Постанова

від 11.01.2021 по справі 636/1443/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2021 року м. Харків

Справа №636/1443/20

Провадження №22-ц/818 /589/ 21

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кругової С.С.,

суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,

секретаря Каплоух Н.Б.,

Учасники справи :

Позивач: ОСОБА_1 ,

Відповідач: Чугуївська міська рада Харківської області,

Третя особа: Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Харківській області,

Особа, що звернулася з апеляційною скаргою: виконуючий обов`язки керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області Єна Іван Володимирович в інтересах держави в особі Чугуївської міської ради Харківської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові

апеляційну скаргу виконуючого обов`язки керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області Єни Івана Володимировича в інтересах держави в особі Чугуївської міської ради Харківської області на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 27 травня 2020 року, постановлене суддею Ковригіним О.С.,

у цивільній справі за позовом про визнання права власності,-

в с т а н о в и в :

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати за нею права власності на гараж літ. Г - площею 37,6 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов мотивований тим, що рішенням виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області №276-VII від 29.06.2016 року їй надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,01 га для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу в АДРЕСА_1 із земель житлової та громадської забудови для подальшої передачі у власність.

4 травня 2017 року позивачу було погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0097 га. У 2019 році на вказаній земельній ділянці позивачем було побудовано гараж, що підтверджується довідкою КП Чугуївське міжміське БТІ .

Наразі при зверненні позивача до державного реєстратора прав на нерухоме майно з метою проведення реєстрації права власності на побудований нею гараж в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, державним реєстратором було надано рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, а тому Позивач змушена була звернутись до суду.

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 27 травня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Чугуївської міської ради Харківської області про визнання права власності задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на гараж літ. Г -площею 37,6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вимоги позивача є виправданими, направлені на захист його майнових прав, беручи до уваги те, що представник відповідача заперечень проти задоволення позову не надав, та можливість вирішення вказаного питання в позасудовому порядку на даний час відсутня.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, в.о. керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області Єна І.В. в інтересах держави в особі Чугуївської міської ради Харківської області звернувся з апеляційною скаргою, у якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин справи, які мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування скарги зазначає, що у позивача відсутня дозвільна документація на будівництво чи реконструкцію будівлі, яка крім того, лише частково розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 6312000000:01:005:0014, більша частина будівлі розташована за її межами на земельній ділянці Чугуївської міської ради. Позивач самостійно побудувала гараж на земельній ділянці комунальної власності, оскільки вона не має у власності ділянки площею 0,0097 га за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки за цією адресою позивачу належить ділянка площею 0,06 га на підставі договору купівлі-продажу від 13.11.2015 (к.н.6312090001:66:001:0067), а також їй належить земельна ділянка площею 0,06 га на підставі договору купівлі-продажу від 24.07.2019 (к.н.631209001:66:001:0030). Отже, КП Чугуївське міжміське БТІ було повідомлено, що спірний гараж побудовано без дозвільних документів, а згідно інформації Чугуївської міської ради від 02.03.2020 звернення позивача щодо затвердження їй проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови для будівництва індивідуальних гаражів за вказаною адресою буде розглянуто на черговій сесії Чугуївської міської ради.

Вказує, що наданий позивачем будівельний паспорт щодо будівництва житлового будинку та господарських будівель від 04.10.2017 та повідомлення про початок виконання будівельних робіт стосується земельної ділянки з кадастровим номером 6312090001:66:001:0067 та не має відношення до будівництва гаражу. Також зазначає підстави звернення з апеляційною скаргою прокуратурою.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просила відмовити у її задоволенні з посиланням на те, що у прокуратури відсутні підстави для представництва інтересів держави у даній справі. Також вказує на існування рішення Чугуївської міської ради Харківської області від 07.05.2020 №1932 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ділянки площею 0,0097 га.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином та завчасно, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

На підставі наведеного, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що не з`явилися та повідомлялися завчасно і належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам закону, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті спору.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до рішення виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області №276-VII від 29.06.2016 року надано ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,01 га для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу в АДРЕСА_1 із земель житлової та громадської забудови для подальшої передачі у власність.

Відповідно до висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 04.05.2017 року було погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0097 га.

Згідно технічного паспорта на гараж по АДРЕСА_1 від 14.11.2019 року гараж літ Г побудовано у 2019 році.

Перебування гаража за вказаною адресою підтверджується довідкою КП Чугуївське міжміське бюро технічної інвентаризації від 14.11.2019 року.

Рішенням Чугуївської міської ради Харківської області №1932-VII від 7 травня 2020 року затверджено ОСОБА_1 проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель комунальної власності із земель житлової та громадської забудови для будівництва індивідуальних гаражів в АДРЕСА_1 площею 0,0097 га (кадастровий номер 6312090001:66:001:0096).

Відповідно до висновку про розгляд проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 30 січня 2020 року за №03-08-25/11 було погоджено Відділом містобудування та архітектури Чугуївської міської ради проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_1 за рахунок земель комунальної власності із земель житлової та громадської забудови для будівництва індивідуальних гаражів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0097 га.

Так, зі змісту позову вбачається, що ОСОБА_1 обґрунтовувала свої вимоги положеннями ч.3,5 ст.376 ЦК України згідно яких право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

З контексту чч.3 та 4 ст.376 ЦК випливає, що ч.3 цієї статті застосовується не лише до випадків порушення вимог законодавства щодо цільового призначення земель, а й до випадків, коли такого порушення немає, але особа здійснює будівництво на ділянці, яка їй не належить.

Аналіз норм ч.3 ст.376 ЦК дає підстави для висновку про те, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки забудовнику власником та користувачем, якщо такий не є забудовником.

Ця умова є єдиною для визнання права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомості за такою особою на підставі рішення суду.

При цьому слід ураховувати положення ч.1 ст.376 ЦК , а саме: наявність в особи, що здійснила будівництво, належного дозволу та належно затвердженого проекту, а також відсутність істотних порушень будівельних норм і правил у збудованому об`єкті нерухомості.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі №1328цс15.

Між тим, судова колегія зауважує, що вказані рішення міської ради та висновки відповідних органів стосуються лише затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 , що є лише однією зі стадій порядку оформлення права власності на земельну ділянку. Доказів оформлення права власності на земельну ділянку за позивачем ОСОБА_1 до ухвалення оскаржуваного рішення матеріали справи не містять.

З довідки Чугуївського міжміського БТІ від 14.11.2019 за №бн вбачається, що спірний гараж (8,40х5,10) збудований без дозвільних документів.

Звертаючись з апеляційною скаргою на рішення суд першої інстанції, прокуратура, яка не брала участі у справі, посилалась на те, що у власність вказана земельна ділянка не надавалася, спірне нежитлове приміщення є самочинно збудованим.

Отже, судом встановлено, що спірне нерухоме майно було збудовано ОСОБА_1 без дозвільних документів на земельній ділянці право власності/користування на яку не оформлено у встановленому законом порядку, при цьому, судом першої не було встановлено відсутність істотних порушень будівельних норм і правил у збудованому об`єкті нерухомості.

За таких обставин, спірне нерухоме майно, яке є предметом даного спору є самочинно збудованим нерухомим майном.

Судовим розглядом достовірно встановлено, що відповідачем не виділялась земельна ділянка під уже побудований гараж.

Тобто, умови ст.376 ЦК України, які б слугували підставою для ухвалення рішення про визнання за позивачем права власності на самочинне будівництво не виконані.

Натомість, Чугуївська міська рада, як власник земельної ділянки, на якій збудовано спірне нерухоме майно, згідно листа №02-02-46/2109 від 28.08.2020 повідомляє про відсутність наміру оскаржувати рішення суду першої інстанції, тобто позов ОСОБА_1 пред`явлено до відповідача спору з яким вона не має.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

У відповідності до ст. 4 ЦК України , кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем саме Чугуївською міською радою Харківської області будь-яким чином порушуються права ОСОБА_1 , відтак позов пред`явлено до неналежного відповідача, з яким у позивача спору немає. Оскільки апеляційний суд неповноважний визначати коло учасників справи в частині встановлення відповідача чи осіб, якими порушуються права позивача, що належить до його компетенції, у задоволенні позову слід відмовити.

Щодо повноважень Чугуївської місцевої прокуратури на представництво інтересів слід зазначити, що звертаючись до суду з апеляційною скаргою з дотриманням вимог статті 23 Закону України Про прокуратуру , частини четвертої статті 56 ЦПК України , в.о. керівника прокуратури обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, визначив, у чому полягає порушення таких інтересів, та орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Також матеріали справи містять лист Чугуївської міської ради, за змістом якої прокурору повідомлено, що нею не будуть вживатися дії щодо оскарження рішення суду першої інстанції.

Тобто, в.о. керівника Чугуївської місцевої прокуратури було виконано вимоги законодавства щодо обґрунтованості звернення до суду з апеляційною скаргою в інтересах держави та здійснено відповідне повідомлення Чугуївської міської ради Харківської області та Департаменту ДАБК у Харківській області, як органів, що компетентні в частині землекористування та наданні відповідних дозволів щодо будівництва.

Оскільки рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції відповідно до положень ст.376 ЦПК України вважає за необхідне скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Харківською обласною прокуратурою в межах своїх повноважень за звернення з апеляційною скаргою було сплачено судовий збір в загальній сумі 1260 грн. 60 коп., який відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з позивача у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389,390, 391 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу виконуючого обов`язки керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області Єни Івана Володимировича в інтересах держави в особі Чугуївської міської ради Харківської області - задовольнити.

Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 27 травня 2020 року - скасувати та ухвалити нове.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Чугуївської міської ради Харківської області, третя особа: Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Харківській області про визнання права власності - відмовити.

Стягнути на користь Харківської обласної прокуратури з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1260 (одна тисяча двісті шістдесят) грн. 60 коп., сплачений згідно квитанції №2538 від 27 жовтня 2020 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, і протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду, у випадках передбачених ст.389 ЦПК України.

Головуючий С.С. Кругова

Судді О.В. Маміна

Н.П. Пилипчук

повний текст постанови

складено 12 січня 2021 року