Рішення

від 29.12.2020 по справі 443/1645/20

ЖИДАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №443/1645/20

Провадження №2/443/1216/20

РІШЕННЯ

іменем України

29 грудня 2020 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Жидачівської міської ради Львівської області про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем, встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 , -

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

ОСОБА_1 (позивач) подав до суду позовну заяву до Жидачівської міської ради Львівської області (відповідач), в якій просить: встановити факт спільного проживання без реєстрації його із ОСОБА_3 у с. Лівчиці Жидачівського району Львівської області з червня 2013 року до дня її смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити факт родинних відносин між ним ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнавши її його племінницею (дочкою двоюрідного брата ОСОБА_4 ) та визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на 2/14 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , що належала на праві власності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивач покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Лівчиці Жидачівського району Львівської області померла його родичка ОСОБА_3 . Після її смерті у м. Жидачів залишилося спадкове майно, яке складається з 2/14 частин будинковолодіння з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Дану частину будинковолодіння ОСОБА_3 успадкувала після смерті свого батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Оскільки ОСОБА_3 своєї сім`ї не мала, а її мати ОСОБА_5 та сестра ОСОБА_6 багато років проживають в Канаді і на спадщину не претендують, тому він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, як її родич. При зверненні до нотаріальної контори йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через те, що він пропустив піврічний термін, передбачений цивільним законодавством на подання заяви, а також у зв`язку з тим, що відсутні документи, які підтверджують родинний зв`язок між спадкодавцем та спадкоємцем. Родинний зв`язок з спадкодавцем, а саме: що вона є його племінницею підтверджується наявними у справі документами, зокрема свідоцтвом про право на спадщину від 21.05.1963, з якого прослідковується, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є рідними братом та сестрою. У свою чергу ОСОБА_7 є матір`ю батька ОСОБА_3 - ОСОБА_4 . Факт спільного проживання без реєстрації з ОСОБА_3 з червня 2013 року підтверджується довідкою ВК Гніздичівської сільської ради Жидачівського району Львівської області від 18.09.2020. Відтак він проживав з спадкодавцем більше п`яти років до її смерті, тому є спадкоємцем четвертої черги.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

У підготовчому засіданні позивач та його представник позов підтримали повністю та просять суд його задовольнити.

Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився, однак подав до суду письмове пояснення, в якому просить справу розглянути за його відсутності, права та законні інтереси Жидачівської міської ради Львівської області не будуть порушені. Відтак, суд розцінює зміст цього письмового пояснення як визнання стороною позивача позову та усвідомлення наслідків такого визнання.

Заяви та клопотання учасників справи.

Представник відповідача подав письмове пояснення про розгляд справи за відсутності представника Жидачівської міської ради Львівської області (а.с. 29).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 18.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а.с.24-25).

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до свідоцтва про народження від 06.04.1958 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 і його батьками є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с.13).

Свідоцтво про народження від 15.08.1958 підтверджує, що ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 і його батьками є ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (а.с.18).

Згідно з свідоцтвом про народження від 23.09.1958 ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 і його батьками є ОСОБА_12 та ОСОБА_7 (а.с.11).

Свідоцтвом про право на спадщину від 21.05.1963 встановлено, що єдиними спадкоємцями померлого ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , в рівних частках є його діти: ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_8 (а.с.9).

Батьками ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 22.02.1969 (а.с.17).

Відповідно до свідоцтв про смерть серії НОМЕР_1 від 03.04.1996, серії НОМЕР_2 від 09.10.1997 та серія НОМЕР_3 від 05.11.2018, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Жидачів Львівської області, ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_10 у м. Жидачів Львівської області, а ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Заклад Миколаївського району Львівської області (а.с.6, 12, 19).

Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 20.10.1995 року встановлено факт належності ОСОБА_8 свідоцтва про право на спадщину від 21.05.1963 за реєстром №646, виданого Жидачівською нотаріальною конторою, де його ім`я невірно вказано замість ОСОБА_8 ОСОБА_8 (а.с.10).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02.09.2005, спадкоємцем майна ОСОБА_4 є його дочка ОСОБА_3 . Спадкове майно на яке видано свідоцтво, складається з 2/14 частини житлового будинковолодіння з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що розташоване на земельній ділянці, належній померлій ОСОБА_7 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.20).

Згідно з довідкою виконкому Гніздичівської селищної ради Жидачівського району Львівської області від 18.09.2020, ОСОБА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , фактично з червня 2013 року проживав без реєстрації в с. Лівчиці Жидачівського району Львівської області з ОСОБА_3 (племінницею) та утримував її до дня смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.31).

Постановою нотаріуса Жидачівської ДНК від 11.09.2020 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з тим, що він пропустив піврічний термін передбачений цивільним законодавством на подання заяви, а також у зв`язку з тим, що відсутні документи, які підтверджують родинний зв`язок між спадкодавцем та спадкоємцем (а.с. 7).

Зміст правовідносин.

Правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з відсутністю документального підтвердженя факту постійного проживання позивача разом із спадкодавицею на час відкриття спадщини та відсутністю документів, які підтверджують родинний зв`язок між спадкоємцем та спадкодавицею, що ставить під сумнів родинні зв`язки позивача з племінницею, у зв`язку з чим він позбавлений можливості оформити спадщину після її смерті.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю у позивача права на спадкування за законом і неможливістю реалізації цього права через відмову нотаріуса у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

До правовідносин, які стосуються встановлення фактів, що мають юридичне значення, і які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Нормою частини 2 цієї статті ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Крім цього, суд застосував норми статей 293 та 294 ЦПК України, які визначають зміст окремого провадження та встановлюють порядок розгляду справ даної категорії.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють правовідносини щодо встановлення фактів, які мають юридичне значення, а саме: встановлення факту родинних відносин, визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Також, суд зважає на роз`яснення, викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення №5 від 31.03.1995 (далі - постанова Пленуму ВСУ).

Так, в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ звернуто увагу на те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 7 постанови Пленуму ВСУ суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

У пункті 16 постанови звернуто увагу на те, що заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом у порядку окремого провадження, якщо орган, який вчиняє нотаріальні дії, не вправі видати заявникові свідоцтво про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, що необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном. У тому ж разі, коли всі необхідні документи були, але у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, заінтересована особа може звернутись до суду не з заявою про встановлення факту прийняття спадщини, а зі скаргою на відмову вчинити нотаріальну дію.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Так, стаття 58 Конституції України визначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Нормою статті 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно з приписами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Нормами частин 1 та 3 статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Заклад Миколаївського району Львівської області, є племінницею (дочкою двоюрідного брата) ОСОБА_1 , відтак наявність достатніх та обґрунтованих підстав для встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Суд зауважує, що перелік юридичних фактів, які підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частинах першій статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо за законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Так, судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених у справі доказів, що ОСОБА_1 проживав без реєстрації із ОСОБА_3 у с. Лівчиці Жидачівського району Львівської області з червня 2013 року до дня її смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 , відтак наявність достатніх та обґрунтованих підстав для встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_3 з червня 2013 року до дня її смерті, тобто більше п`яти років.

Суд зазначає, що встановлення зазначених фактів породжує для позивача юридичні наслідки, оскільки усуне перешкоди у реалізації ним права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .

Також, судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належала 2/14 частки у житловому домоволодінні АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_3 особистого розпорядження не зробила. Після її смерті відкрилась спадщина на спадкове майно (зокрема на зазначену частку домоволодіння) і єдиними спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_1 . Інші спадкоємці протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подали заяви про прийняття спадщини, відтак вважаються такими, що не прийняли її.

Суд зауважує, що ОСОБА_1 вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки останні п`ять років проживав разом із спадкодавицею ОСОБА_3 і не заявляв про відмову від спадщини.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, а також зважаючи на те, що особисте майнове право ОСОБА_1 (право власності на 2/14 частки у житловому домоволодінні АДРЕСА_1 ) не визнається, відтак позивач має законні сподівання на судовий захист цього права в силу приписів статті 16 ЦК України, у зв`язку з чим і звернувся до суду, тому суд, з огляду на обґрунтованість та підставність позову, вважає, що позов слід задовольнити повністю.

На підставі статей 392, 1216, 1218, 1223, 1258, 1264, 1268 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 200, 206, 259, 263-265, 268, 293, 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) до Жидачівської міської ради Львівської області (місцезнаходження: Львівська область, м. Жидачів, вул. Шашкевича,2, ідентифікаційний код юридичної особи 25234118) про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем, встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно задовольнити повністю.

Встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , постійно проживав на час відкриття спадщини разом з померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у селі Лівчиці Жидачівського району Львівської області.

Встановити, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є племінницею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 на 2/14 частки житлового будинку АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини 6 статті 259 та частини 1 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України складання повного рішення суду відкладено на десять днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 11 січня 2021 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів