Рішення

від 22.10.2020 по справі 761/1165/15-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/1165/15-ц

Провадження № 2/761/119/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Притули Н.Г.

при секретарі: Гриб Д.В.,

за участі представника прокуратури: Воробйова В.В.,

представника третьої особи: Баца К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Київської місцевої прокуратури № 10 до Київської міської ради, третя особа: ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2015 року до суду надійшла позовна заява Заступника прокурора Шевченківського району м. Києва до Київської міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки. Справа була передана судді Малиновській В.М.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2015 року у задоволенні позову Заступника прокурора Шевченківського району м. Києва до Київської міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки відмовлено.

Рішенням Колегії суддів судової палати в цивільних справ Апеляційного суду м. Києва від 18 листопада 2015 року скасовано рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2015 року, та постановлено нове, яким позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 вересня 2016 року, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2015 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 18 листопада 2015 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

29 вересня 2016 року до суду надійшла справа за позовом Заступника прокурора Шевченківського району м. Києва до Київської міської ради, ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки. Справа була передана судді Рибаку М.А., проте згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2016 року справа була передана судді Малинникову О.Ф.

Ухвалою судді Малинникова О.Ф. зазначену цивільну справу прийнято до провадження.

У судовому засіданні, яке відбулось 30.11.2016 року протокольною ухвалою ОСОБА_1 залучено до участі у справі в якості третьої особи.

На виконання протокольної ухвали суду від 30.11.2016 року, 23.12.2016 року до суду надійшла позовна заява із зазначенням нової назви позивача (у зв`язку зі зміною назви позивача та залученням третьої особи).

У відповідності до розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва від 11.06.2018 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2018 року, здійснено перерозподіл даної справи на підставі доповідної помічника судді Малинникова О.Ф. від 06.06.2018 року, відповідно до якої суддя Малинников О.Ф. з 02.04.2018 року перебуває на довготривалому лікарняному, строк якого може перевищувати два місяці, що свідчить про неможливість продовження розгляду даної справи раніше визначеним суддею в строки, встановлені законом. Справа була передана в провадження судді ОСОБА_3

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24.04.2019 року було закрито провадження у цивільній справі за позовом Керівника Київської місцевої прокуратури № 10 до ОСОБА_2 , Київської міської ради, третя особа: ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, в частині позовних вимог Керівника Київської місцевої прокуратури № 10 до ОСОБА_2 .

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_3 на підставі розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м.Києва Марчук М.В. щодо повторного автоматичного розподілу справи №01-08-229 від 14.01.2020 року та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 14.01.2020 року в провадження судді Притули Н.Г. надійшла вказана цивільна справа.

В позовних вимогах позивач просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення КМР від 19.02.2009 №115\1170 Про передачу земельної ділянки громадянці ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 ;

-визнати недійсним договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 , площею 0,08 га, кадастровий номер 8000000000:91:099:002, укладений 20.07.2009 між Київською міською радою та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. і зареєстрований у реєстрі за № 581, зареєстрований 23.07.2009 за №91-6-00860 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Вимоги обґрунтовані тим, що під час проведення перевірки додержання вимог земельного законодавства, встановлено, що 20.07.2009р. між Київською міською радою та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки. Відповідно до даного договору Київська міська рада передає, а ОСОБА_2 приймає в оренду земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_1 , площею 0,0801 га, кадастровий номер 8000000000:91:099:0023 строком на 25 років. Вказаний договір укладено на підставі рішення Київської міської ради від 19.02.2009р. № 115/1170 Про передачу земельної ділянки громадянці ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 .

Позивач вважає, що рішення Київської міської ради прийняте, а договір оренди земельної ділянки укладений з порушенням чинного законодавства, у зв`язку з чим рішення має бути визнане незаконним. Так, позивач зазначає, що спірна земельна ділянка знаходиться в Центральному історичному ареалі міста, археологічному заповіднику, археологічній охоронній зоні та зоні охоронюваного ландшафту (рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів №920 від 16.07.1979р. та розпорядження Київської міської державної адміністрації №979 від 17.05.2002р.). Вказане підтверджується висновком Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації (лист від 23.08.2007 №6378), Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації від 05.10.2007р. №19-1170. З посиланням на норми Земельного кодексу України та інших нормативних актів позивач вказує, що спірна земельна ділянка знаходиться на землях природно-заповідного фонду, а Київська міська рада з порушенням норм чинного законодавства передала ОСОБА_2 дану земельну ділянку для будівництва, оскільки не проведена обов`язкова державна експертиза проекту відведення земельної ділянки, не розроблено та не затверджено містобудівну документацію, а саме: детальний план території на вказану ділянку.

В судовому засіданні, яке відбулось 25.01.2018 року було приєднано до матеріалів справи відзив уповноваженого представника третьої особи ОСОБА_1 в якому вона просить відмовити в задоволенні позовних вимог на тій підставі, що прокурор звернувся до суду з пропущенням встановленого трирічного строку позовної давності, що є безумовною підставою для задоволення позову. Крім того вимоги є безпідставними так як в кадастровій справі, яка надана до суду міститься проект відведення земельної ділянки на підставі позитивних погоджувальних документів відповідних уповноважених організацій. Вимоги Закону України Про охорону культурної спадщини містять заборону саме здійснювати будівництво без певних дозволів, а не передавати земельні ділянки у користування громадянам.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач уповноваженого представника не направив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, відзив на заявлені вимоги до суду не надійшов.

Представник третьої особи в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Вислухавши сторони, оцінивши в сукупності надані суду докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог за наступних підстав.

