Рішення

від 10.01.2021 по справі 903/831/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 січня 2021 року Справа № 903/831/20

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи №903/831/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідросенд", Кіровоградська область, м. Світловодськ, смт. Власівка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні дистрибуційні системи", Волинська область, м. Ковель

про стягнення 397 710,33 грн.

Встановив: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідросенд" звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні дистрибуційні системи" про стягнення 397710,33 грн. заборгованості, в тому числі: основний борг в розмірі 299 766,32 грн., пені за не виконання грошового зобов`язання у розмірі 50,60 грн., штрафу за не виконання грошового зобов`язання у розмірі 97 893,41 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов дистриб`ютерського договору № 07111803 від 07.11.2018, в частині своєчасної оплати.

Ухвалою суду від 10.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України, не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду; у разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідачу подати суду заяву із обґрунтуванням заперечень протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; запропоновано позивачу подати суду відповідь на відзив не пізніше 3-х днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу, відповідачу - заперечення на відповідь позивача протягом 3-х днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу; роз`яснено сторонам порядок подання клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Позивач ухвалу Господарського суду Волинської області від 10.11.2020 отримав 17.11.2020, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №2755201594934.

Відповідач вимог ухвали суду від 10.11.2020 не виконав, своїм процесуальним правом на подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався, ухвала суду направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасні дистрибуційні системи , що вказана у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (45000, Волинська область, м. Ковель, вул. Я. Мудрого, б. 48) примірник ухвали суду від 10.11.2020 повернутий до суду органом поштового зв`язку з відміткою за закінченням терміну зберігання .

Згідно з п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, відсутність відзиву з відповідними вказівками на незгоду відповідача з будь-якою із обставин справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що позбавляє відповідача відповідно до ч. 4 ст. 165 ГПК України заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи, суд вважає, що в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

07.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідросенд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасні дистрибуційні системи" було укладено Дистриб`юторський договір №07111803. (а.с. 33-35). Відповідно до умов договору постачальник надає дистриб`ютору виняткові права на розповсюдження та просування товару постачальника на умовах та в порядку зазначених у даному договорі виключно в наступному регіоні України: - Волинська область. Товаром постачальника являються продукти харчування під наступними торговими марками "Кухар Рішельє", " Кухар Рішельє плюс". Постачальник зобов`язується на умовах цього договору поставляти (передавати у власність) дистриб`ютору окремими партіями товар, а дистриб`ютор зобов`язується приймати та оплачувати поставлений товар на умовах цього договору. Найменування, асортимент товару, одиниця виміру, узгоджені з дистриб`ютором, вказуються постачальником у видаткових накладних.(п.п 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 договору )

Відповідно до п.п 3.1, 3.2 договору сторонами визначено, що поставка товару здійснюється на умовах СРТ (склад дистриб`ютора). Сторони домовилися про можливість інших умов поставки товару, про що складається додаткова угода між сторонами. Умови передачі товару накладені сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (редакція 2010 року) та з урахуванням особливостей цього договору. Товар поставляється на підставі замовлень, які надаються дистриб`ютором не пізніше, ніж за три робочих дні до здійснення поставки, отримання постачальником замовлення від дистриб`ютора, відкоригованого постачальником у відповідності до наявного на складі товару, є підставою для здійснення поставки. Замовлення надається постачальнику в письмовій формі (поштою, факсом, електронною адресою) або усній формі по телефону. Прийом замовлень на поставку товару здійснюється постачальником в робочі дні з понеділка по суботу (включно) в період з 8 до 17 годин.

Моментом поставки та моментом переходу права власності на товар вважається момент передачі товару постачальником та приймання його дистриб`ютором, що підтверджується відміткою у видаткових накладних. (п.п 3.4 договору).

07.11.2018 сторони уклали додаток №1 до дистриб`юторського договору №07111803 від 07.11.2018 про рекомендовані націнки.(а.с. 36 )

07.11.2018 сторони уклали додаток №2 до дистриб`юторського договору №07111803 від 07.11.2018 про мінімальний рівень покриття території з групами товару. (а.с. 37)

Загальна сума договору складається з сум видаткових накладних на поставлений товар постачальником дистриб`ютору протягом дії даного договору. (п.2.1. дистриб`юторського договору).

Постачальник здійснює поставку товару за відпускними цінами на товар вказаними у видаткових накладних. (п.2.2. дистриб`юторського договору).

У разі зміни відпускних цін на товар постачальник зобов`язується письмово по електронній пошті повідомити про це дистриб`ютора не пізніше ніж за 7 календарних днів до такої зміни. (п.2.3. дистриб`юторського договору).

Розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок у формі взаємозаліку. (п.2.4. дистриб`юторського договору).

