Постанова

від 03.12.2020 по справі 910/10500/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2020 р. Справа№ 910/10500/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Разіної Т.І.

за участю секретаря судового засідання Тарнавського В.Б.

за участю представника(-ів) згідно протоколу судового засідання від 03.12.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва

на рішення Господарського суду міста Києва

від 27.11.2019 (повний текст рішення складено 12.12.2019)

у справі № 910/10500/19 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави

до Київської міської ради

Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕСТА ТРЕЙДІНГ"

про визнання незаконними та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕСТА ТРЕЙДІНГ" про:

- визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 28.11.2017 № 640/3647 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Авеста Трейдінг" земельної ділянки для експлуатації та обслуговування побутово-громадських будівель на вул. Світлицького, 31 у Подільському районі м. Києва";

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,2015 га по вул. Світлицького, 31 у Подільському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:91:198:0118), укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВЕСТА ТРЕЙДІНГ", який посвідчений приватним нотаріусом Литвин А.С. та зареєстрований в реєстрі 17.04.2018 за №1299.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор стверджував, що вказане рішення Київської міської ради є незаконним та підлягає скасуванню з огляду на те, що земельна ділянка площею 0,2015 га (кадастровий номер 8000000000:91:198:0118) була передана відповідачу-2 з порушенням вимог земельного законодавства не на конкурентних засадах.

Крім того, у зв`язку з тим, що на підставі незаконного рішення між відповідачами-1,-2 укладено договір оренди земельної ділянки від 17.04.2018 № 1299, зазначений договір на думку прокурора підлягає визнанню недійсним.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2019 у позові відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю підстав для визнання оспорюваного рішення Київської міської ради від 28.11.2017 №640/3647 незаконним, тому і відповідно договір оренди земельної ділянки, укладений на виконання вказаного рішення є таким, що не суперечить вимогам законодавства.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, заступник прокурора міста Києва звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 27.11.2019 у справі №910/10500/19 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Судові витрати покласти на відповідачів.

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі, прокурор зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а також місцевим господарським судом порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права.

Зокрема, за твердженням прокурора, судом першої інстанції невірно застосовано до спірних правовідносин положення ст. 120 Земельного кодексу України, оскільки ним не взято до уваги, що відповідачем-2 оформлено право власності на майно у 2015 році, а спірна земельна ділянка площею 0,2015 га була сформована у 2016 році під час розробки проекту землеустрою, тому на думку прокурора, право користування на неї не могло перейти до відповідача-2 на підставі ст. 120 Земельного кодексу України.

Крім цього, у проекті землеустрою відсутнє обґрунтування надання відповідачу-2 земельної ділянки площею, саме, 0,2015 га для експлуатації та обслуговування нерухомого майна (40,8 кв.м.), яке не знаходиться в охоронних зонах.

При цьому, прокурор зауважує, що наявність на спірній земельній ділянці охоронних зон, що в свою чергу не надає права передавати та отримувати таку земельну ділянку поза аукціону, відповідно до вимог ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України.

Також прокурор зазначає, що відповідачем-1 при прийнятті оспорюваного рішення щодо відведення спірної земельної ділянки саме такої площі - 0,2015 га не було враховано державних та санітарних норм.

За таких підстав прокурор вважає, що оспорюване рішення відповідача-1 не відповідає вимогам законодавства.

Короткий зміст відзиву відповідача-2 на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів викладених у апеляційній скарзі, відповідач-2 наголошує на тому, що відповідач-1 правомірно прийняв оспорюване рішення про передачу земельної ділянки в користування (без проведення конкурсу) та уклав на виконання вказаного рішення договір оренди, оскільки спірна земельна ділянка була передана відповідачу-2 для обслуговування нежитлового приміщення власником якого є останній.

Короткий зміст письмових пояснень прокурора та узагальнення їх доводів

У письмових поясненнях прокурор вказує про наявність підстав представництва прокуратури у даній справі, з посиланням на судову практику Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 та висловлює свою позицію щодо призначення експертизи для визначення площі земельної ділянки необхідної для експлуатації та обслуговування побутово-громадських будівель, які належать на праві власності Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕСТА ТРЕЙДІНГ" зазначивши про можливість її оплати.

Короткий зміст письмових пояснень відповідача-2 та узагальнення їх доводів

Відповідач-2 у своїх письмових поясненнях зазначає про відсутність підстав для звернення з даним позовом прокуратури до відповідачів.