Згідно з положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 34 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Як встановлено в судовому засіданні, рішенням Київської міської ради від 19 лютого 2009 року Про передачу земельної ділянки громадянці ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 та передано останній у довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 0,08 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

Як зазначено в рішенні, воно прийняте відповідно до положень статей 93, 118, 121, 123 Земельного кодексу України та після розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

20 липня 2009 року між Київською міською радою та ОСОБА_2 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки терміном на 25 років.

04.12.2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір суборенди земельної ділянки за умовами якого ОСОБА_1 отримала в суборенду земельну ділянку площею 0,0801 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8 000 000 000:91:099:0023 строком до 20.07.2034 року.

В цей же день між сторонами був підписаний акт приймання-передачі земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 21.12.2010 року за ОСОБА_1 було зареєстроване право власності на житловий будинок, який розташований на АДРЕСА_1 .

Як встановлено судом, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкова справа щодо майна померлої ОСОБА_2 не заводилась. Судом не встановлено спадкоємців померлої.

Разом з тим, судом встановлено, що вказана земельна ділянка знаходиться в Центральному історичному ареалі міста, археологічному заповіднику, археологічній охоронній зоні та зоні охоронюваного ландшафту, що підтверджується висновком Головного управління охорони культурної спадщини КМДА.

Відповідно до ст.3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 53 Земельного кодексу України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Згідно п. 4 ст.150 Земельного кодексу України до особливо цінних земель відносяться землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.

Зі змісту ст.54 Земельного кодексу вбачається, що навколо історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, музеїв просто неба, меморіальних музеїв-садиб, пам`яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів) встановлюються зони охорони пам`яток із забороною діяльності, що шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання таких земель.

Як вбачається з матеріалів справи, Київська міська рада видала ОСОБА_2 спірну ділянку для будівництва, що підтверджується рішенням Київської міської ради від 19.02.2009.

На охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини (ч. 3 ст. 32 Закону України Про охорону культурної спадщини ).

Як вбачається з листа головного управління хорони культурної спадщини № 6378 від 23.08.2007 року, вказаний орган культурної спадщини не заперечує ОСОБА_2 проти відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_1 .

Також, в матеріалах справи міститься лист державної служби з питань національної культурної спадщини № 22-2160\35 від 30.08.2007 року з якого вбачається, що Управління охорони пам`яток історії, культури та історичного середовища, й Інституту археології Національної академії наук України, погоджує проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.3 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

За ч.6 ст.123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Відповідно до ст.9 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць підлягають обов`язковій державній експертизі.

Відповідно до ст.9 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Київська міська рада, виходячи з положень ст.9 Земельного кодексу України, п.34 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

При цьому з матеріалів кадастрової справи № 7501 про передачу громадянці ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 вбачається, що в 1998 та 2001 роках ОСОБА_2 зверталася до органів державної влади та місцевого самоврядування із заявами про надання їй земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва житлового будинку у порядку згідно з діючим законодавством та надано ряд відповідей щодо відсутності заперечень у наданні вказаної земельної ділянки.

Разом з тим, в матеріалах кадастрової справи містяться фактично позитивні висновки: головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища № 07-0734-В щодо використання земельної ділянки, наявних містобудівних обмежень та умов, які мають враховуватись при затвердженні проекту відведення земельної ділянки; київської міської санепідемстанції № 2332 від 16.11.2007р. щодо вибору (відведення) земельної ділянки під забудову; державного управління екологічної безпеки в м.Києві з яких вбачається, що земельна ділянка придатна для будівництва, експлуатації та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд гр.

ОСОБА_2 також, як вбачається з матеріалів вищевказаної кадастрової справи у квітні місяці 2009 року виконана перевірка та прийомка вишукувальних геодезичних робіт зі складання договору оренди земельної ділянки, яка передається громадянці ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 про що був складений відповідний акт, в якому вказано, що технічна документація зі складання договору оренди земельної ділянки, яка передається громадянці ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 виконана добре .

У матеріалах справи міститься копія кадастрової справи № 7501 Про передачу земельної ділянки громадянці ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 , до якої включено проект відведення спірної земельної ділянки ОСОБА_2 розроблений Комунальним підприємством Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі з урахуванням вимог ст. ст. 93, 116, 124 Земельного кодексу України на підставі позитивних погоджувальних документів відповідних уповноважених містобудівних, архітектурних, проектних, охоронюваних, погоджувальних організацій.

Такий проект погоджено з Державною службою з питань національної культурної спадщини, Головним управлінням охорони культурної спадщини, а також з Інститутом археології Національної Академії Наук України який розглянув питання про можливість надання спірної земельної ділянки під забудову ОСОБА_2 після проведення археологічної розвідки та вивчення архівних матеріалів, встановив застереження про неможливість проведення будь-яких земельних робіт без обов`язкового археологічного нагляду.

Наведені вище обставини спростовують зазначене позивачем щодо передачі ОСОБА_2 спірної земельної ділянки без проведення археологічної розвідки.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Таким чином, Позивачем в позовній заяві, а представником Позивача в судовому засіданні не наведено переконливих доводів, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що рішення КМР від 19.02.2009р. №115/1170 є незаконним, а договір оренди від 20.07.2009 р. було укладено з порушенням вимог чинного законодавства, які б могли стати підставою для визнання його недійсним. З урахуванням наведеного у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Так як суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог по суті, суд не вбачає підстав для застосування наслідків спливу строків позовної давності.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4, 77-81, 141, 263, 265ЦПК України, суд -

вирішив:

В позові Київської місцевої прокуратури № 10 до Київської міської ради, третя особа: ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування рішення - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 03 листопада 2020 року

Суддя : Н.Г.Притула