Рішення

від 08.12.2020 по справі 607/17652/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.12.2020 Справа №607/17652/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Грицака Р. М.

за участю секретаря с/з Бігун О.І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Великолуцька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Великолуцька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що житловий будинок з відповідною частиною надвірних будівель, який знаходиться в АДРЕСА_1 є колишнім колгоспним двором, членами якого були: голова - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , яка за життя склала заповіт, згідно якого належний їй на праві приватної власності житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в селі Велика Лука Тернопільського району Тернопільської області вона заповіла ОСОБА_5 . Остання, в свою чергу прийняла спадщину та склала заповіт, яким все своє майно належне їй на день її смерті заповіла позивачці ОСОБА_1 . Після смерті матері позивачки ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відкрилась спадщина, яку позивач прийняла шляхом звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Однак, держаним нотаріусом Тернопільської районної державної нотаріальної контори винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, якою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої матері з підстав відсутності правовстановлюючого документа на вказаний житловий будинок. У зв`язку з вищевикладеним, позивач позбавлена у нотаріальному порядку реалізувати свої спадкові права, тому змушена звернутися до суду за захистом своїх прав. Тому просить суд, визнати за нею ОСОБА_1 право власності на домоволодіння з прибудовою, яке розташоване по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 05 листопада 2020 року відкрито провадження у вищевказаній справі за правилами загального позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача - адвокат Черкалюк Л.Д. в судове засідання не з`явилися, однак подали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та просять суд позов задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, попередньо звернувшись до суду із заявами у яких просять суд розгляд справи проводити за їх відсутності, позовні вимоги визнають в повному обсязі та не заперечують проти їх задоволення.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Великолуцької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області та Тернопільської районної державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явилися, однак подали суду заяву про розгляд справи у відсутності їх представника.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності з частиною 2 статті 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутність сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав:

Згідно Довідки №328 виданої Великолуцькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області від 14 вересня 2020 року, будинковолодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_2 ), станом на 01.07.1990 року - колгоспний двір, членами колгоспного двору були: голова двору - ОСОБА_4 1927 року народження, дочка - ОСОБА_5 1954 року народження, зять - ОСОБА_2 1949 року народження, внука - ОСОБА_1 1982 року народження.

Згідно Інформаційної довідки №1057 про технічний стан нерухомого майна від 20.08.2020 р. виданої Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, по обліку бюро будинковолодіння АДРЕСА_1 , рахується за: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 . Раніше будинковолодіння рахувалося по АДРЕСА_1 .

Відповідно до Інформаційної довідки № 1071 від 25.08.2020 р. виданої Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, за матеріалами бюро станом на 01.01.2013р. житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_2 зареєстровано за головою колгоспного двору ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого Тернопільською районною радою 16.11.1990 р. та записано в реєстрову книгу №2 за реєстровим № 104.

Згідно свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, яке видано Виконавчим комітетом Тернопільської районної Ради народних депутатів 16 листопада 1990 року, цілий жилий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить колгоспному двору, що складається з 5-х членів, головою якого є ОСОБА_4 та записаний в реєстрову книгу за реєстром № 104.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого Великолуцькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області 26 жовтня 2005 року, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається з заповіту від 25 грудня 2000 року посвідченого секретарем виконкому Великолуцької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області Михневич З.І., який зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №82, ОСОБА_4 заповіла належний їй на праві приватної власності житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в селі Велика Лука Тернопільського району Тернопільської області ОСОБА_5 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Тернопільським рай бюро ЗАГС Тернопільської області 24 липня 1982 року, ОСОБА_1 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Велика Лука Тернопільського району Тернопільської області та її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 видане Виконавчим комітетом Великолуцької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області 02 травня 2019 року.

За життя ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 склала заповіт 04 лютого 2015 року посвідчений секретарем Великолуцької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області Паласюк Н.Є., яким усе її майно належне їй на день її смерті, де б воно не знаходилось і з чого не складалось, а також все те, на що вона за законом буде мати право заповіла ОСОБА_1 .

Згідно довідки №278 виданої Великолуцькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області 05 серпня 2020 року на час смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 разом із померлою були зареєстровані, проживали та проживають чоловік - ОСОБА_2 та дочка - ОСОБА_1 .

