Ухвала

від 11.01.2021 по справі 908/2770/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 січня 2021 року

м. Київ

Справа № 908/2770/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Комунального підприємства "Запоріжжя" Запорізької обласної ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2020 (головуючий суддя Іванова О.Г., судді Антонік С.Г., Березкіна О.В.) у справі 908/2770/19 Господарського суду Запорізької області

за позовом Комунального підприємства "Запоріжжя" Запорізької обласної ради

до Комунального підприємства "Газета "Запорізька правда" Запорізької обласної ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Запорізька обласна рада

про зобов`язання повернути нежитлові приміщення шляхом виселення з нежитлових приміщень та стягнення 12 317,72 грн заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

20.10.2020 Комунальне підприємство "Запоріжжя" Запорізької обласної ради повторно надіслало на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2020 у справі № 908/2770/19 після повернення вперше поданої касаційної скарги на зазначене судове рішення ухвалою Верховного Суду від 06.10.2020 на підставі статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з тим, що скаржником у визначений судом строк вимоги ухвали суду від 19.08.2020 про усунення недоліків не виконані.

Ухвалою Верховного Суду від 16.11.2020 залишено касаційну скаргу Комунального підприємства "Запоріжжя" Запорізької обласної ради без руху у зв`язку з визнанням судом неповажними підстав, наведених у клопотанні скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження.

Залишаючи касаційну скаргу без руху, колегія суддів Касаційного господарського суду зазначила, що доводи, викладені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, визнаються судом неповажними, оскільки скаржником на підтвердження підстав пропуску строку не додано жодних доказів, що усувають розбіжності в даті отримання поштової кореспонденції, а саме ухвали Верховного Суду від 19.08.2020 про залишення без руху касаційної скарги, та підтверджують дату її фактичного отримання.

Вказаною ухвалою суду надано скаржнику строк тривалістю 10 днів з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги та надання до суду клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення строку та доданням відповідних доказів.

Копію ухвали суду від 16.11.2020 отримано скаржником - 23.11.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

03.12.2020 Комунальним підприємством "Запоріжжя" Запорізької обласної ради надіслано на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду клопотання (№03/220-2 від 03.12.2020) про поновлення строку на касаційне оскарження. До матеріалів клопотання додано копію договору № 04-1385 від 30.10.2013 на доставку (вручення) простої та рекомендованої кореспонденції, періодичних друкованих видань юридичним особам по системі МСП (міської службової пошти).

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що особа, яка поставила підпис в повідомленні про вручення, на який посилалась колегія касаційної інстанції, - є Щербакова Тетяна Василівна - головний бухгалтер КП "Запоріжжя" ЗОР, яка не отримувала рекомендований лист, оскільки не має даних повноважень. Даними повноваженнями наділена лише довірена особа - завідуюча господарством ОСОБА_1, доручення якої щодо отримання кореспонденції адресованої КП "Запоріжжя" ЗОР, знаходиться у поштовому відділенні. Саме завідуючий господарством КП "Запоріжжя" ЗОР ОСОБА_1 отримала 31.08.2020 вказаний рекомендований лист з Верховного Суду на поштову відділенні № 95 м. Запоріжжя.

Разом з тим, скаржник зазначає, що між Українським державним підприємством поштового зв`язку "Укрпошта" та Комунальним підприємством "Запоріжжя" Запорізької обласної ради укладено договір на доставку (вручення) простої та рекомендованої кореспонденції, періодичних друкованих видань юридичним особам по системі МСП (міської службової пошти) від 30.10.13 № 04-1385.

За умовами вказаного Договору (п. 2.2.2), сторонами визначено та уповноважено перелік осіб, яким доручається одержання відправлення, зазначених у п.1 Договору, а саме: ОСОБА_2 - директор КП Запоріжжя ЗОР; ОСОБА_3 - секретар; ОСОБА_1 - завідуючий господарством ; ОСОБА_4 - головний енергетик.

Отже, зазначені обставини в черговий раз вказують на той факт, що саме завідуюча господарством ОСОБА_1 - є уповноваженою особою на отримання поштової кореспонденції КП "Запоріжжя" ЗОР

Тому зазначені відомості на сайті "Укрпошта" повністю співпадають з фактичними обставинами справи, а саме 31.08.2020 представником КП "Запоріжжя" ЗОР було отримано рекомендовану кореспонденцію. А тому саме ОСОБА_1 фактично отримала 31.08.2020 вказаний рекомендований лист з Верховного Суду на поштову відділенні м. Запоріжжя.

Отже, на думку скаржника, пропуск строку, який став підставою для відмови у прийняті касаційної скарги, безпосередньо пов`язаний з непрофесіоналізмом працівників Укрпошти (листоноші), яка в порушення умов приведеного вище договору, отримала підпис на повідомленні про врученні від не уповноваженої особи, інформації про яку не має в жодному із наведених документів (договір, доручення на отримання поштової кореспонденції).

Враховуючи вищевикладене, скаржник просить суд врахувати вищевикладені обставини, та вважати їх поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, поновивши їх.

Колегія суддів, розглянувши наведені обґрунтування причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, дійшла висновку, що підстави, наведені скаржником у клопотанні, не можуть вважитися поважними з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення убачається, що копію ухвали суду від 19.08.2020 отримано Комунальним підприємством "Запоріжжя" Запорізької обласної ради - 27.08.2020 за довіреністю "Щербакова".

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Скаржником до матеріалів клопотання не додано доказів, що підтверджують доводи скаржника про отримання ОСОБА_1 саме 31.08.2020 на поштовому відділені № 95 м. Запоріжжя копії ухвали Верховного Суду від 19.08.2020, зокрема довідку органу поштового зв`язку.

Колегія суддів зазначає, що за наявності розбіжностей в даті отримання поштової кореспонденції поряд з відомостями на сайті "Укрпошта", слід враховувати відомості, зазначені на зворотньому рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, оскільки саме поштове повідомлення є допустимим доказом у розумінні статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Поряд з цим, за наявності доказів фактичного отримання копії ухвали Верховного Суду від 19.08.2020 спростовують відомості, які зазначені на сайті "Укрпошта" за відстеженням згідно трек коду - № 0101615335275, які процесуальним законом не визначені, як доказ вручення копії ухвали, а носять інформаційний характер.

До того ж, фактичне вручення скаржнику копії ухвали Верховного Суду - 27.08.2020, унеможливлює повторне її вручення пізніше - 31.08.2020.

Крім того, додана до матеріалів клопотання копія Договору № 04-1385 від 30.10.2013 на доставку (вручення) простої та рекомендованої кореспонденції, періодичних друкованих видань юридичним особам по системі МСП (міської службової пошти) не спростовує доводів скаржника про дату фактичного вручення поштового відправлення.

Суд касаційної інстанції зазначає, що скаржником не додано доказів поважності причин пропуску строку та не зазначено об`єктивних обставин непереборної сили, що стали причиною пропуску строку на усунення недоліків касаційної скарги, яку було подано вперше 14.07.2020.

Оцінка більшості доводів заявника щодо необхідності поновлення строку на касаційне оскарження зводяться до внутрішньої організації роботи скаржника, а тому не можуть бути розцінені судом як поважні причини для поновлення строку на касаційне оскарження. Наведені скаржником обставини не можуть вважатися об`єктивною причиною, яка перешкоджала здійснити процесуальні дії у встановлені строки.

За таких обставин, наведені скаржником доводи про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не дають достатніх підстав для визнання їх поважними, оскільки обставини зазначені скаржником у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження носять виключно суб`єктивний характер і залежали тільки від скаржника, адже правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми, а також своєчасність її подання покладається саме на заявника касаційної скарги.

Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. У даному випадку обставин, які б об`єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на усунення недоліків касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну, не вбачається, а підстави наведені у клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, визнаються судом неповажним.

Пунктом 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними .

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Разом з тим, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження у справі № 908/2770/19 за касаційною скаргою Комунального підприємства "Запоріжжя" Запорізької обласної ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2020 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

Суд зазначає, що дану ухвалу винесено в межах розумного строку з урахуванням перебування судді Міщенка І.С. на лікарняному.

Керуючись статтями 119, 174, 234, 288, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати неповажними підстави, наведені у клопотанні Комунального підприємства "Запоріжжя" Запорізької обласної ради про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального підприємства "Запоріжжя" Запорізької обласної ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.06.2020 у справі № 908/2770/19.

3. Скаржнику надіслати копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, в тому числі оригінал платіжного доручення № 322 від 06.07.2020 на суму 3842,00 грн, а іншим учасникам справи - копію ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.