Рішення

від 12.01.2021 по справі 600/2574/20-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 р. м. Чернівці справа № 600/2574/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Кар`єра" до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Кар`єра" (далі - позивач, ПП "Кар`єра") звернулось до суду з адміністративним позовом, у якому просить :

- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника управління Держпраці у Чернівецькій області Кушнір Галини Миколаївни від 03.11.2020 р. №ЧВ-10857/20/426/АВ/ТД-ФС/022 про накладення штрафу на приватне підприємство "Кар`єра" у сумі 50000,00 грн;

- визнати протиправною і скасувати припис Управління Держпраці у Чернівецькій області (далі - відповідач) про усунення виявлених порушень №ЧВ-10857/20/426/АВ/П від 15.10.2020 р.

В обґрунтування позовних зазначено, що громадянин ОСОБА_1 прийнятий на роботу в приватне підприємства "Кар`єра" нічним сторожем з 17.09.2020 р., згідно наказу №2-ПР 2254013713 від 16.09.2020 р. на підставі заяви останнього від 09.09.2020 р. До 17.09.2020 р. ОСОБА_1 на ПП Кар`єра не працював.

Також в позовній заяві вказує, що 07.10.2020 р. ОСОБА_1 надав неправильні пояснення інспектору праці, оскільки не зрозумів його питання, крім того 07.10.2020 р. ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння. Крім того, постановою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 23.11.2020 р. у справі №716/1775/20 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю правопорушення. Тому просив задовольнити позов.

02.12.2020 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

22.12.2020 р. відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Вказує, що позивачем допущено працівника до роботи без укладання трудового договору у письмовій формі та повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, чим порушено ст.24 КЗпП України. Ці обставини підтверджені в ході проведення інспекційного відвідування та поясненнями працівника ОСОБА_1

11.12.2020 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відмовлено в задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство "Кар`єра" знаходиться за адресою : 59436, Чернівецька область, Заставнівський район, с. Погорілівка, вул. Іванчука, будинок 54, ідентифікаційний код 31211833.

Головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернівецькій області Цуркан С.І., відповідно до ст. 259 КЗпП України, ч. 3 ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування", Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету міністрів України у присутності директора ОСОБА_2 , сторожа ОСОБА_1 в період з 29.09.2020 р. по 08.10.2020 р. проведено інспекційне відвідування позивача, за результатами якого 08.10.2020 р. складено акт №ЧВ-10857/20/426/АВ.

Під час перевірки виявлено наступні порушення: ч. 3ст. 24 КЗпП України, яке полягало в допущенні з 09.09.2020 р. громадянина ОСОБА_1 до охорони кар`єру приватного підприємства "Кар`єра" без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу; постанови Кабінету міністрів України №413, а саме відсутні докази повідомлення про прийняття ОСОБА_1 на роботу в приватне підприємство "Кар`єра" до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за встановленою формою до 09.09.2020 р. у ході інспекційного відвідування не пред`явлено.

Не погоджуючись із результатами перевірки позивач подав до Управління Держпраці у Чернівецькій області заперечення на акт інспекційного відвідування №ЧВ-10857/20/426/АВ від 08.10.2020 р.

Вказані заперечення відповідачем не були взяті до уваги, про що позивача було повідомлено листом від 15.10.2020 р. №4198/3/04-2/20.

За результатами перевірки, відповідачем 15.10.2020 р. видано припис №ЧВ-10857/20/426/АВ/П, яким зобов`язано відповідача усунути до 07.11.2020 р. виявленні порушення.

23.10.2020 р. вказаний припис позивач оскаржив до начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області.

Рішенням Управління Держпраці у Чернівецькій області від 23.11.2020 р. в задоволенні скарги приватного підприємства "Кар`єра" на припис від 15.10.2020 р. №ЧВ-10857/20/426/АВ/П відмовлено, а припис залишено в силі.

03.11.2020 р. відповідач розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акта інспекційного відвідування, яка використовує найману працю №ЧВ-10857/20/426/АВ від 08.10.2020 р., керуючись ст. 256 КЗпП України, ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення", Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №509 та абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України прийняв постанову №ЧВ-10857/20/426/АВ/ТД-ФС/022 , якою наклав на позивача штраф у розмірі 50000,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірному рішенню, суд врахував ч. 2 ст. 19 Конституції України відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Щодо висновків акту перевірки по суті та застосування на їх підставі вказаного штрафу, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" від 17.06.2015 р. №413 установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника.

Аналізуючи наведені вище норми законодавства, суд враховує, що правовою підставою для винесення постанови про накладення штрафу є, зокрема встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору. При цьому такий факт допуску повинен бути належним чином зафіксований у складеному посадовою особою Держпраці чи її територіального органу акті інспекційного відвідування та доведений належними доказами.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, який, зокрема, реалізовує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Свої повноваження Держпраці реалізовує через утворенні постановою Кабінету міністрів України від 11.02.2015 р. №100 територіальні органи, до яких, зокрема, віднесено Головне управління Держпраці у Чернівецькій області.

Отже, відповідач є повноважним органом, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю на території Чернівецької області.

З огляду на викладене, суд врахував, що Державна служба України з питань праці під час здійснення інспекційного відвідування керується Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. №295 (далі - Порядок №295).

Так, згідно з п. 6 цього Порядку під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об`єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.

Документи, отримані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об`єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

На підставі пунктів 19-20 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Отже, оформлення результатів інспекційного відвідування здійснюється за наслідками отриманої інформації про порушення законодавства про працю, а також на підставі наданих суб`єктом господарювання документів.

В акті перевірки відповідачем зафіксовано, що позивачем здійснюється підприємницька діяльність в кар`єрі за адресою : АДРЕСА_1 . Під час спілкування з мешканцями прилеглих до кар`єру будинків, з слів яких їхні сусіди ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позмінно у вечірній час здійснюють охорону об`єкта. Крім того, староста с. Погорілівка ОСОБА_5 повідомила, що на вказаному об`єкті встановлені відеокамери, і на її думку там немає офіційних сторожів. Проте, "за догляд" за кар`єром у нічний час громадяни ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримують винагороду піском.

У ході інспекційного відвідування, 07.10.2020 р. громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повідомили, що вони пенсіонери, а їхнього сусіда ОСОБА_1 нещодавно офіційно оформлений на роботу в кар`єрі та відмовились надавати письмові пояснення щодо їх роботи на вказаному підприємстві.

Також відповідачем зафіксовано, що 07.10.2020 р. громадянин ОСОБА_1 письмово підтвердив, що з 09.09.2020 р. він працює в ПП "Кар`єра".

Разом з тим, суд звертає увагу, що на момент надання пояснень громадянин ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 07.10.2020 р., складеним працівниками поліції на ч. 1 ст. 179 КУпАП та письмовим повідомленням ОСОБА_5 старости Старостинського округу №4 с. Погорілівка від 07.10.2020.

Окрім того, судом досліджено заяву громадянина ОСОБА_1 від 09.09.2020 р., яка подана на ім`я директора приватного підприємства "Кар`єра" про прийняття його на роботу нічним сторожем з 17.09.2020 р. та наказ №2-ПР - 2254013713 від 16.09.2020 р. про прийняття на роботу громадянина ОСОБА_1 з 17.09.2020 р. на посаду сторожа.

Суд зауважує, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Постановою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 23.11.2020 р. у справі №716/1775/20 закрито провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 відповідно до ч. 3 ст. 41 КУпАП (фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) за відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення.

Цим рішенням встановлено, що громадянин ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що працює на ПП "Кар`єра" з 17.09.2020 р. та при наданні пояснень інспектору праці неправильно зрозумів його питання, оскільки перебував в стані алкогольного сп`яніння. Той факт, що ОСОБА_1 07.10.2020 р. на робочому місці перебував в стані алкогольного сп`яніння та неадекватно відповідав на запитання інспектора підтверджується і вищезгаданими особистими письмовими поясненнями ОСОБА_1 , повідомленням в.о.старости Старостинського округу №4 с.Погорілівка ОСОБА_5 , копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №062126 від 07.10.2020 р.

Відповідно до ч. 4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В контексті викладеного, враховуючи встановлені обставини, пояснення учасників справи, факт допуску громадянин ОСОБА_1 до роботи сторожа без оформлення трудового договору, що було встановлено при перевірці, не підтверджується обставинами справи.

За таких обставин оскаржуваний припис Управління Держпраці у Чернівецькій області від 15.10.2020 р. №ЧВ-10857/20/426/АВ/П та постанова від 03.11.2020 р. №ЧВ-10857/20/426/АВ/ТД-ФС/022 є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 - 76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 - 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими. Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем в ході судового розгляду справи не доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення, а отже адміністративний позов є таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

28.12.2020 р. до суду від позивача надійшла заява про розподіл судових та витрат на професійну правничу допомогу.

Так, у відповідності до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15.05.2018 р. у справі № 821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому ст. 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 р. у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 р. у справі № 814/698/16.

Судом встановлено, що 09.07.2019 р. між адвокатським об`єднанням "Адвокатська компанія "Лекстер" в особі керуючого партнера ОСОБА_6 з однієї сторони та приватним підприємством "Кар`єра" (далі - клієнт) укладено договір про надання правової допомоги та додатковий договір від 09.07.2019 р. на підставі якого було виписано ордер серії №1016087 від 09.11.2020 р. на представництво інтересів приватного підприємства "Кар`єра" у суді.

На підтвердження наявності витрат на правничу допомогу з боку позивача надано до суду:

- розрахунок суми судових витрат, які фактично понесено у зв`язку з розглядом адміністративної справи;

- акт приймання - передачі правової допомоги від 24.12.2020 р.;

- додатковий договір від 09.07.2019 р. про розмір та порядок внесення гонорару і оплати витрат по справі;

- рахунки - фактури №53/20 від 12.11.2020 р., №58/20 від 16.12.2020 р., №60/20 від 24.12.2020 р.;

- платіжні доручення №82 від 21.12.2020 р., №83 від 21.12.2020 р., №84 від 24.12.2020 р.

- докази надсилання заяви про понесені судові витрати на адресу відповідача від 28.12.2020 р.

Як вбачається з вищевказаного акту приймання - передачі правової допомоги від 24.12.2020 р. позивачу було надано наступні послуги:

- вивчення письмових матеріалів, визначення характеру спірних правовідносин, консультування;

- підготовка заперечення на акт перевірки Держпраці;

- підготовка скарги на припис Держпраці;

- підготовка позовної заяви, в т.ч. аналіз судової практики;

- вивчення відзиву на позов, підготовка відповіді на відзив.

Дослідивши вищезазначені докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість розміру витрат на професійну правничу допомогу, сплачених позивачем адвокатському об`єднанню "Адвокатська компанія "Лестер".

Таким чином, на підставі вищенаведеного суд приходить до висновку про доцільність стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15300,00 грн.

Окрім того, суд звертає увагу, що відповідачем не подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4204,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 27.11.2020 р. №79.

Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує з Управління Держпраці у Чернівецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у сумі 4204,00 грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника управління Держпраці у Чернівецькій області Кушнір Галини Миколаївни від 03.11.2020 р. №ЧВ-10857/20/426/АВ/ТД-ФС/022 про накладення штрафу на приватне підприємство "Кар`єра" у сумі 50000,00 грн.

3. Визнати протиправною і скасувати припис Управління Держпраці у Чернівецькій області про усунення виявлених порушень №ЧВ-10857/20/426/АВ/П від 15.10.2020 р.

4. Стягнути на користь приватного підприємства "Кар`єра" за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернівецькій області судові витрати у сумі 19504,00 грн, які складаються з витрат на правничу допомогу у сумі 15300,00 грн, та судового збору у сумі 4204,00 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Приватне підприємство "Кар`єра" (вул. Іванчака, 54, с.Погорілівка, Заставнівський район, Чернівецька область, 59436, Код ЄДРПОУ 31211833)

Відповідач - Управління Держпраці у Чернівецькій області (вул. Зелена, 3, м. Чернівці, 58003, Код ЄДРПОУ 39888333

Суддя І.В. Маренич