Рішення

від 05.01.2021 по справі 923/691/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 січня 2021 року Справа № 923/691/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Павленко Н.А. , при секретарі судового засідання Короткій Ю.А.

за участю представників судового процесу:

від позивача: Чорний С.В., адвокат,

від відповідача-1: не прибув,

від відповідача-2: Тимофеєв Д.В., адвокат,

розглянувши у судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства "ГІДРОСТАЛЬ" (м.Нова Каховка, вул.Промислова, 2, код ЄДР 00100256)

до відповідача-1: Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області (Херсонська область, Генічеський район, с.Щасливцеве, вул.Миру, 26, код ЄДР 26186462)

до відповідача-2: Приватного акціонерного товариства "Комбінат будівельних конструкцій" (Херсонська область, м.Нова Каховка, пр-т Дніпровський, 1, код ЄДР 01349839)

про скасування рішення органу місцевого самоврядування та свідоцтва про право власності.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяви, клопотання, процесуальні дії суду.

Акціонерне товариство "ГІДРОСТАЛЬ" (надалі по тексту рішення - позивач, АТ "ГІДРОСТАЛЬ") звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області (надалі по тексту рішення - відповідач -1, Щасливцевська сільська рада) та Приватного акціонерного товариства "Комбінат будівельних конструкцій" (надалі по тексту рішення - відповідач -2, ПрАТ "КБК").

Позовну заяву подано про :

- визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради №262 від 20.12.2007 про оформлення права власності на нерухоме майно по вул.Набережній, 58-а в с.Генічеська Гірка бази відпочинку "Дружба" в частині оформлення права власності на нежитлові будівлі 1/2 частини актового залу, літ.А, 47,5 кв.м., та 1/2 частини їдальні, літ.Б, 55,0 кв.м., та знаходяться за адресою по вул.Набережна, 58-а, с.Генічеська Гірка за ПАТ "Комбінат будівельних конструкцій";

- визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності САВ 548404 від 13.02.2008, яке було видано Щасливцевською сільською радою 13.02.2008 на підставі рішення №262 від 20.12.2007 про оформлення права власності на нерухоме майно по вул.Набережній, 58-а в с.Генічеська Гірка бази відпочинку "Дружба".

Позов обгрунтовано твердженням про недотримання сільською радою вимог законодавства при прийнятті спірного рішення.

За твердженнями позивача законних підстав для реєстрації та оформлення права власності за ПрАТ "КБК" на нерухоме майно, яке знаходиться на території земельної ділянки АТ "ГІДРОСТАЛЬ" не було, оскільки ПрАТ "КБК" не мало документів на земельну ділянку, на якій знаходиться нерухоме майно.

На думку позивача оскаржуване рішення виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради було оформлено без документів на земельну ділянку на якій об`єкти розташовані.

Позивач вказує, що свідоцтво про право власності САВ 58404 від 13.02.2008 та рішення №262 від 20.12.2007 про оформлення права власності на нерухоме майно по вул.Набережній, 58-а в с.Генічеська Гірка бази відпочинку "Дружба", винесені з грубим порушенням на момент його видачі законодавства, а саме Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого Наказом Міністерства Юстиції України №7/5 від 07.02.2002, а також ст.328 ЦК України та ст.90 ЗК України, містять недостовірні дані, в результаті чого грубо порушують права АТ "ГІДРОСТАЛЬ" як землекористувача.

26.08.2020 (за вх.№6416/20) від ПрАТ "КБК" надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач-2 зазначає, що майно, на яке було видано свідоцтво на право власності САВ 548404 від 13.02.2008 ПрАТ "КБК", та майно, яке перебуває у власності позивача-було побудоване Новокаховським комбінатом будівельних конструкцій на території належної йому бази відпочинку "Дружба" у 1965.

Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву зазначає про строк позовної давності, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу та вказує, що позивач ще у 2014 довідався про порушення свого права.

Ухвалою суду від 27.08.2020 було продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, до 19.10.2020 включно та відкладено підготовче засідання до 08.10.2020.

01.09.2020 судом отримано клопотання позивача про витребування доказів (вх.№6553/20 від 01.09.2020).

