 2020 року, проте із клопотанням про арешт вилученого майна прокурор звернувся лише 05 січня 2021 року. Отже, із порушенням строку, встановленого ч.5 ст.171 КПК України.

Крім того, судом досліджено надану в судовому засіданні адвокатом ОСОБА_5 ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м.Києва від 09 грудня 2020 року якою відмовлено слідчому з особливо важливих справах п`ятого СВ РКП СУ ДФС у м. Києві ОСОБА_11 в задоволенні клопотання про накладання арешту на майно товарно-матеріальні цінності (продовольчі товари бакалійної групи), яке було вилучене під час обшуку проведеного 26 листопада 2020 року за адресою АДРЕСА_1 . В ухвалі зазначено, що відповідно ч.3 ст.173 КК України слідчий зобов`язаний негайно повернути вилучене майно.

На час розгляду поданого 05 січня 2021 року клопотання про арешт майна, це майно втратило статус тимчасово вилученого під час обшуку проведеного 26 листопада 2020 року. Ухвалою суду від 09 грудня 2020 року зобов`язано повернути зазначене майно.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 зазначив, що тимчасово вилучене під час проведеного 26 листопада 2020 року майно повернуто на підставі ухвали слідчого судді від 09 грудня 2020 року частково спожито власником ОСОБА_4 , частково зіпсоване, тобто відсутнє на час розгляду поданого клопотання.

Прокурор в судовому засіданні не зміг надати докази чи зазначити про їх наявність в підтвердження обсягу майна, яке було вилучене під час проведеного обшуку 26 листопада 2020 року на час розгляду поданого клопотання.

Відсутність доказів на підтвердження обсягу та наявності майна, про арешт якого йдеться у поданому прокурором клопотанні унеможливлює вирішити питання про його арешт, через відсутність доказів, на підтвердження переліку і виду майна, що належить арештувати, його наявність на час розгляду поданого клопотання.

В силуст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. theUnitedKingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

У відповідностідо практикиЄвропейського Судуз правлюдини,володіння майномповинно бутизаконним (рішенняу справі«Іатрідіс протиГреції»).Вимога щодозаконності урозумінні Конвенціївимагає дотриманнявідповідних положеньнаціонального законодавствата відповідностіпринципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Згідно ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Лише винесення постанови 27 листопада 2020 року про визнання вилученого під час обшуку 26 листопада 2020 року майна речовими доказами, не може слугувати достатньою підставою для накладення арешту, тому що ухвалою слідчого судді від 09 грудня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання про накладання арешту на вилучене майно та зобов`язано повернути його власнику, а слідчому судді не надано достатньо доказів, які б підтверджували наявність, обсяг, перелік та вид майна, яке на дату подання клопотання 05 січня 2021 року є в наявності та підлягає арешту.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає, що підстави для накладення арешту відсутні, тому в задоволенні клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно визнане речовими доказами, яке вилучене під час обшуку проведеного 26 листопада 2020 року за адресою АДРЕСА_1 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 серпня 2020 року за№32020100000000424 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України слід відмовити.

Керуючись ст.ст.98, 170,171,309, 372,376,395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно визнане речовими доказами за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 серпня 2020 року за№32020100000000424 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1