Рішення

від 23.10.2020 по справі 742/1445/20

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/742/863/20

Єдиний унікальний № 742/1445/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2020 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді Короткої А.О.,

при секретарі - Сидоренко Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивача - Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області про витребування земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

Заступник керівника Прилуцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі позивача - Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування у нього земельної ділянки загальною площею 1,5357 га (кадастровий номер 7424180900:07:000:0755), що розташована на території Богданівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, в якому також просив стягнути з відповідача на користь прокуратури Чернігівської області сплачений судовий збір у сумі 2102,00 грн.

Свої позовні вимоги аргументує тим, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 11.12.2018 року №25-9669/14-18-сг Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_2 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Богданівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

В подальшому наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №25-2825/14-19-сг від 18.04.2019 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 на території Богданівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області та надано йому земельну ділянку площею 1,5357 га (кадастровий номер 7424180900:07:000:0755) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Богданівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області. На підставі зазначеного наказу 06.05.2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності ОСОБА_2 на вказану вище земельну ділянку (номер запису про право власності - 31503008). В подальшому вказана земельна ділянка на підставі договору купівлі-продажу №539 від 11.06.2019 року була відчужена на користь ОСОБА_1 , про що до реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №31948144. Відповідно до довідки КП Архітектура Ічнянщини орієнтовна вартість даної земельної ділянки може становити 1900000,00 грн.

Водночас, відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 03.10.2018 року №7234-сг отримав у приватну власність (право зареєстровано 16.10.2018 року) земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6323985000:01:000:0556) для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Перемозької сільської ради Лозівського району Харківської області.

Зазначене підтверджує той факт, що ОСОБА_2 на час отримання нині спірної земельної ділянки з кадастровим номером 7424180900:07:000:0755 (наказ від 18.04.2019 року №25-2825/14-19-сг) вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання (наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 03.10.2018 року №7234-сг).

При цьому, земельну ділянку з кадастровим номером 6323985000:01:000:0556 відчужено ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_3 (договір купівлі-продажу №206 від 28.02.2019 року), що свідчить про прагнення ОСОБА_2 приховати відомості про використання ним права на безоплатне отримання земельної ділянки.

Таким чином, всупереч вимог ст. 116 , 118 , 121 Земельного кодексу України , ОСОБА_2 при зверненні до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області із заявою від 07.11.2018 року надав недостовірну інформацію про те, що право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства він ще не використав. Відтак, земельна ділянка площею 1,5357 га (кадастровий номер 7424180900:07:000:0755), що знаходиться на території Прилуцького району Чернігівської області, вибула із земель державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_2 права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання та відчужена за відплатним договором особою, яка не мала права її відчужувати, тому підлягає поверненню у державну власність, у зв`язку з чим і подано відповідний позов про витребування майна у добросовісного набувача.

Третя особа - Головне управління Держгеокадастру в Чернігівській області у поясненні на позовну заяву зазначає, що Головне управління, як і Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, не обліковує осіб за ознакою безоплатного надання їм земельних ділянок по кожному виду використання, оскільки це не передбачено нормативно-правовими актами. Єдиним запобіжником для такої ситуації є перевірка державним реєстратором поданих документів для здійснення державної реєстрації речових прав на відповідність законодавству, зокрема ч.4 ст.116 ЗК України , та у разі невідповідності даній нормі державний реєстратор зобов`язаний прийняти рішення про відмову в державній реєстрації прав. Порушення законодавства відбулося внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 та державного реєстратора. На момент реєстрації за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7424180900:07:000:0755 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вже була внесена інформація про право власності останнього на земельну ділянку з кадастровим номером 6323985000:01:000:0556, а державний реєстратор за доступними для нього даними бачив, що цільове призначення земельних ділянок - це для ведення особистого селянського господарства та їх надано у власність ОСОБА_2 з земель державної власності за рішенням Головного управління, що суперечить ч.4 ст.116 ЗК України , тому саме державний реєстратор повинен був прийняти рішення про відмову в державній реєстрації права власності, оскільки відповідно до абз.3 ч.2 ст.331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то право власності виникає з моменту державної реєстрації (а.с.65-67).

07.07.2020 року на адресу суду надійшло письмове пояснення представника Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, в якому зазначається, що повторне безоплатне набуття ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з земель державної власності дійсно відбулося з порушенням ч.4 ст.116 ЗК України внаслідок неправомірних дій останнього та державного реєстратора відділу Центру надання адміністративних послуг та державної реєстрації Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області Походні Світлани Миколаївни, оскільки на момент реєстрації за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7424180900:07:000:0755 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вже була внесена інформація про попереднє безоплатне набуття останнім права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6323985000:01:000:0556. Цільове призначення обох земельних ділянок - для ведення особистого селянського господарства. Отже, саме державний реєстратор при реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7424180900:07:000:0755 за ОСОБА_2 порушив діюче законодавство, у зв`язку з чим вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими (а.с.77-79).

Прокурор Прилуцької місцевої прокуратури Дятел В.С. в судове засідання не з`явився, проте завчасно подав заяву до суду, в якій позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі без участі сторони позивача (а.с.91).

Представники Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до суду також не з`явилися, проте безпосередньо при подачі пояснень на позовну заяву просили розглядати справу за їхньої відсутності та повністю задовольнити позовні вимоги (а.с.65-67, 77-79).

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання, до суду не з`явився та не надав своїх заперечень на позов (а.с.90).

У зв`язку з цим на підставі ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені заступником керівника Прилуцької місцевої прокуратури позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, 07.11.2018 року ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області з заявою про надання йому дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га із земель державної власності на території Богданівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, в якій додатково зазначив, що рішення про безкоштовну передачу у власність земельної ділянки за вказаним цільовим призначенням не отримував, а також не заперечував проти ознайомлення з його персональними даними та використання їх в роботі (а.с.20).

11.12.2018 року Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області винесено наказ за №25-9669/14-18-сг Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою , яким надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Богданівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області (а.с.19).

27.03.2019 року ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на території Богданівської сільської ради Прилуцького району, а також не заперечував проти ознайомлення з його персональними даними та використання їх в роботі (а.с.18).

18.04.2019 року Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області винесено наказ за №25-2825/14-19-сг Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 на території Богданіської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,5357 га (кадастровий номер 7424180900:07:000:0755) (а.с.17).

На підставі вказаного наказу 06.05.2019 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності ОСОБА_2 на нині спірну земельну ділянку, номер запису про право власності 31948144, однак дана земельна ділянка була відчуджена на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_1 (а.с.39-41).

Разом з тим, згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 03.10.2018 року №7234-сг отримав у приватну власність (право зареєстровано 16.10.2018 року) земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6323985000:01:000:0556) для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Перемозької сільської ради Лозівського району Харківської області, при цьому дану земельну ділянку було відчужено ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_3 (а.с.36-38).

Зазначене з певною очевидністю підтверджує той факт, що на час отримання спірної земельної ділянки з кадастровим номером 7424180900:07:000:0755 (наказ №25-2825/14-19-сг від 18.04.2019 року) ОСОБА_2 вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання (наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 03.10.2018 року №7234-сг).

При цьому, земельну ділянку з кадастровим номером 6323985000:01:000:0556 було відчужено ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №206 від 28.02.2019 року ОСОБА_3 , а земельну ділянку з кадастровим номером 7424180900:07:000:0755 було відчужено ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки №539 від 11.06.2019 року ОСОБА_1 , що свідчить про прагнення ОСОБА_2 приховати відомості про повторне використання ним права на безоплатне отримання земельної ділянки.

Таким чином, зважаючи на наведені вище обставини, всупереч вимог ст. 116 , 118 , 121 Земельного кодексу України , ОСОБА_2 при зверненні до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області із заявою від 07.11.2018 року надав недостовірну інформацію про те, що право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства він ще не використав (а.с.20).

Не дивлячись на явні, тривалі та протиправні дії ОСОБА_2 , уповноважений державою орган - Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру усунулась від виконання обов`язку щодо вжиття відповідних заходів до повернення земельної ділянки площею 1,5357 га, кадастровий номер 7424180900:07:000:0755, зокрема скасування наказу №25-2825/14-19-сг від 18.04.2019 року про надання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки.

З копії листа від 26.03.2020 року за вих. №66-4774вих-20 вбачається, що на адресу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Прилуцькою місцевою прокуратурою було направлено лист щодо необхідності врегулювання питання правомірності повторного отримання ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 7424180900:07:000:0755, яка розташована на території Богданівської сільської ради Прилуцького району, та можливого вжиття заходів реагування (а.с.35).

У листі №10-28-0.19-3721/2-20 від 16.04.2020 року Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Прилуцької місцевої прокуратури надійшла відповідь, в якій лише констатовано факт того, що повторно набувши у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства всупереч ч.4 ст.116 ЗК України ОСОБА_2 порушив принцип разової приватизації землі по кожному виду використання, однак реальних заходів на усунення порушень вжито не було (а.с.34).

Про вжиття заходів на усунення порушень інтересів держави або про наміри їх вжити в листах Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру не вказано, що свідчить про бездіяльність з боку даного органу державної влади та є виключним випадком для звернення прокурора до суду з вказаним позовом.