17 вересня 2020 року державним нотаріусом Тернопільської районної державної нотаріальної контори Темніковою Л.Г. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за №1482/02-31 відповідно до якої, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок після смерті матері - ОСОБА_5 померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з тим, що відсутня державна реєстрація права власності на житловий будинок. Оскільки, житловий будинок АДРЕСА_1 належав колгоспному двору, членами якого були ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та інші члени ОСОБА_5 (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 .

За життя ОСОБА_4 склала заповіт, яким заповіла належний їй житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в селі Велика Лука Тернопільського району Тернопільської області своїй дочці ОСОБА_5 , яка після смерті своєї матері ОСОБА_4 прийняла спадщину автоматично за фактом спільної реєстрації місця проживання, однак не оформила своїх спадкових прав.

Згідно технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими з будівлями та спорудами, який виготовлений 17 серпня 2020 року Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації на замовлення ОСОБА_1 , житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальна площа якого складає 101,4 кв.м, житлова площа 48,6 кв.м., побудований у 1957 році.

Як роз`яснює Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 Про практику розгляду цивільних справ про спадкування при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності положення статей 17, 18 Закону Про власність щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15.04.1991). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних; г) згідно зі статтею 4 Постанови Верховної Ради України Про введення в дію Закону України Про власність загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року.

Статус майна колгоспного двору був врегульований ст.ст. 120-126 ЦК У PCP 1963 року в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин.

Згідно ч. 1 ст. 120 ЦК УРСР в редакції 1963 року колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і для сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу).

Відповідно до змісту ст. 123 цього Кодексу розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

У п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1983 року №4 Про практику розгляду судами України справ про спадкування роз`яснено, що правила ст.563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року. При припиненні двору з інших підстав (перетворення колгоспу у радгосп, виходу з колгоспу членів двору тощо), а також в разі смерті члена двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору (майна, що збереглося), відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

Відповідно до роз`яснень, даних в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30 травня 2008 року, відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилась до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини встановлений у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за життя склала заповіт, яким заповіла все належне їй майно, зокрема належну їй частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 .

У справах Тернопільської районної державної нотаріальної контори заведена спадкова справа №201/2019 після смерті ОСОБА_5 , за заявою ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про спадщину за заповітом.

Інші спадкоємці до нотаріальної контори не зверталися.

Крім позивача спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є її чоловік ОСОБА_2 та її дочка ОСОБА_3 .

Разом з цим, суд враховує принцип свободи заповіту та те, що вищевказані спадкоємці із вимогами про визнання заповіту недійсним не зверталися, позовні вимоги визнають в повному обсязі, не заперечують щодо спадкування ОСОБА_1 житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Аналізуючи вищенаведені обставини, зокрема визнання позову відповідачами та враховуючи викладені вимоги законів, дослідженні у судовому засіданні письмові докази, суд дійшов висновку, що житловий будинок з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належала ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач ОСОБА_1 - спадкоємець за заповітом вчасно прийняла спадщину після смерті матері, інші спадкоємці спадщину не прийняли, однак позивач позбавлена можливості реалізувати свої права у позасудовому порядку, а тому суд приходить до висновку, що право позивача слід захистити, шляхом визнання за позивачем права власності на житловий будинок з відповідною частиною надвірних будівель та споруд загальною площею 101,4 кв.м, житловою площею 48,6 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Керуючись ст.ст. ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 16, 81, 82, 182, 259, 263, 265, 328, 392 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Великолуцька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення строку на апеляційне скарження в порядку вимог частиною 2 ст. 354 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , місце проживання: с. В. Лука, Тернопільський район, Тернопільська область, 47731.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , місце проживання: с. В. Лука, Тернопільський район, Тернопільська область, 47731.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Великолуцька сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ - 04393456, місцезнаходження: с. В. Лука, Тернопільський район, Тернопільська область, 47731.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Тернопільська районна державна нотаріальна контора, вул. Котляревського, 27, м. Тернопіль, 46003.

Повний текст рішення суду складено 21 грудня 2020 року.

Головуючий суддя Р.М. Грицак