Рішення

від 22.12.2020 по справі 917/1597/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2020 р. Справа № 917/1597/20

Суддя Господарського суду Полтавської області Білоусов С. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектне підприємство "Полтавакомундорпроект", вул. Котляревського, 2-А, м. Полтава, 36002, код ЄДРПОУ 34874310

до Департаменту житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради, пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 03365860

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

02.10.2020 року до господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектне підприємство "Полтавакомундорпроект" до відповідача - Департаменту житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради про стягнення заборгованості за договором № 99-18 на виконання проектних робіт до об`єкту: "Капітальний ремонт світлофорного об`єкта на перехресті вулиць Небесної Сотні та І.Сердюка в м. Кременчуці" у розмірі 66 359,83 грн., з яких: 59 734,00 грн. - основного боргу, 3 334,49 грн. - 3% річних та 3 291,34 грн. інфляційних збитків.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2020 року даний позов був переданий на розгляд судді Білоусову С.М.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач не виконав своїх зобов`язань за Договором щодо оплати за роботи проведені позивачем.

За ухвалою суду від 07.10.2020 року відкрито провадження у справі № 917/1597/20, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 12295 від 04.11.2020 року), в якому наявність основної заборгованості не заперечує, разом з тим просить суд відмовити у стягненні 3 % річних та інфляційних нарахувань, з огляду на те, що Департамент ЖКГ не має жодного впливу та не може змусити місцевий фінансовий орган профінансувати взяті Департаментом ЖКГ зобов`язання, та вважає, що дані вимоги є безпідставними, оскільки мали місце обставини непереборної сили за яких об`єктивно неможливо було виконати зобов`язання.

Позивач у відповіді на відзив (вх. № 12454 від 09.11.2020 року) зазначає, що посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування не звільняє його від обов`язку вчасно оплатити вартість прийнятих робіт та від відповідальності за порушення умов договору.

16.12.2020 року до суду надійшла заява позивача (вх. № 13924) про закриття провадження у справі в частині сплати основного боргу, на підтвердження зазначеного надано платіжне доручення № 40 від 04.12.2020 року на суму 59 734,00 грн.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив:

12.10.2018 року між Департаментом житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради (відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектне підприємство "Полтавакомундорпроект" (позивач) було укладено Договір № 99-18 на виконання проектних робіт до об`єкту: "Капітальний ремонт світлофорного об`єкту на перехресті вулиць Небесної Сотні та І. Сердюка в м. Кременчуці" (договір).

Згідно умов даного договору замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати проектні роботи з розробки проектної документації та з проходженням експертизи (у разі необхідності) (роботи) до об`єкту: "Капітальний ремонт світлофорного об`єкту на перехресті вулиць Небесної Сотні та І. Сердюка в м. Кременчуці".

Відповідно до пункту 1.2 договору замовник зобов`язується прийняти та оплатити зазначені роботи на умовах передбачених цим договором.

Відповідно до пункту 14.7 договору, останній набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2018 року, а у частині розрахунків - до повного виконання сторонами передбачених договором зобов`язань.

Оскільки замовником не виконані зобов`язання в частині оплати вартості робіт згідно з договором № 99-18 від 12.10.2018 року, що були виконані виконавцем у 2018 році, сторони продовжили термін дії вказаного договору до 01.07.2019 року, а в частині виконання гарантійних зобов`язань - до моменту їх закінчення, про що укладено додаткову угоду № 1 від 29.12.2018 року.

У зв`язку з невиконанням замовником своїх зобов`язань в частині оплати вартості робіт згідно з договором № 99-18 від 12.10.2018 році, між сторонами укладено додаткову угоду № 2 від 14.06.2019 року, відповідно до якої, зокрема, договір діє до 31.12.2019 року, а в частині виконання гарантійних зобов`язань - до моменту їх закінчення.

У зв`язку з невиконанням замовником своїх зобов`язань в частині оплати вартості робіт згідно з договором № 99-18 від 12.08.2018 році, між сторонами укладено додаткову угоду № 3 від 28.12.2019 року, відповідно до якої, зокрема, договір діє до 31.12.2020 року, а в частині виконання гарантійних зобов`язань - до моменту їх закінчення.

Загальна вартість робіт, які зобов`язувався виконати виконавець за цим договором, відповідно до протоколу погодження договірної ціни становить 59 734,00 грн.

Відповідно до Додаткової угоди № 2 від 14.06.2019 року, у зв`язку з невиконанням замовником своїх зобов`язань в частині оплати вартості робіт згідно з договором № 99-18 від 12.10.2018 року, пункт 2.1 договору викладено у наступній редакції: замовнику здійснити у 2019 році оплату вартості виконаних робіт підрядником у 2018 році за рахунок бюджетних коштів у сумі 59 734,00 грн.

Відповідно до пункту 3.1. договору виконання робіт здійснюється у строки, визначені календарним планом, тобто - грудень 2018 року (відповідно до календарного плану робіт, який є додатком № 3 до договору № 99-18 від 12.10.2018 року).

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що після завершення робіт виконавцем, робоча документація передається Замовнику по накладній з додатком акту здачі-передачі. Після чого виконується остаточна оплата за виконану роботу, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Відповідно до пунктів 4.1., 4.6 договору після повного виконання робіт (розробка проектної документації та проходження проекту в органах експертизи), згідно з договором, виконавець передає замовнику документацію та позитивний висновок експертної організації за накладною і акт здачі-приймання проектно - вишукувальної продукції. Дата передачі замовнику готової документації за накладною є датою завершення робіт виконавцем. Роботи (їх етапи) вважаються виконаними виконавцем та прийнятими замовником з моменту підписання замовником відповідного акту приймання-передачі виконаних робіт.

На виконання пункту 2.2 договору виконавцем після завершення робіт, передано замовнику робочу документацію, що підтверджується накладною № 99-18 від 04.12.2018 року та актом № 99-18 здачі-приймання виконаних робіт від 05.12.2018 року, які підписані Сторонами без зауважень та претензій.

Відповідно до пункту 4.2. договору сторони визначили, що Замовник протягом 5-ти календарних днів після одержання робочої документації з позитивним висновком експертної організації, у разі необхідності, і акта-приймання проектної продукції підписує та передає Виконавцю акт, оплачує вартість виконаних за цим Договором робіт.

Відповідно до пункту 10.4 договору замовник здійснює оплату фактично виконаних та переданих виконавцем робіт протягом 10 (десяти) робочих днів з дня складання сторонами такого акту приймання-передачі.

В оплату виконаних за актом здачі-приймання виконаних робіт № 99-18 від 12.10.2018 відповідачу було виставлено рахунок № 99-18 від 05.12.2018 на суму 59 734,00 грн.

05.12.2018 року між сторонами підписаний акт № 99-18 здачі-приймання виконаних робіт, тому, останнім днем для виконання замовником зобов`язання щодо оплати виконаних Виконавцем робіт було 18 грудня 2018 року.

Однак відповідач на день подачі позову до суду не здійснив ніяких дій щодо погашення наявної заборгованості за договором.

За неналежне виконання умов договору позивач заявив до стягнення з відповідача 59 734,00 грн. - основного боргу, 3 334,49 грн. - 3% річних та 3 291,34 грн. інфляційних збитків.

Вирішуючи спір суд виходив із наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов`язку в натурі.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК) України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК, ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 627 ЦК України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписом ч. 1 ст. 628 ЦК У країни, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Враховуючи правову природу укладеного між сторонами договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини за договором підряду.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст. 854 Цивільного кодексу України).

Підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 839 ЦК України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (ч. 4 ст. 879 ЦК України).

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Позивачем роботи за договором були повністю виконані, що вбачається з акту здачі-приймання виконаних робіт від 05.12.2018 року, де сторонами зазначено, що претензій одна до одної не мають.

16.12.2020 року позивач подав до суду заяву про закриття провадження у справі, у зв`язку зі сплатою основного боргу. На підтвердження зазначеного надав платіжне доручення № 40 від 04.12.2020 року на суму 59 734,00 грн.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи заяву позивача та приписи норм законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в розмірі 59 734,00 грн. підлягають закриттю.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивач заявив до стягнення також 3 334,49 грн. - 3% річних та 3 291,34 грн. інфляційних збитків.

Перевірка правильності розрахунку інфляційних нарахувань здійснена за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон Еліт".

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, судом до уваги прийняті бути не можуть, оскільки частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Тому, суд встановив, що позовні вимоги в частині 3% річних та інфляційних нарахувань є правомірними та підлягають задоволенню в розмірі 3 334,49 грн. та 3 291,34 грн. відповідно.

Згідно із п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заявленої суми з відповідача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що провадження у справі в частині стягнення основного боргу закрито, суд приходить до висновку про повернення судового збору в цій частині з Державного бюджету України.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі в частині стягнення 59 734,00 грн. основного боргу.

3. Стягнути з Департаменту житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради (пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 03365860) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектне підприємство "Полтавакомундорпроект" (вул. Котляревського, 2-А, м. Полтава, 36002, код ЄДРПОУ 34874310) 3 334,46 грн. 3% річних, 3 291,34 грн. інфляційних втрат та 209,88 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Проектне підприємство "Полтавакомундорпроект" (вул. Котляревського, 2-А, м. Полтава, 36002, код ЄДРПОУ 34874310) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 892,12 грн., сплачений платіжним дорученням № 1357 від 30.09.2020 р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 917/1597/20.

5. Копію рішення направити сторонам по справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено та підписано 22.12.2020 року.

Суддя Білоусов С. М.