Рішення

від 11.01.2021 по справі 440/5374/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/5374/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Орлицької сільської ради Кобеляцького району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

25 вересня 2020 року (згідно даних експрес-накладної) ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Орлицької сільської ради Кобеляцького району Полтавської області про:

- визнання протиправним та скасування рішення сорок першої сесії Орлицької сільської ради Кобеляцького району Полтавської області від 21.07.2020 "Про розгляд заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства розміром 2,0 гектара", зобов`язання прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки;

- зобов`язання Орлицьку сільську раду (вул. Леніна, 35, с. Орлик, Кобеляцький район, Полтавська область, 39281, ідентифікаційний код 21051970) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах сільської ради та надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою ділянки площею 2,00 га.

Позов обґрунтований тим, що позивач звернувся до сільської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах сільської ради. Орлицькою сільською радою на 41 сесії 7 скликання розглянуто заяву позивача та прийнято рішення від 21.07.2020, яким відмовлено позивачу у наданні вказаного дозволу. З таким рішенням позивач не погоджується та вважає його таким, що винесене з порушенням вимог статті 118 Земельного кодексу України.

Ухвалою суду від 12.10.2020 позовну заяву залишено без руху, в зв`язку з невідповідністю її вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

21.10.2020 позивач усунув недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі суду від 12.10.2020.

У зв`язку з цим, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Незважаючи на те, що матеріали справи містять інформацію про повідомлення усіх учасників щодо відкриття провадження у справі, відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 звернувся до Орлицької сільської ради із заявою щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 2,00 га в адмінмежах Орлицької сільської ради Кобеляцького району Полтавської області.

Листом від 29.07.2020 №486-02/17 за підписом сільського голови Орлицької сільської ради Кобеляцького району Полтавської області ОСОБА_1 повідомлено, що його заяву щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 2,00 га в адмінмежах Орлицької сільської ради Кобеляцького району Полтавської області розглянуто на 41 сесії Орлицької сільської ради від 21.07.2020 та враховуючи голоси депутатів прийнято рішення про відмову у наданні такого дозволу, оскільки на території Орлицької сільської ради згідно рішення сесії №22 від 22.03.1993 та №8 від 11.04.1997 було передано у приватну власність земельні ділянки для ведення особистого господарства жителям с. Орлик до присадибних ділянок в межах встановлених норм згідно компетенції органів місцевого самоврядування /а.с. 10/.

Ухвалою від 11.11.2020 відповідача зобов`язано надати до Полтавського окружного адміністративного суду у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали належним чином завірені копії: - заяви від 21.05.2020 та усіх доданих до неї документів, поданих ОСОБА_1 для надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах сільської ради; - документів на підтвердження результатів розгляду сільською радою вказаної вище заяви та документів для надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах сільської ради, в тому числі оскаржуваного рішення сорок першої сесії Орлицької сільської ради Кобеляцького району Полтавської області від 21.07.2020 "Про розгляд заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства розміром 2,0 гектара" та усіх документів, що слугували підставою для його прийняття.

Станом на момент розгляду цієї справи вимоги ухвали суду від 11.11.2020 в частині надання запитуваних судом документів Орлицька сільська рада не виконала.

Відповідно до частини першої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Враховуючи приписи вказаної норми, а також зважаючи на відсутність у сільської ради жодних заперечень з приводу звернення ОСОБА_1 із заявою щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 2,00 га в адмінмежах Орлицької сільської ради Кобеляцького району Полтавської області та прийняття за результатами розгляду вказаної заяви рішення 41 сесії 7 скликання Орлицької сільської ради від 21.07.2020 про відмову у наданні такого дозволу, суд вважає вказані обставини такими, що визнаються сільською радою та не підлягають доказуванню під час розгляду цієї справи.

Позивач не погодився з рішенням 41 сесії 7 скликання Орлицької сільської ради від 21.07.2020 та звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та аргументам позивача, вказаним у позовній заяві, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю врегульовані Земельним кодексом України №2768-ІІІ від 25.10.2001 /далі - ЗК України/.

Відповідно до статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

У відповідності до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з частинами першою та другою статті 59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

За змістом пункту "б" частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою цієї статті встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою визначені частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України та їх перелік є вичерпним. Відмова у наданні дозволу має бути вмотивованою.

Матеріалами справи підтверджується та визнається відповідачем, що заяву ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 2,00 га в адмінмежах Орлицької сільської ради Кобеляцького району Полтавської області розглянуто на 41 сесії Орлицької сільської ради 21.07.2020 та враховуючи голоси депутатів за наслідками її розгляду прийнято рішення про відмову у наданні такого дозволу з посиланнями на те, що на території Орлицької сільської ради згідно рішення сесії №22 від 22.03.1993 та №8 від 11.04.1997 було передано у приватну власність земельні ділянки для ведення особистого господарства жителям с. Орлик до присадибних ділянок в межах встановлених норм згідно компетенції органів місцевого самоврядування /а.с. 10/.

При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів дійсного підтвердження того, що на території Орлицької сільської ради згідно рішення сесії №22 від 22.03.1993 та №8 від 11.04.1997 було передано у приватну власність земельні ділянки для ведення особистого господарства жителям с. Орлик до присадибних ділянок в межах встановлених норм згідно компетенції органів місцевого самоврядування і це позбавляє можливості сільську раду надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою на запитувану земельну ділянку.

Поряд з цим, суд зазначає, що відповідач в обґрунтування рішення 41 сесії 7 скликання Орлицької сільської ради Кобеляцького району Полтавської області не посилається на конкретну норму закону, якій не відповідає місце розташування земельної ділянки, обраної позивачем, та не конкретизує саму невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам закону з посиланням на фактичні обставини, тобто, не містить підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, визначених частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України.

За відсутності таких даних суд вважає, що рішення 41 сесії 7 скликання Орлицької сільської ради Кобеляцького району Полтавської області від 21.07.2020 "Про розгляд заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства розміром 2,0 гектара" не містить вмотивовану відмову у наданні дозволу. Вказане свідчить про невідповідність цього рішення вимогам статті 118 Земельного кодексу України та є достатньою і самостійною підставою для визнання такого рішення протиправним та його скасування.

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 суд вважає частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування рішення 41 сесії 7 скликання Орлицької сільської ради Кобеляцького району Полтавської області від 21.07.2020 "Про розгляд заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства розміром 2,0 гектара" та зобов`язання Орлицьку сільську раду Кобеляцького району Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 2,00 га в адмінмежах Орлицької сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, про яку зазначено у листі сільського голови Орлицької сільської ради від 29.07.2020 №486-02/17, з урахуванням висновків суду.

Стосовно ж позовних вимог позивача в частині зобов`язання відповідача надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою ділянки площею 2,00 га, то суд не вбачає підстав для їх задоволення.

Суд зазначає, що згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

У даній справі, повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивовано відмови у його наданні регламентовано частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, а тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.03.2019 у справі №2040/6320/18.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Між тим, надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Видача такого дозволу без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладене вище, зважаючи на те, що у спірних відносинах відповідач не реалізував своїх повноважень, оскільки не надав оцінки поданим документам, прийнявши рішення про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у цьому випадку належнім та достатнім способом захисту позивача у спірних відносинах є саме зобов`язання Орлицьку сільську раду Кобеляцького району Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 2,00 га в адмінмежах Орлицької сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, про яку зазначено у листі сільського голови Орлицької сільської ради від 29.07.2020 №486-02/17, з урахуванням висновків суду.

Відтак, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи наведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету /а.с. 22/.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Разом з цим, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

А відповідно до частини першої наведеної статті, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Зважаючи на те, що передумовою для виникнення спору є прийняття відповідачем протиправного рішення про відмову позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати по сплаті судового збору повністю у розмірі 840,80 грн.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Орлицької сільської ради Кобеляцького району Полтавської області (вул. Леніна, 35, с. Орлик, Кобеляцький район, Полтавська область, 39281, ідентифікаційний код 21051970) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення 41 сесії 7 скликання Орлицької сільської ради Кобеляцького району Полтавської області від 21.07.2020 "Про розгляд заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства розміром 2,0 гектара".

Зобов`язати Орлицьку сільську раду Кобеляцького району Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки площею 2,00 га в адмінмежах Орлицької сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, про яку зазначено у листі сільського голови Орлицької сільської ради від 29.07.2020 №486-02/17, з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Орлицької сільської ради Кобеляцького району Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Гіглава