Рішення

від 23.12.2020 по справі 910/10431/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.12.2020Справа № 910/10431/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., при секретарі судового засідання Гарашко Т.В., розглянувши у судовому засіданні матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Яциново-Слобідський кар`єр піску" (вул. Київське шосе, буд. 44, кв. 75, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 23813421)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт ДИЗАЙН" (пров.Голосіївський, буд. 8, м. Київ, 03039, код ЄДРПОУ 39411902)

про стягнення 1 091 776,60 грн.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Яциново-Слобідський кар`єр піску" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт ДИЗАЙН" (далі - відповідач) про стягнення авансового платежу за договором підряду №201218 від 20.12.2018 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем Договору підряду №201218 від 20.12.2018 року, відповідач не виконав в повному обсязі свої зобов`язання з виконання робіт, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 1 091 776,60 грн авансового платежу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі за правилами загального провадження та призначено підготовче засідання на 02.09.2020.

02.09.2020 року у підготовче судове засідання з`явився представник позивача та надав усні пояснення по справі. Відповідач у підготовче судове засідання не з`явився, представників не направив, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином.

У зв`язку з неявкою відповідача у підготовче засідання, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, забезпечення рівності прав та обов`язків всіх учасників процесу, суд ухвалою від 02.09.2020 року відклав підготовче засідання у справі №910/10431/20 на 24.09.2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу №910/10431/20 до судового розгляду по суті на 21.10.2020 року.

21.10.2020 року через відділ діловодства суду позивач надав суду клопотання про розгляд справи за відсутністю позивача.

21.10.2020 року розгляд справи не відбувся, у зв`язку із перебуванням судді Ягічевої Н.І. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2020 року розгляд справи призначений по суті на 18.11.2020 року.

18.11.2020 року розгляд справи не відбувся, у зв`язку із перебуванням судді Ягічевої Н.І. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 року розгляд справи призначений по суті на 23.12.2020 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити, в свою чергу, відповідач взагалі в судові засідання не з`являвся, хоча про час, місце та дату розгляду справи повідомлявся належним чином.

Так, відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду про повідомлення про дату, час та місце розгляду справи були направлені судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: пров.Голосіївський, буд.8, м.Київ, 03039.

Станом на дату розгляду справи конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі було повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою за закінченням терміну зберігання .

Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання заявником кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвали про повідомлення про час, дату та місце розгляду справи за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

За змістом частини 1 та 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи і не повідомив суду про причини неявки, суд на місці постановив проводити розгляд справи по суті проводити за відсутності представника відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 23.12.2020 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

20.12.18 року між позивачем (Замовник) та відповідачем (Виконавець) було укладено Договір підряду №2012018 (далі - Договір), відповідно до п.п. 1.1, 1.4 якого предметом є виконання робіт з натурального каменю та інших видів робіт за адресою: м.Полтава, вул.Жовтнева, 5-А.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що склад і обсяг робіт, доручені до виконання Підряднику, визначені у Специфікаціях, (Специфікація №1 - вироби з натурального каменю на загальну суму 1 419 190,00 грн, Специфікація №2 - монтажні роботи та витратні матеріали на загальну суму 639 910,56 грн, інші Специфікації складаються окремо на додаткові роботи або умови), які є невід`ємною частиною цього Договору.

13.09.2019 року сторонами були підписані Специфікації на вироби з натурального каменю та монтажні роботи №4 - на загальну суму 34 481,00 грн, №5 - на загальну суму 30 098,00 грн, №6 - на загальну суму 4 668,00 грн, №7 - на загальну суму 15 200,00 грн.

Згідно із п. 2.1 Договору, договірна ціна робіт визначається та відображається у Специфікаціях, яка включає в себе ПДВ. Ціна, визначена в п.2.1 Договору, включає в себе відшкодування витрат Підрядника та плату за виконані ним роботи та матеріали (п.2.2 Договору).

Розрахунок здійснюється Замовником поетапно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Підрядника або іншим законним шляхом. Умови оплати прописуються у Специфікаціях (п.п. 3.1, 3.2 Договору).

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що Підрядник починає виконання робіт протягом 3-х днів з моменту оплати Замовником авансу передбаченого п. 3.2 Договору, підписанням сторонами робочих креслень та надання місця виконання робіт.

Термін виконання робіт визначається під кожною Специфікацією та починає діяти з дати погодження та підписання креслень.

Відповідно до умов Специфікації №1 та №2, термін виконання робіт 90 днів, з дати надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника. Специфікацій №4,5,6,7 - 20 днів, з дати надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника.

Строк дії Договору встановлено з моменту його підписання сторонами до 20.12.2019 року або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (п.8.1, 8.4 Договору).

Згідно умов Специфікацій №1 від 20.12.2018 року - вироби з натурального каменю та №2 від 01.02.2019 року - монтажні роботи та витратні матеріали, умови оплати згідно п.3 Договору визначено наступний порядок:

- 70% (авансова плата) від вартості товару згідно Специфікації;

-30% від вартості товару згідно Специфікації після фактичної доставки товару на об`єкт та підписання акту прийому-передачі товару та робіт.

На виконання умов Договору та Специфікацій, позивач перерахував відповідачу аванс у наступних розмірах:

- 425 757,00 грн - 28.12.2018 року згідно рахунку №СФ-0014 від 21.12.2018 року;

-200 000,40 грн - 11.01.2019 року згідно рахунку №СФ-0014 від 21.12.2018 року;

-100 000,20 грн - 22.01.2019 року згідно рахунку №СФ-0014 від 21.12.2018 року;

-150 000,00 грн - 13.12.2019 року згідно Специфікації №2 від 01.02.2019 року;

-200 000,00 грн - 07.05.2019 року згідно Специфікації №2 від 01.02.2019 року;

-84 447,00 грн - 13.09.2019 року згідно рахунку №00028 від 13.09.2019 року.

Загальна сума перерахованого авансового платежу склала 1 160 204,60 грн.

24.10.2019 року позивачем були отримані від відповідача акти здачі-прийняття виробів з натурального каменю та отримання матеріалів монтажних робіт на які 28.10.2019 року позивачем надані заперечення, оскільки в даних актах були відсутні підписи та печатки Підрядника. Також позивач вимагав надати довіреність яка б підтверджувала отримання матеріалів від Підрядника, сертифікатів якості, видаткових накладних, що підтверджують походження товарів, а також повідомити ким саме виконувались роботи із зазначенням кількості робочого часу витраченого на виконання робіт.

26.11.2019 року комісією Замовника було встановлено, що Підрядником вироби з натурального каменю, які відповідають кількості та якості, заявлених в Специфікаціях до Договору та самі роботи виконані на загальну суму 68 428,00 грн, про що було складено відповідний акт інвентаризації, у Специфікації №1 на загальну суму 48 560,00 грн, у Специфікації №2, №4 та №5 встановлено, що жодних виробів та матеріалів Підрядником поставлено не було, у Специфікації на загальну суму 4 668,00 грн, у Специфікації №7 на загальну суму 15 200,00 грн.

30.01.2020 та 10.02.2020 на адресу відповідача позивачем направлені листи з вимогою забезпечення явки уповноваженої особи Підрядника для складання і підписання актів виконання робіт за адресою будівництва та надання сертифікатів якості на товари, документів які підтверджують країну походження поставлених матеріалів та письмових обґрунтувань невиконання робіт у строки, передбачені Договором, проте останній представників не направив та пояснень не надав.

Спір у справі виник, за твердженням позивача, з підстав неналежного виконання відповідачем умов Договору, а саме не виконанням робіт у встановлений строк, у зв`язку з чим його мається заборгованість з неповерненого авансу у розмірі 1 091 776,60 грн. (роботи виконані лише на загальну суму 68428,00 грн)

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Яциново-Слобідський кар`єр піску" підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно з ч. 2 ст. 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Тобто, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежене.

Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань його сторін. При цьому, одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.

Таким чином, станом на момент подання даного позову до суду строк виконання відповідачем робіт за Договором сплив.

Частиною 2 ст. 570 Цивільного кодексу України встановлено, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

За приписами положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). На відміну від завдатку аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції. Аванс сплачується боржником у момент настання обов`язку платити та виконує функцію попередньої оплати.

Тобто, у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.02.18. у справі № 910/45382/17.

З огляду на викладені вище обставини невиконання відповідачем умов Договору у встановлений строк, суд дійшов висновку, що грошові кошти, перераховані в якості авансу у розмірі 1 091 776,60 грн підлягають стягненню на користь позивача, а позов є таким, що задовольняється судом повністю.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, ч. 9 ст. 165, ст. ст. 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Яциново-Слобідський кар`єр піску задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт ДИЗАЙН" (пров.Голосіївський, буд.8, м.Київ, 03039, код ЄДРПОУ 39411902) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Яциново-Слобідський кар`єр піску" (вул.Київське шосе, буд.44, кв.75, м.Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 23813421) авансовий платіж у розмірі 1 091 776 (один мільйон дев`яносто одна тисяча сімсот сімдесят шість) грн 60 коп. та судовий збір у розмірі 16 376 (шістнадцять тисяч триста сімдесят шість) грн 65 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 05.01.2021.

Суддя Н.І. Ягічева