Також відповідач-2 наголошує на тому, що прокурором не наведено жодних порушень чинного законодавства при затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі і докази невідповідності технічної документації вимогам чинного законодавства.

Короткий зміст письмових пояснень відповідача-1 та узагальнення їх доводів

У письмових поясненнях відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, оскаржуване рішення місцевого господарського суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не відповідають вимогам закону, а також не підтверджуються матеріалами справи.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2020 апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 заяву суддів Владимиренко С.В., Ходаківської І.П.. Демидової А.М. про самовідвід у справі №910/10500/19 задоволено; справу №910/10500/19 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суддів відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2020 апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Разіної Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 27.11.2019 у справі №910/10500/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2020, з урахуванням ухвали Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2020 розгляд апеляційної скарги призначено на 29.04.2020.

Згідно з розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2020 у справі №910/10500/19 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/10500/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 27.11.2019 у справі №910/10500/19 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Шаптали Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2020 зупинено провадження у справі №910/10500/19 за апеляційною скаргою заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2019 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18 та оприлюднення повного тексту постанови.

Через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від прокуратури міста Києва надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №910/10500/19, яке мотивоване тим, що справу №912/2385/18 було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду 26.05.2020 та прийнято рішення, на підтвердження чого надано постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 у справі №910/10500/19 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/10500/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Разіна Т.І., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2019 у справі №910/10500/19 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Разіної Т.І., Тарасенко К.В. Поновлено апеляційне провадження у справі №910/10500/19; розгляд апеляційної скарги призначено на 06.10.2020.

У зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем у відпустці, судове засідання не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2020 призначено розгляд апеляційної скарги на 28.10.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020 оголошено в судовому засіданні перерву до 18.11.2020.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 у справі №910/10500/19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. на лікарняному, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/10500/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Шаптала Є.Ю., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2019 у справі № 910/10500/19 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Шаптали Є.Ю., Разіної Т.І. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати за раніше визначеною датою та часом.

В судовому засіданні 18.11.2020 оголошено перерву до 03.12.2020.

В судове засідання, яке відбулося 03.12.2020 з`явилися прокурор та представники відповідачів-1,-2, які висловили свою правову позицію щодо апеляційної скарги заступника прокурора міста Києва.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників відповідачів-1,-2, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

28.09.2015 між відповідачем-2 (за договором - покупець) і Лишко Ю.В. (за договором - продавець) укладено договори купівлі-продажу, за умовами яких відповідач-2 набув у приватну власність нежитлове приміщення № 1 загальною площею 24,1 кв.м. та нежитлове приміщення № 2 загальною площею 16,7 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Світлицького, 31.

В подальшому відповідач-2 провів реконструкцію, в результаті якої виникло одне приміщення загальною площею 40,8 кв.м., що було зареєстроване 03.11.2015 (свідоцтво про право власності на нерухоме майн від 03.11.2015 індексний номер 46838895).

На підставі ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України відповідачем-2 ініційовано розроблення проекту землеустрою.

Звертаючись 16.11.2015 до відповідача-1 про надання дозволу на розроблення документації з землеустрою відповідач-2 вказував, що цільовим призначенням її є експлуатація та обслуговування побутово-громадських будівель.

Завданням на виконання робіт з розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 18.12.2015 визначалось цільове призначення "В03.07 'для будівництва та обслуговування об`єкту торгівлі'.

28.11.2017 відповідач-1 своїм рішенням №640/3647 передав в оренду строком на 5 років відповідачу-2 земельну ділянку площею 0,2015 га для експлуатації та обслуговування побутово-громадських будівель на вул. Світлицького, 31 у Подільському районі м. Києва.

17.04.2018 між відповідачем-1 (за договором - орендодавець) та відповідачем-2 (за договором - орендар) укладено договір, за умовами якого відповідач-1 передав в оренду відповідачу-2 земельну ділянку площею 0,2015 га для експлуатації та обслуговування побутово-громадських будівель на вул. Світлицького, 31 у Подільському районі м. Києва.

На думку прокурора, вказане рішення відповідача-1 прийнято в порушення встановленої законом процедури надання в оренду земельної ділянки територіальної громади міста Києва, оскільки відповідачу-2 передано в оренду земельну ділянку, яка у майже 50 разів перевищує площу нерухомого майна, яке на ній розташоване; тому рішення Ради відповідно має бути визнано незаконним і скасоване, а укладений договір визнано недійсним.

У свою чергу, відповідачі заперечували проти доводів прокурора, вказуючи на відсутність підстав для скасування оспорюваного рішення та дотримання відповідачем-1 норм чинного законодавства України під час його прийняття.

Як вбачається з кадастрового плану земельної ділянки площею 0.2015га вона в тому числі складається з:

- 0.0469 га земель охоронної зони навколо (вздовж) об`єкта зв`язку (кабель електрозв`язку) /01.04/;

- 0.0773 га земель охоронної зони навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи (електрокабель низької напруги, 10кВ)/01.06/;

- 0.0274га земель охоронної зони навколо інженерних комунікацій (водопровід д100)//01.08/;

-0,1030 га земель зони санітарної охорони джерел та об`єктів централізованого питного водопостачання (водогін д600) /02.01/;

- 0.1625 га земель санітарно-захисної зони навколо об`єкта /03/;

- 0,0932 га земель зони особливого режиму забудови (червоні лінії) /06.01/.

Рішенням Київської міської ради №640/3647 від 28.11.2017 вирішено:

1) затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "АВЕСТА ТРЕЙДІНГ" для експлуатації та обслуговування побутово-громадських будівель на вул. Світлицького, 31 у Подільському районі м. Києва (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, код КВЦПЗ 03.07, заява ДЦ від 14.03.2017 №01116-238406-014, справа Д-7438) (пункт 1);

2) передати Товариству з обмеженою відповідальністю "АВЕСТА ТРЕЙДІНГ", за умови виконання пункту 3 цього рішення, в оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,2015 га, в тому числі в межах червоних ліній площею 0,0932 га (кадастровий номер 8000000000:91:198:0118, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-8000472552017), для експлуатації та обслуговування побутово-громадських будівель на вул. Світлицького, 31 у Подільському районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку з набуттям права власності на майно (свідоцтво про право власності від 03.11.2015, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.10.2015 № 11873944) (пункт 2 рішення);

3) Товариству з обмеженою відповідальністю "АВЕСТА ТРЕЙДІНГ":

- виконувати обов`язки землекористувача відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України;

- у місячний термін надати до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документи, визначені законодавством, необхідні для укладання договору оренди земельної ділянки;

- виконати вимоги, викладені в листах Департаменту містобудування та архітектури від 14.11.2016 №10815/0/12-4/19-16;

- дотримуватись обмежень у використанні земельної ділянки, зазначених у витязі з Державного земельного кадастру;

- забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, що знаходяться в межах земельної ділянки;

- питання майнових відносин вирішувати в установленому порядку;

- питання пайової участі та укладення з Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) договору про пайову участь вирішувати в порядку та випадках, встановлених законодавством;

- земельну ділянку в межах червоних ліній використовувати з обмеженнями відповідно до вимог містобудування (пункт 3);

- попередити землекористувача, що використання земельної ділянки не за цільовим призначенням тягне за собою припинення права користування нею відповідно до вимог статей 141 і 143 Земельного кодексу України (пункт 4);

- контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування.

Як на підставу для скасування вказаного рішення прокурор вказував на те що, приймаючи спірне рішення №640/3647 Київська міська рада надала дозвіл на передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "АВЕСТА ТРЕЙДІНГ" в оренду земельної ділянки загальною площею 0,2015 га, в той час як останній в результаті реєстрації права власності на нерухоме майно набуло право користування земельною ділянкою лише площею 40,8 кв.м.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.11.2019 у позові відмовлено повністю.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог частин 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами у відповідності до ст.74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За змістом ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, якщо він суперечить актам цивільного законодавства.

Рішення V сесії Київської міської ради VIII скликання "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Авеста Трейдінг" земельної ділянки для експлуатації та обслуговування побутово-громадських будівель на вул. Світлицького, 31 у Подільському районі м. Києва" за №640/3647 від 28.11.2017 є актом ненормативного характеру (актом індивідуальної дії).

Як вбачається з преамбули вищезгаданого Рішення воно було прийнято на підставі статтей 9, 83, 93, 116, 120, 123, 124 Земельного кодексу України, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", пункту 34 частини статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Стаття 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам. (ч.2 ст.93 Земельного кодексу України)

Строк оренди земельної ділянки не може перевищувати 50 років. (ч.4 ст. 93 Земельного кодексу України).