Дистриб`ютор перераховує постачальнику 100% вартості кожної отриманої партії товар, згідно цього договору, за змінами, вказаними у видаткових накладних в строк 14 календарних днів з моменту відвантаження відповідної партії товару. (п.2.5. дистриб`юторського договору).

Сторони прийшли до згоди вважати датою здійснення оплати - дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. (п.2.6. дистриб`юторського договору).

Звірка взаєморозрахунків між сторонами здійснюється щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітним, з обов`язковим складанням відповідного акту звірки. (п.2.7. дистриб`юторського договору).

У випадку порушення умов договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України. (п.6.1. дистриб`юторського договору).

Згідно п.6.2 дистриб`юторського договору, у випадку порушення строків та порядку оплати товару на умовах п.2.5 цього договору дистриб`ютор оплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, за кожен день прострочення платежу та штраф в розмірі 3% в місяць від вартості неоплаченого в строк товару.

У випадку невиконання дистриб`ютором умов п.п. 5.1.2., п.5.1 цього договору, він зобов`язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 3% від сукупної вартості товару (в цінах постачальника), отриманого дистриб`ютором за останній повний календарний місяць. (п.6.3. дистриб`юторського договору).

За порушення умов п.п. 5.1.4. п.5.1. даного договору, тобто заниження без попереднього письмового погодження з постачальником попередньої у додатку націнки, дистриб`ютор зобов`язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 10 000,00 грн. за кожен день окремий виявлений постачальником випадок порушення. (п.6.4. дистриб`юторського договору).

Згідно п.6.5. дистриб`юторського договору, у разі порушення п.5.1.15 даного договору дистриб`ютор сплачує постачальнику 3000,00 грн. за кожен виявлений випадок порушення.

У разі порушення п.3.6. даного договору дистриб`ютор сплачує постачальнику 3000,00 грн. за кожен виявлений випадок затримки розвантаження. (п.6.6. дистриб`юторського договору).

Постачальник звільняється від відповідальності за несвоєчасно поставлену партію продукції, якщо дистриб`ютором було построчено термін замовлення, вказаний в п.3.2 даного договору. (п.6.7 дистриб`юторського договору).

Сторони домовились, що для стягнення неустойки за цим договором застосовується позовна давність у три роки. (п.6.8. дистриб`юторського договору).

Даний договір вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2018, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов`язань за даним договором. (п.8.1. дистриб`юторського договору).

Після закінчення терміну дії договору, якщо жодна із сторін за 10 календарних днів не заявить письмово про намір припинити дію договору, договір вважається пролонгованим на 1 календарний день, але кожна із сторін має право припинити його дію, попередивши про це іншу сторону за один календарний день, або виступити з пропозицією про укладення нового договору. (п.8.2. дистриб`юторського договору).

Умови цього договору можуть бути змінені чи доповнені за взаємною згодою сторін з обов`язковим укладанням додаткової угоди (п.8.3. даного договору).

Дія даного договору може бути достроково припинена з ініціативою будь-якої зі сторін за умови письмового попередження іншої сторони у строк, не пізніше 14 календарних днів до дати припинення У випадку дострокового припинення дії договору, дистриб`ютор має право повернути постачальнику нереалізовану продукцію, поставлену постачальником дистриб`ютору в рамках даного договору, зі строком придатності не менш ніж 1 від загального терміну придатності та належного товарного вигляду, отриману від постачальника, в рахунок погашення заборгованості, а постачальник зобов`язаний прийняти її згідно з накладними на повернення. (п.8.8. дистриб`юторського договору).

Даний договір складений у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, - по одному для кожної із сторін. Додаткові угоди до цього договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками. (п.8.13 дистриб`юторського договору).

Як слідує із матеріалів справи позивач за період з 07.11.2019 по 10.12.2019 поставив відповідачу товар на суму 504 909 грн, що підтверджується видатковими накладними від 07.11.2019 за №ГС-3661 на суму 229 731,84 грн. (а.с. 39); від 30.11.2019 за №ГС-4069 на суму 25 558,20 грн. (а.с.45); від 10.12.2019 за №ГС-4193 на суму 249 618,96 грн. (а.с. 50), рахунками-фактурою №ГС-3661 від 07.11.2019, №ГС-4069 від 30.11.2019, №ГС-4193 від 10.12.2019; товарно-транспортні накладні: №3661 від 07.11.2019, №4069 від 30.11.2019, №4193 від 10.12.2019, довіреність №13 від 07.11.2019, довіреність №16 від 30.11.2019, довіреність №17 від 02.12.2019 (а.с. 38-55)