У клопотанні позивач заявив про необхідність у витребувані від архівного сектору Генічеської районної адміністрації м.Генічеська наступних документів:

1) акт технічної комісії про технічний стан та функціональне використання об`єкту від 29 жовтня 2007 року;

2) рішення Щасливцевської сільської ради № 262 від 20.12.2007 року про оформлення права власності на нерухоме майно по вул. Набережній, 58-а в с.Генічеська Гірка б/в "Дружба";

3) розпорядження голови РДА від 26.11.2007 р. № 1282 про затвердження акта технічної комісії про технічний стан та функціональне використання об`єкта;

4) інші документи, зокрема документи, які посвідчували право на земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно ПАТ "КБК" по вул. Набережній 58-а, в с.Генічеська Гірка бази відпочинку "Дружба", на якій було розташовано 1/2 частини актового залу, літера А, 47,5 кв. м. та 1/2 частина їдальні, літера Б, 55,0 кв. м.

За твердженням позивача, витребувані докази підтверджують обставини, викладені у позовній заяві.

Між тим, у клопотанні вказано про отримання представником АТ "Гідросталь" копій документів.

До витребування заявлено оригінали наведених документів без обгрунтувань необхідності у їх дослідженні.

З підстав викладених в ухвалі суду від 08.10.2020 клопотання позивача про витребування доказів (вх.№6553/20 від 01.09.2020) залишено без задоволення.

07.09.2020 за вх.№6703/20 від позивача надійшла відповідь на відзив ПрАТ "КБК", в якій відповідач зазначає, що належними доказами не підтверджені твердження відповідача-2 про те, що актова зала літера А 47,5 кв.м та їдальня Б 55 кв.м були передані ПрАТ "КБК" як нерухоме майно, та що саме ці будівлі знаходились на території земельної ділянки АТ "ГІДРОСТАЛЬ".

За твердженнями позивача у 2007-2008 відбулася державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна, які знаходились відповідно до свідоцтва на право власності САВ 548404 від 13.02.2008 в межах земельної ділянки ПрАТ "КБК" (кадастровий номер 6522186500:11:001:0026), а не на земельній ділянці АТ "ГІДРОСТАЛЬ", про що зазначено у самих документах на підставі яких була здійснена реєстрація.

Позивач вказує, що не знав та не міг знати про те, що ПрАТ "КБК" має будь-які свідоцтва про право власності на майно, яке знаходиться на території АТ "ГІДРОСТАЛЬ", зокрема свідоцтво про право власності САВ 548404 від 13.02.2008, що підтверджується договором №1 від 18.12.2014, предметом якого було саме тимчасове розміщення тимчасового майна сторін на території один одного, а не нерухомого майна.

21.09.2020 за вх.№7017 від Щасливцевської сільської ради надійшов відзив на позовну заяву, за яким відповідач-1 вказує, що оскаржуване рішення прийнято на законних підставах.

В підготовчому засіданні 09.10.2020 ухвалою, занесеною до протоколу підготовчого засідання, оголошувалась перерва до 19.10.2020.

Ухвалою суду від 19.10.2020 підготовче провадження у справі було закрито, а розгляд справи призначено по суті у судовому засіданні на 12.11.2020.

У судовому засіданні 12.11.2020 ухвалою занесеною до протоколу судового засідання оголошувалась перерва до 03.12.2020.

Ухвалою суду від 03.12.2020 було продовжено строк проведення розгляду справи по суті з підстав викладених в ухвалі суду та було відкладено судове засідання до 05.01.2021.

Ухвалою суду від 03.12.2020 з підстав викладених в ухвалі суду у Архівного відділу Генічеської районної державної адміністрації та Щасливцівської сільської ради для огляду було витребувано оригінали документів :

- акту технічної комісії про технічний стан і функціональне використання об`єкту від жовтня 2007 стосовно об`єкту База відпочинку "Дружба" ВАТ "Комбінат будівельних конструкцій" Н.Каховка;

- висновку про можливість оформлення права власності на нежитлові будівлі по вул.Набережній, 58 а в с.Генічеська Гірка, які розташовані на базі відпочинку "Дружба", підписаного реєстратором без зазначення прізвища.

