Рішення

від 11.01.2021 по справі 440/5789/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/5789/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Заворсклянської сільської ради, Заворсклянської сільської ради Полтавського району Полтавської області про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

12 жовтня 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до виконавчого комітету Заворсклянської сільської ради (надалі також відповідач), у якій з урахуванням уточненої позовної заяви /а.с. 24-27/, просить зобов`язати Заворсклянську сільську раду сформувати земельну ділянку шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки кадастровий номер 5324081000:00:016:0012 за технічною документацією із землеустрою щодо поділу земельних ділянок та надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що листом Заворсклянської сільської ради №06-13/794 від 22.07.2020 відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, оскільки земельна ділянки з кадастровим номером 5324081000:00:016:0012 перебуває в користуванні фермера ОСОБА_2 за договором оренди і Заворсклянська сільська рада не має наміру щодо поділу і надання цих ділянок третім особам. Позивач вважає, що такою відповіддю порушені його права, передбачені Конституцією за Земельним кодексом України, посилаючись на те, що підстава, з якої ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, є незаконною. Вказує, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати приписи частини 6 статті 79-1 Земельного кодексу України, якими передбачено необхідність формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення, на підставі відповідної технічної документації із землеустрою.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/5789/20, залучено до участі у справі №440/5789/20 в якості співвідповідача Заворсклянську сільську раду Полтавського району Полтавської області (ідентифікаційний код 21046377, вул. Соборна, 9, село Заворскло, Полтавський район, Полтавська область, 38772), розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

30 листопада 2020 року до суду надійшов відзив відповідачів на позовну заяву /а.с. 61-64/, в якому представник відповідачів просить відмовити у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що земельна ділянка згідно статей 93, 124 Земельного кодексу України знаходиться в оренді у Фермерського господарства ОСОБА_2 (частина загальної площі) площею 10 га, кадастровий номер 5324081000:00:016:0012, цільове призначення для ведення фермерського господарства, позивач ОСОБА_1 не є стороною, щодо укладення договору оренди на вищезгадану земельну ділянку, а це є порушенням законодавства у сфері земельних відносин.

У період з 17.12.2020 до 06.01.2021 включно суддя Сич С.С. перебувала у відпустці, внаслідок чого дана справа розглянута 11.01.2021.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ОСОБА_1 звернувся до Заворсклянської селищної ради із заявою від 03.06.2020 (вхідний №1051/0611 від 03.07.2020) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства на території Заворсклянської ОТГ, за межами населених пунктів на території Заворсклянської сільської ради Полтавського району Полтавської області в межах земельної ділянки, кадастровий номер 5324081000:00:016:0012, яка знаходиться в оренді у ОСОБА_2 /а.с. 36/. До вказаної заяви позивачем було додано: графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, копію паспорта, копію ідентифікаційного коду /а.с. 37-41/.

За результатами розгляду вказаної заяви листом виконавчого комітету Заворсклянської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 22.07.2020 №06-13/794 позивача повідомлено, що Заворсклянську сільську раду влаштовують укладені договори оренди землі, в тому числі на які було продано право оренди на земельних торгах (аукціоні), і рада не має наміру щодо поділу та надання цих ділянок третім особам /а.с. 5/.

Позивач не погодився з такою відповіддю, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Згідно з частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 у справі №21-358а13 та в постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17, від 07.06.2019 у справі №826/17196/17, від 25.02.2020 у справі №723/1964/14-а, від 22.04.2020 у справі №818/1707/16.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 звернувся до Заворсклянської селищної ради із заявою від 03.06.2020 (вхідний №1051/0611 від 03.07.2020) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства на території Заворсклянської ОТГ, за межами населених пунктів на території Заворсклянської сільської ради Полтавського району Полтавської області в межах земельної ділянки, кадастровий номер 5324081000:00:016:0012, яка знаходиться в оренді у ОСОБА_2 /а.с. 36/. До вказаної заяви позивачем було додано: графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, копію паспорта, копію ідентифікаційного коду /а.с. 37-41/.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначені статтею 12 Земельного кодексу України, відповідно до приписів частини 1 якої до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Нормами статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності не рідше ніж один раз на місяць.

Частинами 1, 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Таким чином, рішення з питань надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймається виключно на пленарному засіданні сільської, селищної, міської ради у формі рішення та не може оформлятися листами ради чи виконавчого комітету ради у відповідь на клопотання заявника.

Отже, питання, розгляд якого мав здійснюватися виключно на пленарному засіданні сесії Заворсклянської сільської ради Полтавського району Полтавської області та за результатами розгляду якого відповідач Заворсклянська сільська рада Полтавського району Полтавської області мав прийняти акт у формі рішення, у порушення вимог статей 12, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статей 122, 118 Земельного кодексу України Заворсклянською сільською радою Полтавського району Полтавської області не розглянуто та не прийнято жодного рішення з числа тих, які вона має ухвалити за законом.

Натомість, за результатами розгляду вказаної заяви листом виконавчого комітету Заворсклянської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 22.07.2020 №06-13/794 позивача повідомлено, що Заворсклянську сільську раду влаштовують укладені договори оренди землі, в тому числі на які було продано право оренди на земельних торгах (аукціоні), і рада не має наміру щодо поділу та надання цих ділянок третім особам /а.с. 5/.

