Ухвала

від 11.01.2021 по справі 314/4559/20

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/4559/20

Провадження № 2-о/314/8/2021

УХВАЛА

11.01.2021 м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Свідунович Н.М.,

за участю заявниці ОСОБА_1 ,

представника заявниці ОСОБА_2 ,

секретар судового засідання Печонкіна В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу № 314/4559/20 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: територіальна громада с. Нововасилівки Вільнянського району Запорізької області в особі Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаною заявою про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю.

Ухвалою суду від 06.11.2020 прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі у порядку окремого провадження.

Разом із заявою ОСОБА_1 звернулась до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", в обґрунтування якого посилається на скрутне матеріальне становище.

У судовому засіданні заявниця та її представник підтримали клопотання, просили звільнити її від сплати судового збору як малозабезпечену особу.

Дослідивши матеріали справи, доводи клопотання та додані до нього документи, суд приходить до таких висновків.

За вимогами ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у 2020 році, у якому було подано заяву, сума судового збору складає 420 грн. 40 коп.

Згідно з п. 1, пп. "г" п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: … г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його слати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналізуючи зміст цієї статті, суд приходить до висновку, що основним критерієм, на підставі якого приймається рішення про відстрочку, розстрочку сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є майновий стан платника судового збору.

Посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", заявниця не надала доказів того, що розмір судового збору, що підлягає сплаті у даній справі, а саме 420 грн. 40 коп., перевищує 5 відсотків її сукупного річного доходу за попередній календарний рік.

Так само, не надано суду доказів, що заявниця відноситься до категорій осіб, зазначених у пп. "г" п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", а також будь-яких документів про те, що матеріальний стан ОСОБА_1 не дозволяє їх сплатити судовий збір у вказаному розмірі.

При цьому суд не приймає до уваги посилання представника заявника на те, що заявниця є малозабезпеченою особою, оскільки наказом № 1105/02-03 від 21.10.2020 Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях їй надано безоплатну вторинну правову допомогу, оскільки наказ та інші надані суду документи не містять посилань на те, що ОСОБА_1 безоплатну вторинну правову допомогу надано саме, як малозабезпеченій особі. Крім того, категорії осіб, які є суб`єктами права на безоплатну правову допомогу, визначені у ст. 14 Закону України "Про безоплатну правову допомогу", не передбачені Законом України "Про судовий збір", як окрема підстава для звільнення від сплати судового збору.

З огляду на викладене, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, враховуючи, що до заяви не додано квитанцію про сплату судового збору, заявниці необхідно сплатити судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. та надати суду документ, що підтверджує його оплату.

Як передбачено ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Таким чином, оскільки встановлено, що заява ОСОБА_1 подана з порушенням вимог ЦПК України, її слід залишити без руху, надавши заявниці строк для усунення зазначених вище недоліків.

При винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 та "Круз проти Польщі" від 19.06.2001.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, залишення заяви без руху, відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий розгляд та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Керуючись ст.ст. 177, 187, 294 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: територіальна громада с. Нововасилівки Вільнянського району Запорізької області в особі Павлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю - залишити без руху.

Надати заявниці п`ятиденний строк для усунення недоліків, який починає рахуватися з дня отримання нею копії ухвали.

Повідомити заявниці про необхідність усунути такі недоліки заяви, а саме сплатити судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. та надати суду документ, що підтверджує його оплату .

Роз`яснити заявниці, що у разі якщо у строк, встановлений судом, недоліки заяви не будуть усунуті, заява, відповідно до вимог ч. 13 ст. 187 ЦПК України, залишається без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Свідунович

11.01.2021