Ухвала

від 11.01.2021 по справі 915/938/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

11 січня 2021 року м. ОдесаСправа № 915/938/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ярош А.І.,

суддів Колоколова С.І.., Принцевської Н.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта Авто Строй»

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.03.2019, прийняте суддею Ткаченко О.В., м. Миколаїв, повний текст складено 03.04.2019,

у справі №915/938/18

За позовом: Керівника Миколаївської місцевої прокуратури №2 Миколаївської області

в інтересах держави в особі: Первомайської селищної ради Вітовського району

третя особа без самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні позивача: Вітовська районна державна адміністрація Миколаївської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта Авто Строй» ,

про стягнення заборгованості в сумі 164431,77 грн.,

В С Т А Н О В И Л А:

16.12.2020 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта Авто Строй» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.03.2019 року у справі №915/938/18.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта Авто Строй» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.03.2019 року у справі №915/938/18 - залишено без руху.

05.01.2021 року до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта Авто Строй» про усунення недоліків, в якій апелянт зазначає, що поштову кореспонденцію, яка надходила на адресу м. Миколаїв проспект Миру 36, оф. 501 не отримував, єдиний належний відповідачеві об`єкт знаходиться за адресою Миколаївська обл., Вітовський район, смт. Первомайське, вул. Заводська 2в, а тому просить поновити пропущений строк.

Також заявник зазначив, що ТОВ як юридична особа було зареєстроване за адресою м. Миколаїв, проспект Миру 36. Зазначена юридична адреса зазначена на підставі того, що відповідач орендував приміщення офісу за адресою м. Миколаїв, проспект Миру 36, оф. 501 (копія договору оренди додається), повернув приміщення 04.08.2014року, про що свідчить акт прийому -передачі. Також вказував, що починаючи з серпня 2014 року відповідач господарської діяльності фактично не здійснює, найманих працівників не має (копія листа до ДПІ додається). У зв`язку із цим відповідач звільнив приміщення офісу за адресою проспект Миру 36, оф. 501 (копія акту додається). У зв`язку із чим на час розгляду справи не міг фізично одержувати: поштову кореспонденцію, яка надходила на адресу проспект Миру 36.

Окрім цього зазначив, що відповідач не має виробничих - приміщень - за адресою м. Миколаїв, вул. Заводська -2в, куди також направлялася судова кореспонденція по даній справі. Єдиний належний відповідачеві об`єкт знаходиться за адресою Миколаівська обл., Вітовський район. смт. Первомайське, вул. Заводська 2в. Однак, і за цією адресою поштова кореспонденція суду не надходила.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Річний строк, зазначений у ч. 2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, є преклюзивним, за виключенням двох випадків, визначених цією ж нормою процесуального закону.

З приписів ч. 2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України не вбачається безумовного обов`язку суду відкрити апеляційне провадження у випадку подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки. Натомість, як випливає з системного аналізу положень даної статті, суд у такому випадку надає оцінку наведеним апелянтом причинам пропуску строку апеляційного оскарження на предмет їх поважності.

За правовими позиціями Верховного Суду, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними (постанова Верховного Суду від 20.04.2018 року № 822/2337/17).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність (постанова Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі №754/9100/14-ц).

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, ч. 2 ст. 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом його прав.

Пунктом п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише за умови особливих непереборних обставин.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

При цьому, поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи з поважності причин пропуску строку на оскарження.

Отже, в контексті зазначеного, необхідність апеляційного перегляду судового рішення, що набрало законної сили та чинне понад рік, має бути зумовлена виключними обставинами (оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов`язки протягом усього часу чинності цього рішення), наявність яких є очевидною та безспірною, що обґрунтовувало би порушення принципу правової визначеності, який вимагає поваги до остаточного рішення суду, та виправдовувало таке порушення необхідністю відновлення прав та охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулася до суду за таким переглядом, а також неможливістю цієї особи відновити свої права шляхом використання передбачених законом інших способів захисту.

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 року у справі № 5/452/06).

Як зазначено вище, апеляційна скарга була подана скаржником 11.12.2020 року, тобто після спливу понад півтора року після оформлення та підписання повного тексту оскаржуваного рішення суду, що обумовлює імперативну необхідність застосування ч. 2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України та є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Так, в апеляційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, мотивоване тим, що відповідач не отримував судових повісток по даній справі, про існування оскарженого рішення дізнався тільки 24.11.2020 в ході ознайомлення з матеріалами справи на підставі заяви від 05.11.2020 року. Саме 24.11.2020 відповідач отримав повний текст рішення. Також апелянт обгрунтовує неможливість вчасно звернутись з апеляційною скаргою введенням на території України карантину.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта Авто Строй» (код ЄДРПОУ 34607277) станом на час розгляду справи №915/938/18 та на теперішній час є адреса: 54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 36.

