Рішення

від 24.09.2020 по справі 757/14412/20-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/14412/20-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року Печерський районний суд м. Києва

суддя: Матійчук Г.О.

секретар судового засідання : Хабеця О.О.,

справа №757/14412/20-ц

учасники справи:

заявник: ОСОБА_1

заінтересована особа: Білоцерківська сільська рада Пирятинського району Полтавської області

представник заявника: адвокат Міщенко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,-

В С Т А Н О В И В :

У березні 2020 року заявник звернувся до Київського апеляційного суду із клопотанням про визначення підсудності заяви про встановлення факту, що має юридичне значення.

Постановою Київського апеляційного суду від 12.03.2020 року визначено Печерський районний суд м. Києва для забезпечення розгляду вказаної заяви.

Матеріали заяви ОСОБА_1 надійшли до Печерського районного суду м. Києва 02.04.2020 року та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано в провадження судді Матійчук Г.О.

Звертаючись до суду із заявою, заявник просить встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір`ю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свою заяву обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Саки АР Крим у віці 85 років померла ОСОБА_2 . На момент смерті остання проживала у своєї доньки ОСОБА_3 в АРК, при цьому місце її реєстрації залишилось за адресою: с. Яцини Пирятинського району Полтавської області.

Будинок, який залишився в с. Яцини після смерті ОСОБА_2 залишився у володінні та користуванні ОСОБА_3 аж до її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_3 свої спадкові права на будинок не оформила в силу об`єктивних перепон, а саме відсутності інформації в державних архівах про факт народження ОСОБА_3 .

Посилаючись на відповіді з державних архівних органів, покази свідків просив заяву задовольнити.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.04.2020 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду.

Заявник, будучи належним чином повідомленим про день, час, місце розгляду заяви в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, підтримав заяву та просив її задовольнити.

Його представник в судовому засіданні підтримав заяву з викладених в ній підстав.

Представник заінтересованої особи, будучи належним чином повідомленими про день, час, місце розгляду заяви в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Заслухавши пояснення представника заявника, заслухавши пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

За ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд, з-поміж іншого, розглядає справи в порядку окремого провадження про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 Про судову практику в справах про встановлення фактів. що мають юридичне значення суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (а.с. 5).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 (а.с. 6).

Згідно свідоцтва про шлюб 14.06.1957 року в Яциновській сільській раді Пирятинського району Полтавської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 7).

Згідно повідомлення відділу РАГС від 04.06.2002 року № П-14/06-32/2 запису акта про народження ОСОБА_3 по с. Яцини Пирятинського району Полтавської області не виявлено. Перевірка проведена за 1934-1940 р.р. (а.с. 8).

Державним архівом Полтавської області від 11.01.2017 року №06-13/13 надана аналогічна відповідь відділу РАГС від 04.06.2002 року інформація, про відсутність актових записів про народження ОСОБА_3 в с. Яцини Пирятинського району Полтавської області, та додатково зазначено, що значна кількість документів довоєнного часу втрачена в період тимчасової окупації Полтавщини у 1941-1943 р. р. фашистськими загарбниками. (а.с. 12).

Із довідок Білоцерківської сільської ради Пирятинського району Полтавської області №№ 200, 201 від 29.05.2017 року вбачається, що місце реєстрації ОСОБА_2 зазначена адреса: с. Яцини Пирятинського району Полтавської області, проте у 1978 року вона вибула до Криму. Також вказано, що ОСОБА_3 померла на території Білоцерківської сільської ради (а.с. 9-10).

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_3 , народилась та жила в с. Яцини Пирятинського району Полтавської області, однак померла в Криму у доньки, ОСОБА_3 , яка забрала її до себе. Поховали ОСОБА_2 у с. Яцини.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що проживає у с. Яцини, з ОСОБА_2 вони були сусідами по селу. Остання перед смертю жила у дочки ОСОБА_3 в Криму, там і померла, але поховали її у с. Яцини.

Суд також дослідив доказ, наданий заявником - копію сертифікату про право на земельну частку (пай), виданий на ім`я ОСОБА_2 (а.с. 13).

Метою встановлення факту родинних відносин є оформлення спадкових прав заявника.

Отже дослідивши та проаналізувавши докази в їх сукупності, вислухавши свідків суд доходить висновку, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_3 , проте підтвердити цей факт документально заявник не може в зв`язку з відсутністю в органах РАГСу та архівних установах Полтавської області актових записів про народження ОСОБА_3 (уродженої ОСОБА_3 ).

В зв`язку з чим, заявник змушений звернутися до суду із вказаною заявою про встановлення факту родинних відносин.

В силу ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 р., ратифікована Україною 17 липня 1997 р.) кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 76 ЦПК України такі дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

За правилами ст. ст. 293, ч.2 ст.315 ЦПК України в порядку окремого провадження, яке є видом непозовного цивільного судочинства, розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Виходячи зі змісту п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 р. Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення виникнення особистих і майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон завжди пов`язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами. У більшості випадків вони підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами, що видаються громадянам в адміністративному порядку. Проте не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце (неможливість поновлення втраченого документа або виправлення наявних у ньому помилок тощо). Тому в певних випадках допускається судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у цивільному процесі в порядку окремого провадження.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Положеннями статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Особа здійснює свої права вільно на власний розсуд (ст. 12 ЦК України).

До прав, які підлягають цивільно-правовому захисту, відносяться всі майнові й особисті немайнові права, які належать суб`єктам цивільного права.

У правовій державі одним з найбільш ефективних і поширених засобів захисту прав і свобод є судовий захист.

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

На підставі викладеного, суд вважає, що заявник довів ті обставини на які він посилалась як на підставу своїх вимог.

Керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , ст. ст. 1216, 1218, 1219, 1220, 1268 ЦК України, ст.ст. 293, 315, 318, 319 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт, родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є матір`ю ОСОБА_3 , 1937 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Заінтересована особа: Білоцерківська сільська рада Пирятинського району Полтавської області, місцезнаходження: 37020, с. Білоцерківці, Пирятинського району, Полтавської області, вул. Лесі Українки, буд. 31, ЄДРПОУ 21046176.

Суддя Г.О. Матійчук