Справа № 738/1477/20
№ провадження 2/738/498/2020
Р І Ш Е Н Н Я
І М ЕН ЕМ УК РА ЇН И
28 грудня 2020 року м. Мена
Менський районний суд Чернігівської області в складі:
судді - Волошиної Н.В.,
з участю секретаря судового засідання - Донець Г.В.,
представника позивача Минця О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Менської міської ради Менського району Чернігівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, Менська районна державна адміністрація Чернігівської області, приватний нотаріус Менського районного нотаріального округу Ніколаєнко Сергій Володимирович, про встановлення факту батьківства та про визнання права на земельну частку (пай),
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Менської міської ради Менського району Чернігівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, Менська районна державна адміністрація Чернігівської області, приватний нотаріус Менського районного нотаріального округу Ніколаєнко С.В., в якій просив встановити юридичний факт, що він є сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Семенівка Менського району Чернігівської області, та визнати за ним (позивачем) право на земельну частку (пай) земельного пайового фонду колективного сільськогосподарського підприємства «Зоря» с. Семенівка Менського району Чернігівської області, розміром 2,82 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, яке належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Позовна заявамотивована тим,що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 ,після смертіякого відкриласьспадщина наналежне йомумайно,до складуякої входитьтакож правона земельнучастку (пай)земельного пайовогофонду колективного сільськогосподарськогопідприємства «Зоря» с.Семенівка Менськогорайону Чернігівськоїобласті,розміром 2,82в умовнихкадастрових гектарахбез визначеннямеж цієїчастки внатурі,яке належалоостанньому напідставі Сертифікатуна правона земельнучастку (пай)серії ЧН№0223018.Позивач,як спадкоємецьпершої чергиза законом,звернувся доприватного нотаріусаМенського районногонотаріального округуЧернігівської областіНіколаєнка С.В.із заявоюпро видачусвідоцтва проправо наспадщину зазаконом на правона земельнучастку (пай)у землі,яке належалопомерлому ОСОБА_2 ,проте уйого видачінотаріусом йомубуло відмовленоу зв`язкуз відсутністюправовстановлюючого документуна вказануземельну частку(пай)та недоведеністюродинних відносинміж нимта померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ,як сината батька,та рекомендованозвернутись досуду.Позивач зазначає, що у свідоцтві про його народження в графі батько записано « ОСОБА_3 », такий запис було зроблено зі слів матері, оскільки його батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не перебували в зареєстрованому шлюбі, а Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧН №0223018, виданий на ім`я ОСОБА_2 , свого часу втрачено, у зв`язку з чим він позбавлений реалізувати свої спадкові права та змушений за захистом своїх прав звернутись до суду.
Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, просив розглянути справу без його участі, про що зазначив в позовній заяві.
Представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідача Менської міської ради Менського району Чернігівської області та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, Менської районної державної адміністрація Чернігівської області, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, до суду надали заяви про розгляд справи без їх участі, при ухваленні рішення у даній справі поклались на розсуд суду.
Третя особа приватний нотаріус Менського районного нотаріального округ Ніколаєнко С.В., будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі.
Заслухавши пояснення представника позивача, свідків, дослiдивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, застосовуються правила книги шостої цивільного Кодексу, але оскільки, відповідно до закону, який діяв до 1 січня 2004 року, спадкоємці визнавались такими, що прийняли спадщину у випадку вчинення дій, передбачених ст. 549 ЦК України 1963 року, тому застосовуються як норми ЦК України 1963 року, так і норми ЦК нині чинного.
Відповідно до ст. 529 ЦК Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Відповідно до вимог статей 548, 549 ЦК УРСР прийняття спадщини здійснюється шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном, або зверненням до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Семенівка Менського району Чернігівської області помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (арк.с.10).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне йому майно.
Як вбачається з матеріалів спадкової справи №207/2020, заведеної за заявою ОСОБА_1 , останній звернувся до приватного нотаріуса Менського районного нотаріального округу Ніколаєнка С.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №517/02-31 від 19 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Менського районного нотаріального округу Ніколаєнком С.В. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) у землі, що перебуває у колективній власності КСП «Зоря» с. Семенівка Менського району Чернігівської області, розміром 2,82 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу та неналежного підтвердження родинних відносин між ним та померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , як сина та батька (арк.с.25).
Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 09 жовтня 1961 року (російською мовою), вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Семенівка Менського району Чернігівської області народився « ОСОБА_6 », про що в книзі записів актів громадянського стану про народження ІНФОРМАЦІЯ_3 зроблено відповідний запис за №40, в графі «батько» зазначено « ОСОБА_3 », в графі «мати» зазначено « ОСОБА_7 , украинка», місце реєстрації «Семеновский сельсовет Менского района» (арк.с.11).
У зв`язку з недоведеністю факту родинних відносин між померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та позивачем, як між сином та батьком, позивач позбавлений можливості оформити спадщину за законом після померлого батька ОСОБА_2 ..