Згідно з ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.3 ст.116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а)приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної у комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Згідно з ч.4 ст.116 Земельного кодексу України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадянам у межах норм, визначених Земельним кодексом України, проводиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до п.б ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектарів.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч.6, 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею статтею 122 Земельного кодексу України, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У відповідності до ст.50 Закону України "Про землеустрій" у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок складаються проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Частиною 3 статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з ч.1, 4 п.13, 30 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затверджено Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 29.09.2016 року №333 , Головне управління Держгеокадастру в області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Головне управління відповідно до покладених на нього завдань: розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством; здійснює державний нагляд (контроль) в агропромисловому комплексі: у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за веденням державного обліку і реєстрації земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель; дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

Відповідно до ч.3 ст.228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Згідно з постановою Верховного Суду України від 18.09.2013 року у справі за №6-92цс13 особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес , та закріплено дотримання справедливої рівноваги у контексті законності втручання у майнові права. Вказані позиції висловлені Європейським судом з прав людини у рішеннях по справах Раймондо проти Італії від 22.02.1994 року, Філліпс проти Сполученого Королівства від 05.07.2001 року, Аркурі та інші проти Італії від 05.07.2001 року, Ріела та інші проти Італії від 04.09.2001 року, Ісмаїлов проти Російської Федерації від 06.11.2008 року, Спорронґ і Льоннрот проти Швеції від 23.09.1982 року, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.02.1986 року, Щокін проти України від 14.10.2010 року, Сєрков проти України від 07.07.2011 року, Колишній король Греції та інші проти Греції від 23.11.2000 року, Булвес АД проти Болгарії від 22.01.2009 року, Трегубенко проти України від 02.11.2004 року, East/West Alliance Limited проти України від 23.01.2014 року.

Такі висновки знайшли своє відображення і у правових позиціях Верховного Суду України у справах № 6-92цс13 та № 6-2902цс15.

Так, спільний інтерес, який полягає у поверненні у розпорядження держави земельної ділянки, що є умовою реалізації функцій держави з забезпечення громадян правом власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, забезпечення рівності можливостей всіх громадян використати своє право на землю, явно переважає приватний інтерес у неправомірному отриманні ОСОБА_2 спірної земельної ділянки, який, свідомо порушуючи закон, набув право власності на неї. В той же останнім не надано жодних доказів, які б свідчили про наявність у нього права на повторну безоплатну приватизацію спірної земельної ділянки.

Згідно із п.22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , якщо майно за відплатним договором придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, власник має витребувати це майно з незаконного володіння набувача.

Зі змісту ст.388 Цивільного кодексу України вбачається, що витребування майна власника від добросовісного набувача можливе за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

У рішенні Великої Палати від 11.02.2020 року у справі №922/614/19 встановлено, що власником майно може бути витребувано від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужено до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані та вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна.

Враховуючи, що повторна безоплатна передача у власність громадян земельної ділянки по одному виду використання в межах норм, визначених Земельним кодексом України , є прямим порушенням нині чинного законодавства, суд вважає, що ОСОБА_2 всупереч вимогам ч.4 ст.116 Земельного Кодексу України порушив принцип разової приватизації землі, що призвело до порушення прав держави на законне володіння земельною ділянкою. Зважаючи на неправомірність отримання ОСОБА_2 земельної ділянки та подальший її продаж ОСОБА_1 , суд приходить до переконання, що позовні вимоги беззаперечно підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2102,00 грн в рахунок відшкодування спаченого ним судового збору.

На підставі ст.19 Конституції України, ст.228 ЦК України , ст.116, 118, 121, 122, 123 ЗК України, ст.50 Закону України Про землеустрій , ст. 4 , 5, 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , керуючись ст.247, 263-265, 354 ЦПК України , суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури (код ЄДРПОУ - 02910114, юридична адреса: вул.1 Травня, буд.50-А, м.Прилуки, Чернігівська область, 17500) в інтересах держави в особі позивача - Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (код ЄДРПОУ - 39411771, юридична адреса: вул.Народного ополчення, буд.3, м.Київ, 03151) до ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області (код ЄДРПОУ - 39764881, юридична адреса: просп.Миру, 14, м.Чернігів, 14000), про витребування земельної ділянки - задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на користь держави земельну ділянку загальною площею 1,5357 га (кадастровий номер 7424180900:07:000:0755), що розташована за межами населених пунктів Богданівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП- НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь прокуратури Чернігівської області (IBAN - UA248201720343140001000006008, МФО - 820172, код ЄДРПОУ - 02910114, банк - Державна казначейська служба України м.Київ, отримувач - прокуратура Чернігівської області) сплачений при подачі позовної заяви судовий збір розміром 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 к.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 02.11.2020 року .

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд або на апеляційне оскарження, якщо така заява або апеляційна скарга подані протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя А.О.Коротка