Постанова

від 12.01.2021 по справі 280/4800/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 січня 2021 року м. Дніпросправа № 280/4800/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року (суддя - Стрельнікова Н.В.) у справі №280/4800/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Поларіс-Еко до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и В :

ТОВ Поларіс-Еко звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними дії відповідача в частині нарахування позивачу пені з податку на прибуток у сумі 75949,77 грн. та з податку на додану вартість в сумі 116186,04 грн., що були вчинені шляхом внесення відповідних записів (даних, операцій) до інтегрованої картки платника за податком на прибуток у сумі 54906,05 грн. та за податком на додану вартість в сумі 14607,02 грн., та шляхом надіслання листа №45273/08-01-14-01-08 від 02.08.2019 за податком на прибуток на суму 22043,72 грн. та за податком на додану вартість на суму 101579,02 грн;

- зобов`язати відповідача здійснити коригування даних в інформаційній системі органів ДФС шляхом виключення з інтегрованої картки платника позивача записів (даних, операцій) про нарахування пені податку на прибуток у сумі 54906,05 грн. та з податку на додану вартість в сумі 14607,02 грн.; та не включення до інтегрованої картки платника записів (даних, операцій) про нарахування пені відповідно до листа №45273/08-01-14-01-08 від 02.08.2019 за податком на прибуток на суму 22043,72 грн. та за податком на додану вартість на суму 101579, 02 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що відповідачем на підставі проведеної документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску за період з 01.01.2011 по 31.12.2016, винесено податкові повідомлення - рішення від 09.06.2017 року №0007401402 та №0007411402, які оскаржені в судовому порядку. Рішенням суду по справі №808/1851/17 позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0007411402 в частині нарахування податкового зобов`язання за основним платежем у сумі 253893,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 63473,25 грн., в іншій частині відмовлено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.01.2019, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.07.2018 року, залишено без змін. Також рішенням суду по справі №808/1852/17 позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення

№0007401402 в частині нарахування податкового зобов`язання за основним платежем у сумі 323183,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 50953,25 грн., в іншій частині відмовлено.Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.01.2019, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.07.2018 року, залишено без змін. Позивач вказував, що перерахував в рахунок погашення податкових зобов`язань, що залишились після оскарження, за податковими повідомленнями-рішеннями №0007401402 та №0007411402 кошти у розмірі 286480,00 грн., 246707,00 грн. та 20000,00 грн. Відповідачем відображено в інтегрованій картці платника позивача заборгованість зі сплати пені з податку на прибуток у розмір 54906,05 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 14607,02 грн. Позивач вважав, що відповідач вчинив протиправне нарахування позивачу пені, оскільки узгодженні податкові зобов`язання сплачені у встановлені законом строки.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування пені за правилами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України (при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки (податкове повідомлення - рішення)), розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати, визначеного пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, податкового зобов`язання, включаючи період адміністративного та судового оскарження та закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

При цьому, пп.129.1.1 п. 129.1 ст. 129, у редакції з 01.01.2017, не передбачено нарахування пені за весь період заниження податкового зобов`язання.

З цих підстав суд першої інстанції зробив висновок про те, що нарахування контролюючим органом позивачу пені з податку на прибуток та з податку на додану вартість за весь період заниження податкових зобов`язань, до дати узгодження податкових зобов`язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями, а відповідно і внесення відповідного запису (даних, операції) до інтегрованої картки платника податку, є неправомірним.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована обставинами, які стали підставою для нарахування позивачу пені та яким, на думку скаржника, судом першої інстанції не було надано належної оцінки.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Поларіс-Еко» зареєстроване 20.12.2001 року в Виконавчому комітеті Запорізької міської Ради, свідоцтво про державну реєстрацію № 11031050001005283, включене до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на підставі Довідки АА № 478148 і є платником ПДВ на підставі свідоцтва № 12021157 від 02.02.2006 року.

Уповноваженими особами відповідача в період з 24.04.2017 року по 11.05.2017 року проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ПОЛАРІС-ЕКО» (код ЄДРПОУ 31823677) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску за період з 01.01.2011 по 31.12.2016.

За результатами перевірки контролюючим органом складено Акт перевірки від 25.05.2017 №287/08-01-14-02/31823677 (далі - акт перевірки)

На підставі акту перевірки від 25.05.2017 №287/08-01-14-02/31823677 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області винесено податкові повідомлення-рішення: від 09.06.2017 року №0007401402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 537922,00 гри. та застосовано штрафні (фінансові) санкції - 102921,25 грн.; №0007411402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 483077,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції - 102769,25 грн.

Позивач не погоджуючись із висновками викладеними в акті перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 09.06.2017 №0007401402 та №0007411402 оскаржив їх до суду.

За результатами розгляду податкового повідомлення - рішення №0007401402, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.07.2018 по справі №808/1852/17 позовну заяву позивача задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0007401402 від 09.06.2017 в частині нарахування податкового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 323183,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 50953,25 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.01.2019 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.07.2018 року у справі №808/1852/17 - без змін.

Також за результатами розгляду податкового повідомлення - рішення №0007411402, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.07.2018 по справі №808/1851/17 позовну заяву позивача задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0007411402 від 09.06.2017 в частині нарахування податкового зобов`язання за основним платежем у сумі 253893,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 63473,25 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.01.2019 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.07.2018 року у справі №808/1851/17 - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

На підставі акту перевірки від 25.05.2017 №287/08-01-14-02/31823677, з урахуванням постанов Третього апеляційного адміністративного суду від 24.01.2019 по справам №808/1851/17 та №808/1852/17, ГУ ДФС у Запорізькій області винесено податкові повідомлення-рішення від 19.02.2019 року №0002001401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 214739,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції - 51968,00 грн.; №0001991401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 229184,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції - 57296,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були направленні на юридичну адресу підприємства, рекомендованим листом про вручення, яке отримано підприємством 22.02.2019р.

Встановлені обставини справи також свідчать про те, що до отримання вказаних податкових повідомлень-рішень, після закінчення процедури адміністративного оскарження (набрання законної сили вищевказаними рішеннями суду), позивач перерахував в рахунок погашення податкових зобов`язань, що залишились після оскарження податкових повідомлень-рішень №0007401402 та №0007411402, кошти у розмірі 286480,00 грн., 246707,00 грн. та 20000,00грн., а саме:

платіжним дорученням від 11.02.2019 №152 TOB «ПОЛАРІС-ЕКО» перерахувало в рахунок погашення зобов`язань згідно постанови від 24.01.2019 у справі 808/1851/17 кошти у розмірі 286480,00 грн. (а.с.47);

платіжними дорученнями: від 11.02.2019 №153 та від 12.02.2019 №154 TOB «ПОЛАРІС-ЕКО» перерахувало в рахунок погашення зобов`язань згідно постанови від 24.01.2019 у справі 808/1852/17 кошти у розмірі 246707,00 грн. та 20000,00 грн. (а.с.48,49).

Після сплати позивачем узгоджених податкових зобов`язань, контролюючим органом (в автоматичному порядку) нарахована пеня по податку на прибуток в розмірі 54 906,05грн. та по податку на додану вартість в розмірі 14 607,02грн., яку відображено в інтегрованій картці платника TOB «ПОЛАРІС-ЕКО» .

Зазначену пеню позивачем було сплачено, що підтверджується платіжними дорученнями від 07.03.2019р. №305 та від 27.03.2019р. №396.

Позивач звернувся до відповідача із листом №11 від 14.03.2019р., в якому просив скасувати помилково нараховані суми пені та повернути надлишково сплачені кошти (за платіжними дорученнями від 07.03.2019р. №305 та від 27.03.2019р. №396) або врахувати їх в майбутніх платежах.

Листом відповідача №45273/10/08-01-14-01-08 від 02.08.2019 року, ГУ ДФС повідомило, що на підставі звернення позивача було зроблено перерахунок пені, згідно якого сума пені з податку на прибуток становить 76949,77 грн. сума пені з податку на додану вартість - 116186,04грн.

Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.

За наслідками перегляду справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Так, суд першої інстанції правильно виходив з того, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 24.01.2019 у справі №808/1852/17, є результатом закінчення процедури оскарження податкового повідомлення-рішення №0007401402 від 09.06.2017, якою рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.07.2018 року у справі №808/1852/17 залишено - без змін.

У свою чергу, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 24.01.2019 у справі №808/1851/17, є результатом закінчення процедури оскарження податкового повідомлення-рішення №0007411402 від 09.06.2017, якою рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.07.2018 року у справі №808/1851/17 залишено - без змін.

Відповідно до пп.60.1.5 п.60.1 ст.60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Згідно із п.5 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом міністерства фінансів України №1204 від 28.12.2015р. (зареєстрованого в Мінюсті 22 січня 2016 року за №124/28254) якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня в тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені в тому числі за порушення норм іншого законодавства.

Таким чином, у зв`язку із винесенням відповідачем податкових повідомлень-рішень від 19.02.2019 №0002001401 та №0001991401, з огляду на результати процедури судового оскарження, податкові повідомлення-рішення від 09.06.2017 №0007401402 та №0007411402 є відкликаними.

Податкові повідомлення-рішення від 19.02.2019 №0002001401 та №0001991401, як зазначено вище, отримані позивачем 22.02.2019р.

Отже, суд першої інстанції правильно виходив з того, що днем узгодження податкових зобов`язань за податковими повідомленнями-рішеннями від 19.02.2019 №0002001401 та №0001991401 є 22.02.2019 (день отримання), а граничним днем сплати податкових зобов`язань, з урахуванням положень п.57.3 ст.57 ПК України, є 04.03.2019, тобто десятий календарний день після отримання рішень.

Встановлені обставини справи, які не заперечуються відповідачем, також свідчать про те, що сплата узгоджених зобов`язань за податковими повідомленнями-рішення позивачем здійснена платіжним дорученням від 11.02.2019 №152, яким перераховано кошти у розмірі 286480,00 грн., а також платіжними дорученнями: від 11.02.2019 №153 та від 12.02.2019 №154, якими перераховано кошти у розмірі 246707,00 грн. та 20000,00 грн.

Згідно з пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України (у редакції з 01.01.2017), нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПК України (у редакції з 01.01.2017), нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Отже, суд першої інстанції правильно виходив з того, що пеня нараховується на суму коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір, але не сплатив у встановлені законодавством строки, та/або на суму штрафної (фінансової) санкції чи санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, не сплачених платником у встановлені законодавством строки.

Нарахування пені, як правильно зазначив суд першої інстанції, за правилами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України (при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки (податкове повідомлення - рішення)), розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати, визначеного пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, податкового зобов`язання, включаючи період адміністративного та судового оскарження та закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

При цьому, пп.129.1.1 п. 129.1 ст. 129, у редакції з 01.01.2017, не передбачено нарахування пені за весь період заниження податкового зобов`язання.

Такі висновки суду першої інстанції узгоджуються з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом у постанові від 12.02.2019 по справі №820/6468/17.

Таким чином, оскільки граничним строком сплати податкових зобов`язань є 04.03.2019р., то днем початку нарахування пені мав бути наступний робочий день - 05.03.2019р., але, як зазначено вище, до вказаної дати податкові зобов`язання вже були сплачені позивачем (платіжні дорученням від 11.02.2019 №152 та від 11.02.2019 №153 та від 12.02.2019 №154).

Тобто підстави для нарахування пені у контролюючого органу були відсутні.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що нарахування податковим органом позивачу пені з податку на прибуток у сумі 75949,77 грн. та з податку на додану вартість в сумі 116186,04 грн. за весь період заниження податкових зобов`язань, до дати узгодження податкових зобов`язань, а відповідно і внесення відповідного запису (даних, операції) до інтегрованої картки платника за податком на додану вартість TOB «ПОЛАРІС-ЕКО» є неправомірним.

Встановивши зазначені обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2019 року у справі №280/4800/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 12.01.2021р.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк