Рішення

від 31.12.2020 по справі 603/615/20

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/615/20

Провадження №2/603/261/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" грудня 2020 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді : Іванчука В.М.

секретар судового засідання: Швець Н.С.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Монастириська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Завадівської сільської ради Монастириського району про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача - адвокат Андрусенко І.Я., в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Завадівської сільської ради, в якому просить ухвалити рішення, яким визнати за позивачем право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановити факт родинних відносин того, що позивач є сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що після смерті спадкодавця - ОСОБА_2 , відкрилась спадщина на майно, до якого входить: житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги, оскільки є сином спадкодавця. Спадщину після смерті спадкодавця - ОСОБА_2 позивач прийняв, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Після смерті спадкодавця, позивач ОСОБА_1 з метою оформлення спадкових прав звернувся до нотаріальної контори, проте нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно. Крім того, існують розбіжності в актовому записі про народження позивача та актовому записі про смерть його батька.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Від представника позивача - адвоката Андрусенка І.Я. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, позов підтримує повністю.

Представник відповідача Завадівської сільської ради Монастириського району в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, проте подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У випадку визнання позову відповідачем та беручи до уваги те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд відповідно до ч. 3 ст. 200, ст. 206 ЦПК України ухвалює рішення за результатами підготовчого провадження.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні підготовчого судового засідання відповідно до ч. 3 ст.200 ЦПК України, в порядку, встановленому ст.206 ЦПК України.

В ході розгляду справи судом не вирішувалося питання про забезпечення доказів, не вживалися заходи забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 16.06.2014 року Завадівською сільською радою Монастириського району Тернопільської області, актовий запис №9.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 відкрилась спадщина на майно, до якого входить: житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Належність вищевказаного майна спадкодавцю ОСОБА_2 підтверджується довідкою №318 , виданою 07.09.2020 року Завадівською сільською радою Монастириського району Тернопільської області та копією погосподарської книги Завадівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області за 1991 - 1995 роки, згідно якої головою домогосподарства зазначено ОСОБА_3 та з яких вбачається, що даний двір відносився до типу господарства робітничий двір.

Судом встановлено, що вищевказаний житловий будинок що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за життя належав спадкодавцю ОСОБА_2 , однак, за життя спадкодавець не зареєстрував у встановленому законом порядку право власності на спадкове майно.

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.4 ст.3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року №56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

03.12.2012 р. наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 , було затверджено Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, у зв`язку з чим органи місцевого самоврядування втратили повноваження щодо оформлення та видачі свідоцтв про право власності на нерухоме майно.

Відповідно до п.43 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. за №1127, для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані:

1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги;

2) виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

Судом встановлено, що об`єктом спадкування в даній справі є житловий будинок з надвірними будівлями, який станом на 01.01.1991 року належав до суспільної групи робітничий двір.

Як суспільна група, робітничий двір існував до 15 квітня 1991 року, тобто, до прийняття постанови Верховної Ради Української PCP "Про введення в дію Закону Української PCP "Про власність", якою було введено в дію Закон України Про власність .

Зі змісту технічного паспорта, виготовленого КП Монастириське районне бюро технічної інвентаризації 10.08.2020 року, вбачається, що домоволодіння по АДРЕСА_1 , побудоване у 1977 році.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне йому майно, яку прийняв позивач ОСОБА_1 , який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується довідкою №296, виданою 10.08.2020 року виконкомом Завадівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області.

Таким чином, судом встановлено, що спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв позивач.

При цьому, щодо вимоги позивача про встановлення юридичного факту, а саме встановлення факту родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та спадкодавцем ОСОБА_2 , суд враховує наступне.

Відповідно до п. 1постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

В даному випадку встановлення факту родинних відносин необхідно позивачу для прийняття спадщини.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до роз`яснень, викладених в інформаційному листі Верховного Суду України від 19.06.2013 року щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в графі Встановлення факту родинних відносин між фізичними особами факт родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1ст. 256 ЦПК в старій редакції) встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо. Таким чином, факт, що просить встановити позивач має юридичне значення.

Судом встановлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право.

Так, у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 , виданому 16.06.2014 року Завадівською сільською радою Монастириського району, ім`я спадкодавця зазначено як ОСОБА_4 , а у свідоцтві про народження позивача серії НОМЕР_2 , виданного 21.03.1970 року Висоцькою сільською радою Монастириського району Тернопільської області, ім`я батька вказано як ОСОБА_5 .

При цьому, родинні відносини між спадкодавцем ОСОБА_2 та позивачем ОСОБА_1 , підтверджуються наявним в матеріалах справи: довідкою №296, виданною 10.08.2020 року виконавчим комітетом Завадівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, довідкою №317, виданою 07.09.2020 року Завадівською сільською радою Монастириського району Тернопільської області, копією погосподарської книги Завадівської сільської ради Монастириського району на 1991 - 1995 роки, з яких вбачається, що спадкодавець ОСОБА_2 є батьком позивача ОСОБА_1 .

Отже, факт родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та спадкодавцем ОСОБА_2 , підтверджується наявними в матеріалах справи документами, тому заявлені вимоги про встановлення факту родинних відносин, підлягають до задоволення.

Після смерті спадкодавця, позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, що залишилась після смерті батька - ОСОБА_2 , проте як вбачається із постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №138/02-31 від 25.09.2020 року, приватний нотаріус Монастириського районного нотаріального округу Садівський М.А., відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину у звязку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на житловий будинок.

Відповідно до ч.1 ст. 1261 ЦК Україниу у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановлено гостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановленні судом.

Таким чином, оцінюючи всі перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до переконання що позивачем доведено обставини, викладені у позовній заяві, тому позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 5-7 , 12 , 200 , 265 , 268 ЦПК України, ст. 328, 392, 1222, 1225, 1268, 1276 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до Завадівської сільської ради Монастириського району про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин того, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за законом, а саме:

- житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить одноповерховий житловий будинок під літерою А , загальною площею 59,5 кв.м., житловою площею 47,7 кв.м., стіни - цегляні, Сарай Б стіни - цегла, Комора В стіни - дошка, літня кухня Г стіни - цегла, ворота, хв..№1 (металеві), огорожа №2 (металева), огорожа №3 (сітка металева).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Завадівська сільська рада Монастириського району, с.Завадівка, Монастириський район Тернопільська область, код ЄДРПОУ 04396130.

Повний текст рішення складено 06 січня 2021 року.

Суддя В. М. Іванчук