Рішення

від 24.12.2020 по справі 915/1129/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року Справа № 915/1129/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В .,

за участю:

секретаря судового засідання Берко О.В.,

представника позивача: не з`явився;

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології будівництва Інжинірінг» (49000, м.Дніпро, просп.Олександра Поля, буд.107Г, офіс 211, код ЄДРПОУ 41464780),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровітем» (54003, м.Миколаїв, вул.Нікольська, буд.27, код ЄДРПОУ 38150306),

про: розірвання договору поставки та стягнення суми попередньої оплати у розмірі 57820,0 грн,-

в с т а н о в и в:

28.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології будівництва Інжиніринг» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н б/д (вх.№10570/20) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровітем» , в якій просить суд: розірвати укладений між ними Договір поставки №ЕКБ061219 від 06.12.2019 та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровітем» суму попередньої оплати за Договором поставки №ЕКБ061219 від 06.12.2019 у розмірі 57820,0 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він виконав взяті на себе зобов`язання з перерахування відповідачеві передоплати на загальну суму 57820,0 грн, водночас відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання з поставки товару, які встановлені умовами Договору поставки №ЕКБ061219 від 06.12.2019, що є істотним порушенням договору відповідачем. Оскільки, відповідач значною мірою позбавив позивача можливості на отримання товару, на який він розраховував при укладенні договору, чим порушено права позивача, це є підставою для розірвання договору у судовому порядку.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2020 - справу №915/1129/20 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.

Ухвалою суду від 02.09.2020 даний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, - десять днів з дня вручення цієї ухвали.

21.09.2020 та 23.09.2020 від позивача надійшли заяви про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог, викладених в ухвалі суду від 02.09.2020. Крім того, разом із клопотанням №17/09-20-2 від 17.09.2020 (вх.№11706/20) до суду надійшла уточнена позовна заява з додатками №17/09-20-1 від 17.09.2020 (вх.№11707/20).

Ухвалою суду від 28.09.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 27.10.2020.

22.10.2020 від позивача на адресу суду надійшло клопотання №20.10.20-1 від 20.10.2020 (вх.№13384/20), в якому він просить розглянути справу без участі осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних документів, у зв`язку зі встановленням на усій території Україні карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу « COVID-19» .

27.10.2020 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 30.11.2020.

30.11.2020 суд ухвалив відкласти розгляд справи на 24.12.2020.

Відповідач в судові засідання не з`являвся, відзив на позов не надав, вимоги та доводи позивача не спростував. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, шляхом надсилання ухвал суду від 28.09.2020, 27.10.2020 та 30.11.2020.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: 54003, м.Миколаїв, вул.Нікольська, буд.27.

Проте, ухвали суду були надіслані судом на юридичну адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровітем» повернуті підприємством зв`язку з приміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» .

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Тобто відповідач був повідомлений про розгляд даної справи судом належним чином.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Крім того, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами, винесеними у даній справі, у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, суд вчинив всі можливі дії для належного та своєчасного повідомлення сторін про розгляд даної справи.

Згідно п.1) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.

За вказаних обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 24.12.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступні обставини.

06.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агровітем» (постачальник, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології будівництва Інжинірінг» (покупець, позивач у справі) укладено Договір поставки №ЕКБ061219 (надалі - Договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується передати технологічний транспортний засіб, зазначений у п.1.2. Договору, у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти цей транспортний засіб і сплатити його вартість у розмірі, в порядку та на умовах зазначених у цьому Договорі (а.с.29-33).

Відповідно до п.1.2. Договору за цим Договором постачальник передає у власність покупцеві технологічний транспортний засіб (надалі - ТТЗ), а саме: малогабаритний екскаватор Bobcat E16, 2012 року виробництва, серійний номер НОМЕР_1 .

У відповідності до п.1.4. Договору постачальник гарантує, що технічний стан та зовнішній вигляд ТТЗ відповідає Специфікації (Додаток №1) та зображенню на фотокартці (Додаток №2), які є невід`ємною частиною цього Договору (надалі - Додаток №2) (а.с.34-35).

Розділом 2 Договору його учасники встановили ціну та порядок розрахунків.

Згідно п.2.1. Договору ціна визначається із загальної вартості ТТЗ у комплектації, зазначеній у Додатку №1, та складає у валютному еквіваленті 11800,0 (одинадцять тисяч вісімсот) доларів США, що у національній валюті згідно курсу на 05.12.2019 складає 289100,0 (двісті вісімдесят дев`ять тисяч сто) гривень.

Пунктом п.2.2. Договору сторонами встановлено, що покупець сплачує постачальнику ціну договору у безготівковій формі у національній валюті України (гривні), шляхом перерахування грошової суми, зазначеної у п.2.1. цього Договору на розрахунковий рахунок зазначений постачальником, у наступному порядку:

- згідно п.п.2.2.1. покупець сплачує постачальнику 20% (двадцять) відсотків від загальної вартості, що становить 57820,0 (п`ятдесят сім тисяч вісімсот двадцять) гривень протягом 2 (двох) банківських днів з дати підписання сторонами цього Договору, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника, зазначеної у цьому підпунктів грошової суми;

- згідно п.п.2.2.2. покупець сплачує 80% (вісімдесят) відсотків від загальної вартості, що становить 231280,0 (двісті тридцять одна тисяча двісті вісімдесят) гривень протягом 2 (двох) банківських днів після виконання сторонами пунктів 3.1.-3.4. цього Договору, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника, зазначеної у цьому підпункті грошової суми;

- згідно п.п.2.2.3. валюта договору - українська гривня. У разі зміни міжбанківського курсу долару США на день остаточних розрахунків за обладнання більш ніж на 7% (сім) відсотків, постачальник має право змінити загальну суму ТТЗ.

Постачальник зобов`язується передати (поставити) ТТЗ покупцеві у строк протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів з дати здійснення покупцем попередньої оплати на підставі п.п.2.2.1. цього Договору. Передача ТТЗ від постачальника до пупця відбувається за адресою визначеною продавцем: Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Нікольська, 27 (п.п.3.1., 3.2. Договору).

Пунктом 3.3. Договору визначено, що передача ТТЗ від постачальника до покупця оформлюється актом приймання-передачі ТТЗ (надалі - Акт приймання-передачі ТТЗ), який підписується сторонами у двох примірниках по одному для кожної із сторін, в якому зазначається конкретний перелік, технічні характеристики ТТЗ, що відчужується за цим Договором, його кількість, комплектність та необхідні документи, які передаються разом із ТТЗ.

Відповідно п.3.4. Договору підписання Акту приймання-передачі ТТЗ здійснюється сторонами за умовами надання постачальником попереднього доступу покупцю до ТТЗ, з метою його перевірки та огляду та з метою прийняття рішення покупцем щодо прийняття ТТЗ від постачальника, як справного тощо.

Згідно п.3.5. Договору разом із передачею ТТЗ постачальник передає покупцю такі документи: видаткову накладну, технічний паспорт, сервісну книжку.

У відповідності до п.3.7. Договору право власності у покупця на ТТЗ за цим Договором виникає з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі ТТЗ та проведення покупцем остаточних розрахунків на підставі п.п.2.2.2. цього Договору.

Відповідно до п.9.3. Договору, цей договір є чинним лише за умови підписання сторонами Додатку №1, 2 до цього договору, який є невід`ємною частиною останнього.

Згідно Специфікації №1 до Договору відповідач мав поставити відповідачу: назва (найменування) - Малогабаритний екскаватор Bobcat E16 2012 р.в., серійний номер НОМЕР_1 ; кількість - 1 шт.; ціна - 289100,0 грн; сума - 289100,0 грн (а.с.34).

На виконання умов Договору, позивачем на підставі рахунку-фактури №ЕКБ061219 від 06.12.2019 на загальну суму 289100,0 грн було здійснено попередню оплату 20% від загальної вартості на розрахунковий рахунок відповідача у сумі 57820,0 грн, що підтверджується платіжним дорученням №964 від 06.12.2019 на вказану суму (а.с.8, 36).

Проте у строк до 26.12.2019 (06.12.2019 + 14 робочих днів) відповідач зобов`язання з поставки позивачу товару не виконав.

Позивач зазначає, що покупець виконав всі свої обов`язки, які передували поставці за Договором, натомість відповідачем не було виконано свій обов`язок з поставки транспортного засобу (екскаватора) ні у встановлений Договором строк до 26.12.2019, ні на час подання позову, що є істотним порушенням умов договору.

Оскільки, відповідач транспортний засіб у термін згідно Договору поставки №ЕКБ061219 від 06.12.2019 не поставив та попередню оплату в розмірі 57820,0 грн не повернув, позивач звернувся до суду з даним позовом.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки аргументам позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

У відповідності до ч.ч.1, 4 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч.1 ст.173 ГК України).

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків.

Позивачем не надано суду доказів звернення до відповідача із пропозицією розірвати Договір поставки №ЕКБ061219 від 06.12.2019.

Разом з тим, невчинення позивачем вказаних дій не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом подання позову до відповідача про розірвання договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 19.09.2011 №3-74гс11.

Крім того, статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто, йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору, як істотного, здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона, що відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13.

Отже, у застосуванні відповідних положень ст.651 Цивільного кодексу України встановленню підлягає не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та/або упущеної вигоди, а її розмір не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також встановити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов`язання зі здійснення попередньої оплати за товар у строк та за ціною, визначеною у Договорі та Специфікації, однак відповідач обумовлений договором товар (транспортний засіб) у визначний строк не поставив.

Тобто, наявність негативних наслідків для позивача полягає у тому, що останній не тільки поніс грошові витрати, які не забезпечені поставкою товару та не повернуті, а й внаслідок дій відповідача був позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору, а саме отримання необхідного йому для господарської діяльності транспортного засобу у певний термін.

За вказаних обставин, суд вважає, що позивачем доведено істотність порушення з боку відповідача умов договору поставки, що є підставою для розірвання договору.

Договір поставки є оплатним, відтак одним із основних обов`язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов`язання зі здійснення попередньої оплати за товар у строк та за ціною, визначених у специфікації, однак відповідач обумовлений договором товар у визначений строк не поставив.

У відповідності до ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Позивачем подано до суду позов про розірвання договору поставки та повернення сплачених в якості авансу грошових коштів.

Згідно ст.ст.73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Будь - яких доказів того, що відповідач поверну незабезпечені поставкою товару грошові кошти, відповідач, у порушення приписів ст.ст.73, 74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми попередньої оплати за Договором поставки №ЕКБ061219 від 06.12.2019 є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Розірвати Договір поставки №ЕКБ061219 від 06.12.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агровітем» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології будівництва Інжинірінг» .

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровітем» (54003, м.Миколаїв, вул.Нікольська, буд.27, код ЄДРПОУ 38150306) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології будівництва Інжинірінг» (49000, м.Дніпро, просп.Олександра Поля, буд.107Г, офіс 211, код ЄДРПОУ 41464780) 57820,0 грн попередньої оплати за Договором поставки №ЕКБ061219 від 06.12.2019 та 4204,0 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 04 січня 2021 року.

Суддя М.В. Мавродієва