За правилами ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Вiдповiдно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК Укpаїни, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядує справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до роз`яснень, викладених у пунктах 3, 7 Постанови Пленуму ВСУ № 3 від 15.05.2006 року Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі із матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України. Оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у статті 128 СК України, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у статті 53 КпШС, суди, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини.
Так, при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до ІНФОРМАЦІЯ_4 , необхідно застосовувати відповідні норми КпШС.
Враховуючи вище зазначене, а також те, що позивач народився до ІНФОРМАЦІЯ_4 , суд вважає, що застосуванню підлягають норми КпШС, які були чинні на той час.
Відповідно до ст. 53 КпШС в разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття. При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ним дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.1998 року № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім`ю України» також зазначено про те, що згідно зі ст. 53 КпШС підставою для встановлення батьківства (факту батьківства) може бути не сам по собі факт біологічного походження дитини, а фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, або ж докази, що достовірно підтверджують визнання особою батьківства.
Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному житловому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування, тощо).
Спільне виховання дитини має місце, коли вона проживала з матір`ю та особою, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, або коли ця особа спілкується з дитиною, проявляє батьківську турботу щодо неї.
Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, так, і як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги.
Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують факт батьківства.
На підтвердження родинних відносин з померлим ОСОБА_2 , як сина та батька, позивачем надано виписки з погосподарської книги Семенівської сільської Ради народних депутатів за 1983-1985 роки та за 1996-1999 роки, довідки № 354, №359, №360 від 12 серпня 2020 року, видані в.о.старости Семенівського старостинього округу Пилипенко С.В., копії військового квитка та обліково-послужної картки до військового квитка позивача, з яких вбачається наступне.
З виписки з погосподарських книг за 1983-1985 роки та за 1996-1999 роки по Семенівській сільській Раді народних депутатів вбачається, що в сільській раді під особовим рахунком № НОМЕР_3 було зареєстровано домогосподарство, головою якого був ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , членами його сім`ї були: дружина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , невістка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (арк.с.18).
Згідно з довідкою №354 від 12 серпня 2020 року, виданою в.о. старости Семенівського старостинського округу Пилипенко С.В., ОСОБА_2 з 29 жовтня 1979 року до 07 липня 1999 року був зареєстрований по АДРЕСА_1 , разом з ним на час відкриття спадщини за вказаною адресою була зареєстрована його співмешканка ОСОБА_4 , з 03 жовтня 1979 року до 19 грудня 2015 року (арк.с.15).
З довідок №359 та №360 від 12 серпня 2020 року, виданих в.о. старости Семенівського старостинського округу Пилипенко С.В., вбачається, що ОСОБА_1 за власний рахунок здійснював поховання свого батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після його смерті доглядав за будинком, земельною ділянкою, сплачував страхові платежі, останньому перейшли речі померлого (арк.с.16, 17).
У військовомуквитку серії№ НОМЕР_4 від 19жовтня 1979року,виданому Менськимрайонним військовимкомісаріатом Чернігівськоїобласті, тау обліково-послужнійкартці довійськового квиткасерії НОМЕР_4 (російськоюмовою), зазначенопрізвище,ім`я,по батькові« ОСОБА_6 », число, місяць та рік народження, місце народження « ІНФОРМАЦІЯ_9 , место рождения с. Семеновка Менского района Черниговской области», місце роботи «колхоз «Заря», сімейний стан «холост», склад сім`ї «отец ОСОБА_9 , 1929 года рождения, мать ОСОБА_10 , 1931 года рождения» (арк.с.20-22).
Факт родинних відносин між заявником ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_2 , як сина та батька, також підтверджується показаннями свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показала, що добре знала за життя ОСОБА_2 та його сім`ю, оскільки свого часу обіймала посаду сільського голови та жила неподалік від них. ОСОБА_13 спільно проживав з ОСОБА_14 однією сім`єю, вели спільне господарство, але в зареєстрованому шлюбі не перебували, а тому при реєстрації народження сина, останньому було присвоєно прізвище матері ОСОБА_15 , а запис про батька зроблено зі слів матері. ОСОБА_13 за життя визнавав ОСОБА_1 своїм сином, був йому добрим батьком, проявляв батьківську турботу щодо нього, виховував його, стосунки між ними були як між сином та батьком. Після одруження позивач з дружиною деякий час проживали з батьками, а потім переїхали в м. Чернігів. Похованням ОСОБА_13 займався позивач, а потім забрав до себе в місто і матір, доглядав її до смерті, остання й померла в м. Чернігові, але похована в селі.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що з дитинства знав ОСОБА_16 , оскільки жив з ним по сусідству. ОСОБА_17 проживав однією сім`єю з ОСОБА_14 , проте шлюб останні не реєстрували, під час їх спільного проживання у них народився син ОСОБА_18 , який є позивачем у даній справі. ОСОБА_13 визнавав своє батьківство щодо сина, виконував по відношенню до нього свої батьківські обов`язки, ростив його та виховував, піклувався про нього. Позивач доглядав за своїми престарілими батьками, займався їх похованням.
З огляду на викладене, проаналізувавши всі зібрані по справі докази, враховуючи неможливість позивача довести родинні відносини з померлим ОСОБА_2 , як сином та батьком, в іншому, аніж в судовому порядку, суд вважає за можливе встановити факт, що ОСОБА_19 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Семенівка Менського району Чернігівської області, є батьком ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Семенівка Менського району Чернігівської області.
Отже, позивач є спадкоємцем першої черги за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та має право на оформлення спадщини після його смерті.
Позивач зазначає про те, що після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входить право на земельну частку (пай) земельного пайового фонду КСП «Зоря» с. Семенівка Менського району Чернігівської, яке належало спадкодавцю на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН №0223018, який свого часу був втрачений.
Відсутність правовстановлюючого документу, а саме оригіналу сертифікату на право на земельну частку (пай), виданого на ім`я ОСОБА_2 , який би підтверджував належність його спадкодавцю, позбавляють можливості позивача реалізувати спадкове право шляхом отримання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого батька ОСОБА_2 .
Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пунктах 11, 23 постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай); у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
За повідомленням Відділу у Менському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області № 29-25-0.30-233/110-20 від 08 вересня 2020 року ОСОБА_2 є власником сертифікату на право на земельну частку (пай) земельного пайового фонду КСП «Зоря» с. Семенівка Менського району Чернігівської області, розміром 2,82 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, серії ЧН №0223018, який був виданий на підставі Рішення Менської районної державної адміністрації №246 від 07 серпня 1996 року і зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №18 від 27 листопада 1996 року. На ім`я ОСОБА_2 взамін вказаного Сертифікату на право на земельну частку (пай) Державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Семенівської сільської ради Менського району Чернігівської області не видавалися (арк.с.23).
Отримання вказаного сертифікату спадкодавцем ОСОБА_2 також підтверджується витягом із Книги реєстрації сертифікатів, в якій зазначено серія та номер сертифікату, розмір та вартість земельної частки (паю), підстава та дата видача сертифікату. У Книзі реєстрації сертифікатів також відсутні відомості про те, що вказане право на земельну частку (пай) власником сертифікату відчужувалось та/або він отримував Державний акт на право власності на земельну ділянку взамін вказаного сертифікату (арк.с.24).
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних справ може бути визнання права.
Враховуючи викладене, суд приходить до переконання про необхідність судового захисту права на спадкування ОСОБА_1 та визнання за ним права на земельну частку (пай) земельного пайового фонду колективного сільськогосподарського підприємства «Зоря» с. Семенівка Менського району Чернігівської області, розміром 2,82 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЧН №0223018, виданим на ім`я ОСОБА_16 , на підставі рішення Менської районної державної адміністрації №246 від 07 серпня 1996 року і зареєстрованого 27 листопада 1996 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №18, в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_16 .
Керуючись статтями 16, 1216, 1218, 1261, 1296, 1297 ЦК України, статтями 4, 12, 13, 76-80, 258, 259, 263 265, 268, 293, 315, 319, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Менської міської ради Менського району Чернігівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, Менська районна державна адміністрація Чернігівської області, приватний нотаріус Менського районного нотаріального округу Ніколаєнко Сергій Володимирович, про встановлення факту батьківства та про визнання права на земельну частку (пай), - задовольнити.
Встановити факт, що батьком ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Семенівка Менського району Чернігівської області, є ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Семенівка Менського району Чернігівської області.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , право на земельну частку (пай) земельного пайового фонду колективного сільськогосподарського підприємства «Зоря» с. Семенівка Менського району Чернігівської області, розміром 2,82 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЧН №0223018, виданим на ім`я ОСОБА_16 , на підставі рішення Менської районної державної адміністрації №246 від 07 серпня 1996 року і зареєстрованого 27 листопада 1996 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №18.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Менський районний суд Чернігівської області.
Позивач:
ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .
Відповідач:
Менська міська рада Менського району Чернігівської області, місцезнаходження: вул. Титаренка Сергія, 7 м. Мена Чернігівська область, індекс 15600, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04061777.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:
Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, місцезнаходження: проспект Миру, 14 м. Чернігів, індекс 14000, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39764881.
Менська районна державна адміністрація Чернігівської області, місцезнаходження: вул. Героїв АТО, 6 м. Мена Чернігівська область, індекс 15600, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04061624.
Приватний нотаріус Менського районного нотаріального округу Чернігівської області Ніколаєнко Сергій Володимирович, місцезнаходження: вул. Свято-Покровська, 2а смт. Березна Менський район Чернігівська область, індекс 15622.
Повний текст рішення складено 06 січня 2021 року.
Суддя Н.В. Волошина
Суд | Менський районний суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 27.12.2020 |
Оприлюднено | 05.09.2022 |
Номер документу | 94034079 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: визнання права власності на земельну ділянку |
Цивільне
Менський районний суд Чернігівської області
Волошина Н. В.
Цивільне
Менський районний суд Чернігівської області
Волошина Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні