Постанова

від 12.01.2021 по справі 360/2580/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 року справа №360/2580/20

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

Сіваченко І.В.

за участю секретаря судового засідання Кобець О.А.

за участю сторін по справі:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Луганського окружного адміністративного суду (суддя - Захарова О.В.) від 24 вересня 2020 року (повний текст складено 24 вересня 2020 року у м.Сєвєродонецьк) по справі №360/2580/20 за позовом Головного управління ДПС у Луганській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів з відповідача в рахунок погашення податкової заборгованості по адміністративним штрафам та штрафним санкціям за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну у сумі 88000,00 грн за період з 17.12.2018р. по 12.11.2019р.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року позов задоволено, стягнуто податковий борг в сумі 88000,00грн..

В апеляційній скарзі відповідачка просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідачка посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач вважає, що судом першої інстанції не було враховано, що позов ґрунтується на підставі документів, які видано особою, яка не є суб`єктом владних повноважень, а саме не є територіальним органом центрального органу, який утворено Кабінетом міністрів України у порядку встановленому законом. У зв`язку з цим, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки ґрунтуються на рішеннях особи, яка не є суб`єктом владних повноважень. Судом також не було враховано, що ГУ ДФС у Луганській області не має права видавати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, і не є суб`єктом владних повноважень, який за приписами частини четвертої статті 17 Закону № 482/95-ВР має право приймати рішення щодо застосування санкцій, передбачених частиною другою статті 17 Закону № 482/95-ВР. З огляду на це, відповідач вважає, що ППР №0002584001, ППР № 0002594001 та ППР № 0002594001 є незаконними і підробленими документами, які видані неуповноваженою особою, яка не є суб`єктом прийняття таких рішень, а отже вимоги щодо стягнення грошових коштів на підставі таких документів не підлягають задоволенню у судовому порядку, оскільки ці документи, на думку відповідача, не є допустимими доказами наявності податкового боргу. Окрім того, відповідач зазначила, що вимога № 187-17 від 13.03.2017р., ППР № 0002584001, ППР № 0002594001 та ППР № 0002594001 не мають юридичної сили і є підробленими, оскільки завірені підробленою печаткою. Відповідач також вважає, що необхідною умовою, за наявності якої виникає право звернення до суду з адміністративним позовом в загальному порядку є ухвала суду про відмову в прийнятті подання із зазначенням однієї з двох підстав, визначених ч.5 ст.183-3 КАС України.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася. На адресу відповідачки було направлено поштове відправлення із повісткою. На адресу суду апеляційної інстанції було повернуто поштове відправлення із зазначенням про причини повернення, а саме - адресат відсутній за вказаною адресою.

За приписами п.11 ст.126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду справи встановлено, що відповідачка була зареєстрована як фізична особа-підприємець з 02 липня 2015 року по 22 січня 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на обліку в Лисичанському управління Головного управлінні ДПС у Луганській області (арк. спр. 28-29, 35-36).

07 вересня 2017 року посадовими особами НВ Гаркуном В.Ф., ГДРІ ОСОБА_3 проведено фактичну перевірку з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, в кіоску, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який належить суб`єкту господарювання ОСОБА_2 , за результатами якої встановлено факти реалізації алкогольних напоїв (пляшка пива «Жигулівське» світле, об`єм 0.5 л. міцність 3.7% виробник ТОВ «Лиспи» , код виробника ЕДРПОУ 00382987, за ціною 10.00 грн.) та тютюнових виробів (пачка сигарет, виробник ПрАТ «Філіп Моріс України» дата виробництва 17.02.2017, за ціною 22,00 грн.) без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, чим порушено вимоги статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» , пункту 26 Правил роздрібної торгівля алкогольними виробами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року № 854, пункту 22 Правил роздрібної торгівля тютюновими виробами, затвердженими Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України 24.07.2002 № 218, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2002 року за № 679/6967, за наслідком даного факту складено акт № 251/12-32/40-01/ НОМЕР_1 (арк. спр. 15-17).

На підставі акта від 07 вересня 2017 року № 251/12-32/40-01/ НОМЕР_1 ГУ ДФС у Луганській області винесено податкове повідомлення - рішення від 27 вересня 2017 року №0002594001 про застування фінансових санкцій у розмірі 34000,00 грн за порушення вимог статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (арк. спр. 18-19).

Посадовими особами НВ ОСОБА_4 , ГДРІ ОСОБА_3 12 вересня 2017 року о 15 год. 30 хв. встановлено факт реалізації факти реалізації алкогольних напоїв (пляшка горілки М`якуш об`єм 0,5 л міцність 40%, виробник ТОВ НВП Гетьман м. Львів, код виробника ЕДРПОУ 31804036 ДСТУ 4256:2004, за ціною 65,00 грн) та тютюнові вироби (пачка сигарет Rothmans ДСТУ ГОСТ 3935:2004, виробник А/Т Тютюнова компанія ВАТ - Прилуки , за ціною 24,65 грн) без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами та здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за ціною нижчими за встановлені мінімальної роздрібної ціни на такі алкогольні напої, чим порушено вимоги статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , пункту 26 Правил роздрібної торгівля алкогольними виробами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року № 854, пункту 22 Правил роздрібної торгівля тютюновими виробами, затвердженими Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України 24.07.2002р. № 218, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2002 року за № 679/6967, за наслідком даного факту складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами № 259/12-32/40-01/ НОМЕР_1 (арк. спр. 9-11).

На підставі акта від 12 вересня 2017 року № 259/12-32/40-01/ НОМЕР_1 ГУ ДФС у Луганській області винесено податкове повідомлення - рішення від 27 вересня 2017 року №0002584001 про застування фінансових санкцій у розмірі 44000,00 грн за порушення вимог статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (арк. спр. 12-13).

Зазначені податкові повідомлення - рішення направлені на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням та отримана представником за довіреністю 05 жовтня 2017 року (арк. спр. 20).

ОСОБА_2 не погодившись з винесеними податковими повідомленнями - рішеннями від 27.09.2017р. №№ 0002584001, 0002594001, оскаржила їх в судовому порядку.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11.06.2018р. у справі №812/254/18, яке залишене без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2018р., у задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.09.2017р. №0002584001 на суму 44000,00 грн та від 27.09.2017р. № 0002594001 на суму 34000,00 грн відмовлено повністю (арк. спр. 71-74, 86-89).

29 серпня 2018 року посадовими особами НВ ОСОБА_4 , ГДРІ ОСОБА_3 проведено фактичну перевірку з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, в магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , який належить суб`єкту господарювання ОСОБА_2 , за результатами якої встановлено факти реалізації алкогольних напоїв за цінами, нижчими за визначені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, а саме: продаж горілки PRIME, дата розливу 24.02.2017р., об`ємом 0,5 л, вміст алкоголю 40% об., виробник ТОВ «Лікеро-горілчаний завод PRIME» (ЄДРПОУ 33867056, ДСТУ 4256:2003, Україна, смт. Малинівка, вул. Олімпійська, 1) у кількості однієї пляшки за ціною 72,30 грн (відповідно до закону мінімальна роздрібна ціна на такий напій становить 79,55 грн); - продаж горілки PRIME, дата розливу 24.02.2017р., об`ємом 0,5 л, вміст алкоголю 40% об., виробник ТОВ «Лікеро-горілчаний завод PRIME» (ЄДРПОУ 33867056, ДСТУ 4256:2003, Україна, смт. Малинівка, вул. Олімпійська, 1) у кількості однієї пляшки за ціною 72,30 грн (відповідно до закону мінімальна роздрібна ціна на такий напій становить 79,55 грн), чим порушено вимоги пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» , пункту 26 Правил роздрібної торгівля алкогольними виробами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року № 854, за наслідком даного факту складено акт № 682/12-32/40-01/ НОМЕР_1 (арк. спр. 21-23).

На підставі акта від 29 серпня 2018 року № 682/12-32/40-01/ НОМЕР_1 ГУ ДФС у Луганській області винесено податкове повідомлення - рішення від 27 вересня 2019 року №0002964001 про застування фінансових санкцій у розмірі 10000,00 грн за порушення вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (арк. спр. 24-25).

Зазначене податкове повідомлення - рішення направлене на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням та отримана представником за довіреністю 02 жовтня 2018 року (арк. спр. 26).

Відповідачка не погодившись з винесеним податковим повідомленням - рішенням від 27.09.2018р. № 0002964001 оскаржила їх в судовому порядку.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01.07.2019р. № 360/760/19, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2019р., у задоволенні позову фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС в Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення 27.09.2018р. № 0002964001 про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обліку алкогольних напоїв та тютюнових виробів у сумі 10000 (десять тисяч) грн 00 коп., - відмовлено (арк. спр. 66-70, 90-94).

Головним управлінням ДФС у Луганській області виставлено відповідачці податкову вимогу форми Ф від 13 березня 2017 року № 187-17, якою повідомлено, що станом на 12 березня 2017 року сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов`язаннями становить 18440,46 грн., у тому числі за основні платежі - 0,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 18440,46 грн. та пеня - 0,00 грн. (арк. спр. 27).

Податкову вимогу форми Ф від 13 березня 2017 року № 187-17 відповідачці надіслано поштою з повідомленням про вручення та отримано останнім 16 листопада 2018 року (арк. спр. 22).

