Рішення

від 11.01.2021 по справі 280/8317/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 січня 2021 року Справа № 280/8317/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства ЛІДІЯ (71129, Запорізька область, м. Бердянськ, с. Роза, вул. Миру (стара назва - Леніна), 38Б, ЄДРПОУ 20505699) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання винити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фермерського господарства ЛІДІЯ (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2), відповідно до якого позивач просить суд: визнати протиправним і скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1764851/20505699 від 24.07.2020 про відмову у реєстрації ПН №1 від 29.05.2020 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 29.05.2020, складену Фермерським господарством ЛІДІЯ , датою її фактичного направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним у межах здійснення підприємницької діяльності на виконання умов договору №74 від 29.05.2020 купівлі-продажу сільськогосподарської продукції складено податкову накладну №1 від 29.05.2020 за результатами отримання оплати, яка направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому. Реєстрація податкової накладної зупинена відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. З метою проведення реєстрації податкової накладної позивачем надіслано контролюючому органу повідомлення про про подання пояснень з додаванням письмових пояснень та копії документів, що підтверджують здійснення господарської операції. Проте, контролюючим органом прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 29.05.2020 з підстав ненадання платником податків копії документів. Зазначає, що таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки під час зупинення реєстрації податкової накладної відповідач застосував критерії ризиковості здійснення операцій до податкової накладної, що не відповідає приписам пункту 6, 7 Порядку №1165 та свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкової накладної позивача. Крім того звертає увагу, що відповідачем не підтверджено факту виявлення під час моніторингу об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з постачання товару, дані про який зазначено у податковій накладній, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов`язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Додаткові пояснення щодо предмету позову надано у відповіді на відзив (вх. №63277 від 28.12.2020).

Ухвалою суду від 23.11.2020 відкрито спрощене позовне провадження по справі №280/8317/20 без виклику (повідомлення) сторін.

18.12.2020 до суду від представника відповідача-1 надійшов відзив на позов (вх. №62002). В обґрунтування заперечень представник відповідача послався на те, що реєстрація спірної податкової накладної зупинено відповідно до пункту 201.16 ст. 20 Податкового кодексу України. Проаналізувавши копії документів, поданих ФГ Лідія , Комісією прийнято рішення №1764851/20505699 від 24.07.2020 про відмову у реєстрації зазначеної податкової накладної, оскільки платником податку не у повному обсязі надані договорів, зокрема, зовнішньоекономічна контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг зберігання та транспортування, навантаження/розвантаження продукції, складських документів інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів робіт, послуг з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Додаткові відомості: Первинні документи щодо постачання (невірно визначено дату першої події, що сформувало ПДВ). У задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі.

28.12.2020 представником позивача подано клопотання (вх. №63418) про стягнення з відповідачів витрат на правничу допомогу у розмірі 7500 грн.

04.01.2021 представником відповідача-1 подані заперечення (вх. №146) на клопотання про доручення доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксація судового засідання за допомогою технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.

Суд, оцінивши обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив таке.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Фермерське господарство ЛІДІЯ (код ЄДРПОУ 20505699) є суб`єктом господарювання, зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 08.02.1994 та є платником податків на додану вартість, що підтверджується витягом з реєстру платників податку на додану вартість.

Предметом господарської діяльності ФГ ЛІДІЯ є, зокрема, вирощування зернових та технічних культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, а також оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Як слідує з матеріалів справи, 29.05.2020 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Полетехніка укладено Договір №74 купівлі-продажу сільськогосподарської продукції, а саме пшениця незаражена, нерадіоактивна, 2-го, 3-го, 4-го класів врожаю 2020 року.

29.05.2020 ФГ Лідія оформлено рахунок №1 від 29.05.2020 на попередню оплату товару на загальну суму 239999,76 грн. за товар: пшениця врожаю 2020 року у кількості 60 тон. Згідно банківської виписки Запорізького РУ АТ КБ ПРИВАТБАНК від 19.06.2020 №1906-20VU-857-1469, 01.06.2020 ТОВ Полетехніка згідно платіжного доручення №7166 здійснено сплату за пшеницю 2020 року згідно рахунку №1 від 29.05.2020 у розмірі 239999,76 грн.

Відвантаження пшениці підтверджується видатковими накладними: №2 від 15.07.2020 з продажу 12,06 тон пшениці на суму 64 906,92 грн.; №3 від 16.07.2020 з продажу 5.78 тон пшениці на суму 31 107,96 грн.; №4 від 16.07.2020 з продажу 12,36 тон пшениці на суму 67 090,08 грн.; №5 від 17.07.2020 з продажу 7,04 тон пшениці на суму 38 213,12 грн.; №6 від 20.07.2020 з продажу 5,84 тон пшениці на суму 31 430,88 грн.; №7 від 22.07.2020 з продажу 1,34723 тон пшениці на суму 7 250,80 грн., актами приймання-передачі товару, товарно-транспортними накладними та іншими документами, копії яких додані до позову.

ФГ ЛІДІЯ була складена податкова накладна №1 від 29.05.2020 на суму 239 999,76 грн. в т.ч. ПДВ 39 999,96 грн., яка була направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

16.06.2020 згідно квитанції податкова накладна №1 від 29.05.2020 прийнята, реєстрація зупинена. Підстава зупинення реєстрації, зазначена в Квитанції відповідача про зупинення реєстрації ПН наступна: Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1001 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано позивачеві надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

З метою проведення реєстрації ПН №1 від 29.05.2020 ФГ ЛІДІЯ надіслало 20.07.2020 контролюючому органу в електронній формі Повідомлення про подання пояснень з додаванням письмових пояснень та документів, копії яких додані до позову, на підтвердження здійснення господарської операції ФГ ЛІДІЯ за спірною податковою накладною, що підтверджується Квитанцією №2 від 20.07.2020 (реєстраційний номер 29347741).

За результатами розгляду поданих документів, Комісією з питань зупинення/реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято Рішення №1764851/20505699 від 24.07.2020 про відмову у реєстрації ПН №1 від 29.05.2020 в ЄРПН з підстав: неподання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити). Додаткова інформація: відсутні первинні документи щодо постачання (невірно визначено першої події, що сформувала ПДВ.

Не погоджуючись з відмовою у реєстрації податкової накладної, позивач 10.08.2020 оскаржено дане рішення контролюючого органу регіонального рівня до контролюючого органу центрального рівня, проте за результатами розгляду скарга позивача залишена без задоволення, а оскаржуване Рішення - без змін.

Позивач вважає Рішення Комісії ГУ ДПС у Запорізькій області №1764851/20505699 від 24.07.2020 про відмову у реєстрації ПН №1 від 29.05.2020 в ЄРПН протиправним та таким що підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Не погоджуючись з рішенням №1764851/20505699 від 24.07.2020 про відмову у реєстрації ПН №1 від 29.05.2020 в ЄРПН, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним спірним рішенням комісії відмовлено у реєстрації спірної податкової накладної/розрахунку коригування, а підставою зазначеного рішення зазначено: відсутність первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; Додаткові відомості: відсутні первинні документи щодо постачання (невірно визначено дату першої події, що сформувало ПДВ).

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем не було надано ні податковому органу, ні суду копій первинних документів на підтвердження реальності здійснення господарської операції за якою видано податкову накладну №1 від 29.05.2020, а саме документи, що слугували підставою для складання саме 29.05.2020 податкової накладної, оскільки оплата коштів за договором здійснено 01.06.2020, при цьому відвантаження пшениці здійснювалось в липні 2020 року.

Отже, відомості, які містилися у наданих позивачем документах, мають суттєві неузгодженості із вимогами законодавства щодо порядку складення податкової накладної (складено раніше дати виникнення у позивача податкових зобов`язань зі сплати податку на додану вартість), про що вказано у рішенні про відмову у реєстрації податкових накладних.

Таким чином, позивачем не надано підтверджуючих документів, що підтверджують визначення дати першої події, що сформувало ПДВ.

Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Беручи до уваги те, що обсяг поданих позивачем документів та їх зміст не дозволяє однозначно з`ясувати фактичні обставини поставки товару, суд вважає обґрунтованим висновок комісії, що надані позивачем документи були недостатніми для прийняття рішення про реєстрацію вищевказаних податкових накладних.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідачамем 1 було доведені належними та допустимими доказами правомірність прийнятих рішень.

Водночас докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, і були спростовані доводами відповідачів 1.

Щодо позовних вимог про зобов`язання зареєструвати податкову накладну, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч.ч. 3, 4 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Оскільки суд дійшов висновку про те, що відповідачем 1 рішення було прийняте на підставі, у межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та є обґрунтованим, ця вимога також задоволенню не підлягає.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що у задоволенні позовної заяви необхідно відмовити повністю.

Що стосується судових витрат, то спір було вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а доказів понесення ним витрат, пов`язаних з розглядом справи суду не надано, отже, питання розподілу судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Фермерського господарства ЛІДІЯ (71129, Запорізька область, м. Бердянськ, с. Роза, вул. Миру (стара назва - Леніна), 38Б, ЄДРПОУ 20505699) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання винити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 11.01.2021.

Суддя О.О. Артоуз