Частина 5 ст.93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом.

Стаття 124 Земельного кодексу України встановлює порядок передачі земельних ділянок в оренду.

Так, відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною 2 ст.124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. (ч.3 ст.124 Земельного кодексу України).

Частина 1 ст. 134 Земельного кодекс України встановлює, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст.134 Земельного кодексу України, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Приписами ст.377 Цивільного кодексу України встановлено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Таким чином, вищенаведені норми станом на момент укладання відповідачем-2 договору купівлі-продажу прямо передбачали перехід за результатами відчуження до нового власника житлового будинку, будівлі або споруди права користування виключно тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені.

За правилами частин 1, 2 ст.120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.

На час відчуження об`єкту нерухомості за відповідним правочином від 08.09.2015 згідно із чинним на той час законодавством, до набувача (відповідача-2) права власності на об`єкт нерухомого майна (нежитлове приміщення), яке розташоване на спірній земельній ділянці, що перебувала в користуванні іншої особи, могло перейти право користування земельною ділянкою на таких самих умовах і в тому ж обсязі, що були встановлені для попереднього власника нерухомого майна, або право вимагати оформлення земельних прав, які в нього виникають.

Судова колегія зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, оформлення за попереднім власником права власності або права користування земельною ділянкою площею 0,2015 га за адресою вул. Світлицького, 31 у Подільському районі міста Києва. У договорі купівлі-продажу нерухомого майна, також відсутнє посилання на розмір земельної ділянки на якій розташований об`єкт нерухомості, що відчужувалися за цим договором.

За таких підстав, колегія суддів дійшла висновку, що у разі, якщо попереднім власником нерухомого майна не було оформлено право користування земельною ділянкою, положення ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України не можуть бути засновані до спірних відносин.

Аналогічна правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена у постанові від 09.04.2020 у справі №910/2942/19.

Судова колегія звертає увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висвітленої у постанові від 24.10.2017 у справі №910/24461/16, згідно якої обов`язковим є з`ясування дійсного розміру земельної ділянки, яка має бути відведена власнику майна та розмір земельної ділянки визначається на основі державних будівельних та санітарних норм та правил.

При цьому, під час апеляційного розгляду цієї справи колегією суддів ставилось питання про призначення судової експертизи щодо визначення розміру площі земельної ділянки.

Однак учасниками справи не було ініційовано клопотань про призначення судової експертизи щодо визначеності площі спірної земельної ділянки.

На думку колегії суддів отримання в оренду земельної ділянки у розмірах, що значно перевищує площу належного відповідачеві-2 нежитлового приміщення, передбачає дотримання процедури проведення земельних торгів у порядку, визначеному положеннями статтей 134, 135 Земельного кодексу України.

Такої ж правової позиції дотримається Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 01.07.2020 у справі №910/9028/19, від 09.04.2020 у справі №910/2942/19 та від 09.02.2018 у справі № 910/4528/15-г.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що в силу наведених ч.2 ст.124, ч.1 ст.134 та ч.ч. 1, 2 ст.135 Земельного кодексу України спірна земельна ділянка підлягала виключно продажу на земельних торгах.

З огляду на наведене, судова колегія також приходить до висновку, що рішення Київської міської ради від 28.11.2017 № 640/3647 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Авеста Трейдінг" земельної ділянки для експлуатації та обслуговування побутово-громадських будівель на вул. Світлицького, 31 у Подільському районі м. Києва" прийнято з порушенням вимог ст.ст.120, 124, 134, 135 Земельного Кодексу України, без проведення земельних торгів, у зв`язку з чим наявні підстави для задоволення позову в частині визнання незаконним та скасування вказаного рішення.

У відповідності до норм статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено, що договір від 17.04.2018 оренди земельної ділянки площею 0,2015 га по вул. Світлицького, 31 у Подільському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:91:198:0118), укладено відповідачами в порушення приписів ч.1 ст.134 Земельного кодексу України на підставі рішення Київської міської ради від 28.11.2017 № 640/3647 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Авеста Трейдінг" земельної ділянки для експлуатації та обслуговування побутово-громадських будівель на вул. Світлицького, 31 у Подільському районі м. Києва", зазначений договір підлягає визнанню недійсним, а позовні вимоги прокурора в цій частині є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Щодо посилання відповідача-1 на відсутність підстав звернення прокурора з даним позовом, колегією суддів зазначає наступне.

Апеляційна скарга розглядається в її межах та питання щодо підстав звернення прокурора з даним позовом не є предметом розгляду цієї апеляційної скарги.

Крім того, судова колегія зазначає, що за положеннями ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і у порядку, що визначені законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першої статті 2 Закону).

Частинами 4, 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності в нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту. Іншими словами, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює.

Натомість, звертаючись з даним позовом прокурор визначив себе позивачем, оскільки Київська міська рада є одним із співвідповідачів, рішення якого оскаржується через недотримання процедури передачі в оренду земельної ділянки, передбаченої нормативно-правовими актами, обґрунтувавши таким чином відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах.

Звертаючись до суду з позовом по цій справі, прокурор підставою звернення в інтересах держави зазначив про повернення у володіння та користування розпорядження земельною ділянкою з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власника.

З огляду на те, що прокурором у позовній заяві наведено підставу для представництва інтересів держави, обґрунтовано, у чому полягає порушення цих інтересів, визначено Київську міську раду одним з співвідповідачів у справі та заявлено вимогу про визнання незаконним і скасування рішення цього органу, колегія суддів дійшла висновку про підтвердження прокурором підстави для представництва інтересів держави у цій справі, який звернувся до суду як самостійний позивач.

Вказане узгоджується з правовою позицією, що викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.08.2020 у справі № 908/684/19.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів не погоджується із висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки спірне рішення відповідача-1 від 28.11.2017 не містило чіткого зазначення, яка саме частина вищевказаної ділянки (площа, установлені межі, як це передбачено ч.1 ст. 79 Земельного кодексу) призначалася та була необхідна саме для експлуатації та обслуговування побутово-громадських будівель, відповідно до вимог ч.2 ст.377 Цивільного кодексу України, ні посилання на землевпорядну документацію, якою визначена така земельна ділянка відповідно до вимог чинного законодавства.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Пунктом 1 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того не з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Судові витрати

У зв`язку із задоволення апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на відповідачів-1,-2.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 27.11.2019 у справі №910/10500/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким:

"Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 28.11.2017 № 640/3647 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Авеста Трейдінг" земельної ділянки для експлуатації та обслуговування побутово-громадських будівель на вул. Світлицького, 31 у Подільському районі м. Києва".

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,2015 га по вул. Світлицького, 31 у Подільському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:91:198:0118), укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВЕСТА ТРЕЙДІНГ", який посвідчений приватним нотаріусом Литвин А.С. та зареєстрований в реєстрі 17.04.2018 за №1299.

Стягнути з Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36; код ЄДРПОУ 22883141) на користь прокуратури міста Києва (03150, місто Київ, вулиця Предславинська будинок 45/9; код ЄДРПОУ 02910019, банк ДКСУ, м. Київ, код банку 820172, р/р 35215057011062, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн 00 коп).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕСТА ТРЕЙДІНГ" (01601, місто Київ, вулиця Шовковича, будинок 46/48; код ЄДРПОУ 39142186) на користь прокуратури міста Києва (03150, місто Київ, вулиця Предславинська будинок 45/9; код ЄДРПОУ 02910019, банк ДКСУ, м. Київ, код банку 820172, р/р 35215057011062, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн 00 коп).

Стягнути з Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36; код ЄДРПОУ 22883141) на користь прокуратури міста Києва (03150, місто Київ, вулиця Предславинська будинок 45/9; код ЄДРПОУ 02910019,банк ДКСУ, м. Київ, код банку 820172, р/р 35215057011062, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2881,50 грн (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна грн 50 коп).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕСТА ТРЕЙДІНГ" (01601, місто Київ, вулиця Шовковича, будинок 46/48; код ЄДРПОУ 39142186) на користь прокуратури міста Києва (03150, місто Київ, вулиця Предславинська будинок 45/9; код ЄДРПОУ 02910019, банк ДКСУ, м. Київ, код банку 820172, р/р 35215057011062, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2881,50 грн (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна грн 50 коп).

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №910/10500/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 11.01.2021 (у зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. на лікарняному та у відпустці).

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді Є.Ю. Шаптала

Т.І. Разіна