Позивачем відповідно до вимог статті 59 Податкового кодексу України рекомендованим листом з повідомленням направлено відповідачці податкову вимогу форми Ф від 13 березня 2017 року №187-17, яка надіслана за податковою адресою відповідача та повернута на адресу податкового органу у зв`язку із закінченням терміну зберігання (арк. спр. 27).

Згідно з інформацією, зазначеною в інтегрованій картці відповідачки залишок несплачених штрафних санкцій складає 115000,00 грн. (арк. спр. 65).

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України: податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п.п.14.1.175); грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня ( п.п. 14.1.39.); штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності ( п.п. 14.1.265).

За приписами частини другої статті 17 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-BP Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - Закон № 481/95-BP) до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:

- оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень (абзац 5);

оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень (абзац 9 в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин).

Згідно з частиною п`ятою статті 17 Закону № 481/95-BP у разі невиконання суб`єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, процедура оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень, на підставі яких позивач звернувся за стягненням податкового боргу в даній справі, завершилась.

Однак, в порушення зазначених норм Податкового кодексу України та Закону № 481/95-BP відповідачем не сплачено штрафні санкції за порушення закону у сфері виробництва і обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Наявність у відповідача заборгованості по адміністративним штрафам та штрафним санкціям за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну сумі 88000,00 грн. підтверджується інтегрованою карткою платника (арк. спр. 88).

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, на виконання наведеної норми позивачем було складено відповідну податкову вимогу .

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 вказаної статті).

За правилами пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Наведені положення законодавства дають підстави для висновку, що юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов`язує реалізацію права контролюючого органу на примусове стягнення податкового боргу, у тому числі шляхом звернення до суду, є дотримання таких умов: надіслання платнику податкової вимоги рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи вручення її особисто платнику або його законному чи уповноваженому представникові; сплив строку у 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що позивачем було дотримано наведені вище вимоги, а тому правомірно задоволено позов.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014р. № 160 Про утворення Державної фіскальної служби утворена Державна фіскальна служба як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, реорганізувавши Міністерство доходів і зборів шляхом перетворення. Вказана постанова Кабінету Міністрів України є чинною.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236 Про Державну фіскальну службу затверджено Положення про Державну фіскальну службу України (далі - Положення ДФС).

Відповідно до пункту 1 Положення ДФС Державна фіскальна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 311 Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України (далі - Постанова КМУ № 311) визначений перелік територіальних органів ДФС, які утворюються. Згідно з додатком № 1 до Постанови КМУ № 311 до цих територіальних органів ДФС відноситься Головне управління ДФС у Луганській області.

Відповідно до наказу Державної фіскальної служби від 27.03.2017р. № 202 затверджено Положення про податкові територіальні органи ДФС в тому числі Положення про Головне управління ДФС у Луганській області.

Згідно з Положенням про Головне управління ДФС у Луганській області Головне управління ДФС є територіальним органом Державної фіскальної служби України, який підпорядковується ДФС. Головне управління ДФС у Луганській області є органом доходів і зборів. Головне управління ДФС забезпечує реалізацію повноважень ДФС на території Луганської області. Основним завданням ГУ ДФС у Луганській області є забезпечення реалізації державної податкової політики та політики у сфері державної митної справи, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного (при виконанні повноважень з контрольно-перевірочної, оперативно-розшукової роботи, досудового розслідування, перевірок фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом) законодавства, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів та інших платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, державної політики з адміністрування єдиного внеску, а також боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, юридична особа ГУ ДФС у Луганській області зареєстрована 20.01.2015р., номер запису: 13831020000003697, на виконання постанови КМУ №311, юридична особа ДФС України створена 08.07.2014р., номер запису: 10741020000050011, на виконання постанови КМУ №160.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що ДФС України та ГУ ДФС у Луганській області є органами державної влади, створені у відповідності до закону, та на момент виникнення спірних правовідносин здійснювали публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2015 року № 609 Про затвердження переліку органів ліцензування та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України затверджено перелік органів ліцензування, пунктом 6 якого (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) було визначено орган ліцензування - ДФС, вид господарської діяльності - виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Отже, ГУ ДФС у Луганській області було структурним підрозділом ДФС України, у зв`язку з чим було наділений повноваженнями з видачи ліцензій на вид господарської діяльності - виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги колегією суддів не прийнято до уваги.

Доводи позивача про те, що податкові повідомлення-рішення та вимога посвідчені підробленою печаткою, оскільки не містить зображення Державною Герба України, який відповідає опису, встановленому законом, є незмістовним, оскільки вони скріплені печатками, зразок та опис яких затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 857.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року по справі №360/2580/20 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року по справі №360/2580/20 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 12 січня 2021 року.

Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 12 січня 2021 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 12 січня 2021 року та підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

І.В. Сіваченко