Рішення

від 11.01.2021 по справі 613/1148/20

БОГОДУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №613/1148/20 Провадження № 2/613/53/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2021 року Богодухівський районний суд Харківськоїобласті у складі:

головуючого судді Сеник О.С.,

за участі секретаря судового засідання Дегтяр А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богодухові цивільну справу № 613/1148/20 за позовом ОСОБА_1 до Хрущово-Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, треті особи : ОСОБА_2 , Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності, визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Богодухівського районного суду Харківської області з позовом до Хрущово-Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, треті особи: ОСОБА_2 , Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області, у якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, прийнятої судом, просить: 1) визначити, що частки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, загальною площею 0,2015 га, кадастровий номер 6320888501:00:001:0107, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , становлять в розмірі по одній третій частці; 2) визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 право власності на одну третю частку на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, загальною площею 0,2015 га, кадастровий номер 6320888501:00:001:0107, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер чоловік позивачки ОСОБА_3 , заповіту він не залишив. Після його смерті відкрилася спадщина на все належне йому майно, у тому числі на земельну ділянку площею 0,2015 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за вищевказаною адресою.

Спадкоємцями майна ОСОБА_3 є позивачка як дружина спадкодавця, та його мати ОСОБА_2 , яка відмовилася від прийняття спадщини на користь позивачки. Для оформлення своїх спадкових прав ОСОБА_1 звернулась до Богодухівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 .. Відповідно до відомостей державного акту на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6320888501:00:001:0107серії ЯМ № 895968, виданому Богодухівською райдержадміністрацією 17 жовтня 2012 року, в розділі власники , не визначена частка у спільній сумісній власності кожного із співвласників земельної ділянки. Тобто, за даними державного акту та Державного реєстру прав на нерухоме майно, земельна ділянка належала померлому та співвласникам на праві спільної сумісної власності, і їх частки за життя ОСОБА_3 не були визначені. У зв`язку з вказаним, 10 серпня 2020 року нотаріусом було відмовлено у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину, з посиланням на неможливість визначити склад спадкового майна, тобто, частку земельної ділянки, яка б належала померлому, та рекомендовано вирішити вказане питання у судовому порядку, звернувшись до суду з позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно після померлого ОСОБА_3 .

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 22.10.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до Хрущово-Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, треті особи: ОСОБА_2 , Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Направлено відповідачу та третій особі копію позовної заяви з копіями доданих документів. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Заходи забезпечення позову не вживались.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 18.12.2020 закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Хрущово-Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, треті особи: ОСОБА_2 , Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності. Призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не прибула, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Подала до суду заяву, у якій просила розглядати справу за її відсутності. Позов підтримала, на задоволенні позовних вимог наполягала.

Представник відповідача - Хрущово-Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області у судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Зазначив, що не заперечує проти задоволення позову.

Третя особа - ОСОБА_2 у судове засідання не прибула, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просила їх задовольнити з наведених у позовній заяві підстав.

Представник третьої особи - Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області в судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Зазначив, що питання задоволення заяви залишає на розсуд суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що позивач, відповідач та треті особи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача, представника відповідача та третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 (а.с.8, 10).

07.09.1991 позивачкою було укладено шлюб із ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 07.09.1991 та відміткою в паспорті позивачки (а.с. 8, 19).

23.03.1999 комісією по приватизації КСП ім. Тімірязєва було видано свідоцтво про право спільної сумісної власності на житло - будинок АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Вказаний будинок було зареєстровано на праві спільної сумісної власності за вказаними особами у книзі № 1 Комунального підприємства Богодухівське бюро технічної інвентаризації 31.03.1999 за № 25 (а.с.15).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 помер, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 27.01.2019 (а.с.11).

02.07.2019 державним нотаріусом Богодухівської державної нотаріальної контори було заведено спадкову справу до майна померлого ОСОБА_3 (номер у спадковому реєстрі - 64394689, номер у нотаріуса 288/2019).

02.07.2019 матір`ю ОСОБА_3 - ОСОБА_2 було подано державному нотаріусу заяву, в якій повідомлено, що вона є спадкоємицею майна ОСОБА_3 за законом, та відмовилася від належної їй частки спадкового майна на користь дружини спадкодавця - ОСОБА_1 (зворотній бік а.с.27).

Крім того, 02.07.2019 ОСОБА_2 було подано нотаріусу заяву, якою підтверджено, що житловим будинком АДРЕСА_1 , вони користувалися та володіли в рівних частках кожний разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , та повідомлено, що договором між співвласниками, за життя спадкодавця, частки у праві спільної сумісної власності не визначалися. У цій заяві ОСОБА_2 зазначила, що не заперечує проти визначення за кожним із них по 1/3 частині у вищезазначеному будинку (а.с.28).

24.09.2019 ОСОБА_1 було подано державному нотаріусу Богодухівської державної нотаріальної контори заяву про видачу права на спадщину за законом.

24.09.2019 державним нотаріусом було видано позивачці свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого спадкоємицею майна ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_1 , в тому числі з урахуванням Ѕ (однієї другої) частки у спадщині, від якої відмовилася мати спадкодавця - ОСОБА_2 . Спадщина, на яку видане свідоцтво, складається з 1/3 (однієї третьої) частки у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 71,3 кв.м., яка належала (разом з відповідною часткою будівель і споруд) спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого комісією по приватизації КСП ім. Тімірязєва від 23.03.1999 (а.с.12).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, у вказаному реєстрі 25.04.2018 (номер запису 25970454) за ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зареєстровано право спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,2015 га, з кадастровим номером 6320888501:00:001:0107, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса : АДРЕСА_1 (а.с.16).

Повідомленням Богодухівської державної нотаріальної контори від 10.08.2020 № 1077/02-17, відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину - земельну ділянку, розташовану за адресою : АДРЕСА_1 , зареєстровану в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.04.2018 (номер запису 25970454), з посиланням на неможливість визначити склад спадкового майна, оскільки вказана земельна ділянка належала померлому та співвласникам (співвласникам будинку та земельної ділянки) на підставі спільної сумісної власності і їх частки за життя ОСОБА_3 не були визначені між ними. Роз`яснено, що нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину після смерті одного із учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки спадкодавця у спільному майні, та рекомендовано ОСОБА_1 звернутися до районного суду із заявою про визнання права власності на спадкове майно, яке вказано вище, після померлого ОСОБА_3 (а.с.26).

Як встановлено статтею 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до частини першої статті 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч.1 ст.356 ЦК України).

Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна (ч.ч.1, 2 ст. 356 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

У відповідлності до ч.ч.2, 3 ст.370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.

У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.

За приписами ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

Разом з тим, визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, а отже, не є належним способом захисту прав позивача (спадкоємця).

Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 640/13903/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 266/5267/18, від 20 березня 2019 року у справі № 550/1040/16-ц, від 22 квітня 2020 року у справі № 601/2592/18, від 22 квітня 2020 року у справі № 61-11210св19, від 27 травня 2020 року у справі № 361/7518/16-ц, від 16.09.2020 у справі №464/1663/18.

Суд зауважує, що житловий будинок, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 6320888501:00:001:0107 за адресою : АДРЕСА_1 , є спільною сумісною власністю ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та позивачки ОСОБА_1 .

Як зазначалось вище, державним нотаріусом, враховуючи заяву другого спадкоємця - ОСОБА_2 про відмову від спадщини, було видано ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на нерухоме майно - 1/3 (одну третю) частку у праві власності на вказаний житловий будинок. При цьому, державний нотаріус виходив з того, що частки ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у праві власності на вказаний будинок є рівними.

Як встановлено пунктом 3 Прикінцевих положень розділу ІХ Земельного кодексу України, чинного з 01.01.2002, закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Кодексом, діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.

Частиною 2 статті 89 Земельного кодексу України, чинного з 01.01.2002, передбачено, що у спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки , зокрема, співвласників жилого будинку.

Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом (ч.4 ст.89 ЗК України).

За приписами ч. 5 ст. 89 ЗК України поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Відповідно до роз`яснень п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 Про судову практику у справах про спадкування у разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (частина друга статті 370, частина друга статті 372 ЦК). Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду. Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.

Беручи до уваги, що ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за життя ОСОБА_3 були співвласниками житлового будинку по АДРЕСА_1 та користувалися і володіли ним у рівних частинах, що підтверджено свідоцтвом про право власності на вказаний будинок від 21.03.1999, за життя спадкодавця ОСОБА_3 договором між співвласниками частки у праві спільної сумісної власності не визначалися, суд вважає, що земельна ділянка з кадастровим номером 6320888501:00:001:0107 за адресою : АДРЕСА_1 , за життя ОСОБА_3 також належала ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та позивачці ОСОБА_1 в рівних частках - по одній третій кожному.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що частки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності на вказану земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,2015 га, з кадастровим номером 6320888501:00:001:0107, розташовану за адресою : АДРЕСА_1 , становлять по 1/3 (одній третій) частці.

Частиною 1 статті 30 Земельного кодексу України, чинного станом на час видачі свідоцтва про право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 (23.03.1999), при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об`єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

При переході права власності громадян на жилий будинок і господарські будівлі та споруди до кількох власників, а також при переході права власності на частину будинку в разі неможливості поділу земельної ділянки між власниками без шкоди для її раціонального використання земельна ділянка переходить у спільне користування власників цих об`єктів.

За приписами ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 420 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

З викладеного вище вбачається, що частки співвласників будинку у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, на якій розташований такий будинок, є рівними, а право спільної сумісної власності на таку земельну ділянку переходить до нового власника в тому ж обсязі, що й право власності на будинок.

Враховуючи наведене, беручи до уваги, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.04.2019 до ОСОБА_1 перейшло право власності на 1/3 (одну третю) житлового будинку по АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого комісією по приватизації КСП ім. Тімірязєва від 23.03.1999, з урахуванням заяви іншої спадкоємиці - ОСОБА_2 про відмову від спадщини на користь ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 перейшло і право власності на 1/3 (одну третю) частку у праві власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6320888501:00:001:0107, на якій розташований вказаний будинок.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на 1/3 (одну третю) частку на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0,2015 га, кадастровий номер 6320888501:00:001:0107, розташовану за адресою : АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 355, 356, 368, 372, 377, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1261, 1270, 1225, 1226 ЦК України, ст.ст. 30, 89, 420 ЗК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354, 355,п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень, пп.15.5 п.15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Хрущово-Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, треті особи : ОСОБА_2 , Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності, визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Визначити, що частки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, загальною площею 0,2015 га, кадастровий номер 6320888501:00:001:0107, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , становлять в розмірі по 1/3 (одній третій) частці.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на 1/3 (одну третю) частку земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, загальною площею 0,2015 га, кадастровий номер 6320888501:00:001:0107, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Богодухівський районний суд Харківської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (уразі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач - Хрущово-Микитівська сільська рада Харківської області, розташована за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с. Хрущова Микитівка, вул. Слобожанська, 5, код ЄДРПОУ 04397081.

Третя особа - ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с. Хрущова Микитівка, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Третя особа - Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області, розташована за адресою: Харківська область, м. Богодухів, вул. Чернієнка, буд. 7, код ЄДРПОУ 02900618.

Повний текст рішення складено 11.01.2021.

Суддя О.С. Сеник