Архівним відділом Генічеської районної державної адміністрації та Щасливцівською сільською радою вимоги ухвали суду від 03.12.2020 про витребування оригіналів документів для огляду виконано не було.

В судовому засіданні 05.01.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги і наполягав на їх задоволенні в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві і відповіді на відзив.

Представник відповідача-1 в судове засіданні 05.01.2021 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні 05.01.2021 заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

На підставі ст. 240 ГПК України в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини, які встановленні судом та мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі, мотивована оцінка аргументів наведених учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Акціонерне товариство "ГІДРОСТАЛЬ" є землекористувачем земельної ділянки загальною прощею 0,8490 га (кадастровий номер 6522186500:11:001:0316), яка знаходиться у Генічеському районі на Арабатській стрілці за адресою: вулиця Набережна, 58-а, Херсонська область, Генічеський район, Щасливцевська сільська рада, на праві постійного користування, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею №000857 І - ХС від 31.10.2000 (а.с.13). Земельна ділянка надавалася під розміщення бази відпочинку та облаштування проїзду. Означена обставина також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с.15)

Суміжно з земельною ділянкою АТ "ГІДРОСТАЛЬ" знаходиться земельна ділянка розміром 0,4 га, яку було надано ПрАТ "Комбінат будівельних конструкцій" Генічеською районною держадміністрацією у постійне користування, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею І - ХС №000557 від 10.06.1997. Земельну ділянку надано у постійне користування для розміщення пансіонату "Дружба".

ВАТ "Комбінат будівельних конструкцій" (правонаступником якого є ПрАТ "Комбінат будівельних конструкцій") засновано відповідно до установчого договору від 23.10.1995 на підставі рішення регіонального відділення Фонду Державного майна України по Херсонській області та рішення організації орендарів орендного підприємства Новокаховського комбінату будівельних конструкцій шляхом перетворення у Відкрите акціонерне товариство "Комбінат будівельних конструкцій" (а.с.111-118).

Згідно із Переліком нерухомого майна, що передається у власність відкритому акціонерному товариству новоствореному ВАТ "Комбінат будівельних конструкцій" (а.с. 121-127) було передано, зокрема, на Арабатській Стрілці у м.Генічеськ будівлі актового залу (інвентарний номер 1747).

Відповідно до довідки ВАТ "Комбінат будівельних конструкцій" від 14.06.2007 (а.с.111) 1/2 актового залу має інвентарний номер 1747 та значиться по БТІ під літерою -А.

Розпорядженням Голови районної державної адміністрації №1282 від 26.11.2007 було затверджено акт технічної комісії від 29.10.2007 про технічний стан та функціональне використання об`єкта - бази відпочинку "Дружба", розташованої за межами с.Генічеська Гірка по вул.Набережній, 58-а ВАТ "КБК".

В розпорядженні також було вказано оформити право власності на базу відпочинку "Дружба", розташовану за межами с.Генічеська Гірка по вул.Набережній, 58-а на території Щасливцевської сільської ради ВАТ "КБК".

20.12.2007 Виконавчим комітетом Щасливцевської сільської ради було прийнято рішення №262 "Про оформлення права власності на нерухоме майно по вул.Набережній, 58-"а" в с.Генічеська Гірка б/в "Дружба" (а.с.107).

Означеним рішенням виконавчого комітету серед іншого було вирішено оформити право власності на актовий зал 1/2 част. "А", їдальня 1/2 част. "Б" по вул. Набережній 58 "а" в с.Генічеська Гірка, які розташовані на території бази відпочинку "Дружба" Генічеського району Херсонської області, за Відкритим акціонерним товариством "Комбінат будівельних конструкцій" на праві приватної власності. Також, було вирішено доручити Генічеському ДБТІ видати заявнику свідоцтво на право власності на вищезазначене майно.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САВ №548404 від 13.02.2008 (а.с.8), виданого Щасливцівською сільською радою; актовий зал (1/2 част.) літ. А 47,5. кв.м; їдальня (1/2 част.) літ. Б 55 кв.м та будинки відпочинку за переліком належать ПАТ "Комбінату будівельних конструкцій".

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до частини 1 статі 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а згідно із пунктом 4 частини 2 статті 16 цього Кодексу одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення.

За змістом частини 4 статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частини 1 статті Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною 1 статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

У відповідності до приписів статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як встановлено судом та вбачається із свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.02.2008, на праві приватної власності ВАТ "КБК" належать серед іншого, 1/2 актового залу літ "А" площею 47,5кв.м. та 1/2 частини їдальні літера "Б" площею 55кв.м.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною 4 статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до пунктів 1, 2 наказу Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5 "Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445 (чинного на час видачі спірного свідоцтва про право власності), до створення єдиної системи органів державної реєстрації прав та формування Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" бюро технічної інвентаризації здійснюють державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, а також затверджено відповідне Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності, зокрема, органами місцевого самоврядування. Підготовку документів для видачі свідоцтв про право власності можуть за дорученням органів місцевого самоврядування та інших органів відповідно до законодавства проводити бюро технічної інвентаризації (пункти 6.1, 6.2 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно).

Зі змісту наведених норм вбачається, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно не є підставою набуття таких прав, а є похідним від таких підстав юридичним фактом, який полягає в офіційному визнанні та підтвердженні державою на підставі правовстановлюючих документів вже набутого права та є елементом в юридичному складі (сукупності юридичних фактів), який призводить до виникнення речових прав.

Підставою для видачі відповідачу оскаржуваного свідоцтва на право власності стало рішення Виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради №262 від 20.12.2007.

Органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України).

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (стаття 25 зазначеного Закону).

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ).

За змістом статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, підставами для визнання незаконним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі .

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Наведена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина 1 статті 16 ЦК України).

При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 903/857/17.

За змістом статей 3, 15,16 Цивільного кодексу України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів . За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №910/23369/17, від 14.06.2019 у справі №910/6642/18.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. mutatis mutandis висновки у пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача права або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Отже, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

Тому на позивача покладений обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту

При цьому позивач повинен в порядку статей 74-77 Господарського процесуального кодексу України довести порушення оспорюваним рішенням сільської ради свого права чи законного інтересу і довести, що порушене право чи законний інтерес може бути відновлене шляхом визнання незаконним та скасування такого рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що свідоцтво про право власності САВ 58404 від 13.02.2008 та рішення №262 від 20.12.2007 про оформлення права власності на нерухоме майно по вул.Набережній, 58-а в с.Генічеська Гірка бази відпочинку "Дружба", винесені з грубим порушенням на момент його видачі законодавства, а саме Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого Наказом Міністерства Юстиції України №7/5 від 07.02.2002, а також ст.328 ЦК України та ст.90 ЗК України, містять недостовірні дані, в результаті чого грубо порушують права АТ "ГІДРОСТАЛЬ" як землекористувача

Поряд з цим позивачем не вказано, які саме законні права та очікування АТ "ГІДРОСТАЛЬ" порушує оспорюване рішення, не підтверджено яким чином оформлення права власності на майно, впливає на права або інтереси позивача.

Саме по собі уявлення позивача про невідповідність оспорюваних рішення та свідоцтва нормам чинного законодавства, за відсутності при цьому порушень прав та інтересів позивача, а також посилання на можливість такого порушення у майбутньому, не є підставами для визнання рішення органу місцевого самоврядування недійсним в судовому порядку, оскільки завданням суду є саме захист порушених або оспорюваних прав та інтересів особи.

Позивач не надав доказів, які могли би слугувати підставою скасування спірного рішення Виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради №262 від 20.12.2007, а лише вказав у позовній заяві, що означеним рішенням порушуються права АТ "ГІДРОСТАЛЬ", як землекористувача, не вказавши при цьому які саме права.

Суд зауважує, що волевиявлення ради не породило юридичних наслідків для позивача.