Отже, у даному випадку має місце протиправна бездіяльність відповідача Заворсклянської сільської ради Полтавського району Полтавської області, яка є порушенням прав позивача на розгляд суб`єктом владних повноважень його заяви у встановленому законодавством порядку, що потребує судового захисту.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Враховуючи вищевикладене, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України з метою ефективного захисту прав ОСОБА_1 вийти за межі позовних вимог, визнати протиправною бездіяльність Заворсклянської сільської ради Полтавського району Полтавської області, яка полягає у не вирішенні питання про надання або про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства на території Заворсклянської ОТГ, за межами населених пунктів на території Заворсклянської сільської ради Полтавського району Полтавської області в межах земельної ділянки, кадастровий номер 5324081000:00:016:0012, та зобов`язати Заворсклянську сільську раду Полтавського району Полтавської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 03 червня 2020 року (вхідний №1051/0611 від 03 липня 2020 року) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства на території Заворсклянської ОТГ, за межами населених пунктів на території Заворсклянської сільської ради Полтавського району Полтавської області в межах земельної ділянки, кадастровий номер 5324081000:00:016:0012.

Стосовно вимоги про зобов`язання сформувати земельну ділянку шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки кадастровий номер 5324081000:00:016:0012 за технічною документацією із землеустрою щодо поділу земельних ділянок та надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, суд виходить з наступного.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тобто, за змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття дискреційних повноважень, що наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Стосовно дискреційних повноважень, суд зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може". У такому випадку суд дійсно не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

У разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний до вчинення конкретних дій - розглянути клопотання позивача у встановленому законом порядку, а за умови відповідності клопотання та доданих до неї документів вимогам законодавства - прийняти рішення про задоволення клопотання. Підставою для відмови у задоволенні клопотання позивача можуть бути лише визначені законом обставини. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд - розглянути клопотання, або ж ні; прийняти рішення про задоволення клопотання, або ж рішення про відмову у його задоволенні.

Визначальним є те, що у кожному конкретному випадку звернення особи із клопотанням, з урахуванням фактичних обставин, згідно із законом існує лише один правомірний варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

До аналогічного правового висновку дійшла колегія суддів Верховного Суду, здійснюючи касаційний розгляд справи №813/2273/18 (постанова від 20.08.2019).

Разом з тим, такий спосіб захисту, як зобов`язання прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.

Адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов`язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями.

У світлі такого правового регулювання, надані процесуальним законом повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст постанови, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.

Однак, як і будь-який інших спосіб захисту, зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення може бути застосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав.

У даному випадку відповідач Заворсклянська сільська рада Полтавського району Полтавської області взагалі не вирішив порушене заявником питання і не ухвалив з цього приводу жодного рішення у формі та за процедурою, визначеною законом, Заворсклянською сільською радою Полтавського району Полтавської області не було надано жодної оцінки поданим позивачем документам за процедурою, передбаченою відповідними правовими нормами Земельного кодексу України.

Надання ж оцінки клопотанню і доданим до нього документам, які не були предметом розгляду уповноваженим на вчинення таких дій органом місцевого самоврядування, виходить за межі повноважень адміністративного суду і не узгоджується з критеріями перевірки дій, рішень та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які закріплені у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що у спірних відносинах відповідач Заворсклянська сільська рада Полтавського району Полтавської області не реалізував своїх повноважень, оскільки у спосіб, встановлений законом, не розглянув відповідне питання та не надав оцінки поданим позивачем документам, а виконавчий комітет Заворсклянської сільської ради Полтавського району Полтавської області не є належним відповідачем у даній справі, оскільки немає повноважень на розгляд клопотання позивача, позовна вимога про зобов`язання сформувати земельну ділянку шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки кадастровий номер 5324081000:00:016:0012 за технічною документацією із землеустрою щодо поділу земельних ділянок та надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га - є такою, що виходить за межі завдань адміністративного судочинства та задоволенню не підлягає.

При прийнятті рішення у даній справі суд враховував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судових витрат та таких витрат не поніс.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Виконавчого комітету Заворсклянської сільської ради (ідентифікаційний код 41858507, вул. Соборна, 9, село Заворскло, Полтавський район, Полтавська область, 38772), Заворсклянської сільської ради Полтавського району Полтавської області (ідентифікаційний код 21046377, вул. Соборна, 9, село Заворскло, Полтавський район, Полтавська область, 38772) про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Заворсклянської сільської ради Полтавського району Полтавської області, яка полягає у не вирішенні питання про надання або про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства на території Заворсклянської ОТГ, за межами населених пунктів на території Заворсклянської сільської ради Полтавського району Полтавської області в межах земельної ділянки, кадастровий номер 5324081000:00:016:0012.

Зобов`язати Заворсклянську сільську раду Полтавського району Полтавської області (ідентифікаційний код 21046377, вул. Соборна, 9, село Заворскло, Полтавський район, Полтавська область, 38772) розглянути заяву ОСОБА_1 від 03 червня 2020 року (вхідний №1051/0611 від 03 липня 2020 року) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства на території Заворсклянської ОТГ, за межами населених пунктів на території Заворсклянської сільської ради Полтавського району Полтавської області в межах земельної ділянки, кадастровий номер 5324081000:00:016:0012.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя С.С. Сич