Будь-яких змін до даного державного реєстру щодо юридичної адреси заявника не вносилось.

Саме на вищезазначену адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта Авто Строй» місцевим господарським судом неодноразово надсилались процесуальні документи по справі №915/938/18.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду Миколаївської області неодноразово направлялись за адресою 54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 36, однак повертались до суду як невручені з відміткою «причини повернення - закінчення терміну зберігання» (а.с.103-104, 137-138, 148-149, 166-167, 183-184, 187, 205-206, 220-221, 233-234).

Також, з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції на юридичну адресу скаржника (54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 36) було направлено копію оскаржуваного рішення, яка повернулась до суду не врученою у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Тому судова колегія не приймає до уваги посилання скаржника в заяві від 05.01.2021 на факт повернення приміщення за юридичною адресою, оскільки наразі, як вже зазначалось вище, в державному реєстрі змін щодо юридичної адреси заявника не вносилось.

Крім того, судом направлялась також судова кореспонденція за адресою смт. Первомайське, Вітовський район, Миколаївська область, вул. Заводська, 2В, де (згідно наявних у справі матеріалів) знаходяться виробничі та господарські приміщення відповідача, проте ухвала суду також повернулась неврученою (а.с.117-118).

У заяві про усунення недоліків апеляційної скарги скаржник підтвердив, що за адресою смт. Первомайське, Вітовський район, Миколаївська область, вул. Заводська, 2В знаходиться належний йому об`єкт нерухомості.

Судом апеляційної інстанції відхиляються аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта Авто Строй» стосовно того, що Товариство не могло отримувати судову кореспонденцію за адресою 54034, м.Миколаїв, пр. Миру, 36 у зв`язку із тим, що з 2014 року відповідач не здійснює там господарську діяльність, оскільки такі аргументи спростовуються відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, де зазначено місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта Авто Строй» (код ЄДРПОУ 34607277) адреса 54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 36.

Слід зазначити, що у заяві про ознайомлення з матеріалами справи самим відповідачем вказано адресу 54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 36 (а.с.237- 242). Аналогічну адресу ТОВ «Нафта Авто Строй» зазначено й в апеляційній скарзі та в заяві про усунення недоліків апеляційної скарги від 05.01.2021 вх.№4289/20. Іншої адреси для листування з Товариством не вказано.

Крім того, в матеріалах справи наявне поштове повідомлення (а.с. 182), відповідно до якого 28.02.2019 ТОВ «Нафта Авто Строй» за адресою 54034, м.Миколаїв, пр. Миру, 36 отримало ухвалу господарського суду Миколаївської області від 22.02.2019 про відкладення розгляду справи №915/938/18 на 21.03.2019, що свідчить про те,що він був обізнаний про наявність справи в суді.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Отже, починаючи з 28.02.2019, будучи обізнаним про наявність провадження у справі №915/938/18 за позовом Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта Авто Строй» останнє, будучи стороною у спорі та, маючи право ознайомлюватися із матеріалами даної справи, не здійснювало відповідних процесуальних дій, направлених на з`ясування стану відомого йому провадження, що, на думку колегії суддів, свідчить про недобросовісну суб`єктивну поведінку самого відповідача.

Положеннями пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України передбачена відмова суду апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження у справі, зокрема, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Поряд з тим, відповідно до частини 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Крім того, як зазначалося вище, представник відповідача ознайомився з матеріалами справи 11.11.2020 року, в той же час, апеляційна скарга подана до суду першої інстанції лише 11.12.2020 року, через 30 днів, замість 20 днів, як передбачено приписами ст. 256 ГПК України, що також свідчить про недобросовісну суб`єктивну поведінку самого відповідача.

З огляду на вказане, судова колегія, дійшла висновку, що обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування неможливості звернення з апеляційною скаргою в межах передбачених процесуальних законодавством строків, є необґрунтованими, недостатніми для поновлення такого строку та не відповідають пунктам 1, 2 частини 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України .

Будь-яких обставин непереборної сили, що перешкодили б заявнику звернутися з апеляційною скаргою на зазначене рішення протягом року з моменту її винесення (з дня складення повного тексту) - також не встановлено, про існування таких не зазначено.

З урахуванням викладеного, оскільки підстав в розумінні п. 1, 2 ч. 2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, що зумовлюють можливість поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, судовою колегією не встановлено, а з моменту складення повного тексту оспорюваного рішення та до моменту подання апеляційної скарги вже сплинув один рік, відповідно до вимог ч. 2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. 234, 256, 258, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта Авто Строй» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 21.03.2019 року у справі №915/938/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга з додатками на 18 аркушах.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Судді: С.І. Колоколов

Н.М. Принцевська