Однак, відповідачем товар оплачено частково на суму 205 142, 68 грн., що підтверджується платіжними дорученням за №419 від 24.09.2019 на суму 20000,00 грн., №422 від 25.09.2019 на суму 30000,00 грн., №426 від 27.09.2019 на суму 40000,00 грн., №422 від 23.10.2019 на суму 15000,00 грн., №462 від 23.10.2019 на суму 15000,00 грн., №464 від 23.10.2019 на суму 15000,00 грн., №466 від 23.10.2019 на суму 15000,00 грн., №465 від 23.10.2019 на суму 15000,00 грн., №51070648 від 20.08.2029 на суму 20000,00 грн., №529 від 05.12.2019 на суму 50000,00 грн. (56-64)

Отже, на виконання умов договору відповідачем оплачений товар частково, а саме:

1)станом на 07.11.2019 за відповідачем числилася передоплата по договору в сумі 135 142,68 грн. (сплачена за період з 24.09.2019), яка була зарахована відповідачу в рахунок оплати за товар, поставлений згідно видаткової накладної від 07.11.2019 за №ГС-0000661);

2)05.12.2019 оплата в сумі 50 000 грн. в рахунок оплати за товар, поставлений згідно видаткової накладної від 07.11.2019 за №ГС-0000661;

3)20.08.2020 оплата в сумі 20 000 грн. в рахунок оплати за товар, поставлений згідно видаткової накладної від 07.11.2019 за №ГС-0000661.

Враховуючи п.2.5. договору станом на 21.10.2020 відповідачем прийнятий не оплачений товар по кількості та якості на суму 299 766,32 грн.

Відповідно до п.2.5. договору Дистриб`ютор перераховує постачальнику 100% вартості кожної отриманої партії товар, згідно цього договору, за змінами, вказаними у видаткових накладних в строк 14 календарних днів з моменту відвантаження відповідної партії товару.

Сторони прийшли згоди вважати датою здійснення оплати - дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п.2.6 дистриб`юторського договору).

Як слідує із матеріалів справи, згідно п.2.5. дистриб`юторського договору, відповідач повинен був отримати товар:

1)по видатковій накладній від 07.11.2019 за №ГС-3661 на суму 229 731,84 грн. та сплатити до 20.11.2019 включно. Станом на 21.10.2019 товар сплачено частково у сумі 205 142,68 грн. Заборгованість станом на 21.101.2020 по видатковій накладній від 07.11.2019 складає 24 589,16 грн.;

2)по видатковій накладній від 30.11.2019 за №ГС-4069 на суму 25 558,20 грн. та сплати до 09.12.2019 включно. Станом на 21.10.2019 товар не сплачений відповідачем. Заборгованість станом на 21.10.2020 по видатковій накладній від 30.11.2019 складає 25 558,20 грн.;

3)по видатковій накладній від 10.12.2019 за №ГС-4193 на суму 249 618,96 грн. та сплатити до 23.12.2019 включно. Станом на 21.10.2019 товар не сплачений відповідачем. Заборгованість станом на 21.10.2020 по видатковій накладній від 10.12.2019 складає 249 618,96 грн.

22.08.2020 позивачем на адресу відповідача направлено претензію від 20.08.2020 вих. .№646 про сплату заборгованості в сумі 319 766,31 грн. Дану претензію відповідач отримав 17.09.2020. Відповіді позивачу не надав.

Судом в повному обсязі досліджено надані позивачем видаткові накладні, довіреності на отримання товару та ТТН і встановлено, що вищезазначені документи підписані уповноваженими представниками сторін і містять всі реквізити для встановлення факту поставки товару, перевезення та його прийняття відповідачем.

У зв`язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що позивач свої зобов`язання за договорами виконав в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, оплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як передбачено ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві певну ціну переданого товару.

У відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, з огляду на викладене, суд прийшов до висновку про підставність пред`явленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення заборгованості за поставку товару в сумі 299 766, 32 грн.

Приписами ст. 216-218 ГК України, передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За таких обставин, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17 та від 25.05.2018 у справі №922/1720/17).

Перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ" пені в сумі 50,60 грн. за період з 21.11.2019 по 21.10.2020 підлягає до задоволення.

Позивачем заявлено до стягнення штраф за період з 07.11.2019 по 21.10.2020 в сумі 97 893,41 грн.

Перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ" штраф за період з 07.11.2019 по 21.10.2020 в сумі 97 893,41грн. підлягає до задоволення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи наведене, заявлені позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 129, 231, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні дистрибуційні системи" (45000 Волинська область, м. Ковель, вул. Я. Мудрого, б. 48, код ЄДРПОУ 37598040) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідросенд" (27552, Кіровоградська область, м. Світловодськ, смт. Власівка, вул. Молодіжна, 65, код ЄДРПОУ 34996776) 397 710,33 грн. заборгованості, в т.ч.: 299 766,32 грн. - сума заборгованості за поставлений товар, 50,60 грн. - пені, 97 893,41 грн. - штрафу та 5 963,65 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повний текст рішення складено

11.01.2021

Суддя В. М. Дем`як