За наведеного відсутні підстави в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради №262 від 20.12.2007 про оформлення права власності на нерухоме майно по вул.Набережній, 58-а в с.Генічеська Гірка бази відпочинку "Дружба" в частині оформлення права власності на нежитлові будівлі 1/2 частини актового залу, літ.А, 47,5 кв.м., та 1/2 частини їдальні, літ.Б, 55,0 кв.м., та знаходяться за адресою по вул.Набережна, 58-а, с.Генічеська Гірка за ПАТ "Комбінат будівельних конструкцій".

За таких обставин і не підлягають задоволенню і вимоги позивача про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності САВ 548404 від 13.02.2008, яке було видано Щасливцевською сільською радою 13.02.2008 на підставі оскаржуваного рішення №262 від 20.12.2007 про оформлення права власності на нерухоме майно по вул.Набережній, 58-а в с.Генічеська Гірка, оскільки таке свідоцтво видається на підтвердження наявності права і є дійсним, до поки чинною є правова підстава його видачі.

Окрім того, суд зауважує, що свідоцтво про право власності САВ 548404 від 13.02.2008 засвідчує право власності ВАТ "КБК" не лише на нежитлові будівлі 1/2 частини актового залу, літ.А, 47,5 кв.м., та 1/2 частини їдальні, літ.Б, 55,0 кв.м., а і на 36 будиночків відпочинку та склади. Позивач просить визнати недійсним та скасувати назване свідоцтво в цілому, при цьому не обґрунтовуючи зовсім, підставності таких позовних вимог.

Що ж до заяви відповідача про застосування трирічного строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи, що судом не встановлено порушення права позивача, то і відсутні правові підстави розглядати питання для застосовування строку позовної давності до права, яке не порушено.

Суд також звертає увагу, що поданні АТ "ГІДРОСТАЛЬ" в якості доказів до позовної заяви: копія рішення Виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради від 20.12.2007 №262; копія розпорядження Голови районної державної адміністрації від 26.111.2007 №1282; копія акта технічної комісії про технічний стан та функціональне використання об`єкту від 29.10.2007; копія державного акта на право постійного користування землею №000857 не відповідають вимогам чинного законодавства, щодо письмових доказів по справі.

Так, чинним процесуальним законодавством встановлено вимоги, за умови дотримання яких докази є допустимими, при цьому обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Окремими положеннями статей 80 та 91 ГПК України визначено особливості використання як засобів доказування письмових доказів (копій та оригіналів), а також особливості їх подання до суду та учасникам справи.

Важливою вимогою використання копії письмового доказу як допустимого доказу у справі є її належне засвідчення та передчасне надсилання іншим учасникам справи.

Окрім того, відповідно до ч.5 ст.91 ГПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Тобто, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього.

Не може на копії документа зробленої не з оригіналу документа, а з його копії проставлятися напис "згідно з оригіналом", оскільки це не відповідає дійсності, так як засвідчена копія зроблена з копії такого документу та не може засвідчуватися, як така, що відповідає оригіналу документа.

Крім того, копії, подані юридичною особою, мають відповідати порядку засвідчення копій документів, визначеному пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55).

Поданні позивачем до позовної копії документів зроблені не з оригіналів документів, а з копій, тобто позивачем подано до суду копії з копій та засвідчено написом "згідно з оригіналом". Позивач при поданні позовної заяви не зазначив, що оригінали документів копії з копій яких подані до позовної заяви знаходяться у іншої особи.

Позивач не маючи оригіналів документів доданих до позовної заяви, для належного обгрунтування заявлених позовних вимог, фактично видав копії наданих до позовної заяви документів, за копії зроблені саме з оригіналів (про що позивачем зроблена відповідна відмітка "згідно з оригіналом"), хоча в дійсності оригінали документів у позивача були відсутні.

На зауваження суду, недоліки поданих позивачем документів в якості доказів, усунуто АТ "ГІДРОСТАЛЬ" не було, а лише було подано клопотання про витребування доказів (вх.№6553/20 від 01.09.2020) , ухвалою суду від 08.10.2020 з підстав вказаних в ухвалі суду назване клопотання позивача було залишено без задоволення.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч.4 ст. 129 ГПК України у разі відмови в позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, ст. 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено та підписано 11.01.2021

Суддя Н.А. Павленко